Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «невігластво»
Шукати «невігластво» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Неве́жественность – не́уцтво, неві́гла́ство, (неведение) неві́дання, (необразованность) неосві́ченість (-ности), неосві́та.
Неве́жество –
1) не́уцтво, неві́гла́ство, (гал.) іґнора́нція, (необразованность) неосві́ченість, (неведение) неві́дання, (темнота) те́мність (-ности), темно́та, те́мрява, (простота) просто́та. [Ретрогра́дство та не́уцтво (Грінч.). Темно́та, неві́гластво (Доман.). Вбача́лись йому́ мілійо́ни голо́ти, і те́мність, і вбо́жество їх (Самійл.). Зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Р. Край)].
• -ство в чём – не́уцтво (неосві́ченість) у чо́му, в ца́рині чого́.
• Из -ства, по -ству – з не́уцтва (з неосві́чености и т. п.).
• Мрак (тьма) -ства – те́мрява не́уцтва, те́мна неосві́та.
• Историческое -ство – не́уцтво (неосві́ченість) в ца́рині істо́рії.
• Крайнее -ство – кра́йнє (надмі́рне) не́уцтво (неві́гластво).
• Учёное -ство – науко́ве не́уцтво (неві́гла́ство).
• Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве – скні́ти (животі́ти, ни́діти, дубі́ти), задубі́ти (загру́знути, зашкару́бнути) в не́уцтві (в те́мряві);
2) (соб.: невежды) не́уцтво, неві́гла́ство, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів), темно́та, просто́та. [Дику́нство та не́уцтво бра́лися до свої́х справ (Велз)];
3) (невежливость, невежл. поступок) невві́чливість, незвича́йність (-ости); см. Неве́жливость 2.
Не́учь – не́уцтво, неві́гластво, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грубый –
1) грубий; (жёсткий) цупкий, шорсткий, (грубого размера) дебелий; (о голосе, низкий) товстий;
2) грубіянський, брутальний, неввічливий, простацький, (жёсткий) шорсткий, терпкий:
• в грубых чертах – згруба, приблизно;
• грубая обработка (техн.) – начорна обробка;
• грубая ошибка – груба (тяжка, прикра) помилка (хиба, похибка);
• грубо говоря – спрощуючи, загалом, не деталізуючи, (диал.) згрубша; приблизно, приблизно кажучи;
• грубое невежество – темна темнота, грубе (простацьке) неуцтво, дурне невігластво;
• грубое обхождение – грубе (брутальне) поводження;
• грубый человек (по виду) – мурло, мурмило; (по обращению) грубіян.
[Грубе полотно. Цупка тканина. Шорстка тканина. Шорстке волосся. В шорстких, та незлих словах. Терпка в нього вдача (АС). Згрубша шаную рамки правопису, але не аж так глибоко, щоби укорочувати собі життя, силуючи себе, всупереч здоровому глузду, класти на папір такі комбінації значків, котрі би-м не вимовив за жодну винагороду, як-от: спеціаліст, діаспора, иньші подібні комбінації (Роман Мацюк). — Винен, товаришу генерал армії! — нарешті отямився вартовий, одразу підвищивши Дринова на три звання. Це були грубі лестощі, але й Дринов також був грубий (М.Каменюк, перекл. В.Войновича)]. Обговорення статті
Срать, насрать, посрать, груб. – срати, насрати, посрати, висратися, (насм.) поставити кактуса, покласти личинку (резолюцію).
[[Весна покаже, хто, де насрав (Пр.). Їсти — не срати, може зачекати (Пр.). Коли добродій хоче срати, Він танцювать не годен вальс. О моя люба, погуляти Волів би хвильку я без вас! (Ю.Позаяк). За наступні п’ять хвилин треба придумати фантастичний план. Сідаю на унітаз, серу й розглядаю варіанти (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда). Проте все одно, слухаючи Мерлін, я посміхався і кивав головою. Срати я хотів на її колишнього чоловіка! Мені й тоді було гидко все це чути, а зараз — і поготів (В.Горбатько, перекл.. П.Кері). Це залізяччя займало більшу частину вітальні, особливо коли Стоунер лежав серед нього у просякнутій потом майці та зі шкіряним браслетом на руці. Від натуги вени на шиї ніби ось-ось мали лопнути, і з кожним повтором він кректав так, ніби ніяк не міг висратися (Сергій Стець, перекл. Барбари Кінґсолвер). 1. — Що гірше: невігластво, байдужість чи безкультурність? — Я не знаю, і мені на це насрати. 2. Будьте обережні, звичка читати, сидячи в туалеті, може легко перейти в звичку срати під час читання. 3. Напис в університетському туалеті: “До стипендії ще 2 тижні, а срати вже нічим”]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Невежество – не́уцтво, неві́гластво, -ва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глубокий
• Более глубокий – глибший.
• В глубокую осень – пізньої осені.
• Глубокая древность – давня (сива, стара, далека, глуха) давнина; прадавнина; давня-предавня старовина; престаровина. [Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок. Човни золотії із сивої-сивої давнини причалюють… Тичина.]
• Глубокая ночь – глупа (пізня) ніч (північ); (іноді) добра ніч; ніч уповні. [А які то до тебе гості добивались у глупу північ? Кропивницький. Вже була добра ніч, коли вони рушили в полонину. Франко.]
• Глубокая печаль – тяжка (глибока) туга (журба); тяжкий (глибокий) сум (смуток). [Глибока, тиха, нерозважна туга Вникає в серце, каменем ляга. Українка.]
• Глубокая старость – старезна (іноді безлітня) старість.
• Глубокий вечер – пізній вечір; (розм.) пізні (старечі) обляги ((в)ляги, лягови). [Це діялось у пізні лягови, — ніде анітелень. Сл. Гр.]
• Глубокий овраг – глибокий яр; крутояр. [Ой повій, повій да буйний вітер, Та з глибокого яру… Н. п.]
• Глубокий поклон – низький уклін (поклін). [Проказує боєць останні свої бажання: — Кланяюсь низьким поклоном… Довженко.]
• Глубокий старик – дуже старий (старезний, давній, іноді безлітній) дід (старик); (образн.) старий, аж мохом поріс (узявся); старий, аж порохня сиплеться. [Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами. Мирний.]
• Глубокий траур – велика (глибока) жалоба. [Долорес у глибокій жалобі, стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квітів. Українка.]
• Глубокое невежество – велике неуцтво; темне невігластво.
• Довольно глубокий – досить (доволі) глибокий; (розм.) глибоченький.
• До глубокой ночи – до пізньої (до самої, до глупої) ночі; (розм.) до пізніх лягів (облягів).
• Здесь глубокая, не глубокая вода – тут глибоко, не глибоко. [Ви краше мені скажіть, чи не глибоко тут? Я хочу скупатися. Чабанівський.]
• Очень глубокий, глубочайший – найглибший (щонайглибший, якнайглибший). [Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи… Франко.]
• С глубоким (глубочайшим) почтением, уважением – з високою (найвищою) пошаною, повагою.
Грубый
• В грубых чертах – згруба; приблизно.
• Грубая ошибка – груба (тяжка, прикра) помилка (хиба, похибка).
• Грубое невежество – темна темнота; грубе (простацьке) неуцтво; дурне невігластво.
• Грубое обхождение – грубе (брутальне) поводження.
Невежество
• Невежество менее далеко от истины, чем предрассудок – неуцтво (невігластво) не таке далеке від правди (від істини), як забобони.