Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Шукати «ерудит*» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Эрудит – (лат.) ерудит, усезнайко.
[Ерудиту завжди мало знань, а подібне незадоволення — чудовий захист від платонізму, схильності свіжлспечених менеджерів до спрощень і міщанських уявлень вузькопрофільних науковців (М.Климчук, перекл. Н.Талеба). 1. Ерудит — людина, яка завжди знайде синонім, якщо не знає, як пишеться слово. 2. Підпільний ерудит]. Обговорення статті

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

еруди́т, -та; -ди́ти, -тів

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

еруди́тка, еруди́ток; ч. еруди́т
та, хто має велику ерудицію. [Шерон вважає несправедливим бачити в красивій жінці тільки предмет жадання, ніби красуня не може бути водночас і ерудиткою, мати високий IQ. (Україна молода, 2019). Водночас у світському суспільстві необхідно бути певною мірою ерудиткою – уміти красиво говорити про дрібниці. (Сергій Шарик «Двічі графиня та двічі генерал», 2014). Ця цікава жінка, тонкий психолог, ерудитка і чудова оповідачка понад 30 років свого життя присвятила вивченню одного з найзагадковіших явищ людської природи – обдарованості. (dt.ua, 13.03.2009). Переконавшись, що тітка направду не розуміє, що означає слово «шкрабіка», дукиня надумала показати, що вона ерудитка, а не тільки пуристка, а заодно позбиткуватися з тітки, як вона щойно позбиткувалася з пані Камбремер. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. Ґермантська сторона», пер. Анатоль Перепадя, 1998).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 262 – розм.