Знайдено 12 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Наводи́ть, навести́ и наве́сть –
1) кого на что, что на кого – наво́дити, наве́сти́, напрова́джувати, напрова́дити, (о мног.) понаво́дити, понапрова́джувати кого́ на що, що на ко́го. [Напрова́див його́ на п’я́ну доро́гу (Закр.)]. • Он -вё́л нас на засаду – він наві́в (напрова́див) нас на за́сідку. • -ди́ть кого на след – наво́дити (напрова́джувати) кого́ на слід. • -ди́ть, -сти́ кого на мысль – наво́дити, наве́сти́, напрова́джувати, напрова́дити кого́ на ду́мку (на га́дку), дава́ти, да́ти на ро́зум кому́, насува́ти кому́ ду́мку. [Чи не чита́ння, бува́, й напрова́дило вас на оці́ гадки́? (Крим.). Коб йому́ бог на ро́зум дав, щоб уда́рив кого́ (Звягельщ.)]. • -ди́ть, -сти́ на путь – направля́ти, напра́вити, напрова́джувати, напрова́дити кого́ на шлях, дава́ти, да́ти на́від кому. • -ди́ть на кого подозрение – накида́ти на ко́го підо́зру. • Это -вело́ меня на подозрение – це ви́кликало в мені́ підо́зру, це насу́нуло мені́ підо́зру. • Не -води́ меня на грех – не призво́дь мене́ до гріха́. • -ди́ть разговор на какой-л. предмет – справля́ти (спрова́джувати) розмо́ву на яку́ те́му; 2) (об аппарате, орудии: направлять) направля́ти, напра́вити, справля́ти, спра́вити, наставля́ти, наста́вити, накеро́вувати, накерува́ти, скеро́вувати, скерува́ти, (целить, метить) наці́лювати, наці́лити, нарихто́вувати, нарихтува́ти и наришто́вувати, нариштува́ти, вирихто́вувати, ви́рихтувати, вимі́рювати, ви́мірити, (о мног.) понаправля́ти, посправля́ти, понакеро́вувати, поскеро́вувати, понаці́лювати, понарих[ш]то́вувати, повирихто́вувати, повимі́рювати що на ко́го, на що. [Напра́вив на йо́го рушни́цю (Сл. Ум.)]. • -ди́ть, -сти́ телескоп – направля́ти, напра́вити, справля́ти, спра́вити телеско́п(а). [Галіле́й, спра́вивши свій телеско́п на сю плане́ту, відкри́в, що споді́вані фа́зи спра́вді існу́ють (Павлик)]. • -ди́ть, -сти́ пушку, пушки на что – наці́лювати и націля́ти, наці́ляти, нарих[ш]то́вувати, нарих[ш]тува́ти, вирихто́вувати, ви́рихтувати, вимі́рювати, ви́міряти гарма́ту, гарма́ти, понарих[ш]то́вувати, повирихто́вувати, повимі́рювати гарма́ти на що. [Велі́в гарма́ти нарихтува́ти, на Ви́рвин го́род стрі́ли пуска́ти (Ант.-Драг.). Наришту́йте джере́ла огняні́ на Чо́рне мо́ре (Куліш). Сто гарма́т на нас ви́мірили (Маковей)]; 3) (насылать) наво́дити, наве́сти́, насила́ти, насла́ти; (нагонять) наго́нити, нагна́ти на ко́го що; (причинять) завдава́ти, завда́ти кому́ чого́. [Простягни́ ру́ку твою́ і наведи́ жаби́ на Єги́петську зе́млю (Куліш). Насла́в бог на люде́й ка́ру (Сл. Ум.)]. • -ди́ть на кого тоску (скуку), грусть – наво́дити (наго́нити) нудьгу́, сму́ток (сум) на ко́го, завдава́ти нудьги́, сму́тку (су́му) кому́, сов. зануди́ти, засмути́ти кого́. [Та зга́дка навела́ сум на всіх (Н.-Лев.). Засмути́в я тебе́, мою́ я́сочку (Грінч.)]. • Эта книга -ди́т на меня сон – ця кни́га (кни́жка) наго́нить на ме́не сон. • -ди́ть страх, ужас на кого – завдава́ти страху́, жа́ху́ кому́. [Про́сте коза́цтво завдає́ жа́ху не то коміса́рам, та й усьому́ коза́цькому па́нству (Куліш)]. • -вести́ порчу на кого – причи́ну зроби́ти кому́. [Отаку́-то їй причи́ну воро́жка зроби́ла (Шевч.)]; 4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наво́дити, наве́сти́, (о мног.) понаво́дити що. • -ди́ть на что лак – наво́дити ла́ком що, лакува́ти, поко́щувати що. • -ди́ть узор чернилами – наво́дити узі́р чорни́лом. • -ди́ть брови – наво́дити (підво́дити) бро́ви. • -ди́ть зеркальные стекла – вило́щувати (вигла́джувати) дзерка́льні сте́кла. • -ди́ть лоск, бронзу на что – наво́дити лиск (по́лиск, ґлянс[ц]; вигла́ду), бро́н(д)зу на що, лощи́ти (ґлянсува́ти), наброн(д)зо́вувати що; срв. Лощи́ть 1. • -ди́ть тень – заті́нювати що; ману́ (на)пуска́ти. • -ди́ть мост через реку – ста́вити (наво́дити, перекида́ти, наста(но)вля́ти) міст, (пловучий) наплавля́ти міст через ріку́ (рі́чку); 5) (настаивать) дово́дити, дове́сти́ (свого́), поверта́ти, поверну́ти (на своє́). • Я -веду́ на своё – я доведу́ свого́, я таки́ поверну́ на своє́; 6) (приводить кого во множестве) наво́дити, наве́сти́, понаво́дити, напрова́джувати, напрова́дити, понапрова́джувати кого́ куди́. [Або́ сам хо́диш то до Васю́ти, то до Грицька́, то до се́бе наведе́ш їх по́вну ха́ту (Грінч.). Е, та ти тут не оди́н, з тобо́ю ще які́сь п’яни́ці, – понаво́див уже́! (Чуб. I)]. • Он -вё́л ко мне гостей – він наві́в (напрова́див) до ме́не госте́й. [Напрова́див госте́й по́вну ха́ту (Сл. Гр.)]; 7) (справку о ком, о чём) роби́ти, зроби́ти до́відку, бра́ти, взя́ти до́відку про (за) ко́го, про (за) що, (диал.) забира́ти, забра́ти спра́ву про що (Звин.). Наведё́нный – 1) наве́дений, напрова́джений, понаво́джений, понапрова́джуваний; 2) напра́влений, спра́влений, наста́влений, накеро́ваний, скеро́ваний, наці́лений, нарих[ш]то́ваний, ви́рихтуваний, ви́мірений, понапра́вляний и т. п.; 3) наве́дений, на́сланий, на́гнаний, за́вданий. • -ный (индуктивный) ток, физ. – навідни́й (індукти́вний) струм. |
II. Мат –
1) (тусклость поверхности) мат (-ту), ма́товість (-вости); (налёт на плодах) ба́рва, суга́, осу́га, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки́ сві́жі в ба́рвою (Кам’янеч.). Яка́ си́за на сли́вах суга́ (Черніг.). Виногра́д що́йно нарі́заний, ще з осу́гою (Могилівщ.). Свид бува́є на сливка́х-уго́рках; його́ ле́гко сте́рти руко́ю (Липовеч.). На а́ґрусі яка́сь падь (Звиног.)]; 2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). • Наводить, навести мат на что – наво́дити, наве́сти́ мат на що, матува́ти, поматува́ти, тьмянува́ти, потьмянува́ти що; 3) (в шахм. игре) мат. • Шах и мат – шах і мат. • Сделать шах и мат – зроби́ти (завда́ти) шах і мат; 4) (перен.: гибель, конец) мат, кіне́ць (-нця́), край (р. кра́ю), капу́т; срв. Капу́т. [Завда́ти во́рогові кра́йній мат (Франко)]. • Ему пришёл мат – йому́ прийшо́в кіне́ць (край, мат). • Дело пришло к -ту – спра́ві прийшо́в кіне́ць (край). • Дожить до ма́ту́ – зубо́жіти геть до кра́ю, дожи́ти(ся) до оста́ннього вбо́зтва; 5) кричать благим, недаровым -том – крича́ти несамови́то, кри́ком крича́ти, крича́ти що-ду́ху, репетува́ти, лементува́ти; (грубо) крича́ти як на живі́т, на пуп крича́ти. • Скакать лихим -том – що-ду́ху, чим-ду́ж, навза́води скака́ти. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Наводить, -вести – наво́дити, наве́сти; • н. (кино-аппарат) – направля́ти, напра́вити; • н. мата (на металле) – тьмянува́ти. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Мысль
• Без задних мыслей – без потайних (затаєних, прихованих) думок. • В мыслях – на думці (на мислі, у думці, у думках). • Воспарить мыслью – злинути (злетіти, знестися) думками. • Выведывать, выведать, стараться, постараться узнать образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідати; (іноді) ума випитувати, випитати. [О, се такий пан, що, мабуть, ума вивідує. Сл. Гр.] • Говорить с задней мыслью – говорити (казати) з потайною (з потаємною, затаєною, прихованою) думкою; (у значенні натякати — перен. розм.) говорити (казати) наздогад буряків [щоб дали капусти]; закидати наздогад. • Голова полна тяжёлых мыслей – важкі думи обсіли голову. • Делать что с предвзятой мыслью – робити що з упередженою думкою (з упередженням). • И в мыслях не было, не имел чего – і думки (гадки) не було про (за) що; і в думці (і на думці) не було чого; ні думки, ні гадки не було про (за) що; і думки не мав про (за) що; і на думку не спадало (не спало) що; і думкою не вів про (за) що; і в голові (і в головах) не покладав про (за) що. • Избавиться от мыслей – (по)збутися думки. • Иметь в мыслях что – мати на думці що; покладати в думках що; у голові класти (в голову собі класти) що. • И мысли такой не было – і думки (і гадки) такої не було; і гадки і думки такої не було; і в думці (і в гадці) такого не було. • Книга эта богата мыслями – ця книжка (книга) багата на думки. • Меня пугает мысль, мне страшно при мысли о… – мене лякає думка про (за)…; мені страшно (лячно) на саму думку про (за)… • Мысли без всякой связи – думки без ладу; безладні думки. • Наводить, навести на мысль кого – наводити, навести (навертати, навернути, справляти, справити) на думку кого; дати на розум кому. • Не допускать (и) мысли о чём – (і) в думці не мати про (за)що; (і) в голові не покладати чого; (і) думки не припускати про (за) що. • Не иметь в мыслях чего – не мати на думці (у думці, на гадці, у гадці) чого. • Образ мыслей – напрям думок; спосіб думання (мислення). • Обратить все свои мысли на что – звернути (обернути) усі свої думки на що. • Обуревают меня мысли – беруть мене думки (гадки); облягають думки (гадки) голову мені; обсідають (посідають) мене думи (думки). • Одна мысль сменяет другую – думка думку (дума думу) побиває (пошибає, поганяє). • Осенила мысль кого – блиснула (сяйнула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла) думка (гадка) кого; пройняла кого думка; (фам.) стрельнула (шибнула) думка [у голову] кому. • От одной мысли о чём – від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що. • Отрешиться от мысли о чём – позбутися (зректися) думки про що; покинути думку про що; спустити з думки що. • Подать мысль кому – (по)дати думку (іноді на розум дати, послати) кому. • По его мысли – на його думку (гадку). • По мысли автора – на авторову (про жінку авторчину) думку (гадку); на думку автора, авторки; як думає (як гадає) автор, авторка. • Прийти на мысль – спасти (впасти, зійти, набігти, прийти) на думку; навернутися (навинутися) на думку. • При одной мысли об этом – від самої думки (гадки) про це; на саму думку (гадку) про це. • Пришла мне в голову мысль – спало (впало, набігло, спливло, навернулося) мені на думку; мені здумалося; мені впало в голову, я прийшов на думку (на гадку); мені прийшла в голову (до голови) думка. • Растекаться мыслию по древу – розтікатися мислію по древу (по дереву). • Собираться, собраться с мыслями – збиратися, зібрати (докупи) думки; змірковуватися, зміркуватися; надумуватися, надуматися. • С такими мыслями – у таких думках; з такими думками. • Устремиться мыслями к чему – полинути думками до чого. • Хорошей мыслью грешно не воспользоваться – з доброї думки не гріх і скорист(ув)атися. • Чтобы словам было тесно, мыслям — просторно – мало слів, багато змісту. Пр. Щоб думкам було широко, а словам тісно. Пр. • Я относительно этого одних с вами мыслей – я про це (щодо цього) таких самих думок, як (що й) ви; у мене однакові (я маю однакові) з вами думки про це (щодо цього). |
Наводить
• Наводить красоту (разг. ирон.) – чепурити; чепуритися; додавати краси; (іноді) наводити красу. • Наводить критику (разг.) – критикувати. • Наводить, навести [внешний] лоск на кого (перен. разг.) – давати, дати (зовнішній, зверхній) блиск (полиск) кому; надавати, надати (зовнішнього, зверхнього) блиску (полиску) кому. • Наводить, навести на грех кого – призводити, призвести до гріха кого. • Наводить, навести на кого подозрение – накидати, накинути на кого підозру. • Наводить, навести на путь кого (перен.) – направляти, направити на шлях кого; наводити, навести кого на пуття; напучувати, напутити кого; показувати, показати стежку кому; давати, дати навід кому. • Наводить, навести на ум (на разум) кого – наводити, навести на розум кого; напоумляти, напоумити кого. [Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Номис.] • Наводить, навести порядок – давати, дати лад (порядок). • Наводить, навести скуку на кого – наводити, навести (наганяти, нагнати) нудьгу (нуду, нудоту) на кого; завдавати, завдати нудьги кому; (тільки докон.) занудити кого. • Наводить, навести справки о ком, о чём – брати, узяти довідку про (за) кого, про (за) що; довідуватися, довідатися про (за) кого, про (за) що. • Наводить, навести тень (перен.) – напускати, напустити туману; наводити, навести тінь; затінювати, затінити. • Наводить, навести чистоту – прибирати, прибрати (чепурити, причепурити). |
Порядок
• В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком. • В алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку. • В надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що). • В обычном порядке – звичайним ладом (порядком). • В пожарном порядке (шутл.) – Див. пожарный. • В порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження. • В порядке назначения – як призначення. • В порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою. • В порядке очереди – за чергою; по черзі (по ряду). • В порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію). • Всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку. • В спешном порядке – нагально; негайно. • В установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено. • Дело такого порядка – річ ось яка. • Для порядка – для порядку; для годиться. • Заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати. • Законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно. • Нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї). • Нет никакого порядка – нема(є) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема(є). • Номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду). • Одного [и того же] порядка – того самого ряду. • По давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом. • Поддерживать порядок – пильнувати ладу. • Порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що. • Приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що. • Призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого. • Располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати. • Своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить. • Следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу). • Соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу). • Судебным порядком – судом (через суд). • Это в порядке вещей – це річ звичайна (природна, нормальна); це нормально (природно). |
Справка
• Наводить, навести справки о ком, о чём – довідки брати, узяти про кого, про що; довідуватися, довідатися про кого, про що. |
Тень
• Бросать, бросить (кидать, кинуть, набрасывать, набросить, наводить, навести) тень на кого, на что (перен.) – кидати, кинути (накидати, накинути, наводити, навести) тінь на кого, на що; у славу (у неславу) вводити, ввести кого. • Держаться (быть, стоять…) в тени – триматися (держатися, бути, стояти…) в тіні (у затінку). • Ни тени сомнения (книжн.) – ані найменшого сумніву; ані тіні (іноді ані крихти) сумніву. • Оставлять в тени кого, что – [Залишати в тіні (у затінку) кого, що. • Под тенью дуба, клёна… – у тіні (у затінку, у холодку) під дубом, під кленом… • Разрастись и дать тень – узяти холодок. • Тень ложится (падает) на кого, на что – тінь (підозра) лягає (падає) на кого, на що. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Наводить, -вести – наво́дити, навести; н. справку – до́відку бра́ти, взяти, дові́дуватися, дові́датися. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Наводить, навести — наво́дити, наве́сти; (орудие) — наці́лювати, наці́лити. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)