Знайдено 9 статей

Запропонувати свій переклад для «спільнота»

Шукати «спільнота» на інших ресурсах:

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Грипп – (франц.) грип, (раньше) грипа, (итал.) інфлюенца. [— Та ще хочу я хініни І смачної аспірини, Ще й цукерок проти хрипу, Бо ми всі схопили грипу (І.Багряний). До чого ж зорі тепер розумні! І то не в категоріях космічних, а цілком земних. Навіть про грип зорі знають. Вчора застерегли вустами астролога, що «через можливість зараження грипом небажано перебувати в місцях великого скупчення». Це, по-моєму, зорі переморгнулися з міліцією (Л.Костенко). Ми зневірені саме як спільнота, натомість як окремі індивіди — живучі, ніби вірус грипу, котрий щороку адаптується до нових обставин. Саме тому неможливо винайти щеплення проти «українськості», й це — найголовніший утішний висновок із усієї нашої багатовікової історії (Кирило Галушко). Вірус грипу був і залишається великим лихом для людства. Наприклад, світова пандемія грипу 1918 року забрала понад 20 мільйонів людських життів — це більше, ніж кількість жертв Першої світової війни. Тоді ця хвороба уразила добру половину всього населення планети (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку). Інша назва грипу — інфлюенца — походить від латинського influentia (вплив), бо середньовічні лікарі припускали, що циклічні епідемії цієї недуги відбуваються під впливом зірок і планет, які, обертаючись, то наближаються, то віддаляються від Землі  (О.Король, перекл. С.Мукерджі).  — Лікарю, скажіть, у мене грип?! — Так! — Свинячий?! — Так! Тільки свиня могла викликати «швидку» о 4 ранку з температурою 36,7!].

Общество – 1) громада, громадянство, спільнота, суспільство, суспільність, (широкая публика) загал, (стар.) поспільство; 2) (крестьянский мир) громада; 3) (ассоциация, товарищество) товариство; 4) (компания, сообщество) товариство: • бывать в обществе – серед (поміж) людей (на людях) бувати; бувати в товаристві; • высшее общество, порядочное общество – вище товариство, порядне товариство; • выходить в общество – на люди виходити; • гражданское общество – цивільне суспільство (тавтологія – громадянське суспільство); • душа общества – душа товариства; • избранное общество – добірне (виборне) товариство; • мне неприятно его общество – його товариство мені неприємне (відворотне); • научное (ученое ) общество – наукове товариство; • не люблю бывать в обществе – не люблю бувати в товаристві (серед людей, на людях); • общество потребителей – споживче товариство; • перестал бывать в обществе – не став ходити між люди (на громаду); • подонки общества (перен.) – покидьки (потолоч) суспільства; покидьки суспільні (суспільна потолоч); • просветительное общество – просвітнє товариство; • собралось большое общество – велике товариство зійшлося; • страховое общество – страхове товариство; • член [крестьянского] общества (ист.) – член громади. [Еней, таку уздрівши зраду, Великим гнівом розпаливсь; Гукнув на всю свою громаду. І тихо Зевсу помоливсь (І.Котляревський). Він марив про любу працю задля громадянства, а довелось панькатися з судовими паперами (Б.Грінченко). Вихований на кращих зразках сучас­ної європейської літератури, такої багатої не лише на теми, але й на способи оброблювання сюжетів, наш інтелігентний читач має право сподіватися й від рідної літератури ширшого поля обсерва­ції, вірного малюнку різних сторін життя усіх, а не одної якоїсь верстви суспільності… (М.Коцюбинський). — Порадь мене, Зірнице-мати, де мені пари шукати: чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л.Українка). — О, пане майстре, ви звикли дамам править компліменти. — Чому гадаєте, що звик? — Авжеж, ви все були в блискучім товаристві, часами й при дворі у короля (Л.Українка). І отак-то без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо, як звіря яке (П.Мирний). — Вибачте, пане, за слово: нам увірились не ляхи, а пани… а це не все їдно. Польський народ такий же нещасний харпак, як і наше поспільство (М.Старицький). Громада — великий чоловік (АС). Ото мій шлях — по межових стовпах, де протирає очі світле Утро — весна твоїх високих благостинь, веселка усеспільної спільноти. Даруй же світові свої щедроти і радо — згинь, вщасливлений — загинь. Бо ти не сам. Бо ти ланцюг живого, бо ти бажання вистражданий край (В.Стус).  У нас у суспільстві є такі, хто затуляється, як слон у спеку вухами — і нічого не чує (Л.Костенко). — Я казав собі в думці: «Комедії, що тепер у нас на кону граються, зарівно на історичні, як на вигадані сюжети, в переважній своїй більшості нікчемні, бо нема в них ні складу, ні ладу, проте юрба ходить на вистави з великою охотою; автори, які їх пишуть, і актори, які грають їх, кажуть, що вони й повинні бути такими, а не інакшими, бо публіка саме до такого добра ласа, а справжні п’єси, написані за певним планом і скомпоновані за всіма правилами мистецтва, знайдуть схвалення хіба трьох чи чотирьох знавців, а ширший загал їх не сприймає, бо той артизм не до шмиги,— авторам же і акторам випадає юрбі годити, що хлібом їх годує, а не про думку небагатьох дбати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). А Джовванні ще довго лютував, виливав свою ненависть та зневагу до них і до їхнього корабля, обурювався, що на світі існує така потолоч і що її носить море (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Вона поселилася з ним у невеличкому будинку у Вестмінстері і ввійшла в добре товариство людей з уряду, не вищого товариства, а таких, які вже стали чи мають стати істинною розумовою силою нації. Це люди, які знають, про що говорять, чи говорять так, ніби знають це (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). З неї можна було зрозуміти, що доля правди споріднена з долею індивідуума, навіть ідентична їй, що ця доля — знецінення. Вона відкривала, як на глум, прірву між правдою і силою, правдою і життям, правдою і людською громадою. Давала навздогад, хоч відверто й не проголошувала цього, що треба визнати перевагу людської громади над правдою, що правда повинна мати на оці людську громаду і той, хто хоче стати членом громади, мусить бути готовий рішуче поступитися правдою і наукою, бути готовий на sacrificium intellectus (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Містер Ґрін, — кажу я, — ви були колись моїм другом і через це я не без деякого вагання признаюся вам, що якби мені довелося вибирати між вашим товариством і товариством звичайного рудого кульгавого псиська, то один з мешканців цієї хати зараз метеляв би хвостом (М.Рябова, перекл. О.Генрі). В будь-якому суспільстві прості люди повині жити всупереч наявному порядку речей (Дж. Орвел). Жити в суспільстві — нудьга, поза супільством — трагедія (О.Вайлд). Суспільство ніколи не може пробачити тих, хто ні в чому не винен (С.Є.Лєц). Вільне суспільство — це місце, де безпечно бути непопулярним (Адлай Стівенсон)].

Общность – 1) загальність, (редко) поспільність; 2) спільність: • общность физических законов – загальність фізичних законів; • общность интересов – спільність інтересів; • общность метода – загальність методу: • общность свойств – спільність властивостей. [Між нами більше, ніж кохання, — спільність (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — …мені як політологу чи соціологу не зрозуміло, коли ви, шановний Петре Петровичу, кажете, що „спільнота” – це якесь таке діаспорне, нав’язане нам слово. Петро Толочко: Ні, я просто вважаю, що воно в негативному ряді стоїть: гидота, підлота, сволота і спільнота. Антоніна Колодій: Ви собі можете так вважати, але мені як соціологу без цього слова дуже незручно. Тому що „спільнота” — назва цілісності, множини людей, в той час як „спільність” — її лише ознака. А у вашому випадку вони позначаються однаковим словом, бо так у російській мові. Там „общность” — це, з одного боку, певна група людей, а з іншого — їх характеристика (люди з „общности” володіють „общностью взглядов” тощо). В українській мові є можливість розвести ці значення: ми володіємо спільністю ознак, отже творимо спільноту].

Сообщество – спільнота, (лосизм) співтовариство: • мировое сообщество – світова спільнота.

Учёный – 1) (сущ.) науковець, учений; 2) (прилаг.) науковий, учений; 3) (причаст.) учений: • не учи учёного – не вчи вченого [їсти хліба печеного]; не вчи тата дітей робити (Пр.); • учёная степень – науковий ступінь, (совет.) учений ступінь; • ученое исследование – наукова розвідка, наукове дослідження; • учёное общество – наукове товариство; • учёное сообщество – наукова спільнота; • учёный (гуманитарные дисциплины, общественные дисциплины, естественные дисциплины – гуманітарник, суспільник, природничник; • учёный секретарь – науковий секретар, секретар-науковець, (совет.) учений секретар; • учёный совет – наукова рада, (совет.) учена рада; • учёный человек – учена людина. [Учений, а кобили не запряже (Номис). А се справді перше говорив, що й хати нові поставлю у три віконця, а потім — то й старі розвалились! Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (М.Вовчок). — І дасть же Господь такий талан чоловікові, та от так і не вміє його шанувати, — одказала, зітхнувши, Христя. — Піди ж ти… І вчений, і розумний, та — ба! Паничі ним гордують, — як його з п’яницею водитися! Панянки — соромляться, бояться; одні купці за нього… Що ти з гріхом чоловічим поробиш? Такий уже його гріх! (П.Мирний). — Я вже не знаю, що далі й буде на світі. Які тепер парубки стали! Ой Господи! Вони, бач, вчені, в школі вчились. Вчені вони та недрюковані! — бідкався Филін (І.Нечуй-Левицький). І руки ті, не учені до зброї, Що досі так довірливо одкриті Шукали тільки дружньої руки, Тепер зводяться від судороги злості, — Чи вам байдуже про такі погрози? Уста, що солодко співали й вимовляли Солодкі речі або тихі жалі, Тепер шиплять від лютості, і голос Спотворився, неначе свист гадючий, — Що, як для вас жалом язик їх буде?.. (Л.Українка). Тюрма для божевільних! Добра штучка! Се вигадав один учений лікар і написав про те грубезну книгу, а наш король йому дав нагороду і вже тепер новий наказ готує, кого вважати треба божевільним, хто має «право на шпиталь довічний» (Л.Українка). — Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар (Л.Мартович). Та й робота у мене зовсім не за фахом. Заповідався на вченого, а фактично я ж навіть не інженер. Спеціаліст з комп’ютерної техніки, так це тепер називається, а насправді — їжджу на виклики, ремонтую комп’ютери по офісах і міністерствах, міняю диски, доставляю пам’ять. Словом, обслуговую клієнтів (Л.Костенко). Замість слова “науковець” ми вживаємо “вчений”, хоча багато науковців хоч і вчені, але нічого так і не навчені. Водночас слово “вчений” усталено вживають і замість “науковий” у сполученнях “вчений секретар”, “вчена рада”. Назви наших вчених звань (які чомусь співіснують із науковими ступенями, це вже стало звичним і нікого не дивує) (Ольга Кочерга). Питання про авторський копірайт чомусь анітрохи не збентежило українського академіка (і політика), ані, тим більше, не стурбувало його питання про копірайт перекладача — дарма що статтю Карозерса український «учений» передер аж ніяк не з ориґіналу (для цього треба було би знати англійську, чого серед українських «учених» майже не трапляється), а таки з російської версії, опублікованої в Інтернеті (М.Рябчук). — І ви маєте нахабство звинувачувати бідолашного доктора Стоуна в тому, що він звичайний злодій? Чоловіка, який має стільки наукових звань? (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Ці скромні допоміжні сили великого наукового пошуку перевершили в питаннях економії навіть наукового секретаря, хоч той славився скнарістю, навіть переграли його, використовуючи, наприклад, газ із анклавів, щоб готувати собі печеню, а також усілякі ще небезпечніші раґу (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ні, ні, не вчи ученого їсти хліба печеного (Е.Хоменко, перекл. В.Фолкнера). Він не знає, як там у Берліні. Ґаус підвівся. Але в Ґеттінґені він ще не зустрів жодного молодого вченого, який би не був віслюком (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Науковці мають звичку висміювати попередників, але рідко хто усвідомлює (така вже людська природа), що і їх висміюватимуть у (дуже недалекому) майбутньому (М.Климчук, перек. Н.Талеба). Науковці бувають двох видів — ті, що хочуть знати, не піклуючись, чи вважають їх знавцями інші, і ті, кого не хвилюють знання, але вкрай переймаються репутацією знавців (С.Батлер). В слові “учений” міститься тільки поняття про те, що когось багато вчили, але це ще не означає, що він чомусь навчився (Ґ.К.Ліхтенберґ). Розумні не бувають ученими, учені не бувають розумними (Лао Цзи). Якщо науковець не може пояснити восьмирічному хлопчику, чим він займається, то він шарлатан (К.Вонеґут). Науковець — не той, хто дає правильні відповіді, а хто ставить правильні питання (К.Леві-Строс). 1. Українські науковці виявили, що вже давно нічого не виявляли. 2. Досвідчений науковець — новачку: — Якщо на графіку дані не відповідають початковій гіпотезі, то роби лінії грубшими].

Этнический – етнічний: • этничная общность – етнічна спільнота. [За гостей одразу взялася господиня вечора — чорнява літня пані Марія з гарячим поглядом; вона була одягнута в етнічний урочистий стрій: у білу вишиту сорочку з великим червоним намистом, оперезана широким поясом (А.Дністровий). «Цікаво, яке справжнє прізвище цього ідіота», – чомусь подумав я. «I’m Влад. Влад Роґожин. Я етнічний москаль, себто глитай або ж павук. Алезауваж: роблю україномовну газету і пишу українські вірші», — з’явилося під останнім куплетом. — Та подавись ти своїми віршами! — вигукнув я. — І віддай пляшку, скотино! (Ю.Іздрик). Чи виконав її (роль) етнічний росіянин Микола Амосов, який, хоча й сам не вивчив української мови, завжди повторював, щоУкраїна більше ніколи не буде у складі Росії, який був свідомим громадянином незалежної України і в усіх своїх публічних виступах підкреслював цю свою позицію? (Є.Кононенко). … відповісти на ключове запитання історії Східної Європи про етнічну належність мешканців княжого Києва та Південної Русі-України X — XIII століть. Вони були тією ж мірою українцями, як тогочасні мешканці Гнєзна, Парижа та лондона були відповідно поляками, французами й англійцями (Л.Залізняк). Місто вивозилося на схід цілими ешелонами. Додаю сюди також фашистівську окупацію, наслідком якої стало тотальне «очищення» міста від одного з найважливіших етнічних складників — юдейського. Замість тонких і артистичних, замріяно-глибоких меланхолійних послідовників хасидизму по війні наїхало безліч нормальних радянізованих «євреїв» — уже російськомовних, уже уніфікованих, уже таких, що стидалися й цуралися самого свого «єврейства» (Ю.Андрухович). Віки мовчать. Душа не б’є на сполох. Порожніх слів намножилась лушпа. І тільки час від часу археолог якесь віконце в правду прокопа. Наука вглиб, і праця титанічна. Загадка, не розгадана здавен, — чи це була експансія етнічна, чи це союз споріднених племен? (Л.Костенко). Для мене особисто УПА — це святе, і, як на мене, для кожного, незалежно від його етнічного походження, хто має в душі бодай щось українське, УПА – це святе (М.Фішбейн)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)