Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Опеча́ливать, опеча́лить – засму́чувати, засмуча́ти, засмути́ти (о мног.) позасму́чувати, посмути́ти), зажу́рювати, зажури́ти (о мног. позажу́рювати, пожури́ти), печа́лити, с[за]печа́лити кого́ чим. [Не засму́чуй мене́ тя́жко (Куліш). Зажури́в усі́х ціє́ю новино́ю]. • Опеча́ленный – засму́чений, зажу́рений, засумо́ваний. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Пожури́ти – опечалить (многих). |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Пожури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Погорева́ть = погорюва́ти, посумува́ти, потужи́ти, пожури́ти ся. |
Погрусти́ть = пожури́ти ся, посумува́ти, потужи́ти. — Може ще раз пожурю ся, з дїтками заплачу, може ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу. К. Ш. — І жив — не любила, і вмер — не тужила, тодї тільки потужила, як на лаві положила. н. п. — Посумувала трошки та й з думки викинула. |
Покручи́ниться = пожури́ти ся, посумува́ти, потужи́ти. – Посумуєм удвох із тобою. К. Ш. |
Попеча́литься = посумува́ти, просумува́ти, пожури́ти ся, прожури́ти ся, потужи́ти. — Засьпіває тай згадає, що він сиротина, пожурить ся, посумує, сидячи під тином. К. Ш. |
Посѣ́товать = 1. пожури́ти ся, посумува́ти, потужи́ти. 2. побі́дкати ся, поре́мствувати. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)