Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «компонент»
Шукати «компонент» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Компонент – складник, (лат.) компонент. Обговорення статті
Доля –
1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ; (при дележе) діл (р. долу), ділениця; частина, частинка, компонент, інгредієнт, елемент;
2) (удел, судьба) доля, талан (ум. доленька, таланочок);
3) (муз.) частка;
4) (мера веса, ист., рус.) доля;
5) (ботан.) частка, (рус.) доля, (анатом.) частка:
• быть в доле – бути на паях;
• войти, вступать в долю – стати (ставати) спільником, пристати (приставати) до спілки;
• выпасть на долю – судитися, присудитися кому, спіткала кого;
• в этом есть доля истины, правды – у цьому є частка істини, правди;
• горькая доля – гірка (щербата) доля, гіркий талан; (образн.) доля, як фандоля;
• делить на доли – ділити на частки (пайки), паювати;
• делить на равные доли – ділити порівну (на рівні частки);
• доля зерна за помол – розмір, вимір;
• доля правды (истины) – частка правди (істини);
• известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. – (ист.) діжма (дежма);
• иметь чью долю – мати чию долю, (идти стезею) топтати стежку чию;
• львиная доля – лев’яча (левова) пайка (частка);
• на мою долю выпало что – мені судилося (випало) що; спіткало мене;
• на мою долю пришлось – на мою пайку (на мій пай, на пай мені, на пайку мені, на мою частку) припало;
• прийтись, пасть на долю – припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку;
• принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
• роковая доля – фатальна (загибельна) доля;
• третья, четвертая, пятая, десятая доля – третя, четверта, п’ята, десята частка; третина, четвертина, п’ятина, десятина.
[Домішується вже й добра пайка народньої мови (С.Єфремов). Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (М.Коцюбинський). Випив левову частку конячої дози (В.Стельмах). В діл Матвієві пішла пасіка. Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди (АС). Незави́дна чека́є його́ до́ля (І.Франко). Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський). В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле — бути на паях; делить на равные доли — ділити на рівні частини (частки); доля истины — частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології (Б.Рогоза). Віслюк ділив, і лев його загриз. Ділити здобич взявся хитрий лис. Де частка лева – там гора здорова… Ділити вчить нас доля віслюкова (Василь Простопчук). З двох співавторів кожен впевнений, що на його пайку припав увесь труд і тільки половина гонорару (А.Крісті). Незавидна доля тих, хто не курить і не п’є, — таким і кинути нічого]. Обговорення статті
Полуфинал – півфінал.
[Не всі мовці знають, у яких словах треба ставити компонент пів-, а в яких напів-. Тож запам’ятайте правило. До складу дієприкметників, що передають неповноту охоплення якимсь станом, входить напів, а не пів-: напіввідчинений, напівзабутий, напівзруйнований, напівроздягнений. Ту саму тенденцію спостерігаємо і щодо прикметників: напівавтоматичний, напівголий, напівживий. В іменниках напів- доречне там, де перша частина слова показує, що предмет чи жива істота не мають усіх ознак, якими характеризується об’єкт, котрий виражає друга частина. Приміром: напівчагарник, напівсировина, напівтемрява. А компонент пів- виступає тоді, коли утворює нове слово, що не означає ні частковості стану, в якому перебуває предмет (як, наприклад, бачимо в лексемах типу напівзруйнований, напіводягнений), ні частковості притаманних йому рис (як у напівфабрикат). Іменник з пів- не має кількісного значення: півпідвал, півпальто — це не половина підвалу, не половина пальта. Півпідвал і підвал — видові поняття, що об’єднуються родовим поверх (сюди входять ще бельетаж, перший, другий, третій і дальші поверхи, мансарда). Так само півпальто і пальто, котрі є найменуваннями різних виробів, охоплює родове поняття верхній одяг (до якого також належать плащ, куртка, кожух, дублянка тощо). Щоб легше розпізнати форми з пів- і напів-, варто застосувати такий прийом: якщо перший компонент слова можна замінити прислівником наполовину, то воно утворюється з напів-. Приміром: наполовину людина (з міфології) — напівлюдина, наполовину провідник — напівпровідник. А коли цей компонент за змістом неможливо замінити лексемами наполовину або половина (замість півпідвал не скажемо ж “наполовину підвал” чи “половина підвалу”), то іменник годиться вживати зі складником пів-. Отож треба говорити і писати: напівсировина, напівсутінь, напівзабуття, напівдикун, але півчобіток, півфінал, півзахисник, півустав (один з типів почерку) (Б.Рогоза)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОЩУЩЕ́НИЕ фраз. вра́ження [тако́е ощущение, бу́дто я па́даю таке́ вра́ження, ні́би я па́даю], (обра́зи) усвідо́млення [ощущение оби́ды усвідо́млення обра́зи];
прия́тное ощущение фраз. післясма́к; з род. відм. ощуще́ния прикм. відчуттє́вий [компоне́нт ощущения відчуттє́вий компоне́нт].
СЛАГА́ЕМОЕ (складова частина) складни́к, інґредіє́нт, компоне́нт.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

компоне́нт компоне́нт,-та, складни́к,-ка́, складова́ части́на
к. активи́рующий компоне́нт активува́льний
к. ве́ктора компоне́нт ве́ктора
к. враще́ния компоне́нт оберта́ння
к. леги́рующий компоне́нт легува́льний
к. перемеще́ния то́чки компоне́нт перемі́щення то́чки
к. те́нзора компоне́нт те́нзора
ингредие́нт інгредіє́нт,-та, складни́к,-ка́ компоне́нт,-та

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

реципіє́нтка, реципіє́нток; ч. реципіє́нт
1. хвора, якій переливають кров або пересаджують тканину чи орган іншої людини. [Реципієнтка ж народилася з синдромом Маєра-Рокітанського-Кюстера-Хаузера, від якого страждає тільки кожна 4 500 жінка у світі. (Високий замок, 2018). Гірше, коли жіночий організм узагалі не спроможний видати на-гора здорову яйцеклітину. Тоді замість неї туди вживлюють донорську, забрану переважно від більш молодшої реципієнтки (о, жах!). (Павло Шевченко «Волоцюги», 2009).]
2. та, хто сприймає візуальну інформацію, інтерпретує її та складає власне враження про неї. [Візуалізатори парфумів (Visuals) репрезентують реципієнту певних персонажів у певних ситуаціях, фактично, деякий життєвий досвід. Вони не обіцяють, що у споживачку параумів закохується принц, або споживання парфумів перетворить реципієнтку на красуню, або щасливу, впевнену у собі особу <…>. (Єлизавета Галицька «Номінативні процеси у сучасній англійській мові в аспекті соціальної стратифікації», 2018). А візуальний компонент реклами (красиве фото (див. рис. 3.9)) посилює функцію переконування реципієнтки самій стати гламурною на час свого весілля. (Євгенія Саранюк «Концепт glamour у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі»: дисертація, К., 2017).]
3. та, що одержує платіж чи субсидії. [Станом на 4 травня 2012 р. ціна п’ятирічних кредитно-дефолтних свопів трьох країн-реципієнток перебувала на рівні, близькому до того, що був на початку кризи: Греції – 5730 в. п., Португалія – 1008, Ірландія – 564 в. п. (Фінансова система національної економіки: проблеми розвитку та управління змінами, за ред. Т. Єфименко, К., 2012. Т. 2, с. 254).]

Запропонуйте свій переклад