Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «тяглість»
Шукати «тяглість» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крепкий – (прочный) міцни́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (диал.) моцний, крі́пки́й, (сильный, выносливый) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дужий, сильний, цупкий, міцносилий, витривалий (о состоянии, ещё) непохитний, несхитний, незламний; (о фруктах, плодах) яде́рни́й; (о голосе, ещё) лункий; (о растворе, ещё) насичений, концентрований; (о запахе) різкий, терпкий; (о хазяине, ещё) заможний:
• более крепкий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший;
• довольно крепкий – міцне́нький, кріпе́нький (кріпке́нький), дебеле́нький;
• думать крепкую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися (загадуватися) про що, сильну́ (тяжку) ду́му ду́мати про що;
• задним умом крепок кто, крепок задним умом кто – мудрий по шкоді хто; пізно до розуму дійшов хто; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); (груб., фам.) підтикалась, як задрипалась (Пр.);
• крепкая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай;
• крепкая дисциплина – міцна дисципліна;
• крепкая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа;
• крепкая фигура, крепкие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі;
• крепкие напитки – міцні́ (п’я́ні) напої (тру́нки);
• крепкий в слове – держки́й на сло́во;
• крепкий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь;
• крепкий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний, дошкульний) моро́з холо́д;
• крепкий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші;
• крепкий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н;
• крепкий орешек – твердий (міцний) горішок;
• крепкий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід;
• крепкий сон – міцни́й (сильни́й, твердий, глибокий, непробудний, (диал.) товсти́й) сон;
• крепкий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н;
• крепкий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум;
• крепкий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́), (образн.) кремінь, залізняк, моцак, дужак;
• крепкое здоровье – міцне́ здоро́в’я;
• крепкое слово, словцо (разг.) – круте́ (міцне, гостре) слово, слівце́, (похабность) гниле́ сло́во;
• крепкое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го;
• крепок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, підглухий, глухуватий хто; туги́й на слу́хи хто;
• он ещё крепок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги;
• очень крепкий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний;
• становиться, стать кре́пче – ду́жчати (дужати), поду́жчати (подужати), міцні́ти (міцні́шати), поміцні́ти, зміцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися;
• человек крепкого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
[Лід кріпкий, хоч гармати коти (Пр.). Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Пр.). Ко́ник він кріпке́нький (Є.Гребінка). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Т.Шевченко). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (П.Куліш). Того вечора таки недільного з Києва виїхав славний новий віз, запряжений двома міцними волами (М.Вовчок). А зима вже морозами кріпкими укріпила (М.Вовчок). Іще́ кріпки́й чума́к був (М.Вовчок). Натура його не була міцна, завзята (П.Мирний). Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (І.Нечуй-Левицький). Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М.Левицький). Спить товсти́м сном (І.Рудченко). Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Б.Грінченко). Хо́лодом пові́яло цупки́м (Б.Грінченко). Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи (М.Коцюбинський). Нам дають чаю, гарячого, міцного, що блищить в склянці, як стигла вишня (М.Коцюбинський). Слова були міцні та повні, наче добре зерно (М.Коцюбинський). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (М.Коцюбинський). П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Кру́гла, заживна́ по́стать (Л.Українка). Яде́рні я́блука — до́вго проле́жать (М.Грінченкова). Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М.Грінченкова). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (С.Єфремов). Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Л.Мартович). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю. Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй. Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить. Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (АС). Міцні, засмальцьовані руки, А м’язи тверді, наче дуб. На білій, як день вишиванці Блищить український тризуб! В очах крижана недовіра, Як глобус блищить голова. Давно не гуляла сокира По вулицях міста Москва! (Ot Vinta). «Яких їм треба президентських указів, цим людям? – косишся на співгромадян. — Чи що їм взагалі потрібно?» Хто б і що не говорив, а зібрати їх-нас у щось притямне і не безсенсове, забезпечити тяглість в історії можуть не прапорці, що колишуться в кабіні водія, і не фізії політиків на білбордах, що миготять обабіч. А що? Так-так, саме вона, скривіться в тисячний раз, мовляв, «сколько можна» і «хіба це главне?» Мова – це і є Україна, і нічого з цим не поробиш, як і з тим, що поки що її не стає більше. Ну, трохи повилася сьогодні біля вуха, долинала десь із переднього майданчика, але вся вийшла на Контрактовій, біля Могилянської академії (П.Вольвач). — Та недалеко вже та пора, коли вашмості будуть мені наказувати, а я вашмостей буду послухати — тоді міцносила правиця моя дасть ознаку мого прагнення служити вам (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Та я ж її добре знаю,— сказав Санчо,- як челядь у селі навкидя грає, то і з найдужчих хлопців ніхто так далеко залізяки не кине, як вона. Там-то голінна дівоха, і вродою, і поставою — всім узяла, і хоч якому мандрованому лицарю перцю дасть, як до неї підсипатись почне! А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він і досі дужий міцний та худорлявий, залізняк, словом (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Що слабкіші доводи, то міцніша позиція (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕПРЕРЫ́ВНОСТЬ ще тя́глість, спадкоє́мність, послі́довність.
ПРЕЕ́МСТВЕННОСТЬ ще непере́рвність /безпере́рвність/, запозич. тя́глість.
ПРЕЕ́МСТВЕННЫЙ непере́рвний /безпере́рвний/;
преемственная связь тя́глість.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Длительность – до́вгість (-ости), довгоча́сність (-ности), трива́лість (-лости), тяглість (-лости).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

академчи́ня, академчи́нь; ч. акаде́мік
членкиня Академії наук. [У п’ятницю, 1 березня, свій 90-й день народження святкує українська мовознавиця, заслужена професорка кафедри телебачення і радіомовлення Львівського національного університету ім. Івана Франка, академчиня НАН України Олександра Сербенська. (zaxid.net, 2019). Сьогодні ми маємо лише трьох академчинь, а за майже сто років існування української Академії наук до її лав було прийнято тридцять сім жінок. (Гендер в деталях, 24.03.2017). Аліна Романенко – київська професорка та академчиня понад півстоліття вивчала онкопатології, лікування раку, чоловічого безпліддя, генетичних змін після Чорнобильської аварії. (Повага, 24.02.2016). 22 березня перестало битися серце професорки кафедри філософії, академчині Національної академії вищої освіти України Алли Петрівни Алексеєнко. (knmu.kharkov.ua, 10.10.2011).]
див.: академи́ня, акаде́миця, академіки́ня, акаде́мічка, академки́ня
Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 15-16.

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв академки́ня, академи́ня, акаде́миця, акаде́мічка, академіки́ня, академчи́ня уваги заслуговує фемінітив акаде́миця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви із суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Подібно, фемінітив стати́стиця засвідчено в Російсько-українському словнику ділової мови (за редакцією М. Дорошенка, 1930 р.), однак через те, що його забуто, уживають статистики́ня.
  Фемінітиви акаде́миця, кри́тиця, стати́стиця, теоре́тиця та ін. засвідчують тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття.
аналі́тиця, аналі́тиць; ч. аналі́тик
фахівчиня, яка займається аналітикою. [Аналітиця розповідає про своє дослідження оплати праці у сфері обслуговування. (Олена Синчак, 2021).]
див.: аналітики́ня, аналіти́ня, аналі́тичка

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв аналітики́ня, аналі́тичка, аналіти́ня, аналі́тиця уваги заслуговує фемінітив аналі́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви із суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Подібно, фемінітив стати́стиця засвідчено в Російсько-українському словнику ділової мови (за редакцією М. Дорошенка, 1930 р.), однак через те, що його забуто, уживають статистики́ня.
  Фемінітиви аналі́тиця, акаде́миця, кри́тиця, стати́стиця, теоре́тиця та ін. засвідчують тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття.
гене́тиця, гене́тиць; ч. гене́тик
фахівчиня з генетики. [Ірина Ластівка, генетиця вищої категорії. (Олена Синчак, 2021).]
див.: генетики́ня, гене́тичка, генети́ня

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв генетики́ня, гене́тичка, гене́тиця, генети́ня уваги заслуговує фемінітив гене́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось зі словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня.
  Фемінітиви гене́тиця, кри́тиця, теоре́тиця засвідчують тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття.
інформа́тиця, інформа́тиць; ч. інформа́тик
фахівчиня з інформатики. [Тейфен Бергер, 38-річна інформатиця з Йорку, каже, що спостерігала цей бум на власні очі. (hebergementwebs.com). Барбара Лісков, уроджена Барбара Джейн Хуберман <…> – американська вчена-інформатиця, яка виграла в 2008 р. Премію Тьюрінга, найвищу відзнаку в галузі інформатики <...>. (delphipages.live, 08.12.2020). Джоанна, 35-річна інформатиця, почала палити сигарети. (kei.slimming.pp.ua).]
див.: інформатики́ня

  Рекомендації
  З-поміж отриманих під час опитування варіантних назв інформатики́ня, інформа́тичка, інформа́тиця особливої уваги заслуговує фемінітив інформа́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня.
  Фемінітиви інформа́тиця, істо́риця, кри́тиця засвідчують тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття.
істо́ричка, істо́ричок; ч. істо́рик
1. учителька або викладачка історії. [Злі язики припускали, що вони були коханцями, і саме цим пояснювалася впливовість історички в школі. (Наталка Сняданко «Чебрець в молоці», Х., 2011). Анжела просто хотіла, щоби АПП (так ми називали історичку) пояснила текст листівки (Тарас Прохасько «З цього можна зробити кілька оповідань», 2005). У тебе зараз вигляд, ніби історичка тебе викликає позачергово. (Микола Білкун «Корабель з райдужними вітрилами», К., 1980).]
2. студентка історичного факультету. [<…> воду підвозить бочками дід Лука, що крутим лобом своїм нагадує студенткам історичкам афінського громадянина Сократа. (Гончар Олесь «Людина і зброя», 1959).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

  Рекомендації
  З-поміж отриманих під час опитування варіантних назв історики́ня, істо́ричка, істори́ня, істо́риця три фемінітиви можна вважати рівноцінними: історики́ня, істори́ня, істо́риця.
  Водночас особливої уваги заслуговує саме фемінітив істо́риця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня.
  Фемінітиви істо́риця, кри́тиця засвідчують тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття.
кінокри́тиця, кінокри́тиць; ч. кінокри́тик
фахівчиня, яка аналізує кінематографічний процес, рецензує фільми. [Кінокритиця Ання Дацюк розповіла про 4-ий Київський тиждень критики. (Олена Синчак, 2021).]
див.: кінокритики́ня, кінокритике́са
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв кінокритики́ня, кінокри́тиця уваги заслуговує останнє слово, яке утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви із суфіксом -иц(я) нині нерідко витісняються новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
  Натомість суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
кри́тиця, кри́тиць; ч. кри́тик
фахівчиня з аналізу та оцінки літературних, мистецьких, наукових та ін. творів.[Американська критиця штуки, Сузанна Ла Фолет, звертається проти загального в Америці занедбування штуки. (Свобода, 1936, №148).]
див.: критики́ня, критике́са

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв критики́ня, критике́са, кри́тиця уваги заслуговує фемінітив кри́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
  Натомість суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
літкри́тиця, літкри́тиць; ч. літкри́тик
фахівчиня з аналізу та оцінки літературних творів. [Спеціально для нашого сайту літкритиця Тетяна Трофименко щомісяця розкриває чутливі теми через книжки. (Олена Синчак, 2021).]
див.: літкритики́ня, кри́тиця
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв літкритики́ня, літкри́тиця уваги заслуговує фемінітив літкри́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
медіакри́тиця, медіакри́тиць, медієкри́тиця, медієкри́тиць; ч. медіакри́тик, медієкри́тик
фахівчиня з аналізу та оцінки медійних ресурсів. [Медіакритиця Світлана Бондар розкритикувала сайт цієї організації через наявну на ньому мову ворожнечі. (Олена Синчак, 2021).]
див.: медіакритике́са (медієкритике́са), медіакритики́ня (медієкритики́ня)
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв медіакритики́ня, медіакритике́са, медіакри́тиця варто відзначити фемінітиви медіакритики́ня і медіакри́тиця. Натомість слово медіакритике́са краще уникати через запозичений із французької суфікс -ес(а), який надає словам стилістичного забарвлення (його вживання виправдано лише в окремих словах: поетеса, баронеса, дияконеса та ін.).
  Особливої уваги заслуговує фемінітив медіакри́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось зі словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
психоаналі́тиця, психоаналі́тиць; ч. психоаналі́тик
фахівчиня із психоаналізу. [Карен Горні – американська психоаналітиця норвезько-данського походження, авторка праці «Невротична особистість нашого часу. (Олена Синчак, 2021).]
див.: психоаналітики́ня, психоаналіти́ня, психоаналі́тичка
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв психоаналітики́ня, психоаналі́тичка, психоаналітиця, психоаналіти́ня уваги заслуговує фемінітив психоаналі́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви із суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Подібно, фемінітив стати́стиця засвідчено в Російсько-українському словнику ділової мови (за редакцією М. Дорошенка, 1930 р.), однак через те, що його забуто, уживають статистики́ня.
  Фемінітиви психоаналі́тиця, аналі́тиця, акаде́миця, кри́тиця, стати́стиця, теоре́тиця та ін. засвідчують тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття.
статисти́ня, статисти́нь; ч. стати́стик
фахівчиня зі статистики; та, хто займається статистикою. [Статистиня розклала перед нами велику плахту з графіками. (з опитування, 2021).]
див.: стати́стиця, статистики́ня, статистки́ня

  Рекомендації
  З-поміж отриманих під час опитування назв статистики́ня, статистки́ня, стати́стка, стати́стиця, статистичи́ня вартою уваги видається незаслужено забута назва стати́стиця. Зокрема, це слово засвідчує ще Російсько-український словник ділової мови 1930 р. за редакцією М. Дорошенка.
  Фемінітив стати́стиця утворено згідно із словотвірною моделлю, за якою чоловіча основа на -ик/-ок/-ник приймає суфікс -иц(я). Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні наповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Як видається, слову стати́стиця варто дати другий шанс. Загалом же модель із –иц(я), яку сьогодні подекуди витісняють новотвори із суфіксом –ин(я), важливо наповнювати новими словами, щоб зберегти тяглість розвитку української мови.