Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «зелененький»
Шукати «зелененький» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зелё́ненький – зелене́нький, зелене́сенький.
Дерни́стый – дерни́стий, морігува́тий. [Прихили́ла ви́шня ві́тоньку низе́нько і зраді́в дерни́стий ки́лим зелене́нький (Крим.)].
Лесо́к – лісо́к (-ска́); (рощица) гайо́к (-йка́); (на низине или над рекой) лужо́к (-жка́), лужи́нка; (в овраге) байра́к (-ка́). [А той собі́ до ліска́ скі́льки си́ли ду́є (Рудан.). Гайо́к зелене́нький (Шевч.)].
• Берёзовый и т. п. -со́к – бере́зовий лісо́к, бере́зинка, березни́[я́]к (-ка), березни[я]чо́к (-чка́) и т. п.
Лиша́ть, лиши́ть кого чего – позбавля́ти, позба́вити кого́ чого́, (отнимать) відбира́ти, відібра́ти (-беру́, -бере́ш) у ко́го и кому́ що, (вульг.) ріша́ти, ріши́ти кого́ чого́. [Не позбавля́й мене́ того́ вінця́, що бог мені́ пока́зує що но́чі (Л. Укр.). Сва́рка та бі́йка, кого́ вони́ не позба́влять весе́лости! (Франко). Ти пан над життя́м лю́дським, коли́ мо́жеш відібра́ти йо́го в ко́ждій хви́лі (Франко). А жі́нка й ді́ти? адже ти їх усього́ ріши́в! (Квітка)].
• -ша́ть, -ши́ть жизни кого – позбавля́ти, позба́вити життя́ кого́, вкоро́чувати, вкороти́ти ві́ку (життя́) кому́, заподі́ювати, заподі́яти смерть кому́, (сжить со света) зганя́ти, зігна́ти кого́ з сві́ту, (казнить) стра́чувати, тра́тити, стра́тити кого́. [Позба́виш життя́ люди́ну (Коцюб.). Вкороти́в йому́ ві́ку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого́ з сві́ту зігна́в, чи я в ко́го одня́в? (Пісня). Страть свого́ бра́та, як він додо́му при́йде (Казка)].
• -ша́ть, -ши́ть себя жизни – смерть собі́ заподі́ювати, заподі́яти, відбира́ти, відібра́ти собі́ життя́, вкоро́чувати, вкороти́ти собі́ ві́ку, стра́чуватися, тра́титися, стра́титися. [Я сама́ собі́ смерть заподі́ю (Тобілев.). І сама́ стра́чуся (Франко)].
• -ша́ть, -ши́ть здоровья – позбавля́ти, позба́вити здоро́в’я, вийма́ти, ви́йняти з ко́го здоро́в’я.
• -ши́ть дара слова, речи – відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому́, зніми́ти, оніми́ти кого́, (перен.) замкну́ти уста́, мо́ву кому́. [Сам не оглу́х, дру́гих не оніми́в (Боровик.). Сильне́ звору́шення, гнів відняли́ їй мо́ву (Коцюб.)].
• Паралич -ши́л его речи – після пара́лічу відібра́ло йому́ мо́ву.
• Лиша́ть, -ши́ть девственности – см. Неви́нность 2 (Лишить -ти). [Ї́хав, ма́ти, коза́к молоде́нький, зірва́в з ме́не віно́к зелене́нький (Пісня)].
• -ша́ть, -ши́ть зрения – відбира́ти, відібра́ти зір (о́чі) кому́, оте́мнювати, отемни́ти кого́, (ослеплять) сліпи́ти, ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти, (о мног.) посліпи́ти кого́.
• -ша́ть, -ши́ть рассудка – позбавля́ти, позба́вити ро́зуму кого́, відбира́ти, відібра́ти ро́зум, (насм.) глузд, пантели́к кому́, з[о]безглу́здити кого́. [Яки́й вас обезглу́здив кат? (Котл.)].
• -ша́ть, -ши́ть силы – позбавля́ти, позба́вити си́ли кого́, вибира́ти, ви́брати з ко́го си́лу.
• -ша́ть, -ши́ть сознания, чувств – позбавля́ти, позба́вити, свідо́мости, знеприто́мнювати, знеприто́мнити кого́.
• -ша́ть покоя – відбира́ти спо́кі́й кому́, позбавля́ти кого́ споко́ю, занепоко́ювати кого́.
• -ша́ть себя удовольствия – позбавля́ти себе́ вті́хи.
• -ша́ть, -ши́ть охоты, желания – позбавля́ти, позба́вити кого́ охо́ти (бажа́ння) до чо́го, відбира́ти, відібра́ти кому́ охо́ту (бажа́ння) до чо́го, знеохо́чувати, знеохо́тити кого́ до чо́го.
• Он -ши́л меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения – він позба́вив мене́ своє́ї при́язні, прихи́льности, свого́ прихи́лля, він відібра́в мені́ свою́ при́язнь, прихи́льність, своє́ прихи́лля.
• Недостойные поступки -ши́ли его любви и уважения товарищей – негі́дні вчи́нки позба́вили його́ товари́ської любо́ви й поша́ни.
• -ши́ть имущества, состояния – позба́вити кого́ добра́ (майна́, має́тности), відібра́ти майно́ кому́ и у ко́го.
• -ши́ть наследства – позба́вити (не да́ти) спа́дку.
• Судьба -ши́ла его всего – до́ля відібра́ла йому́ все.
• -ша́ть, -ши́ть хлеба-соли – позбавля́ти кого́ хлі́ба-со́ли, (поэтич.) збавля́ти кого́ з хлі́ба-со́ли. [Близьки́х сусі́д з хлі́ба-со́ли збавля́в (Мартин.)].
• -ша́ть, -ши́ть куска хлеба – позбавля́ти, позба́вити кого́ шматка́ хлі́ба, відбира́ти, відібра́ти кому́ шмато́к хлі́ба.
• -ша́ть места, должности – позбавля́ти кого́ поса́ди, відбира́ти кому́ поса́ду, звільня́ти з поса́ди кого́.
• -ша́ть власти, сана – позбавля́ти вла́ди, са́ну кого́, відбира́ти вла́ду, сан кому́, скида́ти кого́ з вла́ди, з са́ну.
• -ша́ть кредита – позбавля́ти кого́ креди́ту, відбира́ти креди́т кому́, припиня́ти боргува́ння кого́.
• -ша́ть, -ши́ть прав – позбавля́ти, позба́вити прав, (прав состояния) грома́дських прав, (избирательных прав) вибо́рчих прав.
• -ша́ть, -ши́ть слова – позбавля́ти, позба́вити сло́ва кого́, відбира́ти, відібра́ти го́лос кому́, забороня́ти, заборони́ти мо́ву кому́, (перен.) умкну́ти мо́ву кому́. [За те́є суд його́ позба́вив сло́ва (Л. Укр.)].
• -ши́ть чести, человеческого достоинства – позба́вити че́сти, лю́дської гі́дности, знесла́вити кого́.
• -ша́ть, -ши́ть свободы – позбавля́ти позба́вити во́лі, знево́лювати, зневоля́ти, знево́лити кого́, (о мн.) познево́лювати, (перен., связывать) зали́гувати, залига́ти, загну́здувати, загнузда́ти, запетльо́вувати, запетлюва́ти кого́, (арестовывать) ув’я́знювати, ув’язни́ти кого́. [Убо́гого зневоля́ють (Сл. Гр.). А що? запетльо́вано тебе́? (Запоріжжя). Мене́ залига́ли того́ таки́ дня і держа́ли під аре́штом (Новомосковщ.)].
• Лишё́нный – позба́влений.
• Я -шё́н возможности – я не ма́ю змо́ги, мене́ позба́влено змо́ги.
• Это не -шено остроумия – це не без до́тепу.
• Этот слух -шё́н всякого основания – ця по́голоска цілко́м безпідста́вна, не ма́є для се́бе жа́дної підста́ви.
• -шё́нный избирательных прав – позба́влений вибо́рчих прав; срв. Лише́нец.
• -шё́нный чести – позба́влений че́сти, знесла́влений.
• -шё́нный свободы – позба́влений во́лі, знево́лений, (теснее) ув’я́знений.
Мурава́ –
1) (зелень) мо́рі́г (-рогу́), мурава́, мурави́на, мурави́ця. [Морі́г зелене́нький, на морогу́ я́вір височе́нький (Пісня). Накри́в о́чі мураво́ю, жо́вте ті́ло роки́тою (Чуб. V). Розпусти́ли та сі́рії во́ли по зеле́ній мурави́ні (Пісня)];
2) (глазурь гончарн.) по́ливо, поли́ва, (зап.) ґлейт (-ту); срв. Глазу́рь;
3) бот. –
а) (Poa annua L.) тонконі́г (-но́гу) (однорі́чний), мі́тли́ця, мурава́;
б) (Corridiola littoralis L.) моріжо́к (-жку́) (берегови́й).
Ни́зе́нько, нрч. – низе́нько. [Зелене́нький барві́ночку, стели́ся низе́нько (Пісня)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗЕЛЕНЕ́ТЬ ще зелени́тись, прав. наголос вру́ні́ти; док. зазелені́ти, відзелені́ти /= 1. відцвісти́, 2. відроди́тися/ зелене́ющий що вру́ніє тощо, чимра́з зеле́н(і́)ший, укри́ваний зело́м, прикм. зелене́нький, вру́нистий, (сад) зазелені́лий, вже ма́йже зеле́ний, от-о́т уже́ й зеле́ний;

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Га́й, га́ю, м. Роща, небольшой лѣсъ. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий — не прогляну. Мет. 66. Ум. Гайо́к, гайо́чок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42.
Граб, -ба, м. Дерево: грабъ, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. Ум. Грабо́к, грабо́чок. Чуб. V. 1156.
Громови́й, -а́, -е́. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148.
2) Громова́ стрі́лка. Громовая стрѣла, иначе — чо́ртів па́лець. Вх. Пч. II. 28.
3) Громові свя́та, празники́. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля́ (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Мнж. 157. МУЕ. ІІІ. 48. Ум. Громове́нький. Пішов дощик громовенький а на той сад зелененький. Чуб. V. 178.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів’ю́ся, -єшся, гл.
1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19.
2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в’юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в’юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486.
3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е. Ум. отъ зелений.
Зеле́ний, -а, -е.
1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833.
2) Незрѣлый.
3) Зеле́ні свя́та. Недѣля пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. Стор. І. 65. Зеле́на неді́ля. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Шевч. 592. Ум. Зелене́нький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький. Мет. 96.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Грин. III. 82. Жито зернисте. Черк. у. Сей пісок зернистий. Лебед. у. Жито на вигноєній землі зернистіще. Волч. у. (Лободовск.).
Морі́г, -рогу́, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. НВолын. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Нп. Ум. Морі́жок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.
Перелі́с, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Присува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прису́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться. Зелененький барвіночку, стелися низенько, а ти, милий чорнобривий, присунься близенько! Нп.
Прищиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю. Гол. IV. 489.
Стели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько. Нп.
Широ́кий, -а, -е.
1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п’яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький. Чуб. V. 134.
Я́вір, я́вора, м. Яворъ, Acer Pseudoplatanus L. Анн. 4. Над Дунаєм явір зелененький. Мет. 260. Яворъ — символъ козака въ пѣсняхъ. Стоїть явір над водою, в воду похилився, на козака пригодонька, козак зажурився. Нп. Ум. Яворе́ць, я́ворин, яворо́ч, я́воронько. О. 1861. XI. Св. 44. Пішла лисичка у лісок, аж бачить, рубають люде яворці. Рудч. Ск. І. 13. Яворе-яворику, тонкий, зелененький. Чуб. III. 87. Ой піду я лісом-бором да й стану я під явором: явороньку зелененький, пропав мій вік молоденький. Грин. III. 177.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зелёненькій = зелене́нький. — Зелененький барвіночку стели ся низенько. н. п.
Бли́же = бли́жче, бли́зче. — Зелененький барвіночку, стели ся ще нижче, а ти милий, чорнобривий, присунь ся ще ближче. н. п.
Дѣ́вство = 1. д. Дѣви́чество. 2. дївство, неви́нність. — Которая дївство своє утратила. Б. Н. — Лиши́ть дѣ́вства = зірва́ти, здійня́ти віно́к (в піснях). — Їхав мити козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький. — Любив мене козак молоденький, здійняв з мене вінок рутвяненький. н. п. — Потеря́ть дѣ́вство = віно́к загуби́ти, згуби́ти, потеря́ти. — А в недїлю рано мати дочку била: де ж ти, суко, віночка згубила? — Я на річцї біль білила, там я, мати, вінок загубила. — Потеряла свій віночок через дурний розумочок. н. п.
Зеленова́тый, то = 1. зелене́нький, по́зеленуватий, про́зеленоватий, зелена́стий. (С Л. З.). 2. зеле́ний, зеленкува́тий, недоспі́лий, не сти́глий. — Зеленкуваті груші. Хар. Чайч.
Моги́льница, рос. Vinca = барві́нок. С. Ан. — Ой мій хрещатий барвінку не розстилай ся по садочку. н. п. — Зелененький барвіночку стели ся низенько. н. п.
Ни́же = ни́зче, ни́жче. — Зелененький барвіночку, стели ся ще нижче, а ти милий чорнобривий, присунь ся ще ближче. н. п.
Низёхонько = низе́нько, низе́сенько. — Зелененький барвіночку, стели ся низенько, а ти милий, чорнобривий, присунь ся близенько. н. п.
Подвига́ть, подви́нуть, ся = посува́ти, посо́вувати, присо́вувати, посу́нути, прису́нути, ся. С. З. Л. — Посуньте ся, дівчатка, а від стола та до запічка. н. п. — Посуньсь, брате, нехай чоловік сяде. Той посунув ся. н. к. Ман. — Посунь ся, Ляше, хай Русин сяде. н. пр. — Старче! село горить! А я за суму тай дальше посуну. н. пр. — Зелененький барвіночку стели ся низенько, а ти милий чорнобривий присунь ся близенько. н. п. — Подвига́ясь = посо́вуючись, по́сувом.
Придвига́ть, придви́нуть, ся = присува́ти, присо́вувати, прису́нути, ся. С. Л. — Не присовуй соломи до огню. н. пр. — Постели узенько, присунь ся близенько. н. п. — Зелененький барвіночку, стели ся низенько, а ти, милий, чорнобривий, присунь ся близенько. н. п.

Запропонуйте свій переклад