Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «краше»
Шукати «краше» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кра́ше –
1) (срвн. ст. от прил. Кра́сный в знач. красивый) (кого, чего) кра́щий, гарні́ший, вродливі́ший за ко́го, від ко́го, за що, від чо́го, ніж хто, ніж що. [Він мені́ за всіх кра́щий (Полтавщ.)].
• Сделать -ше – прикраси́ти, закраси́ти. [Така́ го́жа, така́ ми́ла, що всі кві́ти прикраси́ла (Пісня)].
• Делаться, сделаться -ше – кра́щати, покра́щати, гарні́шати, погарні́шати.
• -ше в гроб кладут – мов з труни́ вста́в; як з хреста́ зня́тий;
2) нрч. (лучше) – кра́ще, лі́пше, гарні́ше.
Краси́во – га́рно, хо́роше́, кра́сно, красови́то, красі́тно, че́пурно, ле́псько; срвн. Краси́вый. [Ба́чать сестру́ га́рно вбра́ну (Казка). Кра́сно в садо́чку (М. Вовч.). Як душі́ не вложи́в, так наряди́в хо́роше (Номис). Че́пурно зформо́вана голова́ була́ тро́хи ли́са (Грінч.). Підпереза́вся зно́ву і по́яс притягну́в ле́псько (Квітка)].
• Удивительно -во – напро́чуд га́рно, на ди́во (на продиво) га́рно.
• -во (красно) говорить – кра́сно мо́вити. [А тре́тій не мо́вив нічо́го, він мо́вити кра́сно не міг (Самійл.)].
• -во сложённый (о фигуре) – га́рно збудо́ваний, стату́рний.
• -во написанный – краснопи́сний; см. Калиграфи́ческий.
• -во убрать – прикраси́ти, оздо́бити, причепури́ти, (зеленью) замаї́ти.
• Что к лицу, то и -во – що до лиця́, те й га́рне.
• Более -во (краше) – гарні́ше, кра́ще, чепурні́ше.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лучше –
1) (ср. ст. от Хорошо́) (чем кто, что) кра́ще, лі́пше, (разг.) лу́чче за ко́го, за що́, над ко́го, над що́, від ко́го, від чо́го, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти ко́го, проти чо́го;
2) (ср. ст. от Хоро́ш) кра́щий, лі́пший, (разг.) лу́ччий за ко́го, за що́, від (проти) ко́го, від (проти) чо́го, ніж хто, ніж що, як хто, як що:
• больному стало лучше – хворому (слабому) полегшало (покращало);
• в гостях хорошо, а дома лучше – у гостині (у гостях) добре, а дома (вдома) [таки] краше (Пр.); у гостях добре, дома (удома) ще ліпше (Пр.); немає ніде краще (ліпше), як дома (удома) (Пр.);
• гораздо лучше – (как прилаг.) багато (далеко, куди) кращий (краща, краще), ліпший (ліпша, -ліпше), (иногда) луччий (лучча, лучче), (как наречие) багато (далеко, куди) краще (ліпше, разг. лучче);
• всё лучше и лучше, час-от-часу лучше – все кра́ще та (й) кра́ще, що часи́на, то кра́ще (лі́пше);
• гораздо лучше, хуже – далеко краще, гірше;
• делаться, становиться лучше – кращати (ліпшати, гарнішати, разг. луччати);
• здоровье его становится день ото дня лучше – здоров’я його щодень (що не день) [то] кращає (ліпшає);
• значительно лучше – (нареч.) багато (далеко, куди) краше; (прил.) багато (далеко, куди) кращий (краща, краще);
• как можно лучше, как нельзя лучше – якнайкраще, якнайліпше, щонайкраще, щонайліпше, якомога краще (ліпше);
• куда лучше – багато (далеко, куди, гетьто) кращий (ліпший); багато (далеко, куди, геть-то) краще (ліпше);
• лучше всего – якнайкраще, якнайліпше, найкраще, найліпше, краще (ліпше) за все (над усе);
• лучше десять виновных простить, чем одного невинного наказать – кра́ще п’ятьо́м винува́тим вину́ дарува́ти, як одного́ неви́нного покара́ти;
• лучше и не говорить – краще й не казати, бодай і не казати;
• лучше маленькая рыбка, чем большой таракан – ліпша (краща) маленька рибка, як великий тарган (Пр.);
• лучше мало, чем ничего – ліпше (краще) щось, як нічого (Пр.);
• лучше меньше, да лучше – краще (ліпше) пізно, як ніколи (Пр.); краще (ліпше) спізнитися з чимсь, ніж узагалі того не зробити;
• лучше поздно, чем никогда – кра́ще пі́зно (спізни́вшись), як ніко́ли;
• лучше синица в руках, чем журавль в небе – краща (ліпша) синиця в жмені, як журавель у небі (Пр.); кращий сьогодні (нині) горобець, як завтра голубець (Пр.); близька соломка краща від далекого сінця (Пр.);
• лучше хлеб с водой, чем пирог с бедой – краще їсти сухарі з водою, аніж хліб з бідою (Пр.); ліпше (краще, разг. лучче) їсти черствий хліб з водою, ніж буханець з бідою (Пр.); ліпше (краще) погано їхати, ніж добре йти (Пр.); кращий солом’яний дід, як золотий син (Пр.); як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою (Пр.);
• лучше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) – над що́, над ко́го;
• не лучше ли? – чи не краще?, чи не ліпше?;
нет ничего лучше, как… – нема́ кра́ще, як…, нема́ в сві́ті, як…, нема́ в сві́ті над що…;
• оба лучше – обо́є рябо́є;
• одна другой лучше – одна від одної краща (ліпша);
• старый друг лучше новых двух – краще давнього друга не втрачати ніж двох нових мати (придбати) (Пр.); для приятеля нового не кидайся (не пускайся) старого (Пр.); над друга старого нема [в світі] нікого (Пр.); старий хліб кращий (ліпший, разг. луччий), як новий (Пр.); она лучше всех — вона найкраща;
• он лучше кого – він лі́пший (разг. лу́ччий) за (від) кого́;
• по характеру гораздо лучше кого – на вда́чу (вда́чею) бага́то кра́щий за (від, проти) кого;
• сделать лучше всех – зробити найкраще;
• тем лучше – тим краще (тим ліпше), то й краще (то й ліпше);
• уж лучше – кра́ще вже, (зап.) ра́дше;
• ум — хорошо, а два — лучше – дві голови ліпші, як одна (Пр.); одна голова — добре, а дві — ще краще (Пр.); один розум — добре, а два — краще (Пр.); що голова — то розум а дві — краще (Пр.); що два, то не один (Пр.); більше очей більше й бачать (Пр.); добре тому, хто вдвох (Пр.); одна рада — добре, а дві — ліпші (Пр.);
• у него три дочери одна другой лучше – у ньо́го три до́чки одна́ за о́дну кра́ща;
• худой мир лучше доброй ссоры – кра́ща соло́м’яна зго́да, як золота́ зва́да (Приказка);
• чем дальше, тем лучше – дедалі (щодалі, щораз, чимраз) [то] краше (ліпше), дедалі (щодалі, щораз, чимраз) усе краще (ліпше);
• чем скорее, тем лучше – що швидше, то краще.
[До́бре хо́дите в ярмі́, ще кра́ще, як діди́ ходи́ли (Т.Шевченко). Тому́ ковале́ві лі́пше, що на два міхи́ кує́ (А.Кониський). Лу́чче кри́вду терпі́ти, ніж кри́вду чини́ти (Номис). Ні, лу́чче вже мовчі́мо! (П.Куліш). Слу́хай ра́дше при́повідки! (І.Франко). Не зна́йдеш рі́чки над Дніпро́ (П.Куліш). Не бу́де вже над мою́ пе́ршу ми́лу (М. Вовчок). Нема́ в сві́ті, як у зла́годі жи́ти (Б.Грінченко). Діється таке, — одвітує божий чоловік, важко здихнувши, — що бодай і не казати! (П.Куліш). Найкраще досягається ціною великого болю (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Тож він собі, зголоднілий, безтурботно заквапився геть, а горопашний Метью мусив іти до дівчинки — до тієї дивної дівчинки — до тієї сироти — і розпитувати її, чого це вона виявилася не хлопцем. Та він радше би в лев’яче лігво зайшов, але що було вдіяти? (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Бути крилатим зроду найкраще з усіх на світі благ (Аристофан). Жоден смертний не народжується на світ без вад; у кого вад менше, той і найкращий (Е.Ротердамський). Краще пізно, ніж ніколи (Пр.). 1. Як же мені стати найкращим, якщо вас все більше й більше? 2. Кинути пити краще за життя. 3. — Чому краще пити пиво, ніж горілку? — Бо печінка — одна, а нирки — дві. 4. Краще насолоджуватися манією величі, ніж страждати комплексом неповноцінності. 5. Одна голова — добре, а з тулубом — краще. 6. Добре, коли до тебе приходить успіх, та ще краще, коли і тебе застає. 7. Хай краще з тебе сміються, ніж над тобою плачуть. 8. Радіти треба сьогодні, бо завтра буде ще краще]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Краше
• Делаться, сделаться, становиться, стать краше – кращати, покращати (гарнішати, погарнішати).
• Краше в гроб кладут – мов із труни (із гробу) встав (-ла); як з того світу встав (-ла); тільки його (її) тінь ходить; він (вона) — сама тільки снасть.
Всмятку
• Сапоги всмятку (разг. шутл.) – безглуздя (нісенітниця, дурниця, казна-що, не знаю що); (образн.) на вербі груші; на осиці кислиці.
• Яйцо всмятку – рідко (некруто, м’якенько) зварене яйце; рідке (некруте) яйце; молоденьке яйце. [Ні, ти краше звари яєць, бо вони яєчні не дуже-то їстимуть…— радив Пилип. — Тільки гляди, щоб не були круті, а молоденькі… Пчілка.]
Глубокий
• Более глубокий – глибший.
• В глубокую осень – пізньої осені.
• Глубокая древность – давня (сива, стара, далека, глуха) давнина; прадавнина; давня-предавня старовина; престаровина. [Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок. Човни золотії із сивої-сивої давнини причалюють… Тичина.]
• Глубокая ночь – глупа (пізня) ніч (північ); (іноді) добра ніч; ніч уповні. [А які то до тебе гості добивались у глупу північ? Кропивницький. Вже була добра ніч, коли вони рушили в полонину. Франко.]
• Глубокая печаль – тяжка (глибока) туга (журба); тяжкий (глибокий) сум (смуток). [Глибока, тиха, нерозважна туга Вникає в серце, каменем ляга. Українка.]
• Глубокая старость – старезна (іноді безлітня) старість.
• Глубокий вечер – пізній вечір; (розм.) пізні (старечі) обляги ((в)ляги, лягови). [Це діялось у пізні лягови, — ніде анітелень. Сл. Гр.]
• Глубокий овраг – глибокий яр; крутояр. [Ой повій, повій да буйний вітер, Та з глибокого яру… Н. п.]
• Глубокий поклон – низький уклін (поклін). [Проказує боєць останні свої бажання: — Кланяюсь низьким поклоном… Довженко.]
• Глубокий старик – дуже старий (старезний, давній, іноді безлітній) дід (старик); (образн.) старий, аж мохом поріс (узявся); старий, аж порохня сиплеться. [Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами. Мирний.]
• Глубокий траур – велика (глибока) жалоба. [Долорес у глибокій жалобі, стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квітів. Українка.]
• Глубокое невежество – велике неуцтво; темне невігластво.
• Довольно глубокий – досить (доволі) глибокий; (розм.) глибоченький.
• До глубокой ночи – до пізньої (до самої, до глупої) ночі; (розм.) до пізніх лягів (облягів).
• Здесь глубокая, не глубокая вода – тут глибоко, не глибоко. [Ви краше мені скажіть, чи не глибоко тут? Я хочу скупатися. Чабанівський.]
• Очень глубокий, глубочайший – найглибший (щонайглибший, якнайглибший). [Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи… Франко.]
• С глубоким (глубочайшим) почтением, уважением – з високою (найвищою) пошаною, повагою.
Значительно
• Значительно больше – (присл.) Багато (далеко, куди) більше; (прикм.) багато (далеко, куди) більший (-ша, -ше).
• Значительно измениться к лучшему – значно (чимало) змінитися на краще.
• Значительно лучше – (присл.) Багато (далеко, куди) краше; (прикм.) багато (далеко, куди) кращий (-ща, -ще).
• Значительно посмотрел – значуще (значливо) подивився.
Класть
• И следа ко мне не клади – щоб і нога твоя в мене не була; і стежки до мене не топчи.
• Класть в основу – класти за (в) основу (за підвалину, підвалиною); брати за основу.
• Класть голову, жизнь за кого, за что – головою (життям) накладати за кого, за що; життя своє (душу свою) віддавати за кого, за що; покладати (офірувати) життя (душу) за кого, за що.
• Класть душу во что – укладати (класти) душу в що; щиро (з усією душею) ставитися до чого.
• Класть зубы на полку – класти зуби на полицю; не мати чого укусити; не мати чого на жорна кинути.
• Класть конец чему – робити кінець (край) чому; класти край чому; припиняти що; берега дати чому.
• Класть на счетах – відкладати (кидати, прикидати) на рахівниці.
• Класть начало чему – класти (покладати, робити) початок чому, чого.
• Класть оружие – складати зброю; здаватися.
• Класть основание чему – закладати (засновувати) що; підводити підвалину під що.
• Класть печать, отпечаток на кого, на что (перен.) – позначатися на кому, на чому; лишати слід на кому, на чому; діяти на кого, на що; печать (ознаку, знак) класти на кого, на що, на кому, на чому.
• Класть под сукно что (перен. разг.) – відкладати що на безрік; зволікати з чим; класти під сукно що.
• Класть пятно, клеймо на кого (перен.) – таврувати кого; неславити кого; ганьбити (ганьбувати) кого; плямувати (плямити) кого.
• Класть яйца (о птицах) – нести яйця, нестися; (про комах) класти яєчка; червити.
• Краше в гроб кладут – як (мов) з хреста знятий (-та, -те); мов із труни (із гробу) встав (-ла, -ло); як з того світу встав (-ла, -ло); тільки його (її) тінь ходить.
• Не класть охулки (похулы) на руку (разг.) – не дати себе скривдити (зганьбити); сорому собі не завдавати; він (вона) не випустить рака з рота; він (вона) свого не подарує.
• Пальца ему (ей) в рот не клади (фам.) – пальця в рот йому (їй) не клади; йому (їй) дай поли вчепитися, то він (вона) свиту здере.
• Плохо не клади (разг.) – [Добре] ховай.
• Плохо не клади, вора в грех не вводи – злий схов (сховок) і доброго псує. Пр. Недобре ховаєш — сам злодія спокушаєш. Пр. Поганий схов (лок. спрят) і доброго спокусить. Пр. Погано не клади, злодія до спокуси не веди. Пр.
Красивый
• Более красивый – кращий; (іноді) гарніший.
• Красивее кого – кращий (іноді гарніший) від (за) кого (ніж хто).
• Красив собой, лицом – гарний (уродливий, красивий, красовитий) із себе; гарний (хороший) з лиця; на красу (на вроду) гарний.
• Красивый, как картина – гарний, як (на)мальований (як написаний); гарний (красний, хороший), хоч малюй (хоч пиши).
• Не родись красив, а родись счастлив – не родися красен (красний), а родися щас(т)тен (щасний). Пр. Не родись красивий, а родись щасливий (щасний). Пр. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Пр. Не родись у платтячку, а родись у щастячку. Пр.
• Очень красивый, красивая – дуже гарний (красний, уродливий), дуже гарна (красна, уродлива); гарнісінький, гарнісінька (гарнюсінький, гарнюсінька); (образн.) гарний, гарна, хоч води з лиця напийся; красний, красна, хоч цілуй (хоч малюй); гарний, гарна, хоч видивись; гарна, як маківка (як у лузі калина, як ягідка, як квітка гайова); красна (хороша), як квітка; красна (гарна), як мак городній (як мак у полі).
• Самый красивый – найкращий (найгарніший, найуродливіший, найкрасовитіший, найкрасивіший).
• Становиться, стать более красивым, краше – кращати, покращати; краси набратися, набиратися; гарніти, вигарніти (гарнішати, погарнішати).
• Такая красивая, что в окно глянет — конь прянет; на двор выйдет — три дня собаки лают – як вигляне в вікно, то три дні собаки брешуть, а один як придивився, то й сказився. Пр.
Лучше
• Больному стало лучше – хворому (слабому) полегшало (покращало).
• В гостях хорошо, а дома лучше – у гостині (у гостях) добре, а (в)дома [таки] краше. Пр. У гостях добре, (у)дома ще ліпше. Пр. Немає ніде краще (ліпше), як (у)дома. Пр.
• Гораздо лучше – (як прикм.) Багато (далеко, куди) кращий (-ща, -ще), ліпший (-ша, -ше), іноді луччий (-ча, -че); (як присл.) багато (далеко, куди) краще (ліпше, розм. також лучче).
• Делаться, становиться лучше – кращати (ліпшати, розм. також луччати).
• Здоровье его становится день ото дня лучше – здоров’я його щодень (що не день) [то] кращає (ліпшає).
• Как нельзя лучше – якнайкраще (щонайкраще); якнайліпше (щонайліпше).
• Лучше и не говорить – краще й не казати; бодай і не казати.
• Лучше маленькая рыбка, чем большой таракан – ліпша (краща) маленька рибка, як великий тарган. Пр.
• Лучше мало, чем ничего – ліпше (краще) щось, як нічого. Пр.
• Лучше меньше, да лучше – краще (ліпше) пізно, як ніколи. Пр.; Краще (ліпше) спізнитися з чимсь, ніж узагалі того не зробити.
• Лучше синица в руках, чем журавль в небе – краща (ліпша) синиця в жмені, як журавель у небі. Пр. Кращий сьогодні (нині) горобець, як завтра голубець. Пр. Близька соломка краща від далекого сінця. Пр.
• Лучше хлеб с водой, чем пирог с бедой – краще їсти сухарі з водою, аніж хліб з бідою. Пр. Ліпше (краще) їсти черствий хліб з водою, ніж буханець з бідою. Пр. Ліпше (краще) погано їхати, ніж добре йти. Пр. Кращий солом’яний дід, як золотий син. Пр. Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою. Пр.
• Не лучше ли? – чи не краще?; чи не ліпше?
• Нет ничего лучше, как…, – нема краще, як…; нема [в світі], як…; нема [в світі] над що…
• Одна другой лучше – одна від одної краща (ліпша).
• Старый друг лучше новых двух – краще давнього друга не втрачати, ніж двох нових мати (придбати). Пр. Для приятеля нового не кидайся (не пускайся) старого. Пр. Над друга старого нема [в світі] нікого. Пр. Старий хліб кращий (ліпший, розм. також луччий), як новий. Пр.
• Тем лучше – тим краще (тим ліпше); то й краще (то й ліпше).
• Ум — хорошо, а два — лучше – дві голови ліпші, як одна. Пр. Одна голова — добре, а дві — ще краще. Пр. Один розум — добре, а два — краще. Пр. Що голова — то розум, а дві — краще. Пр. Що два, то не один. Пр. Більше очей більше й бачать. Пр. Добре тому, хто вдвох. Пр. Одна рада — добре, а дві — ліпші. Пр.
• Чем дальше, тем лучше – дедалі (щодалі, щораз, чимраз) [то] краще (ліпше); дедалі (щодалі, щораз, чимраз) усе краще (ліпше).
Меняться
• Давай меняться [чем-либо] – міняймося (поміняймося, нумо мінятися) [чим, на що]; нумо (давати) мінька (міньки) [на що]; ходім(о) міньки [на що].
• Меняться без придачи – мінятися без додачі (без придачі); (розм.) мінятися так на так (мінятися токма).
• Меняться в лице – мінитися на обличчі (на лиці, на виду, рідше з лиця); мінитися. [Сердиться, аж міниться. Номис.]
• Меняться к лучшему, к худшему – змінюватися (змінятися) на краше, на гірше; повертати на краще, на гірше.
• Меняться словами – перекидатися словом (словами) одно з одним (між собою); перемовлятися з ким; між собою.
• Меняться чем – мінятися чим (на що). [Давай на сорочки мінятися! ЗОЮР.]
Мило
• Мило, нечего сказать! – гарно, нема чого казати!; гарно, нівроку!
• Дорого да мило, дёшево да гнило – за добрі гроші — то й хороше, а дешевеньке то й поганеньке. Пр. Яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Краше п’ятак передачі, аби до вдачі. Пр.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Прикраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. прикраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Рк. Макс. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила. Чуб. V. 107.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кра́ше = кра́ще, кращі́ше, лїпше, гарнїше, теж — кра́щий, а і т. д. — Є в мене сестра менша від мене, краща від мене. н. п. — Не ходи до мене, кучерявий хлопче, бо до мене лїпший доріженьку топче. н. п. (Д. теж під сл. Краси́вый).

Запропонуйте свій переклад