Лесо́чек – лісо́чок (-чка), ласк. лі́сонько; гайо́чок; луже́чок, ласк. луже́нько, лужи́ночка; байрачо́к; срвн. Лесо́к. [Прилеті́ла зозу́ленька з те́много лісо́чку (Чуб. III). Най я піду́ в лужи́ночку ви́різати кали́ночку (Пісня)]. |
гайо́чок, -йо́чка, в гайо́чку; гайо́чки, -ків, по -ках |
Га́й, га́ю, м. Роща, небольшой лѣсъ. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий — не прогляну. Мет. 66. Ум. Гайо́к, гайо́чок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42. |
Гайо́чок, -чка, м. Ум. отъ гай. |
Ко́мната, ко́мнатка = сьвітли́ця, сьвітли́чка, ха́та, ха́тка, хати́на, го́рниця, го́рничка, покі́й, кімна́та, ківна́та (С. Л. З.), лїтня без печі — хи́жа, хи́жка. — Ко́мнаты = хати́, го́рницї, покої. (Найбільше спільне значення мають слова: хата, покі́й; слова сьвітли́ця і го́рниця переважно визначають більші покої за-для гостей, а кімна́та — невеличка; слова сьвітли́ця, го́рницї, ха́та і поко́ї визначають теж і цїлий будинок.) — Наша горниця з Богом не спорить ся. — Поставлю хату і кімнату, садок, гайочок розведу. К. Ш. — Скільки у вас хат наймаєть ся ? — Наняв дві хати (або дві хатї), а сам живе в кімнатї. — Пішов у горницї. — Не замітай чужої хижі, аби твоя була заметена. н. пр. (Д. теж під сл. Изба́). — А в моїм дворі штирі покої, а пятая сьвітличенька для тя самої. н. п. Б. |
Лѣсо́къ = лїсо́к, гайо́к, гайо́чок. — Садок, гайочок розведу. К. Ш. |
Лѣсъ = лїс, здр. лїсо́к, лїсочо́к, невеликий, хоч часом і густий — гай, гайо́к, гайо́чок, в яру — байра́к, байрачо́к, в долинї — дібро́ва, здр. — дібрі́вонька, молодий — молодни́к, молодничо́к, дрібний — чага́рь, чагарни́к, кущі́, вирублений — ви́руб, зруб, вигорілий — ви́горь , великий і густий — пу́ща, цїлинний — не́тря, не́трі, що під горою — стїнка, що виткнув ся в поле вузенькою смугою або розкинув ся смужками по полю — пере́лїсок, частина лїсу, що заняла облава — о́ступ, на низу або над річкою — луг, березовий — бере́зина, березня́к, дубовий — дуби́на, дуби́нка, дубня́к, боровий — бір, вільховий — ольши́на, олїшина, вільши́на, олїшня́к, ольша́ник, оріховий — лїщи́на, лїща́ник (Сум. Ох.), здр. лїщи́нонька. — Лѣсъ ли́ственный, чёрный = листовни́й лїс — Лѣсъ кра́сный, хво́йный = борови́й лїс, бір. (Пр. д. під сл. Ли́ственный. — Теплий Апріль, мокрий Май — буде жито, як гай. н. пр. — Ой гаю мій, гаю, та густий, не прогляну. н. п. — Ой у темнім лузї не сивая зозуля закувала. н. п. — Ой не шуми луже, зелений байраче. н. п. — Шумить гуде дібровонька, плаче, тужить дівчинонька. н. п. — По пущах по нетрих ховались. н. д. — А над берегом була дуже здорова пуща. н. к. — Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куриш ся? н. п. — Пішов у бір по шишки. Кв. |
Разводи́ть, развести́, разве́сть, ся = 1. розво́дити, розвести́, розставля́ти, розста́вити, порозво́дити, порозставля́ти. — Розвели міст. — Розвели москалїв на постой. — Розставили скрізь сторо́жу. 2. розбороня́ти, роздійма́ти, розборони́ти, розня́ти, порозбороня́ти. — Аж тут зять у хату і розборонив нас. Кн. — Чоловіки розборонили жінок і розігнали їх. Лев. 3. розво́дити, розвести́, ся (С. Л.), багато — порозво́дити, ся, розроди́ти ся, про животину — наплоди́ти, розплоди́ти, ся. — Садок, гайочок розведу. К. Ш. — Розвів багато овець. С. Л. — Розплодив багато свиней. 4. розбавля́ти, розпуска́ти, розба́вити, розпусти́ти, ся, медом — розме́жити, мед водою — насити́ти. 5. розво́дити, розвести́, ся, розвінча́ти ся. — Вони давно розвели ся і він взяв другу жінку. 6. розто́плювати, розтопи́ти, розпуска́ти, розпусти́ти, ся. — Сонечко розтопило лїд на ставу. — Одлига розпустила снїг. — Развести́ ого́нь = розтопи́ти. |
Ро́ща = гай (С. З.), гайо́к, гайо́чок, лїсок. — Садок, гайочок розведу. К. Ш. |