Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «заключать заключить»
Шукати «заключать заключить» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Заключа́ть, заключи́ть –
1) (в тюрьму и т. п.) ув’я́знювати, в’язни́ти, ув’язни́ти, зачиня́ти, зачини́ти, замика́ти, замкну́ти, завдава́ти, завда́ти, закида́ти, заки́нути, заса́джувати, засади́ти (до в’язни́ці, у в’язни́цю), (фамил.) запакува́ти кого́. [На́шого націона́льного ге́нія і кра́щих на́ших люде́й завдава́в у нево́лю (Грінч.). Давно́ Мару́сю зачи́нено? – Та вже тре́тій ти́ждень!]; 2) (в себе) місти́ти, вміща́ти, вмісти́ти що в собі́, обійма́ти, обня́ти собо́ю, ма́ти в собі́, (стар.) замика́ти в собі́. [Кни́жка обійма́є собо́ю два́дцять а́ркушів]; 3) что из чего – виво́дити, ви́вести що з чо́го, роби́ти, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, ви́снувати з чо́го. [З цьо́го мо́жна ви́вести (ви́снувати), що…]; 4) кінча́ти, скінчи́ти, закінча́ти, закінчи́ти. [Свою́ промо́ву він закінчи́в таки́ми слова́ми]; 5) (условие, договор, контракт) склада́ти, скла́сти, роби́ти, зроби́ти, писа́ти, написа́ти, підпи́сувати, підписа́ти (умо́ву, догові́р (ря́дну), контра́кт), бра́ти, узя́ти контра́кт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовля́тися, умо́витися, договоря́тися, договори́тися з ким. [Сього́дні склада́ємо умо́ву з видавни́цтвом. Ніхто́ з бо́гом контра́кту не брав (Номис)]. • -чать мир, перемирие – замиря́ти(ся), замири́ти(ся), вчиня́ти, вчини́ти замире́ння, склада́ти, скла́сти мир. [Ей чи гара́зд, чи до́бре наш гетьма́н Хмельни́цький учини́в, що з ляха́ми, мости́вими пана́ми, у Бі́лій Це́ркві замири́в? (Дума)]. • -чить союз – зав’яза́ти спі́лку, вступи́ти в спі́лку з ким. [Обра́жено мого́ держа́вця, й він за це порве́ зав’я́заную спі́лку (Грінч.)]. • -ча́ть, -чи́ть в скобки – бра́ти, взя́ти щось у дужки́. • -чи́ть счёт(ы) – замкну́ти раху́нки. • -ча́ть форму, тип. – слюсува́ти, заслюсува́ти фо́рму. • Заключё́нный – ув’я́знений; вмі́щений; ви́ведений, ви́снуваний, зро́блений; скла́дений, підпи́саний; (о мире, перемирии) вчи́нений, скла́дений; (тип.) заслюсо́ваний. |
| I. Мир –
1) (согласие, лад) (до́бра) зго́да, (до́бра) зла́года, (реже) мир (-ру), ми́рність (-ности), суми́р (-ру). [Зни́кли скрізь тоді́ зо сві́ту зго́да бра́тня і любо́в (Грінч.). Культивува́ння до́брої зла́годи й спра́вжнього зами́рення (Єфр.). Помири́лися так, що ми́ру не ста́ло й до ве́чора (Н.-Лев.). Щоби́-сте дочека́ли (свят) в ми́рності, ра́дості і весе́лості (Kolb.)]. • В -ре (с кем) – у зго́ді, у зла́годі (з ким). [Я вме́р-би з чи́стою душе́ю у зго́ді з не́бом і земле́ю (Черняв.). Уме́рти хоті́в у зла́годі з усіма́ (Грінч.)]. • Быть, жить в -ре с кем – бу́ти, жи́ти в (до́брій) згоді, в (до́брій) зла́годі, ладна́ти з ким, у миру́, суми́ром жи́ти з ким. [Помирі́ться та живі́ть у зго́ді (Коцюб.). Живемо́ в зла́годі (Харківщ.). Він з бра́том ладна́є (Сл. Гр.). Живу́ть, страх, не в миру́ (Тесл.). Суми́ром з тобо́ю не проживе́ш (Звягельщ.)]. • Кончить дело -ром – дійти́ (доби́ти) зго́ди (в спра́ві). • Покончить ссору -ром – переве́сти́ сва́рку на мир (Еварн.). • Склонять, склонить к -ру кого – до зго́ди при[на]верта́ти, при[на]верну́ти, до зго́ди приє́днувати, приєдна́ти кого́. [Ба́тька з си́ном до зго́ди приєдна́йте (Самійл.)]. • Худой мир лучше доброй ссоры – кра́ща соло́м’яна зго́да, як золота́ зва́да (Приказка); 2) (покой, спокойствие) спо́кі́й, упокі́й, супокі́й (-ко́ю), (з)ла́года, мирно́та, суми́р, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказа́в вам, щоб ви у мені́ спокі́й ма́ли (Біблія). Святи́й споко́ю, до́бре з тобо́ю (Номис). Для розви́тку нау́ки найбі́льш потрі́бно того́ супоко́ю, яки́м даре́мно ту́жить суча́сник (Єфр.). Вони́ мече́м та кула́ччям, а ми ми́ром та ла́годою (Куліш). Затишни́й куто́к, по́вний зла́годи, ні́жности й споко́ю (Ніков.). Спокі́й і мирно́та були́ і в се́рці молоди́х люде́й (Н.-Лев.)]. • Душевный мир – душе́вний спо́кі́й. • Мир вам – мир вам; неха́й бу́де з ва́ми супокі́й или упокі́й (Біблія). • Идите с -ром – іді́ть з ми́ром, іді́ть щасли́ві. Мир праху твоему, см. Прах 2; 3) (отсутствие войны) мир, зами́р’я (-р’я), зами́рення (-ння). [Захо́чемо правди́вий із ляха́ми ма́ти мир (Франко). Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)]. • Заключать, заключить мир – замиря́ти(ся), замири́ти(ся), склада́ти, скла́сти мир; см. Заключа́ть. • Заключение -ра – склада́ння ми́ру, замиря́ння, (оконч.) скла́дення ми́ру, замире́ння. [Пі́сля Зборо́вського замире́ння до яко́гось ча́су ста́ло ти́хо (Ор. Лев.)]. • Нарушение -ра – пору́шення споко́ю, ро́змир (-ру). [Чи мир, чи ро́змир – є на все свій зви́чай (Крим.)]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Заключать, заключить –
1) замика́ти, -ка́ю, -ка́єш, замкну́ти, -кну́, -кне́ш; 2) (в тюрьму) ув’я́знювати, -нюю, -нюєш, ув’язни́ти, -ню́, -ни́ш; З) (договор) склада́ти, -да́ю, -да́єш, скла́сти (складу́, складе́ш); 4) (иметь в себе) місти́ти (міщу́, місти́ш); 5) (окончить) закі́нчувати, закінчи́ти; 6) (выводить следствие) вбача́ти, вба́чити. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Заключать
• Заключать в себе (книжн.) – містити [в собі], мати собі. • Заключать договор – складати договір (умову); умовлятися (домовлятися). • Заключать, заключить брак (устар.) – брати, узяти шлюб; братися, побратися; дружитися, одружитися; паруватися, спаруватися; (іноді) шлюбитися, зашлюбитися. • Заключать, заключить в кавычки, скобки – брати, узяти в лапки, дужки. • Заключать, заключить в объятия (книжн. устар.) – обнімати, обняти (обіймати, обійняти). • Заключать, заключить в тюрьму – ув’язнювати, ув’язнити; брати, узяти до в’язниці; садити, посадити до в’язниці (в тюрму); (давн.) посадити на вежу. • Заключать, заключить мир – укладати, укласти (складати, скласти) мир; учинять, учинити замирення; замирятися, замиритися; (іноді давн.) замирять, замирити. • Заключать, заключить под стражу – брати, узяти під варту (під сторожу, до арешту). • Заключать, заключить речь, приветствие чем – кінчати, скінчити (закінчувати, закінчити, завершувати, завершити) промову, привітання чим. • Заключать сделку – укласти угоду; (розм. давн.) добити торгу. • Заключить союз – укласти союз; вступити в союз (у спілку). • Из чего вы так заключаете? – чого ви так думаєте (гадаєте)?; з чого (чого) ви робите такий висновок?; з чого ви так висновуєте? |
| II. Мир
• Жить в мире с кем – жити у [добрій] згоді (у [добрій] злагоді) з ким; ладнати з ким; у мирі (сумиром) жити з ким. • Заключать, заключить мир – укладати, укласти (складати, скласти, чинити, учиняти, учинити) мир; (іноді) замирятися, замиритися. • Иди, идите, поезжай, поезжайте с миром – іди, ідіть, їдь, їдьте з миром; іди, їдь щасливий, ідіть, їдьте щасливі. • Мир вам; мир дому сему (устар.) – мир вам; мир домові сьому. • Мир во всём мире – мир у всьому (у цілому) світі. • Мир всем народам мил – нема в світі над мир. • Мир и спокойствие – мир і (та) спокій. • Мир (покой) — святое дело – супокій — святеє діло. • Мир праху твоему (вашему…) – пером (іноді пухом) земля тобі (вам…); нехай земля над тобою (над вами…, тобі, вам…) пером (пухом); легко тобі (вам…) лежати, сиру землю держати. • Мир хижинам, война дворцам – мир хатам (халупам), війна палацам. • Отстаивать дело мира – обстоювати (відстоювати, боронити) мир; стояти за мир. • Покончить ссору миром – перевести (обернути) сварку на мир. • Склонять, склонить к миру кого – до згоди привертати, привернути (навертати, навернути) кого. • С миром отпустить кого (устар.) – (від)пустити з миром кого. • Худой мир лучше доброй ссоры – краще солом’яна згода, як (ніж) золота звада. Пр. Краща цнота у болоті, як нецнота у злоті. Пр. Де незгода, там часто шкода. Пр. |
| Объятие
• Броситься, упасть в чьи-либо объятия, в объятия к кому-либо – кинутися, упасти… в чиї обійми, в обійми кому (до кого). • Заключать, заключить кого-либо в объятия (книжн. устар.) – обнімати, обнята (обіймати, обійняти) кого. • Принимать, принять (встречать, встретить) с распростёртыми объятиями кого-либо – гаряче (радо) вітати, привітати кого; вітати, привітати (приймати, прийняти, (зу)стрічати, (зу)стріти) дуже гостинно (з радістю, радо) кого; (зу)стрічати, (зу)стріти з розкритими обіймами (іноді раменами) кого. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Заключать, -чить –
1) (делать заключение) – виво́дити, вивести, робити, зробити висновок; 2) (заключать в тюрьму) – ув’язнювати, ув’язнити, садити, посадити, замика́ти, замкну́ти до в’язниці; 3) (оканчивать) – закі́нчувати, кінча́ти, закі́нчити; з. свою речь – закі́нчувати свою промо́ву; 4) (книги, счета) – закі́нчувати, закі́нчити, зво́дити, звести; з. баланс – зво́дити балянс; 5) (в себе) – ма́ти, містити в собі́, обійма́ти; 6) (условие, договор) – уклада́ти, укла́сти, бра́ти, взяти; договоры заключаются у нотариуса – догово́ри уклада́ють пе́ред нотаре́м. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| Заключать, заключить (договор) — склада́ти, скла́сти (до́говора). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)