Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «цурка»
Шукати «цурка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кляп –
1) (затычка) за́тичка; (палочка, вкладываемая в рот зверю) цу́рка, ум. цу́рочка. Кляп тебе в рот! – цить! (зась!); щоб (бода́й) тобі́ заці́пило;
2) (закрутка на губу неспокойной лошади) за́крутка, за́вертка, зати́скач;
3) (на ратовище рогатины) попере́чка, пере́чка, попере́чина;
4) (для стягивания верёвки) цу́рка. [Обшнурува́ла круго́м та ще й цу́ркою прикрути́ла (Сл. Ум.)];
5) (застёжка) за́стіжка, за́стібка, шпо́нька;
6) (в игре в чурки и самая игра) цу́рка.
Ко́лышек – кіло́к (-лка́), кіло́чок (-ло́чка), (прикол) кіло́к (-лка́), при́колень (-льня), при́корень (-рня), при́кіл (-кола), (в заборе) при́кілок (-лка), при́кіл (-кола); (для вязки снопа) юро́к, в’юро́к (-рка́), цу́рка; (связ. ярмо с дышлом) при́ти́(ч)ка, прити́кач (-ча), (в бороне) зуб (-ба), чіп (р. чопа́), (в сновалке) чіп, чи́ни (-нів). [Заби́в у зе́млю два кілки́ і натягну́в шку́рку (Звин.). Оси́ковий при́кілок, що на Орда́ні ді́рку у хресті́ забива́ють (Грінч. I). Серпо́м го́лить, юрко́м в’я́же (Грінч. III). При́колень, що коня́ припина́ють (Чуб. I). Воли́ де́ржить на при́корні (Полт. г.)].
• Обозначить -ками – обпалькува́ти що.
• Усеять -ками (перед штукатурением) – заклинцюва́ти.
Копо́к –
1) (пинок) копа́н (-на́);
2) (лопата) са́па́, са́пка;
3) (палец) палю́к (-ка́):
4) (игра) цу́рка.
Ныря́лка – (цу́рка-)вирина́чка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Драек, мор. – цу́рка.
Задрайка, мор. – цу́рка.
Чурка (в канат. произв.) – цу́рка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Цура́, -ри́, цу́рка – палочка.
• До цуру́ побу́в, переві́в – до остатка перебил, перевел.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Викидни́й, -а́, -е́. Викидна́ цу́рка. Родъ дѣтской игры. Ив. 17.
Затьо́н, -ну, м.
1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у.
2) Зарубка. Цурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.
Цура́, -ри́, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ ум. цу́рка (см.). Ні цури, ні пилинки. Ном. № 1924. До цу́ри поби́в, перевів. До остатка побилъ, истребилъ.... Мнж. 166.
Цу́рка, -ки, ж.
1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. Вас. 174, 155. КС. 1893. V. 277. б) Палочка для стягиванія чего-либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты цурки стягиваютъ веревку туже. Цуркою прикрутив. Грин. ІІІ. 655. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. Най буде і яка лисиця, — з цурки не викрутиться. Ном. № 6275. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе цуркою. Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... Ном. № 10770. Отсюда выраженіе: Як цуркою крутить, т. е. очень больно (физически или нравственно). Ном. № 8178. В серці мені мов цуркою крутить. Г. Барв. 99. Мені так, наче цуркою в серці повернуло. Г. Барв. 294. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. МУЕ. І. 71. Шух. І. 253. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки заво́дять цурки́ — вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. Вас. 151. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. ум.: цу́рочка. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. цу́рка. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473.
2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. Лебед. у.
3) Родъ игры. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. Ив. 16. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. Левиц. Пов. 150. Ум. Цу́рочка. Усе до цурочки згоріло. Гліб.
Цурки́й, -а́, -е́.
1) Въ видѣ палочекъ.
2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. Цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.
Цу́рочка, -ки, ж. Ум. отъ цу́рка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Городки́ = скраклї, краглї, цу́рка (С. З.). — Хто у краглї, а хто у мету грає. Бодянскій.
Игра́ = гра, грання́, граття́, и́грашка, и́грище, гри́ще, гу́ля́нка, заба́ва, за́бавка. — Гра в карти. — З другими дїтьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь. Бодянський. — Дїдона вигадала грище, Еней щоб веселїший був. Кот. — З його граття́ не буде пуття́. н. пр. — Дївочі игрища не забутні. К. Д. С. — Яка ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно, коли вже грати ся, то вкупі. Чайч. — Дитяча за́бавка. — Игра́ въ жму́рки = д. під сл. Жму́рки. — И́гры ка́рточныя, въ ка́рты = картя́рство: ду́рень, підкидни́й, неві́рний ду́рень, ві́дьма, кончи́на, коро́ль, віз, ла́ва, ме́льник, ци́ган, пяни́ця, свиня́, па́мфиль, хви́лька, хлюст і т. д. — Игра́ въ мячъ = у мняча́: ги́лка, городо́к, бара́н, висо́кий дуб, ка́ша, ма́тка, мета́, пі́чка і т. д. (Малорос, игры Кіев. Ст. 1887–6). — Игра́ въ ко́сти = кости́рство. — Нїкому не служачи, а тілько костирством і пянством бавять ся. Ст. Л. — Добра свого на костирство, на танцї-музики не прогайнували. К. Б. — И́гры въ па́лки, въ ко́сти = дарови́ще, бу́лка, го́лий у го́лого, коро́мисло, королї, па́цї, пу́калка, си́кавка, скраклї, цу́рка, шва́йка, шкалу́б або ген-ге́н, ти́кало, тара́н, шкере́берть, шканди́бки і т. д. (Малорус. и́гры Кіев. Ст. 1887—6) — Игра́ въ кре́мешки = у кре́ймахи, у кре́мняхи. — И. въ. носки́ = носани́на. – И. въ чётъ или не́четъ = чіт чи ли́шка. — А ну вгадай: чи чіт, чи лишка? — И. хорово́дная = тано́к: во́рон, горобе́йко, зеле́ний шум, коро́ль, хре́щик, же́льман і т. д. (Малорус. игры. К. Ст. 1887–6). — И́гры мо́лодежи = гри́ще, гри́ща, и́грища: (катаючи яйця або оріхи) — ки́тьки, по́китьки, котю́чка, (розбиваючи яйця) — навби́тки, (на льоду коло стовпа́) — крутїлка, ко́лесо, (на скубку за волосся) — чупру́н, в ску́бки, на ску́бку, (инші гри) — до́вга лоза́, коза́, ко́тик, кон, ла́стівка, плаз, тїсна́ ба́ба, сви́нка і т. д. — Къ нему́ пришла́ хоро́шая игра́ = у йо́го до́бра ка́рта, до́брі ка́рти.
Кляпъ = 1. за́тичка, цу́рка (паличка, котру затикають в пащу зьвірям, щоб вони не кусались або не кричали). — Кляпъ тебѣ́ въ ро́тъ = цить! зась! щоб тобі́ зацїпило! 2. цу́рка (коротенька паличка, котра вживаєть ся в дитячій грі або для стягування чого). — Обшнуровали кругом та ще й цуркою закрутили. — Цурка далеко відскочила за город. 3. попере́чка на ви́лах або на ра́тишї (щоб простромлений зьвір не долїз до мисливця).
Мѣ́та, мѣ́тка = мі́тка, за́значка, ви́значка, позна́ка, (нарізана) — карб, (випалена) — тавро́, (у лимарів) — цу́рка. — На вашій хустцї не було мітки. Кн. — Поклав за́значку на кавунові. Кр. — Мій віл не крадений — на йому тавро є. Кн.
Сторожо́къ = 1. стрілка (у вагах на коромислї). 2. цу́рка (в пастцї), сторожо́к (на пр. в сїтцї). — Йде ловець, виносить сїтку; до землї його рука нахиля тернову вітку і ладнає сторожка. Щоголев.
Чу́рка, чу́рочка = цу́рка, цу́рочка. (Д. під сл. Па́лка.)
Чу́шка = 1. пі́дсвинок. — Як годований підсвинок. К. X. 2. зли́вок, ви́ливок (олива або чавуну). 3. цу́рка (д. Па́лка).

Запропонуйте свій переклад