Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Шукати «сцик*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Моча́ – се́ча и сеч, моч (-чи) и моча́ (-чі́), ури́на, (грубо) сця́ки (-ків), сцикли́на. [Сеч у коня́ не йде, – тре́ба до конова́ла (Кониськ.). Каза́ла, не їж на ніч бага́то кавуна́, – він се́чу жене́ (Кониськ.). Моч запе́рло (Переясл.)].
Пру́да, Пру́нда (ребёнок, который прудится) – сци́ка, сци́кля (общ. р.), сцику́н, (о девочке) сцику́ха.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сцыкуха, ссыкуха – (малолетка, ругат.) сцикуха, сцикавка, сцикалка.
[Повз мене проходить гурт сцикух (о такій порі вони сповзаються, наче таргани, в міський будинок культури на скачки), шумлять і невдовзі покидають мою тишу (А.Дністровий). — А що толку з цих сцикавок? Через рік-два цицки їхні обвиснуть, шкіру роз’їсть целюліт, а п’яти порепаються, як висохла глина (О.Ульяненко). — Не звертай на них уваги, Меґі,— грубо сказав він і незграбно пов’язав на голову сестрі хустку, а потім погладив її по напружено закляклих плечах. — Сцикалки гидотні! от якби в тебе на голові залишилося трохи вошей, я взяв би та й непомітно посипав ними їхні голови! Вони б там швидко розмножилися! (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)]. Обговорення статті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Руко́пашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.
Сикли́ни, -лин, ж. мн. = Сциклини. Шух. I. 153.
Сци́кавка, -ки, ж. = Сікавка 1. Канев. у.
Сцикли́ни, -ли́н, ж. Моча.
Сцикли́ння, -ня, с. = Сциклини. Лохв. у.
Сцику́н, -на́, м. Тотъ, кто часто мочится.
Сцику́ха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Thalictrum minus L. — ру́твиця мала́ (Сл, Ру, Оп); ру́тиця мала́ (Мл); барвінок хрещатий (Ан, См — СД), бішихи (Го2 — СЛ), богородичник (Ан — СЛ), боркун жовтий яловий (Ан — СД), васили́стник (Го2, Шс, Яв — СТ, СЛ), васильки (Ан, См — СЛ), вередовець (См — ПД, ДС), гру́шка ди́ка (Вх — ВЛ), жахо́ль (Го1 — СЛ), живокіст (Ян1, Ян4 — СТ), звіробой (Ос — СТ), золоту́шник (Ум, Ів, См — ДС), камчу́г (Рг1, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів — СД), копран (Ан — СД), кропець (Ан — ВЛ), кудрявчики (Ан — СЛ), матка (Ос — ВЛ), морковка польова (Ос — ПД), невста́ха (Ln, Шс, Гр, Ян2, Сл — СД, СТ), паду́чник (Ан, Ів), петрушка (Ос — ПД), петрушка берегова (Ос — СД), петрушка дика (Сл, Ос — СД), петрушка женська (Ос — СТ), петру́шка польова́ (Ср, Ан, Ln, Го2, Шс, Ян4, Ів, Сл, Ос — СТ, СЛ), петрушка степна (Ос — СД), петрушка степова (Ан, Ян1, Ян4 — СТ), ранник (Ан, См — СТ), рутвиця звичайна (Сл), ру́тка (Ан, Ів — ПД), слиг (Ан — СТ), смовть (Ан — СЛ), сузик (Чн, Ан, Ln, Шс — СТ, СЛ), сцикун (Ос — СТ), трава́-тре́ба (Ан, Жл — СТ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Моча́, Urina = сеч (С. Жел.), моч (С. Жел. Пар.), сця́ка, сця́ки, сцикли́на, сцикли́ни, си́ки, сикли́ни (С. Жел.). — Сеч у коня не йде — треба до коновала. Кн. — Казала не їж на ніч багато кавуна, він сечу жене, а тепер уся постїль в сциклинах. Кн. — Казав лїкарь — принести до його сцяків роздивить ся. Кн.
Мочеиспуска́ніе = сцяння́; сци́кавка. — Застав його саме за сцянням — тільки що приладив ся сцяти, а його хап! Кн. — Напала б на тебе сцикавка, щоб ти нї сорочки, нї постелї сухої не зазнала! н. пр.
Сца́ка (сп. р.) = сцику́н, ха.
Сца́ки = сця́ки, сцикли́на, сцикли́ни і д. Моча́.