Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «опріче»
Шукати «опріче» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кро́ме – (кого, чего) крім, о́крі́м, опрі́ч(е), пріч, опро́че, про́че кого́, чого́, (за исключен.) за ви́(й)нятком чого́. [Ста́вить собі́ на меті́, окрі́м зага́льно-науко́вих завда́нь, виу́чувати суча́сне й мину́ле Украї́ни (Стат. Акад.). Всі поме́рли, крім одно́го (Богодух.). Усі́ сіда́ють, опрі́че пи́саря (Грінч.). Опро́че (опрі́ч) цього́ бра́та він ма́є ще двох (М. Грінч.). Не бу́демо вжива́ть ми збро́ї и́ншої – пріч сло́ва (Самійл.)].
• -ме того – до то́го (ще), о́крі́м то́го, опрі́ч(е) то́го, пона́д те. [До то́го всьо́го він ще й зло́дій (Київ). Опрі́че то́го, я ма́ю ще й и́нші до́води (М. Грінч.). Вона́, пона́д те, ще й ску́пчується все ду́жче та й ду́жче (Азб. Ком.)].
• Кро́ме как – опро́[і́]че як, крім, окро́ме. [Не мо́жна ви́правити, опро́че як судо́м (Звин.). Ніде́ він не хоті́в гра́ти, крім у се́бе до́ма (М. Грінч.). Ніде́ не вро́дить льон га́рно, окро́ме на ціли́нній чорно́землі (Вовч. п.)].
• Из этого, ничего не выйдет -ме убытков – з цьо́го нічо́го не бу́де, опрі́че зби́тків.
• Он уплатил свой долг -ме ста рублей – він заплати́в уве́сь свій борг опрі́ч ста карбо́ванців.
• Вы не найдёте этого нигде, -ме него – ви не зна́йдете цього́ ніде́, крім як у йо́го.
• Найдутся люди и -ме него – зна́йдуться лю́ди (зна́йдемо люде́й) і крім (опрі́ч) йо́го.
• -ме этого, я разделяю ваше мнение – за ви́нятком цього́, я поділя́ю ва́шу ду́мку.
• Всё погибло -ме чести – все заги́нуло, крім че́сти.
Намерева́ться, наме́риться – наміря́тися, намі́ритися, ма́ти (бра́ти), взя́ти на́мір, (замышлять) заміря́тися, замі́ритися, ду́мати, заду́мувати, заду́мати, наду́муватися, наду́матися, замишля́ти, зами́слити, ма́ти (на ду́мці, на ми́слі), ма́ти ду́мку, взя́ти ду́мку (на ду́мку) (з)роби́ти що, (вознамериваться) нава́жуватися, нава́житися, пова́житися, зва́житися на що и (з)роби́ти що, (собираться) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, нала́годитися, (редко) залиця́тися, ті́яти (з)роби́ти що. [Розсе́рдивсь і вже був наміря́вся щось іще́ каза́ти (Крим.). Ти и́нше щось роби́ти заміря́всь (Грінч.). Си́на свого́ в крамарчуки́ віддава́ти не ду́має (Грінч.). Присяга́вся, що не проп’є́ цих гро́шей сього́дні, а сам мав на ду́мці зроби́ти це́є нега́йно (Звин.). Я таки́ мав на ми́слі так зроби́ти, та жі́нка відра́яла (Богодух.). Кому́ госпо́дь ма́є що да́ти, то дасть і в ха́ті (Номис). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н.-Лев.). А сесі́ воли́ за що ма́єте прода́ти? (Кам’янеч.). Нава́живсь ото́ він по́тай набра́ти хлі́ба з грома́дської комо́ри (Рада). Ки́нув тлі́ючу гу́бку на ожере́дь соло́ми і пова́живсь тіка́ти (Коцюб.). Всі сплять, опрі́че двох, що ла́годяться й собі́ закуня́ти (Грінч.). Хло́пці вже залиця́лися би́ти мене́ (Гуманщ.). Щоб сва́тати (її́) – ніхто́ і не ті́яв (Гр. Григор.)].
Опри́чь – о́прі́ч, опрі́[о́]че ко́го, чо́го. См. ещё Кро́ме.
Осо́бо –
1) осо́бе, осі́[о́]бно, осо́бше, окро́ме, окре́мо, опрі́ч(е), опро́че, рі́зно, на́різно, відру́бно.
• Положите это -бо – покладі́ть це осо́бе (осо́бно, осо́бше, окро́ме).
• Они живут -бо – вони́ живу́ть рі́зно (на́різно). [З тіє́ї робо́ти окро́ме тре́ба ще спини́тись на просві́тній дія́льності Грінче́нка (Єфр.)];
2) см. Осо́бенно 2.
• Следователь по -бо важным делам – слі́дчий в особли́во ва́жних спра́вах.
Отде́льно, нар. – окре́мо и окро́ме, опрі́ч(е), опро́че, опрі́чно (від ко́го, від чо́го и кого́, чого́), на́різно, рі́зно, по́різно, осі́[о́]бно и осі́[о́]бне, осо́бе від ко́го, від чо́го; (в стороне от других) відру́бно, ві́дсторонь и ві́дстор, на ві́дшибі, на ві́дріз(н)і, на відлу́ці від ко́го, від чо́го.
• Каждое -но написанное слово – ко́жне окро́ме (окре́мо) напи́сане сло́во.
• Они жили не вместе, а -но – вони́ жили́ не вку́пі, а на́різно (рі́зно, окро́ме, осі́бно).
• Дать каждому -но (порознь) – да́ти ко́жному по́різно.
• Выслушать -но обоих – ви́слухати на́різно обо́х.
• Говорить -но о каждом – говори́ти окре́мо (окро́ме, осі́бно) про ко́жного.
• Каждый -но – ко́жен зосі́бна (зокре́ма); срв. В отде́льности. Стоять -но от села – стоя́ти ві́дсторонь (на ві́дшибі, окро́ме) від села́.
• Жить -но (отделившись от родных) – жи́ти на ві́дріз(н)і, на відлу́ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Опрі́ч, опрі́че, опро́че (чого) –
1) кроме.
• Опрі́ч зимо́ю – (о врем.) разве только зимой.
2) отдельно, особо.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

о́прі́ч, опрі́че, прийм. = крім

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Опрі́ч, опрі́че, нар.
1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197.
2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Опро́че, нар.
1) = Опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9.
2) = Опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.