Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «обернуться»
Шукати «обернуться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обё́ртываться, оберну́ться –
1) см. Обвё́ртываться, обверну́ться;
2) (обращаться назад, другой стороной, быть обращаему в иную сторону) оберта́тися, оберну́тися; (возвращаться) оберта́тися, оберну́тися. [На́че на кри́лах оберну́вся]. См. Возвраща́ться;
3) (оглядываться) оберта́тися, оберну́тися на ко́го, до ко́го. [Оберні́мось тро́шки на се́бе та помірку́ймо]. См. ещё Огля́дываться;
4) (изворачиваться, обходиться) оберта́тися, оберну́тися чим [Яко́сь оберну́вся і ци́ми грі́шми], обкру́чуватися, обкрути́тися. См. ещё Обходи́ться;
5) (превращаться) оберта́тися, оберну́тися ким, чим, в ко́го, в що, на ко́го, на що, перекида́тися, переки́нутися ким, чим, в ко́го, в що, скида́тися, ски́нутися ким, чим. [Оберни́ся порося́ на карася́. Знов переки́нувся в люди́ну. Скида́йся ти гадю́кою, а я бі́лим ка́менем ста́ну].
Пре́лесть –
1) мана́, споку́са; см. Обольще́ние, Собла́зн;
2) (обаяние) прина́да, прина́дність (-ности), ва́ба, прива́ба, пова́ба, по́ваб (-бу), пова́бність (-ности). [В обли́ччі в йо́го була́ яка́сь прина́да. Прива́би світові́ обе́рнуться у дим (Ворон.)];
3) (красота) краса́, ро́зкіш (-коши); (физическая) вро́да. [Квітки́ в не́ї – чи́ста ро́зкіш (Звин.). Хто вмира́є, – тих відміня́є ди́вна вро́да (М. Зеров)].
• Какая -лесть! – яка́ краса́! яка́ ро́зкіш! (о красивой женщине) що за краса́! (шутл.) яка́ ця́ця!
• Пре́лесть новизны – прина́да новини́, нові́тности (Крим.), пова́бність новини́ (Коц.).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Воронка – (для переливания жидкости) лійка, (в земле от взрыва) вирва:
• воронка водоворота – вікни́на;
• воронка смерча, торнадо – лійка смерчу, торнадо;
• карстовая воронка – карстова лійка (ещё: запа́дина, уло́го́вина, загли́бина, (редко) кітловина, кітла, (рус.) котловина, (диал.) улога, влягови́на, влоговина).
[Повітря в тухольській кітловині розігрілося, мов справді в кітлі (І.Франко). Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то… ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко). Перед очима Анатолія відкрилася вечірня панорама міста, що лежало в гігантській котловині (М.Руденко). Наші думки мов глина, їх формують дні, минаючи один за одним; думки хороші, коли ми відпочиваємо, а коли ми опиняємося під вогнем — вони мертві. Численні вирви є не тільки навколо нас, але і всередині, в наших душах (К.Главацька, перекл. Е.-М.Ремарка). Набрезклі пуп’янки бубнявіють в клеїстій піні, як зорі до рослин, зустрівшись в поцілунку, липнуть, і крізь лійки фіялок ніч фільтрує чар весінній, аж пригорщами пахощів у чаші квіття сипне (Б.-І.Антонич). «Ну, й завіяло! дихати не дає», — поскаржився в думці на негоду Мирон Данилович і став: трохи перепочинути, коли сніжини знов жахливо стовпились, наче не встигаючи бігти в невідому браму. Згодом наповнили весь обшир, як зірки небо, і тихо осідають, та тільки — на хвилину, і зразу ж знов мчати! Обернуться і закружать дикий вихор: обходити в неосяжній лійці — спускові вселенської прірви, звідки шарпнуться вбік, на обличчя землі (В.Барка). Аж раптом знявся смерч, як би торнадо, закрутив у чорну лійку Тодоріку і вже від землі відриває, а той руку простягає до неї, а вона стоїть як укопана і не хоче руки подати, лиш так спокійно дивиться, як смерч підіймає Тодоріку над землею і несе-несе світанковим небом аж за обрій (Г.Тарасюк)]. Обговорення статті
Прелесть – (наваждение) мана́, (соблазн) споку́са; (обаяние, привлекательность) прина́да, прина́дність, прива́бливість, ва́ба, прива́ба, пова́ба, по́ваб, прива́бність, пова́бність, прина́дливість; (красота) краса́, ро́зкіш; (физическая) вро́да, (очарование) чарування, чари, чар:
• Вы просто прелесть! (разг.) – Ви просто чудові (чудо)!;
• женские прелести – (ирон.) жіночі принади;
• какая прелесть!; что за прелесть! – яка́ краса́! яка́ ро́зкіш!, (о красивой женщине) що за краса́!, (шутл.) яка́ ця́ця!;
• прелести жизни – принади (втіхи, красо́ти) життя;
• пре́лесть новизны – прина́да (прина́дність) новини́, нові́тности (Крим.), пова́бність новини́ (Коц.);
• просто пре́лесть! – чиста розкіш!
[В обли́ччі в йо́го була́ яка́сь прина́да (АС). Прива́би світові́ обе́рнуться у дим (Ворон.). Квітки́ в не́ї — чи́ста ро́зкіш (АС). Хто вмира́є, — тих відміня́є ди́вна вро́да (М. Зеров). При врученні галичанин набирає урочистого вигляду, випинає груди з вишитою краваткою і півгодини розхвалює принади та переваги власного підношення. А вже вдома мало не до самого ранку побивається за втраченою річчю (Онуфрій Жменя)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБЕРНУ́ТЬСЯ, обернуться тяжёлыми после́дствиями не мину́ти добро́м.
ОБОРА́ЧИВАТЬ, оборачивать огло́бли суч. дава́ти за́дній хід;
ОБОРА́ЧИВАТЬСЯ, оборачиваться неприя́тностью /оборачиваться во вред/ фаміл. вила́зити бо́ком;
оборачивающий що /мн. хто/ оберта́є тощо, ста́вши обертати, ра́ди́й /покли́каний, зда́тний/ оберну́ти, прикм. оберта́льний, поверта́льний, переверта́льний, перекида́льний, спрямо́вувальний, обго́ртувальний, обкру́чувальний, обмо́тувальний, для оберта́ння;
оборачивающий огло́бли зму́шений да́ти за́дній хід;
оборачивающийся/оборачиваемый обе́ртаний, пове́ртаний, переве́ртаний, переки́даний, спрямо́вуваний, обго́ртуваний, обкру́чуваний, обмо́туваний, прикм. оборо́тний, оберта́льний;
оборачивающийся прикм. поворотки́й;
оборачивающийся неприя́тностью прире́чений ви́лізти бо́ком, образ. з ке́пським кінце́м, стил. перероб. ста́вши вила́зити бо́ком;
ОБЕРНУ́ТЬСЯ, обернуться чем ви́йти на що [обернуться добро́м ви́йти на добро́];
оберну́вшийся обе́рнутий, пове́рнутий, ОКРЕМА УВАГА;
оберну́вшийся во вред ви́лізлий бо́ком.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обертываться
• Обёртываться, обернуться кем-, чем-либо, в кого-, что-либо – обертатися, обернутися (перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися) ким, чим (у кого, в що, на кого, на що); скидатися, скинутися ким, чим.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Оберта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651.
2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. І. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. І. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32.
3) — до ко́го, чо́го. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523.
4) — з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641.
5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід.
6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта’ть. Гол. IV. 494.
7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у.
8) — чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
Перекру́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Левиц. І. 7. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком. Левиц. І. 15.
2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась. ХС. VI. 451.
Трови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у.
2) Варить (о желудкѣ). Угор.
3) = Цькува́ти. Вх. Зн. 71.

Запропонуйте свій переклад