Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «не до снаги»
Шукати «не до снаги» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мне –
1) (дат. пад. от мест. Я) мені́. [Ду́ми мої́, ду́ми мої́, де-ж мені́ вас ді́ти? (Шевч.)].
• Ко мне – до ме́не;
2) (предл. пад. от мест. Я) (в, на, по, при) мені́.
• По мне –
а) (по моему внешн. виду) по мені́;
б) (мне под силу) по мені́, мені́ до снаги́, на ме́не;
в) (что касается меня) як на ме́не, що-до ме́не, про ме́не;
г) (плакать, скучать и т. п.) за мно́ю, (иногда) по мені́. [Хіба́ хма́ронька запла́че доще́м по мені́ (Пісня)].
• Не по мне –
а) (не под силу) не по мені́, мені́ не до снаги́, не на ме́не;
б) (не по вку́су) мені́ не до смаку́, не до вподо́би, не до душі́, не до се́рця, не до (по) ми́слі. [Хоч в черво́нім нами́сті, вона́ мені́ не по ми́слі (Пісня)].
По, предл. –
1) с дат. п.
а) на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
• Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
• Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
• Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
• Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
• Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
• Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
• Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
• Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
• По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
• По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
• Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
• Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
• По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
• По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
• Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
• Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
• Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
• По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
• По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
• Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
• Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
• По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
• По временам – часа́ми, ча́сом.
• Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (Для обозначения направления движения, пути следования – на вопрос: вдоль чего – употребляется конструкция с твор. пад.).
• Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
• Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
• Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
• Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
• Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
• Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
• Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
• По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
• По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
• По определению суда – за ви́роком су́ду.
• По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
• Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
• По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
• По ошибке – по́милкою, через по́милку.
• Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
• Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
• Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
• По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
• По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
• По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
• По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
• По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
• По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
• По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
• Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
• По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
• По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
• По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
• По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
• Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
• По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
• По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
• По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
• По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
• Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
• По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
• Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
• По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
• По требованию – на вимо́гу.
• По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
• По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
• По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
• По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
• По наущению – з намо́ви.
• По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
• По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
• По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
• По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
• По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
• По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
• Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
• Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
• Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
• По несогласию – через незго́ду.
• По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
• По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
• По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
• По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
• Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
• По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
• По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
• По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
• Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
• Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
• Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
• Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
• Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
• По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
• По порядку – по́ряду.
• Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
• Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
• Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
• Выдать по чеку – ви́дати на чек.
• Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
• По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
• По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
• По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
• Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
• По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
• Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
• Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
• Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
• Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
• Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
• Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
• В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
• Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
• По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
• Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
• Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
• По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
• Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
• По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
• По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
• Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
• По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
• По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
• Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
• На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
• По чести – по че́сті.
• По совести – по со́вісті.
• По справедливости – по пра́вді.
• По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
• Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
• По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
• По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
• По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
• По моей теории – на мою́ тео́рію.
• По моему мнению – на мою́ ду́мку.
• По моему – по мо́єму, як на ме́не.
• Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
• Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
• Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
• Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
• Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
• Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
• По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
• Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
• По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
• По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
• Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
• Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
• Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
• По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
• Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
• Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
• По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
• По направлению к чему – до чо́го.
• По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
• По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
• Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
• Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
• По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
• Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
• Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
• Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
• По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
• По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
• Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
• По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
• По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
• По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
• Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
• По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
• По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
• По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
• И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
• По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
• По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
• По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
• По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
• Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2) с вин. пад.
а) (на вопрос: во что на сколько) – по що.
• Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
• Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
• Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
• Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
• По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
• С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
• По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
• Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
• По шею – по ши́ю, до ши́ї.
• По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
• Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
• Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
• По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
• По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
• По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
• Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
• Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
• Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
• Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
• По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
• По заходе солнца – по за́ході со́нця.
• По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
• По окончании праздников – по свя́тах.
• По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
• По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
• По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
• По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
• По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
• По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
• По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
• Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
• Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
• Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
• По чём сукно? – по чі́м сукно́?
Под и Подо, предл. –
1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го.
• Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку.
• Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́.
• Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́.
• Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю.
• Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є].
• Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)].
• Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку.
• Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу.
• Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́.
• Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й.
• Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що.
• Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву.
• Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но.
• Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри.
• Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль.
• Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото.
• Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст).
• Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́.
• Под ряд, см. Подря́д.
• Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць.
• Ехать по́д гору – ї́хати з гори́.
• Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри.
• Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків.
• Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон].
• Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер.
• Под утро – над світ, перед сві́том.
• Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну.
• Под конец года – напри́кінці ро́ку;
2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)].
• Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м.
• Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми.
• Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)].
• Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)].
• Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом.
• На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом.
• В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)].
• Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом.
• Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма.
• Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню.
• Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі].
• Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами).
• Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом.
• Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою.
• В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м.
• Под замком – на замку́.
• Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)].
• Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м.
• Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м.
• Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом.
• Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї.
• Быть под ветром – бу́ти за ві́тром.
• Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом.
• Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри.
• Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням.
• Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то.
• Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)].
• Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією.
• Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті.
• Узнать под рукою – дові́датися ни́шком.
• Под секретом – під секре́том.
• Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну].
• Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом.
• Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс:
• брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць);
• быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути;
• взять силой – здобути; опанувати;
• в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля;
• в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу;
• вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати);
• в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати;
• в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу);
• в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини;
• в силу (закона) – силою (закону);
• в силу привычки – через звичку; призвичаївшись;
• в силу чего – через що, внаслідок чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого;
• в силу этого – через це;
• вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…;
• входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним;
• входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу;
• выбиться из сил – знемогтися на сили;
• выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що;
• где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.);
• движущая сила – рушійна сила; сила тягова;
• изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога;
• и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.);
• истратить силу (на работе) – виробитися з сили;
• лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь;
• набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися;
• насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги);
• находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися;
• не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому;
• не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс);
• не под силу – не до снаги, не по силі, не під силу;
• не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто;
• нет сил – несила; неспромога; не під силу;
• нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що;
• никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом);
• общими силами – спільно, гуртом;
• он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу;
• ослабевать силами – підупадати на силі (на силах);
• оставаться в силе – залишатися в силі;
• от силы – щонайбільше;
• по мере сил – в міру сил; як посилля;
• по силам – по силі, під силу;
• по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості;
• рабочая сила – робітна, робоча сила;
• сверх сил чьих – понад (над) силу чию;
• своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет;
• не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає;
• сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.);
• сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору;
• сколько хватит сил – скільки стане снаги;
• собраться с силами – змогтися; поєднати сили;
• собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки;
• с силой полететь, броситься, упасть – шугонути;
• терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність);
• употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу);
• центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила;
• центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила;
• через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру;
• что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж;
• чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.
[Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СИ́ЛА ще силе́ча;
сила соло́му ло́мит прибл. чия́ си́ла, того́ й пра́вда;
по си́лам по си́лі, до снаги́;
по чьим силам як на чию си́лу;
не по силам кому не до снаги́, над чиї си́ли;
в силе (указ) чи́нний;
быть в силе (про указ) ма́ти си́лу, бу́ти чи́нним;
под силу = по силам;
в силу си́лою, на підста́ві [в силу зако́на на підста́ві зако́ну]; /не/ под силу кому /не/ по си́лі, /зава́жко/;
во всю силу /в по́лную силу/ на по́вну си́лу, повноси́ло;

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Зуб
• Без одного, без нескольких зубов кто – щербатий (неповнозубий) хто; недолік зубів у кого.
• Был бы хлеб, а зубы сыщутся – аби зуби, а хліб буде. Пр. До хліба зуби знайду. Пр.
• В зубах навязло у кого (разг.) – у зубах нав’язло кому, в кого; має вже цього по саму зав’язку (по шию) хто.
• Видит око, да зуб неймёт – хоч бачить око, та зуб не впійма (не вловить, не йме, не достане). Пр. Їв би паляниці, та зубів немає. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Так близько, а не достанеш. Пр.
• Вооружённый до зубов (книжн.) – озброєний по зуби (до зубів).
• Вы мне зубы не заговаривайте – ви мені зуби не замовляйте; ви мені не забивайте баки; ви мене не забалакуйте.
• Давать, дать в зубы (по зубам) – давати, дати в зуби кому; загилювати, загилити по зубах кому.
• Держать язык за зубами – тримати (держати) язик (язика) за зубами. [Їж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пр.]
• Зуб на зуб не попадает у кого (разг.) – зуб на зуб не попадає кому, в кого; зуба з зубом не зведе хто; зуби цокочуть у кого; зубами цокоче хто; зуб на зуб скаче в кого; зуб на зуб не налучить у кого.
• Зубы скалить – шкірити (вишкіряти, вищиряти) зуби; (образн.) продавати (сушити) зуби; (лок.) зуби надворі тримати; (перен.) брати на глум (на глузи, на сміх, іноді на кпини) кого; глузувати з кого; сміх збивати з кого; сміх собі робити (смішкувати) з кого; (іноді) кпити з кого.
• Иметь зуб на кого (против кого) (разг.) – мати зуб на (проти) кого; мати храп на кого.
• Лишиться зубов – лишитися без зубів; збутися зубів; збеззубіти.
• Ломать зубы на чём – ламати зуби на чому.
• На голодные зубы – на порожній (на голодний) шлунок.
• Не по зубам кому что (разг.) – не на чиї зуби (не про зуби чиї) що; несила (не під силу), не до сили, не до снаги кому що.
• Не по зубам мне эти орешки – не на мої зуби горіх.
• Око за око, зуб за зуб – око за око, зуб за зуб.
• Полно зубы скалить – годі тих смішків; годі зуби яснити; досить глузувати.
• Положить зубы на полку (разг.) – покласти зуби на полицю; не мати чого укусити; не мати чого на жорна кинути.
• Поневоле станешь ворожить, коли нечего на зуб положить – навчить біда ворожити, коли нема чого у рот (на губу) положити. Пр.
• Попасться кому на зубы – попастися (потрапити, датися) на зуби кому.
• Разгорелись зубы у кого на что – загорілося кому чого; закортіло кому чого; аж слина (слинка) потекла (котиться) кому; у кого до чого.
• Разжать зубы – розняти (розціпити) зуби.
• С гнилыми зубами – з гнилими зубами; гнилозубий.
• С густыми, с редкими зубами – з густими зубами; густозубий; з рідкими зубами; рідкозубий.
• Сжать, стиснуть зубы – зціпити (стиснути, склепити) зуби.
• Сквозь зубы говорить, сказать – крізь зуби цідити, процідити (говорити, казати, сказати); крізь зуби точити, проточити.
• Скрежетать зубами – скреготати (скреготіти, скрипіти, скрипотіти) зубами.
• Стучать зубами (от холода) – зубами цокотіти; зубами дзвонити.
• Съесть зубы на чём – зуби на чому стерти (з’їсти).
• Точить зуб (зубы) на кого, на что (разг.) – гострити зуби на кого, на що. [Гострити зуби на мою працю. Пр.]
• Чесать зубы (разг.) – молоти язиком; теревені правити.
• Щёлкать (ляскать) зубами (разг.) – клацати зубами.
Невмоготу
• Невмоготу кому что – не під силу (не до снаги, несила, незмога) кому що.
Поднимать
• Мы [этого дела] не поднимем – нам [це, це діло] не під силу (не до снаги); ми [цього] не подужаємо (не підважимо); ми [з цим] не впораємося.
• Поднимай повыше! (перен. разг.) – бери вище!
• Поднимать, поднять авторитет кого, чей – підносити, піднести авторитет чий.
• Поднимать, поднять бокал за кого, что – підіймати, підняти (підносити, піднести) келих(а) (бокал(а), чару) за кого, за що; пити, випити за (до) кого, за що; пити, випити за здоров’я чиє.
• Поднимать, поднять, возбудить вопрос – Див. вопрос.
• Поднимать, поднять глаза к небу – зводити, звести (підводити, підвести) очі до неба.
• Поднимать, поднять голос в защиту кого, чего – подавати, подати (підносити, піднести) голос на оборону (на захист) кого, чого; ставати, стати в обороні кого, чого.
• Поднимать, поднять дело (юр.) – починати, почати (розпочинати, розпочати, порушувати, порушити) справу.
• Поднимать, поднять кого в чьих-либо глазах, в чьём-либо мнении – підносити, піднести кого у чиїх очах, у чиїй думці.
• Поднимать, поднять меч, оружие на кого – здіймати, зняти меч(а), зброю на кого, проти кого.
• Поднимать, поднять на ноги кого (перен.) – (те саме, що) Поднять, поставить кого на ноги. Див. нога.
• Поднимать, поднять на смех кого, что – брати, узяти (підіймати, піднімати, підняти, здіймати, зняти) на сміх (на глум) кого, що; на глузи брати, узяти кого; брати, узяти на зуби кого; на бас брати, узяти кого. [Коли проходив котрий з богачів… ті… брали його на зуби. Коцюбинський.]
• Поднимать, поднять на щит кого – підносити, піднести (піднімати, підіймати, підняти) на щит кого; вихваляти кого.
• Поднимать, поднять перчатку (перен.) – піднімати (підіймати), підняти рукавичку.
• Поднимать, поднять разговор (речь) – здіймати (знімати), зняти (починати, почати) мову (річ).
• Поднимать, поднять руку на кого – знімати, зняти (підіймати, підняти, зводити, звести) руку на кого; замірятися, заміритися на кого.
• Поднимать, поднять целину – орати, зорати цілину.
• Поднимать, поднять шум, шумиху, суматоху, содом – збивати, збити (зчиняти, зчинити, здіймати, зняти) бучу; збивати, збити (зчиняти, зчинити) шарварок.
• Поднять руку на себя – смерть (самому) собі заподіяти; руки на себе накласти (наложити, зняти).
Сила
• Брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць).
• Быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути.
• В меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (іноді) як посилля.
• В полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати.
• В силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу).
• В силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини.
• В силу привычки – через звичку; призвичаївшись.
• Вся сила в том, что… – [Уся] сила (суть) у тому, що…
• Входить, войти в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним.
• Выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що.
• Где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме. Пр. Де сила не може, там спритність поможе. Пр. Як сили не стає, берися за розум. Пр.
• Изо всех сил (силы) – з усієї сили; чимдуж; якомога.
• И сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне. Пр. І сила перед розумом никне. Пр.
• Набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (іноді) употужнюватися, употужнитися.
• Не в силах кто – не має сили хто; несила (неспромога) кому.
• Не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс).
• Не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто.
• Нет силы терпеть что – нема(є) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що.
• Никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом).
• Он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу.
• Ослабевать силами – підупадати на силі (на силах).
• От силы – щонайбільше.
• Сверх сил чьих – (по)над силу чию.
• Своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки.
• Сил [моих] нет; не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає.
• Сила солому ломит – сила солому (силу) ломить. Пр. Де сила, там і міць. Пр.
• Терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність).
• Употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу).
• Через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (іноді) (по)над міру.
• Что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж.
• Чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.

Запропонуйте свій переклад