Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «квартир»
Шукати «квартир» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Шалаш –
1) (легкая постройка из жердей, кольев, покрытых ветками, соломой и т.п) ку́рінь, бу́да, халабу́да, (редко) катра́га, котара, салаши́на, (тюрк.) шала́ш;
2) (то, что формой напоминает такую постройку) шала́ш, (пастуший) коли́ба, (ярмарочный) я́тка:
• милости прошу к нашему шалашу, разг., шутл. – прошу (просимо) до хати (до господи, до куреня);
• с милым рай и в шалаше – хоч хліб з водою, аби, милий (аби, серце), з тобою (Пр.); сухарі з водою, аби, серце, з тобою (Пр.); хоч в одній льолі, аби до любові (Пр.); хоч у курені́, аби до серця мені (Пр.); хоч борщ без сала, аби душа пристала (Пр.); хоч ох, та вдвох (Пр.).
[Кругом мовчки подивилась; Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Т.Шевченко). Мешкав він собі на громадській толоці в солом’яній буді (Л.Мартович). — Адже тепер, опівдні, душно,— усі діди на баштанах по куренях сплять (Б.Грінченко). Напнемо халабуду (Сл. Гр.). . Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (О.Маковей). І чомусь нікого не дивує і не шокує, що в центрі Києва досі стоїть пам’ятник Леніну, а комуністи замість конспіративних квартир, шалашів у розливі та ЦК в екзилі мають фракцію в українському парламенті. Невже забули, у кого Гітлер учився будувати концентраційні табори? (С.Олійник). — Я тільки ось що знаю, — відповів старий, — місяців тому буде шість абощо приїхав до одної котари пастушої, миль за три звідси, молодий та гарний панич, верхи на оцій самій худобині, що дохла валяється, і з тією самою кладдю, що ви, кажете, знайшли та не взяли, і спитав у нас, де тут у цих горах найглухіша глушина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Іполит Матвійович, збентежений присутністю в двірницькій стороннього, голі фіолетові ступні якого тільки тепер побачив з-за краю стола, знітився і хотів був тікати, але Остап Бендер жваво зірвався на ноги і низько схилився перед Іполитом Матвійовичем. — У нас хоч і не Париж, але просимо до нашого куреня (М.Пилинська, Ю.Мокрієв, перекл. І.Ільфа, Є.Петрова)]. Обговорення статті
Влюблённый – закоханий в кому і в кого, замилуваний, замилований у чому, залюблений в що, в кого, закоха́нець:
влюблён без памяти (разг. по уши…) – закоханий шалено (до безтями, до нестями, без тями), (разг.) закоханий по самі вуха…
[— Сеньку, та чи знаєш ти, що той наш богатир, котрий тут, яко образок на стіні, висит, по уха залюблений? (І.Франко). Почимчикував за всіма й наш Михайлик з матінкою, не зводячи залюблених очей з того сивого та мудрого гуцула (Олександр Ільченко). Ось воно що, подумав Котигорошко, а цей, мабуть, закоханий у неї по самі окуляри (В.Кожелянко). Ошелешені та сліпі від свого крихкого спільного щастя, вони мчали крізь запої кохання та прогуляні лекції, летіли крізь небеса першої трави та найманих на місяць-два квартир, падали крізь шикарні ілюзії марнотратства та провалля аскетичного безгрошів’я. Втім, останнє траплялося так рідко, що в ньому закохані теж черпали щастя. Вони грали в життя, не задумуючися, що колись життя гратиме ними — і не в безпрограшну лотерею, а в бій без правил (М.Бриних). Закоханий завше починає тим, що ошукує себе, а кінчає тим, що ошукує інших (Р.Доценко перекл. О.Вайльда). — І така її поведінка багато в нашому краї лиха накоїла, сказав би, чумна пошесть по ньому пройшла, бо вродою своєю і вітливістю вона прихиляє до себе серця щирих закоханців, а гордістю і неприступністю до розпачу їх призводить, — не знають уже, горопашні, що їй і казати, тільки всі в один голос узивають її жорстокою і невблаганною та інші такі прізвища прикладають, що натуру її якнайкраще змальовують: щоб ви тут, пане, побули кілька днів, то почули б, як наші гори й долини стогоном стогнуть, жалями згордованих коханців озиваючись (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Для коней і закоханих сіно пахне по-різному (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Терьер – (англ. и франц. от лат.) тер’єр.
[— Ти хоч розумієш, який скарб придбав?— запитав мене Густав уже на вулиці. — Рідкісний екземпляр! Ірландський тер’єр. Неперевершений. Без жодної вади. Та ще з таким родоводом, що — Боже мій! — тобі не можна й дивитись на нього, а то ти, перш ніж звернутися до песика, будеш вклонятися йому (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Квартира Джона Гопкінса була як тисячі інших квартир. На одному вікні стояли якісь квіти; на другому  — сидів покусаний блохами тер’єр, роздумуючи, чи настане коли-небудь для нього день визволення (М.Рябова, перекл. О Генрі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Довольствие — постача́ння; Д. артиллерийское — артилері́йне постача́ння; Д. вещевое — речове́ постача́ння; Д. денежное — постача́ння грошове́; Д. квартирное — постача́ння кварти́рне; Д. мыльное — постача́ння ми́лове́; Д. приварочное — постача́ння прива́ркове; Д. провиантское — провія́нтське постача́ння; Д. путевое — подоро́жні вида́тки; Д. суточное — добова́ па́йка харчі́в, харч на добу́; Д. чайное — постача́ння чаєве́; Д. фуражное — постача́ння фура́жне.
*Отвод — відві́д, -во́ду, відво́дження, відве́дення; О. воды — відве́дення води́; О. квартир — відве́дення примі́щень; О. круговой — колове́ відве́дення; О. простой про́сте відве́дення; О. тока — відве́дення стру́му; О. ударом — відве́дення уда́ром.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

оренда́рка, оренда́рок; ч. оренда́р
1. та, хто орендує щось. [На моє здивування, більшість власників квартир були не в захваті від потенційної орендарки – молодої дівчини. (Високий замок, 2018). У її будинку мешкав ще один забруднювач повітря – орендарка, яка, за словами Марі, сиділа на специфічній дієті – вживала гнилу рибу. (Ірвін Ялом «Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта», Х., 2017). Орендарка міського саду Олена Генріхівна Бейковського у травні 1912 року просила дозволу поставити на стовпах два рекламні щити розміром 9х2 аршини на розі вулиці Дворцової з вулицями Великою Перспективною та Пашутінською. (Володимир Поліщук «Неатрибутоване місто», Кропивницький, 2016). Хіба це не прикро , що я, господиня великого маєтку, бідніша за якусь орендарку? – допитувалась пані Лааман в кучера, що допомагав їй підніматись парадними сходами. (Всесвіт, 1973, №8).]
2. іст. шинкарка, корчмарка. [А що добре йому пішло, казав тій орендарці зварити їм, тим хлопцям, добру вечерю. (Оскар Кольберг, Іван Хланта «Казки Покуття» (збірка), Ужгород, 1991). Андрій засміявся нагадавши таке, бо побачив у своїй уяві Етлю з обстриженою головою, таку саму скупу і сварливу, як всі ці жирівки орендарки, які він знав. (Андрій Чайковський «Малолітній», 1919).]
див.: винайма́чка, оренда́торка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 528.
Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 743.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) 
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

Запропонуйте свій переклад