Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «племінник»
Шукати «племінник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Племя́нник – племе́[і́]нник, ум. плем’я́ (мн. плем’я́та), племе́[і́]нничок, не́бі́[о́]ж, ум. небо́жик, небожа́ (-а́ти), небожа́тко, небожа́точко (мн. небожа́та), синове́ць (-вця́), (по брату) брата́н(ич), брата́нець (-нця), брату́нок, (по сестре) сестри́нич, сестри́[і́]нець (-нця), се́стрич, сестрі́нок (-нка).
• Двоюродный -нник – племі́нник не́біж у-дру́гих.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Племянник – племе́[і́]нник, -ка, не́біж (род. небо́жа); -ница – племе́[і́]нниця, -ці, небо́га, -ги.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

ІІ. О́пирь, нар. = Опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Брата́ничъ = не́бож, не́біж, племі́нник, брата́нич. С. Ш. (Син старшого брата).
Брата́нъ = 1. брат ста́рший. 2. не́бож, не́біж, племі́нник (по братові). 3. брат у пе́рвих. С. Аг. З. — Він мінї доводить ся братом у первих: наші батьки були рідні брати́.