Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «настійливий»
Шукати «настійливий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Насто́йчивый –
1) (энергичный, твёрдый) завзя́тий, (упорный) упе́ртий, намогли́вий, (неотступный) невідсту́пний, напосі́дливий, насті́йливий, (навязчивый) невідче́пний, (назойливый) насти́рливий, насти́рний, нава́жливий, навра́тливий. [Був завзя́тий у ко́жному ді́лі: як за що ві́зьметься, то не ки́не, а мудрува́тиме, по́ки таки́ зро́бить (Харківщ.). Я – люди́на впе́рта: сказа́в, що не пі́ду, по́ки не віддасте́ гро́шей, то й не пі́ду (Київ). Невідсту́пна ду́мка (Кінець Неволі). Не бу́дьте такі́ напосі́дливі, – все одно́ не відда́м (Київщ.). Невідче́пне бажа́ння (Київ). Під ти́ском насти́рного вимага́ння (Рада). Нава́жлива ду́мка. (Н.-Лев.). Навра́тливий чолові́к (Н.-Лев.)].
• Человек -вый в достижении цели – люди́на, що впе́рто йде (просту́є, пряму́є) до мети́.
• Он -чив в достижении цели – він упе́рто йде (просту́є, пряму́є) до мети́;
2) (легко настаивающийся) насто́їстий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Насті́йливий – настойчивый.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Насті́йливий, -а, -е. Настойчивый. Він дуже настійливий: свого доб’ється. Крим.