Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «фортель»
Шукати «фортель» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Фортель, разг. – (польс. от нем.) фортель, (выходка) ви́хватка, ви́тівка, ви́брик, ви́скок, (уловка) ви́крут, викрута́с, ви́верт:
выкинуть фортель – устругнути (стругнути, утнути, утяти, ушкварити, упалити, удерти, удрати, упороти) штуку; викинути коника. Обговорення статті
Внушать, внушить
1) виклика́ти, викликати, (
вселять) вселяти, вселити, (навевать) навівати, навіювати, навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що;
2) (
внушать накрепко, вбивать в голову) утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое внушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому і кого; (вразумить) на розум послати, посилати кому; (поучать) повчати, навчати, навчити; (уговаривать) умовляти, умовити; (убеждать) переконувати, переконати:
внушать, внушить доверие – викликати, викликати (будити, збудити, вселяти, вселити) довіру (довір’я);
внушать, внушить мужество кому – надихати, надихнути (навівати, навіяти, іноді внушати, внушити) мужність (відвагу, звагу, сміливість, смілість) кому; осміляти, осмілити кого;
внушать, внушить себе что – переконувати, переконати себе в чому; забирати, забрати собі в голову що;
внушать постоянными наговорами – натуркувати кому що;
внушать почтение – імпонувати кому;
внушать представление – викликати, навіювати уявлення;
внушать собою доверие – викликати довіру, будити довіру;
внушать страх – завдавати, завдати страху кому, викликати (вселяти, навіювати, навівати, наганяти) страху;
внушать уважение – викликати повагу (пошану);
это внушает, внушило ему отвращение к чему – це викликає, викликало в нього відразу (огиду) до чого; це відвертає, відвернуло його від чого; з душі верне йому від чого (що).
[Прищеплює дітям огиду до злочинств (А.Кримський). Угрущають і Богом, і лозиною (Г.Барвінок). Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача. Його слова мені не імпонують (АС). Степан казав про літературу сучасну, свою й чужоземну, декламував вірші пристрасних поетів, щоб навіяти тій прекрасній Риті відчуття і бажання любові, щоб притягти до себе її оголені руки, що лежали на столі, темні, спокусливі під збудним світлом червоної лампи (В.Підмогильний). Та вернімося до того, про що ми допіру говорили, а саме, до перечарування сеньйори Дульсінеї, тут саме напрошується ось що: весь цей Санчів фортель, учворений з бажання посмішкуватися над своїм паном і навіяти йому, ніби ота мужичка Дульсінея, а як пан його її не впізнає, то це тим, що її заклято,— все теє каверзи якогось чорнокнижника, з тих, хто не дає просвітку сеньйорові Дон Кіхотові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Товаришу сержанте, подивіться, що мені видали: штани до колін, черевики на п’ять розмірів більші… Дивитися страшно. — Все нормально. Солдат і повинен наганяти страху].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЫКИ́ДЫВАТЬ, выкидывать фо́кусы викида́ти ко́ники;
выкидывать коле́нца вибри́кувати, роби́ти ви́брики;
выкидывающий = выбрасывающий;
выкидывающий коле́нца 1. выделывающий фокусы, 2. выделывающий коленца;
выкидывающий фо́кусы = выделывающий фокусы;
выделывающий шту́ку штука́р, ра́ди́й ви́кинути фо́ртель;
ВЫ́КИНУТЬ, выкинуть коле́нце /выкинуть шту́ку/ ви́кинути фо́ртель;
выкинуть шту́ку ви́кинути ко́ника, учво́рити.
ОТКА́ЛЫВАТЬ ще відва́лювати, відча́хувати, (про танці) витина́ти, вибива́ти;
откалывать коле́нца витина́ти колі́нця;
откалывать номера́ викида́ти ко́ники;
откалывающий 1. що /мн. хто/ відко́лює тощо, ставши відко́лювати, радий відколо́ти, за́йня́тий відко́люванням, відко́лювач, прикм. відко́лювальний, обко́лювальний, відва́лювальний, відча́хувальний, 2. що /мн. хто/ відшпи́лює;
откалывающий коле́нца ра́ди́й витина́ти колі́нця /перен. устругну́ти шту́ку/;
откалывающий номера́ зви́клий викида́ти ко́ники;
откалывающийся/откалываемый 1. відко́люваний, обко́люваний, відва́люваний, відча́хуваний, 2. відшпи́люваний;
ОТКОЛО́ТЬ (штуку) уде́рти;
отколоть но́мер ви́кинути фо́ртель, ушква́рити шту́ку;
ОТКОЛО́ТЬСЯ ще відчахну́тися;
отколо́вшийся 1. відко́лотий, відча́хнутий, ОКРЕМА УВАГА 2. відшпи́лений, ОКРЕМА УВАГА;
отколо́вшийся кусо́к ві́дла́м;
ОТМОЧИ́ТЬ (штуку) уде́рти;
отмочить но́мер уде́рти /ушква́рити/ шту́ку, ви́кинути ко́ника /фо́ртель/;
отмочить шу́тку встругну́ти жарт.
УВЁРТКА ще фо́ртель;
УДРА́ТЬ ще да́ти нога́м зна́ти;
удра́ть шту́ку ще ви́кинути шту́ку /фо́ртель/.
УЛО́ВКА ще мане́вр, фраз. фо́ртель.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Продѣ́лка = ка́верза, шту́ка, фи́гель (С. Ш.), фо́ртель (С. Ш.); шахра́йство (С. З.), шалапу́тня, шалапу́тнява. — Циганська шалапутнява.

Запропонуйте свій переклад