Знайдено 10 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Нали́чник –
1) (накладная планка вокруг окон, дверей) ли́штва; 2) (на замке) нали́ччя (-ччя); см. Личи́на 2; 3) нали́чник, (забрало ещё) заборо́ло; (личина) личи́на, машка́ра́. |
Личи́на –
1) (в прям. и перен. знач.) личи́на, машка́ра́; срв. Ма́ска. • Под -ною добродетели – під личи́ною (під машка́ро́ю) доброче́сности. • Снять, сорвать с кого -ну – зня́ти, зірва́ти личи́ну (машка́ру́) з ко́го, здемаскува́ти кого́; 2) (наружная накладка на замок) нали́чник, нали́ччя (-ччя); 3) (залупина на коже) за́дирка. |
I. Наро́жник, см. Нали́чник 3. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Наличник – ли́штва, -ви. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Наличник, стр. – ли́штва; • н. дверной – л. дверна́; • н. оконный – л. віко́нна. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
нали́чник буд. ли́штва,-ви |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ли́штва, -ви, ж.
1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Чуб. VII. 427. Вас. 193. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Чуб. V. 165. А мені хрещена мати лиштву вишивала. Шевч. 461. 2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Гол. Од. 13, 20, 28. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ. 3) Планка. На шпарках лиштва. НВолын. у. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. Вас. 150. 4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ). 5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум. Ли́штовка. Вас. 149. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Нали́чникъ = 1. ли́штва (планка на одвірках або на лутках). 2. бля́шка замко́ва (що прибиваєть ся на дверях, де ключ стромляєть ся). |
Сѣ́тка = сїтка, сїточка, од пчіл — нали́чник, на сїно з вірьовок — пихтїр. |
Узда́, узде́чка = узда́, узде́чка (С. Ш.), гнузда́, гнузде́чка (С. З. Л.), нузда́, нузде́чка (С. З.), тре́нзель (С. Ш.), з брязкальцями — канта́рка, канта́рик, частина, що надїваєть ся на морду — нали́чник, без удил — недоу́здок, обро́ть, обротька. — Пропав кінь і узду кинь. н. пр. — Ой на волики налигачі, на коники узди. н. п. — Хто коня купить, бере і уздечку. н. пр. — Взяла коня за гнуздечку. н. п. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)