Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «сьогобічний»
Шукати «сьогобічний» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Мир – світ, (вселенная, ещё) всесвіт (усесвіт), (редко) всесві́ття, (мн.) світи; (земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок, сві́тонько; (круг явлений) світ:
• вещественный, физический, идеальный мир – матеріяльний, фізичний, ідеальний світ;
• в мире неведомого – у сві́ті невідо́мого;
• внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, довколишній), вну́трішній світ;
• во всём мире – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті;
• горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо;
• гражданин мира – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин, (космополит) всесві́тник;
• два мира – два світи;
• дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́;
• древний мир – стародавній (давній, прадавній) світ;
• дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень;
• ещё до сотворения мира – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед ство́ренням сві́ту;
• малые мира сего – малі світу сього;
• мир Божий – світ Бо́жий;
• мир красоты, искусства – світ краси́, мистецтва;
• мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ;
• на весь мир – на цілий (на весь) світ;
• нигде в мире – ніде в світі;
• новый, старый мир – нови́й, стари́й світ;
• он не от мира сего (книжн.книжнустар.) – він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього;
• от сотворения мира – відколи світ [настав]; від початку світу; від створення світу;
• по всему миру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті;
• растительный, животный мир – рослинний, тваринний світ;
• сего мира (мира сего) – свого світу; сьогосвітній;
• сильные (великие) мира сего – сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього;
• система мира – систе́ма сві́ту (все́світу);
• того мира, потустороннего мира – того світу; тогосвітній; несьогосвітній, несві́тній;
• тот, потусторонний, загробный мир – той, потойбічний світ, потойбіччя; тогосвіття, засвіти, позасвіття;
• этот, здешний мир – сей, сьогобічний (цьогобічний) світ; сьогосвіття.
[Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). І світ Бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Т.Шевченко). Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (І.Нечуй-Левицький). Мара́ несві́тня озива́ється (М.Вовчок). Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (М.Коцюбинський). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (О.Кониський). Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л.Українка). Усе́ на цім сві́ті зника́є (Б.Грінченко). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (О.Олесь). Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (АС). Чи, може, відлітає у вигляді священного димку в засвіти і приєднується там до велетенської хмари космічної любові, без якої не можуть жити люди, звірі, а хто зна чи й не рослини? (І.Вільде). За що ти судиш цілий світ, діставшись берега, коли ти в світі місця не знайдеш, як вікове багаття душить. І знов в вогонь, у воду йди, весь вік жахаючись біди (В.Стус). Бджіл медоносних українські доли, Й сама Вкраїна — вулик золотий… Було, було… Та відгуло в світи Й взяло з собою щільники медові (Тарас Мельничук). дрімає всесвіт на травині підперши зіркою щоку стоїть по пояс в Україні ромашка в білому вінку (Тарас Мельничук). І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані (Л.Костенко). Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. Світе мій гучний, мільйонноокий, Пристрасний, збурунений, німий, Ніжний, і ласкавий, і жорстокий, Дай мені свій простір і неспокій, Сонцем душу жадібну налий! (В.Симоненко). І так вони пританцьовували і казились безмежно,— звісно на американські грошики, бо який чорт ще влаштовує інтелектуальні підарасники на чолі з криптолесбіюгами?!— так вони зловтішалися, доки за тебе не вступились фантоми спалених напалмом у в’єтнамській бойні (вони линули їм межи очі палаючого фосфору: нехай повилазить вам, якщо не бачите або відвертаєтесь од правди; хай ваша вжаханість її узрить, щоб ви, хоч трохи, очистились перед сконом, вишмарчки, і вкрай не засмерджували тогосвіття)… (Є.Пашковський). І божеволіють солдати, Коли сміються автомати, Шугають душі в позасвіття Невінчані… (Володимир Погорецький). Я навіть не помітив‚ коли пішла із «Трьох поросят» та жінка‚ що цілий вечір поглинала мій зір‚ а потім‚ завваживши це‚ впав у таку нуду‚ що на мене повіяло потойбіччям (В.Шкляр). Не плач за мною, мила, не заводь, Як дзвони сповістять у скорбній тиші, Що хробам оддали вже мою плоть, Що відійшов я в засвіти гидкіші За світ гидотний… (Д.Павличко, перекл. В.Шекспіра). Отак міркуючи, пройшов Санчо, як йому здавалось, із півмилі чи й більше, і тут йому замріло щось іспереду, ніби світло денне, що добувалось крізь якусь відтулину — отже, той шлях, що ввижався йому дорогою у позасвіття, мав його вивести нарешті на білий світ (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вбивали багатьох; Владика загодя спроваджував у засвіти боягузів і тих, кого брав сумнів — аби вони не згубили решти; до того ж, кожне вбивство заощаджувало провіант (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Якийсь час ми мовчки слухали скрипаля, що вигравав трелі й варіації повторюваної мінорної мелодії. Молодий, у стоптаних черевиках і незаправленій сорочці, він був якийсь не сьогосвітній — риса, яка іноді зближує музикантів з природознавцями й математиками (Ю.Костюк, перекл. Д.Ніколза). Люди стають все ближчими, світ перенаселяється (С.Є.Лєц). — Коханий, купімо авто… Світ побачимо! — Цей чи той?]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

I. Мир
• Малые мира сего – малі світу сього.
• На весь мир – на цілий (на весь) світ.
• Он не от мира сего (книжн. устар.) – він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього.
• От сотворения мира – відколи світ [настав]; від початку світу; від с(о)творення світу.
• Сего мира (мира сего) – сього світу; сьогосвітній.
• Сильные (великие) мира сего – сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього.
• Того мира, потустороннего мира – того світу; тогосвітній; несьогосвітній.
• Тот, потусторонний, загробный мир – той (книжн. потойбічний) світ; (іноді) тогосвіття.
• Этот, здешний мир – сей (книжн. сьогобічний) світ; (іноді) сьогосвіття.
• [Всем] миром – [Усією] громадою; [усім] миром.
• Идти, пойти, ходить по миру (разг.) – іти, піти, ходити з торбами (з торбою); іти, піти у старці (на жебри, у жебри); з довгою рукою ходити; на проханий хліб переходити, перейти; іти, піти по ласкавий (по проханий) хліб; попідвіконню іти, піти, ходити; по жебри іти, піти, ходити, жебрачити (жебрати, жебрувати, жебракувати); старцювати.
• На весь мир (всему миру) мягко не постелешь (не угодишь) – усім не догодиш; усім (на всіх) не настачиш; на всіх не настараєшся; Ще ся той не вродив, щоб усім догодив. Пр.
• На миру и смерть красна – у гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр. Громада — великий чоловік. Пр.
• Пускать, пустить по миру кого (разг.) – пускати, пустити по світу кого; пустити з торбою (з торбами, старцем, на жебри) кого.
• С миром и беда не убыток – як усім біда, то вже півбіди. Пр.
• С миру по нитке — голому рубашка – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З кожної хати нитка — сироті свитка. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр. Зернятко до зернятка — от і ціла мірка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр.
Сторона
• Быть, держаться в стороне – бути, триматися осторонь; сторонитися (бокувати).
• Быть на стороне чьей; встать на чью сторону; принять (держать, брать, взять) сторону чью – бути на чиєму боці; стояти, стати за кого; стояти, стати на чию руку (руч); тягти, потягти [руку] за ким.
• Во все стороны – на всі боки; навсібіч (увсібіч).
• В разные стороны (разойтись, разбежаться) – у різні боки (різно, урізнобіч). [Три дороги розійшлися різно… Н. п.]
• Глаза бегали по сторонам – очі бігали сюди й туди.
• Держаться в стороне – триматися (держатися) осторонь (відсторонь).
• Моё (твоё, его…) дело сторона (разг.) – моя (твоя, його…) хата скраю; це до мене (до тебе, до його…) не стосується (не дотикається); я в те (в це) не втручаюся (ти в це не втручаєшся, він у це не втручається…).
• На все четыре стороны – на всі чотири [сторони]; (іноді) на всі (під усі) чотири вітри.
• На другой, на той стороне – на тому (на тім) боці; по той бік (іноді потойбіч).
• На той стороне, по ту сторону, на этой стороне, по эту сторону реки находящийся, живущий – тогобічний, сьогобічний; (як імен.) тогобочанин, тогобочанка, сьогобочанин, сьогобочанка.
• На этой стороне – на цьому (на цім) боці; по цьому (по цім) боці; по цей бік (іноді посейбіч).
• Находящийся по обеим сторонам чего – обобічний (обабічний).
• По правую, по левую сторону; с правой, с левой стороны – праворуч, ліворуч (іноді правобіч, лівобіч); з правого, з лівого боку; у праву, у ліву руч.
• Привлечь на свою сторону кого – прихилити (приєднати, пригорнути) на свою руч (до себе) кого.
• Принимать, принять в хорошую, в дурную сторону что – за добре, за зле (за лихе) брати, узяти що.
• Родственники со стороны отца, матери – родичі по батькові, по матері (з батькового, з материного боку).
• Разойтись в разные стороны – розійтися (порозходитися) в різні сторони (боки, різними сторонами, врізнобіч).
• Сильная, слабая сторона кого, чего – сильна, слабка сторона чия, кого; дошкульне місце чиє, чого.
• Склонять в свою сторону – залучати (привертати, прихиляти) на свій бік (на свою руч).
• С обеих сторон, по обе стороны – обабіч (по обабіч); по обидва боки; з обох боків; (давн.) обаполи.
• Со всех сторон – з усіх боків; звідусюди (звідусіль); усіма сторонами; кругом. [Золотоноша кругом хороша. Пр.]
• С одной стороны… с другой стороны… – з одного боку… з другого боку…
• Со своей (с моей, с нашей…) стороны – щодо мене (щодо нас…), то; як на (про) мене (як на вас…); з свого (з мого, з нашого…) боку; від себе (від мене, від нас…).
• Уклоняться, уклониться в сторону – ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сьогобі́цький, сьогобі́чний, согобо́чний – расположенный, находящийся по эту сторону реки.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сьогобі́чний, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сьогобі́цький, -а, -е = Сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.
Сьогобі́чний, сьогобо́чний, -а, -е, —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою. МВ. І. 137.