Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «відрадість»
Шукати «відрадість» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отра́да – відра́дість, відра́дощі, відра́да, розра́да, уті́ха.
• Ни в чём нет мне -ды – нема́ мені́ відра́дости ні в чо́му.
• Единственная наша -да среди житейских невзгод – єди́на на́ша вті́ха (відра́да, розра́да) серед життьови́х недого́д (від життьови́х недого́д).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отрада – відра́да, -ди, відра́дість, -дости, уті́ха, -хи.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відра́дість – отрада.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відра́да, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет.
2) Отсовѣтываніе. Ум. Відра́донька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. См. Відрадість.
Відра́дість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. і: 91. Ой молодосте, відрадосте! Нп. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. См. Відра́да, відра́дність.
Відра́дність, -ности, ж. = Відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Відра́дощі, -щей, ж. мн. = Відрадість. Відрадощі жизні, кому ви судились? К. Дз. 135.