Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «лахудра»
Шукати «лахудра» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лаху́дра – блудя́жка, хльо́рка, фльо́ндра, хво́йда.
Значе́ние –
1) (смысл) значі́ння и зна́чення, розумі́ння. [Бра́ти слова́ в то́му розумі́нні, яке́ вклада́є в них а́втор (Єфр.). Сло́во «лаху́дра» ма́є перві́сне значі́ння: «обде́рта», «обі́дранка» (Крим.). Хіба́ суспі́льність у широ́кім розумі́нні того́ сло́ва… (Крим.)].
• В полном, прямом -нии слова – у ці́лім, у вла́снім розумі́нні сло́ва;
2) (важность значительность, вес) вага́, си́ла, значі́ння и зна́чення, зна́чність, ва́жність (-ности). [Це для ме́не не ма́є жа́дної ваги́ (никакого -ния) (Сл. Гр.). Спра́ва се вели́кої ваги́ (Грінч.). Ма́тимуть першоря́дне значі́ння (Н. Гром.)].
• Иметь -ние – ва́жити, ма́ти вагу́, си́лу.
• Иметь первостепенное -ние – ма́ти першоря́дне значі́ння (зна́чення), першоря́дну вагу́.
• Иметь большое -ние – ма́ти вели́ку, значну́ вагу́, ве́лико, бага́то ва́жити, (сов. зава́жити). [З и́нших о́глядів ве́лико ва́жать для нас пра́ці: Ів. Франка́ та Грінче́нка (Єфр.). Бага́то зава́жив той факт, що…(Крим.)].
• Возыметь -ние – зава́жити, набу́ти ваги́, здобу́ти вагу́.
• Иметь преобладающее -ние – ма́ти перева́жне значі́ння, переважа́ти.
• Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. – зава́жити бага́то, ма́ло у чо́му. [Ле́две чи мо́жна сподіва́тися, щоб ця спра́ва бага́то зава́жила тепе́р у на́шому житті́ (Н. Рада)].
• Не лишено -ния – не без ваги́.
• Придавать, -дать чему -ние – надава́ти, нада́ти ваги́ чому́, дава́ти, да́ти вагу́ чому́, вагу́ кла́сти, покла́сти на що.
• Не придавать -ния – не (на)дава́ти ваги́ чому́, не бага́то собі́ роби́ти з чо́го. [Вели́кої ваги́ цьо́му не надали́ (Крим.). Я не бага́то собі́ ро́блю з то́го смі́ху (Франко)].
• Придавать, придать мало -ния – легкова́жити, злегкова́жити що, ва́жити, зва́жити ле́гко чого́, що. [Не годи́лось так ле́гко ва́жити тіє́ї си́ли (Куліш). Він забува́в або легкова́жив те, що́ Шевче́нко каза́в про наро́д (Грінч.)].
• Не следует придавать большого -ния этому случаю – не слід надава́ти вели́кої ваги́ цьо́му ви́падкові (цій приго́ді).
• Приобретать, -бресть -ние – набува́ти, набу́ти ваги́, си́ли, ва́жности, забира́ти, забра́ти си́лу, узя́ти си́лу, увіхо́дити, увійти́ в зна́чність. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
• Имеющий -ние (важный) – ва́жний, важли́вий.
• Событие большого -ния – поді́я вели́кої ваги́.
Зна́чить –
1) (означать) зна́чити, визнача́ти, означа́ти. [Що зна́чить сло́во «лаху́дра»? (Крим.). Що воно́ означа́, неха́й письме́нні розберу́ть (Сторож.)].
• Что бы это -чило, что это -чит? – що це (воно́) зна́чить, визнача́є? що воно́ (це) за знак? [Не зна́ю, що це за знак? (Звин.). Що воно́ за знак, що твоя́ дочка́ приїзди́ла в го́сті? (Рудч.)] Это -чит, что… – це зна́чить, визнача́є, що; це знак, що.
• Это ничего не -чит – це нічо́го не означа́є, не зна́чить.
• Вот что -чит быть неосторожным – ось що зна́чить бу́ти необере́жним.
• Что -чит по украински это немецкое слово – що зна́чить украї́нською мо́вою це німе́цьке сло́во;
2) (иметь вес, значение) ва́жити, зна́чити, ма́ти вагу́, си́лу. [Що він на своє́му господа́рстві ва́жить? (Г. Барв.). Поду́майте, що́ Кипр для ту́рків зна́чить. Він бі́льше ва́жить в ту́рчина, ніж Ро́дос (Куліш)].
• Это много -чит – це бага́то ва́жить.
• Ничего не -чит – нічо́го не ва́жить.
• Эти факты много -чат – ці фа́кти бага́то ва́жать.
• Ничего не зна́чит (пустяки) – дарма́, байдуже́. [Мо́же то й не ва́ше, та дарма́, бері́ть уже́ (Сл. Гр.)].
• Это для меня ровно ничего не -чит – це для ме́не (а)нічогі́сінько не ва́жить;
3) Зна́чит (следовательно) – о́тже, зна́читься, зна́чця, (выходит) вихо́дить; см. Сле́довательно, Ита́к. [Зна́читься, ви не ї́дете? (Вінн. п.). Зна́чця, це не гріх (Звин.)].
• Зна́чащий – значу́щий.
• -щая часть слова – значу́ща части́на сло́ва.
Ля́рва – хво́йда, хльо́рка, лаху́дра, ля́рва; срв. Потаску́ха.
Потаску́ха – пові́я, пові́йниця, шлю́[ьо]ха, хво́йда, шльо́ндра, па́плюга, хльо́рка, хля́ндра, лаху́дра, потіпа́ха, підті́панка, (бродяга) волоцю́га, мандрьо́ха.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОТАСКУ́ХА ще пові́я, пові́йниця, підті́панка, ля́рва, лаху́дра, шма́ра, хво́йда.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Девка
• Бой-девка (разг.) – козир-дівка (зух-дівка); вогонь-дівка; вогонь, а не дівчина (дівка); відважна дівчина (дівка).
• Засидеться в девках (разг.) – засидітися дівкою; задівуватися; довго дівувати.
• Состариться в девках (разг.) – посивіти в дівках (дівкою); (образн.) додівуватися до сивої коси (до сивого волосу, волосся, поки й коси побіліють); (образн. жарт.) на пні посивіти; на висадки зостатися (лишитися).
• Уличная девка, гулящая [девка] (вульг. устар.) – повія (хльорка, паплюга, хвойда, шлюха, шльондра, лахудра, потіпаха, підтіпанка).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лаху́дра, -дри, -дрі; -дри, -дрів

Запропонуйте свій переклад