Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «перебирать перебрать»
Шукати «перебирать перебрать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Перебира́ть, перебра́ть –
1) перебира́ти, перебра́ти, (о мног.) поперебира́ти що. [Перебира́ти гру́ші, я́годи, книжки́. Мо́вчки стру́ни на банду́рі я перебира́ю (Куліш)].
• -ра́ть листы в книге – перегорта́ти листки́ в кни́зі, перегорта́ти (горта́ти) кни́гу.
• -ра́ть пальцами, ножками – перебира́ти пу́чками (па́льцями), ні́жками.
• -ра́ть на себе перья (о птицах) – шоло́пати на собі́ пі́р’я, пу́стритися, по́штритися. [Гу́ска там по́штрилася, ми́лася, пі́р’я понапуска́ла].
• Я вас всех -ру – я до всіх вас доберу́ся, я вам усі́м дам.
• -ра́ть избу, дежку – пересипа́ти (переси́пати) ха́ту, ка́довба, перекида́ти (переки́дати) ха́ту.
• -ра́ть кого по косточкам – перемина́ти, перетира́ти кого́ на зуба́х, пересу́джувати кого́, обсу́джувати кого́ з голови́ до ніг;
2) (прихотничать, привередничать) перебира́ти ким, чим и що, вередува́ти, ганьбува́ти, перебе́ндювати ким, чим. [Наш паниче́нько-переберниче́нько ко́ники перебира́є. Хо́чеш ї́сти – бери́ що є та й ї́ж, а не вереду́й (Грінч.)]; (лишнее) перебира́ти перебра́ти чого́. [Перебере́ гро́шей у хазя́їна, більш як зроби́в ві́зьме (Грінч.)];
4) (набрать исподволь) сов. перебра́ти, поперебира́ти, набра́ти, понабира́ти.
• Много -бра́л он у нас (у всех) денег – бага́то перебра́в (набра́в) він у нас гро́шей, бага́то поперебира́в (понабира́в) він у всіх гро́шей.
• Пере́бранный – пере́браний; переси́паний, переки́даний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Память –
1) (способность помнить) па́м’ять, (реже) тя́мка;
2) (воспоминанье) па́м’ять, па́м’ятка, пам’ята́ння, зга́дка, спо́мин, спо́минок, спо́гад:
• без памяти (сознания) – непритомно, не пам’ятаючи; не тямлячи, без по́мку;
• без памяти любить кого, без памяти влюблённый в кого, влюбиться без памяти в кого – шалено (до нестями) кохати (любити) кого, шалено (до нестями) закохатися в кого; шалено (до нестями) закоханий в кого;
• блаженной (незабвенной, светлой) памяти (устар.) – блаженної (святої, незабутньої, світлої) пам’яті;
• больной лежал без памяти – хворий лежав непритомний (без пам’яті);
• быть без памяти от кого, от чего – бути в захваті (в захопленні, без пам’яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим;
• вечная память кому – вічна (довічна) пам’ять кому;
• в здравом уме и твёрдой памяти – при розумі й у добрій пам’яті (бувши); в добрій пам’яті і при розумі бу́вши; в ці́лому і по́вному ро́зумі бу́вши;
• в память кого, чего – на пам’ять (на спогад, на спомин, на згадку, на незабудь) про кого, про що;
• вреза́ться, вре́заться в память кому – у тямку даватися (удаватися), датися (удатися) кому; у тямки́ (тя́мку) убиватися, убитися кому, у голову (у мозок) уїдатися, уїстися кому; у пам’ять (у пам’ятку) упадати, упасти кому; укарбуватися (урізатися) в пам’ять; в по́мку дава́тися (да́тися);
• выбрасывать, выбросить из головы, из сердца, из памяти кого, что – викидати, викинути з голови (спускати, спустити з думки) кого, що; викидати, викинути з серця кого, що; викидати, викинути з пам’яті (з тямки) кого, що;
• выживать из ума, из памяти (разг.) – втратити (утратити) здоровий розум (глузд), пам’ять від старості; вистаріти розум (ум), пам’ять; відстаріти ум (розум), пам’ять; на дитячий розум перейти (зійти); розумом здитиніти;
• выпадать, выпасть (улетучиваться, улетучиться) из памяти – випадати, випасти (зникати, зникнути) з пам’яті;
• выучить, знать на память – (те саме, що) выучить, знать наизусть – знати напам’ять (з голови);
• дай Бог память (памяти) – дай, Боже, на пам’ять;
• дать кому о себе память –пригада́тися кому;
• держать в памяти что – мати на пам’яті (у тямці) що; тримати (держати) в голові що, пам’ятати (тямити) що;
• для памяти – на пам’ятку; на па́м’ятку, на не́забудь;
• дурная, слабая память – леда́ча па́м’ять;
• дырявая память – дірява пам’ять; непам’ятуща голова; (образн. разг.) голова як решето; голова як дірявий (розбитий) горнець;
• если не изменяет мне память, то это случилось… – коли́ (як) не зра́джує мене́ па́м’ять, то це ста́лося…;
• за мою память, на моей памяти – за моє́ї па́м’яті;
• запечатлевать, запечатлеть в памяти – відбива́ти, відби́ти (закарбува́ти) в па́м’яті, в па́м’ятку;
• запечатлеться в памяти – відбитися в пам’яті; запасти (упасти) в пам’ять (в пам’ятку); бу́ти в тямку́;
• записать для памяти что – записати на пам’ять (на пам’ятку) що; записати на незабудь що; записати, щоб не забути що;
• зараниваться, зарониться в память – запада́ти, запа́сти в па́м’ятку;
 зрительная память – зорова пам’ять;
• изглаживаться (изгладиться), выпадать (выпасти), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из памяти – вихо́дити (ви́йти) з па́м’яти, випада́ти (ви́пасти) з па́м’яти, зника́ти (зни́кнути) з па́м’яти, викида́тися (ви́кинутися) з па́м’яти, виліта́ти, ви́летіти з па́м’яти, кому́, голови́ не держа́тися;
• изощрять, изощрить память – виправля́ти (гостри́ти), ви́правити па́м’ять;
• короткая (куриная) память у кого – коротка (куца, ледача, куряча) пам’ять у кого; коротку (куцу, ледачу, курячу) пам’ять має хто;
• лишаться, лишиться памяти – тра́тити, утра́тити па́м’ять, позбува́тися, позбу́тися па́м’яті;
• на памяти чьей – за чиєї пам’яті;
• на свежей памяти у кого – на свіжій пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті чиїй;
• на свежую память – на свіжу пам’ять;
• не в память кому что (устар.) – не в пам’ятку; (розм. лок.) не в помку кому що;
• не выходит из памяти, из головы, из ума – не йде (не сходить, не виходить) з думки (з пам’яті, думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому;
оперативная память – оперативна пам’ять;
• на памяти вертится – на ду́мці кру́титься;
• на память (дать, подарить, получить…) – на па́м’ять, на па́м’ятку, на спо́мин (споминок), на спо́минку, на спо́гад, на зга́дку, на зга́дування, на пам’ята́ння, на не́забудь про ко́го, про що дати (подарувати, отримати…);
• не задержалось в памяти – не втрималося в голові (голови); не впало в пам’ятку;
• оставить по себе добрую память – залишити (лишити) про себе (по собі) добру згадку (пам’ять, добрий спогад, спомин);
• оставаться, остаться в памяти – пам’ята́тися, запам’ята́тися; в пам’ять упасти кому;
• отшибло память кому – памороки забило кому; викинуло (вибило) з пам’яті кого;
• память изменила кому – па́м’ять зра́дила кого́;
• память к чему – пам’ять на що, до чого;
• память к числам – па́м’ять на чи́сла, до чи́сел;
• память ослабевает – пам’ять слабне;
• память притупилась – пам’ять притерлася;
• перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – перебирати, перебрати (перетрушувати, перетрусити) в пам’яті (в думці, в думках, в голові);
• печальной (недоброй) памяти – сумної (недоброї) пам’яті;
• по памяти (читать, рисовать…) – з пам’яті (з голови);
• плохая, короткая память – ледача пам’ять;
• по памяти, с памяти (говорить) – по пам’яті; з голови;
• по свежей памяти – за свіжої пам’яті; поки не забув (-ла, -ло, -ли);
• по старой памяти – старим (давнім) звичаєм (за старим (давнім) звичаєм); за давньою звичкою; як колись [було]; по-давньому;
• приводить, привести на память кому что – нагадувати, нагадати (пригадувати, пригадати) кому, що;
• приводить, привести в память кого – опам’ята́ти кого́;
• притуплять, притупить память – притира́ти, прите́рти па́м’ять;
• приходить, прийти в память, в себя – до пам’яті приходити, прийти́, опам’ята́тися;
• приходить, прийти на память – прихо́дити (прийти́) на зга́дку, ставати (стати) на пам’яті; наверта́тися (наверну́тися) на па́м’ять (на думку); спадати (спасти) на думку; на пам’ять приходити; дава́тися (да́тися) на зга́дку, устава́ти (уста́ти) в ду́мці;
• сказать, прочитать по (с) памяти – по па́м’яті, з голови́ проказа́ти;
• стёрлась память о ком – згла́дилася па́м’ять про ко́го, слід загу́в на ким;
• твёрдая память – добра пам’ять;
• удержать в памяти что – зберегти (заховати, затримати) у пам’яті що; запам’ята́ти, запам’ятува́ти;
• удерживаться в памяти – зберігатися у пам’яті (в голові); триматися (держатися ) голови;
• это совсем вон у меня из памяти – це зо́всім (геть) ви́пало ме́ні з па́м’яти.
[— А вам, Олимпські зубоскалки, Моргухи, дзиги, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам в тямки (І.Котляревський). До́бре Московщи́на в тя́мку їй дала́ся (Т.Шевченко). Громадою при долині Його поховали І долину і криницю На пам’ять назвали Москалевою (Т.Шевченко). Вона́ ніко́ли в ме́не з па́м’яти не вихо́дила і до ві́ку не ви́йде (О.Кониський). Гай-гай! стареча пам’ять! Виразно ж тут стоїть, що жаден майстер на судьбищах не має промовляти (Л.Українка). В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л.Глібов). Пам’ята́ння про те́бе час у ме́не не відні́ме (П.Куліш). Колись давно, ще не за нашої пам’яті, приїхав на Волинську Україну десь з-під Варшави один польський пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (І.Нечуй-Левицький). Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам’яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко; тільки пил слідом клубочиться (М.Вовчок). Як же заспівали «вічную пам’ять», так і сам почувся, що йому якось-то стало легше на душі (Г.Квітка-Основ’яненко). Старий батюшка наприкінці парастасу підняв голос і голосніше покликнув «вічную пам’ять» небіжчикові (І.Нечуй-Левицький). — Ти ще собі тото май у тямці, що ти найліпша газдиня в селі (Л.Мартович). Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам’ять Адоніса (Л.Українка). Юзя лежала в своїй кімнатці і без пам’яті ридала (Л.Українка). Прилучаю до сього й «Декілька пісень про Гайявату», що поміщено у збірникові на пам’ять Котляревському (П.Мирний). Пітьма заступила очі, пам’ять покинула мене… (І.Франко). Я вам на не́забудь спишу́ думки́ сумні́ (Л.Українка). Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам’яті все неприємне (М.Коцюбинський). Його я по пам’яті пізніше написав українською мовою під назвою «Антін Вова» (С.Васильченко). Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам’ять (М.Коцюбинський). Ще така в мене собача натура, що як п’яний, то зараз добрішаю: хочеться що-небудь доброго зробити… і покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам’ять… (М.Коцюбинський). Я не хотів, щоб пам’ять про мене була скаламучена для тебе почуттям якоїсь вини за собою (Л.Українка). Підіймалася золота сонячна пляма все вище й вище, ронячи багатства в дорозі, і де пройшла,— лишила звуки і пам’ять по собі (Г.Хоткевич). Чимсь вона́ йому́ в тямки́ вби́лася. Їх давно́ на сві́ті нема́, і слід за ни́ми загу́в. Він до́бре запам’ятува́в ко́жне сло́во. Плив без по́мку. Запишу́ собі́ на па́м’ятку. Прийшла́ йому́ на зга́дку да́вня розмо́ва (АС). Як у друзів не заробиш згадки — може, не забудуть вороги (Є.Плужник). Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла — й тонко пішло, пішло, пішло по смертній лінзі, аж понад стелю жальний зойк завис (В.Стус). Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним (Л.Костенко). А це така любовна гра: кружіння, дзеркало і промінь! — ти все одно підеш за грань, у чистий спомин, чистий спомин (Ю.Андрухович). Пам’ять мовчала, як справжній радянський партизан (П.Чорний, В.Шило). Не треба затримувати в обіймах офіроване вже минулому для того існує пам’ять почуттів скарбниця вибраних спогадів пам’ять дотиків пам’ять вуст голонерва пам’ять любові (Ю.Джугастрянська). — З того воно й запало мені в помку (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хай краще ваша милость перепише листа в цій-таки книжечці кілька разів та й дасть мені так, я зроду не згублю, а щоб я його з голови читав, то шкода й гадати. Пам’ять у мене як дощечка, де був сук, там дірочка — часом забуваю, як мене дражнять, не то що. А листа ви мені таки прочитайте, залюбки послухаю, бо то, мабуть, чудо, а не лист (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І так наш гідальго у те читання вкинувся, що знай читав, як день, так ніч, од рання до смеркання, а од смеркання знов до рання, і з того недосипу та з того перечиту мозок його до решти висох — ізсунувся бідаха з глузду. Його уява переповнилась різними химерами, вичитаними з тих книжок: чарами та чварами, битвами та боями, викликами та ранами, зітханнями та коханнями, розлуками та муками і всякими такими штуками. Всі ті несосвітенні вигадки так убились йому в тямку, що він мав їх за щирісіньку правду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Уставши, кинувся Санчо зразу ж до бурдюга і непомалу засмутився, як побачив, що той проти вчорашнього значно схуд, а по такій дорозі хтозна, чи швидко поповніє. Дон Кіхот не хотів снідати — був, певно, ситий своїми розкішними споминками (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Усі нарікають на свою пам’ять, але ніхто не скаржиться на свій розум (Ф. де Лярошфуко). Як тренувати пам’ять, щоб уміти забувати? (С.Є.Лєц). Чиста совість — ознака поганої пам’яті (М.Жванецький). Пам’ять подібна до мускулів ніг. Якщо перестанеш її тренувати, стане млявою, а ти перетворишся на ідіота (У.Еко). 1. Масні плями від осетрини або чорного кав’яру найкраще не виводити. Залиште їх на пам’ять. 2.  — У моєї дружини жахлива пам’ять. — Все забуває? — Все пам’ятає!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Перебирать, перебрать – перебира́ти, -ра́ю, -ра́єш, перебра́ти, -беру́, -бере́ш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Перебирать, -брать – перебира́ти, перебра́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Память
• Без памяти любить кого – шалено (до нестями) кохати (любити) кого; шалено (до нестями) закоханий в кого.
• Блаженной (незабвенной, светлой) памяти (устар.) – блаженної (святої, незабутньої, світлої) пам’яті.
• Больной лежал без памяти – хворий лежав непритомний (без пам’яті).
• Быть без памяти от кого, от чего – бути в захваті (в захопленні, без пам’яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим.
• Вечная память кому – (до)вічна пам’ять кому.
• В здравом уме и твёрдой памяти – при розумі й у добрій пам’яті [бувши].
• В память кого, чего – на пам’ять (на спогад, на спомин) про кого, про що.
• Врезаться, врезаться в память кому – у тямку (у)даватися, (у)датися кому; у тямки убиватися, убитися кому; у голову (у мозок) уїдатися, уїстися кому; у пам’ять (у пам’ятку) упадати, упасти кому.
• Выбрасывать из головы, из сердца, из памяти кого, что – Див. выбрасывать.
• Выживать из ума, из памяти (разг.) – Див. выживать.
• Выпадать, выпасть (улетучиваться, улетучиться) из памяти – випадати, випасти (зникати, зникнути) з пам’яті.
• Выучить, знать на память – (те саме, що) Выучить, знать наизусть. Див. наизусть.
• Дай Бог память (памяти) – дай Боже на пам’ять.
• Держать в памяти что – мати на пам’яті (у тямці) що; тримати в голові що; пам’ятати (тямити) що.
• Дырявая память – дірява пам’ять; непам’ятуща голова; (образн. розм.) голова як решето; голова як дірявий (розбитий) горнець.
• Запечатлеться в памяти – відбитися в пам’яті; запасти (упасти) в пам’ять (в пам’ятку).
• Записать для памяти что – записати на пам’ять (на пам’ятку) що; записати на незабудь що; записати, щоб не забути що.
• Короткая (куриная) память у кого – коротка (куца, ледача, куряча) пам’ять у кого; коротку (куцу, ледачу, курячу) пам’ять має хто.
• На памяти чьей – за чиєї пам’яті.
• На память (дать, подарить, получить…) – на пам’ять (на пам’ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на незабудь) дати (подарувати, отримати).
• На свежей памяти у кого – на свіжій пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті чиїй.
• На свежую память – на свіжу пам’ять.
• Не в память кому что (устар.) – не в пам’ятку; (розм. лок.) не в помку кому що.
• Не выходит из памяти – (те саме, що) Не выходит из головы у кого. Див. выходить.
• Не задержалось в памяти – не втрималося в голові (голови); не впало в пам’ятку.
• Оставить по себе добрую память – (за)лишити про себе (по собі) добру згадку (пам’ять, добрий спогад, спомин).
• Отшибло память кому – памороки забило кому; викинуло (вибило) з пам’яті кого.
• Память притупилась – пам’ять притерлася.
• Перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – Див. перебирать.
• Печальной (недоброй) памяти – сумної (недоброї) пам’яті.
• По памяти (читать, рисовать…) – з пам’яті (з голови).
• По свежей памяти – за свіжої пам’яті; поки не забув (-ла, -ло, -ли).
• По старой памяти – старим (давнім) звичаєм (іноді за старим (давнім) звичаєм); за давньою звичкою; як колись [було]; по-давньому.
• Приводить, привести на память кому что – нагадувати, нагадати (пригадувати, пригадати) кому, що.
• Приходить, прийти на память – ставати, стати на пам’яті; навертатися на пам’ять (на думку); спадати, спасти на думку; уставати, устати в думці; (іноді) даватися, датися на згадку.
• Твёрдая память – добра пам’ять.
• Удержать в памяти что – зберегти (заховати, затримати) у пам’яті що; запам’ятати що.
• Удерживаться в памяти – зберігатися у пам’яті (в голові); триматися голови.
Перебирать
• Перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – перебирати, перебрати (перетрушувати, перетрусити) в пам’яті (в думці, в думках, в голові).
• Перебирать по косточкам кого (перен. разг.) – переминати (перебирати) на зубах кого; переминати та перетирати на зубах кого; пересуджувати кого; осуджувати (обмовляти) кого [від голови до ніг (до п’ят)].

Запропонуйте свій переклад