Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «кликали»
Шукати «кликали» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Звать
1) (
призывать кого) кли́кати кого́ (кли́чу, -чемо, -чуть) (реже на ко́го), гука́ти кого́ (на ко́го), (приглашать) заклика́ти, зва́ти, зазива́ти, узива́ти кого́. [Кли́че ма́ти вече́ряти (Шевч.). Ода́рка за́раз-же почала́ вдвох із бра́том кли́кати ма́му й пла́кати (Грінч.). От брат приста́в тро́хи та й кли́че на ме́не (Федьк.). Проси́ли мене́ і кли́кали до се́бе (М. Вовч.). Вона́ й заклика́є Рома́на в клас (Васильч.). Варва́ро! – гука́в пан Валерія́н (Коцюб.). Чу́є, що хтось гука́є на ньо́го: «Мужичо́к, мужичо́к!» (Квітка). Мала́нка почала́ гука́ти Андрі́я (Коцюб.). Ти звеш мене́, й на го́лос ми́лий твій з гаря́чою любо́в’ю я поли́ну (Самійл.). Зазива́є мене́ до се́бе в гости́ну (Кониськ.). Узива́ють її́ в ха́ту, пита́ють – чи пі́деш, чи ні? (Грінч.)].
-ть на помощь – кли́кати кого́ на підмо́гу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтува́ти. [Упа́в кома́р та й ґвалту́є (Пісня)].
-ть друг друга – кли́кати одне́ о́дного, склика́тися;
2) (
называть) зва́ти, узива́ти, назива́ти, назва́ти, кли́кати. [Старшо́го Кайдаше́вого си́на зва́ли Карпо́м (Н.-Лев.). Неха́й ма́ти бу́де зна́ти, кого́ зя́тем зва́ти (Чуб.). Я пови́нен «холо́пом Стьо́пкою» себе́ взива́ти та ру́ки цілува́ти, як неві́льник (Л. Укр.). А як тебе́, кли́чуть? – Павло́ Хоме́нко].
Его зва́ли – він зва́вся.
Как вас (его) зову́т? – як вас (його́) на ім’я́, як вас кли́чуть (звуть)?
Как (его) -ву́т по имени и отчеству? – як (його́) на ім’я́ й по ба́тькові?
Поминай как -ли – ті́льки його́ й ба́чили, і слід за ним загу́в;
3) (
взывать) гука́ти, вола́ти;
4) (
давать насм. имена) прозива́ти кого́, прозива́тися з ко́го.
Зва́нный – кли́каний, закли́каний, про́ханий, про́шений, зва́ний, за́званий.
Помо́лвка
1) змо́вини, зару́чини. [Пішо́в-би на зару́чини, так не кли́кали];
2) (
соглашение) змо́ва, умо́ва, уго́да, поєдна́ння;
3) помо́вка, при́мовка;
4) поголо́ска;
см. Погово́рка 1 - 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Амбал, прост. – здоровило, здоровега, де́белень, ґевал (гевал), (прост., ещё) мордоворот, (образн.) бугай.
[Князівна Еліза трошки здивована: анахорет — рослий, плечистий, широкогрудий, лобатий здоровило. Замість традиційної анахоретської лисини, наслідку чеснот самозаглибленості, — буйне біляве, з рудим підпалом волосся; замість аскетичної блідості — чисто виголене здоровецьке лице, без найменших ознак самозаглибленості (В.Винниченко). — А тебе не кликали, — байдуже сказав гевал. — Та ж бо там про мене йдеться! — верескнула Гапка. — Про тебе, – смикнув за вус гевал, — але пани урядові хочуть про тебе, бабо, не від тебе, а від чесних людей почути. — А я вже не чесна? — ще більше звищила голоса Гапка, при тому так, що і в гевала зів’яли вуха, наче листя без доступу вологи. Гевал трохи застрашився, спробував поворушити зів’ялими вухами, а що йому те не вдалося, сторожко помацав пальцями – висіли клаптями, як у деяких клаповухих собак (Валерій Шевчук). Та була у мене і величезна втіха, з якою не порівняти жоден провал: Хеда пройшла повз Чука і Гека, красиво так пройшла, як змія про шелестіла травою, і вже поміж пасажирів пливла до автобуса, а тим часом два чорних авта, ніби на параді, підлетіли водночас до літака і різко загальмували по обидва боки трапа кроків за двадцять один від одного. З того, що зупинився ліворуч від мене, вискочив круглоголовий гевал у чорному костюмі (як вони не подушаться в тих унікостюмах за такої тепліні) і кинувся до мене, та я навіть не глянув на нього, я проводжав очима Хеду до автобуса і з жахом (так, так, десь узявся в мені цей давно забутий холод) помітив, як із другої машини біжить до автобуса ще один височезний чолов’яга (В.Шкляр). — А що я мав робити? — шморгнув носом малий. — Казати, що другий день нічого не їв? Ото насмішив би цих гевалів. Диви, як роз’їлися на білому хлібі! — глянув він зло убік, де вже зникли три справді немаленькі постаті (О.Гаврош). Саме в задрипаному лінійному відділенні міліції міста Сміли слід шукати витоки Симоненкової трагедії. Так, його не вбили в каталажці мордовороти в синіх мундирах, зате садистськими побоями прирекли на повільне й мученицьке вмирання (Олекса Мусієнко). — Ти тіки, Санчо, грошиків добудь, а дочку за люди віддати — то вже мій клопіт. Є в нас тут Хуана Гевала син, Лопе зветься; там такий дебелень та кремезень, що ну! Знаємо його добре, а дівка йому ніби в око впала, вже й насватуватись почина — чим не пара? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Изматывающий – що (який) виснажує, вимотує, висотує, знесилює, знеможує:
изматывающий боль – виснажливий (вимучливий) біль.
[Другий мій сентимент має на ім’я Марлен Дітріх. У Ремарка з нею був багатолітній, жахливо нервовий і взаємно виснажливий роман. При цьому він, увесь стікаючи кров’ю, називав її Пантерою (Ю.Андрухович). Ці визивні чорні очі нічого не можуть йому дати. Він знав, які думки криються в них: про морозиво та ще про дещо. А ті янгольські очі обіцяють йому все, чого він хоче, і ще багато такого, про що він і не мріяв. Очі Рут обіцяли йому книжки й картини, красу і спокій, всю витончену гармонію вищого буття. В цих чорних очах він угадував кожен помисел. Це був наче годинниковий механізм, де він міг простежити рух кожного коліщатка. Вони кликали до ницих виснажливих утіх, в кінці яких була могила. А ті янгольські очі надили тайною, незбагненним чудом, вічним життям. В них він бачив відблиск і її душі, і своєї (Марія Рябова, перекл. Д.Лондона)].
Обговорення статті
Принимать, принять
1) (включать в состав) приймати, прийняти;
2) (
матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати;
3) (
матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти;
4) (
наук.) уживати, ужити:
дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе;
душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого, з душі верне що;
за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?;
не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу);
принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю;
примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю;
принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне;
принимать значение – приймати (набувати) значення;
принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого;
принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що;
принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що;
принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч;
принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що;
принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар.) брати, узяти до рахуби що;
принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що;
принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду;
принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що;
принимать, принять лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки;
принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку);
принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому;
принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого;
принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким;
принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому;
принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…;
принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого;
принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти);
принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини);
принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію;
принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд;
принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що;
принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що;
принять за правило – взяти за правило;
принять резолюцию – ухвалити резолюцію;
принять меры – вжити заходів;
принимая во внимание – беручи до уваги;
у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.
[Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя].
Обговорення статті
Фригидный – фригідний.
[Рідні панни зів’яли по вежах і клітях, пізня ласка така фригідна. В зимних венах померло дзвінке повноліття, а в очах ожила єхидна (Ю.Андрухович). Скільки фригідних, що донесхочу патякають про брудну розпусту (Л.-Ф.Селін). Вона залишалась незайманою, щоб її не кликали «хвойдою» або «шльондрою»; одружилася, щоб не стати «старою дівою»; удавала оргазм, тож вона не «фригідна»; народила дітей, тож вона не «безплідна»; не примкнула до феміністок, бо не хотіла, щоб її називали «лейсбійкою» та «чоловіконенависницею», ні до кого не присікувалась і не підвищувала тону, щоб не назвали «стервом»… (Д.Петрушенко, перекл. Ф.Флеґ). — Кажуть, дівчата люблять вухами. — Що? — Вухами, кажу, люблять! — Що? — Іди додому, фригідна].
Обговорення статті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська земля. Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.
Підду́рювати, -рюю, -єш, сов. в. піддури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Рудч. Ск. І. 71. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити..., а вони нас піддурили та водою напоїли. Мет. 133.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Зару́чини, -чин, ж., мн. *2) Сговор, помолвка. Пішов би оце до небожа на заручени, так бо не кликали. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.

Запропонуйте свій переклад