Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «притеснять»
Шукати «притеснять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Притесня́ть, притесни́ть –
1) что, кого к чему – притиска́ти, прити́с(ну)ти, (припирать) припира́ти, припе́рти що, кого́ до чо́го; см. Прити́скивать, Прижима́ть.
• Неприятеля -ли к реке – во́рога припе́рли до рі́чки;
2) кого (угнетать) – пригно́блювати и пригнобля́ти, гноби́ти, пригноби́ти, утиска́ти и ути́скувати, ути́снути, прити́с(ну́)ти, стиска́ти, сти́с(ну́)ти кого́, (утеснять) утісня́ти, тісни́ти и тисну́ти, утісни́ти, гніти́ти, пригні́чувати, пригніти́ти кого́, наляга́ти, налягти́ на ко́го, нас і насіда́ти, насі́сти на ко́го або кого́, пристяза́ти, прис(у)тя́жити, прикру́чувати, прикрути́ти кого́; срв. Угнета́ть, Прижима́ть. [Тре́ба було́ пана́м по́льським не дозволя́ти гноби́ти украї́нський наро́д (Загірн.). Тісня́ть убо́гого (Еккл.). Міща́н стиска́ла шля́хта по города́х (Куліш). Він ніко́ли не утиска́в Макара́ (Єфр.). Неха́й Бог скара́є то́го, хто насіда́є на ко́го (Номис). Оди́н о́дного їсть оди́н о́дного насіда́є (Мирн.), Ду́же присутя́жив люде́й (Грінч.)].
Притеснё́нный –
1) прити́снений и прити́снутий, припе́ртий до чо́го;
2) пригно́блений, ути́снений и ути́снутий, пригні́чений від ко́го.
• -ная нация – пригно́блена на́ція.
-ться –
1) притиска́тися, бу́ти прити́сненим и прити́снутим;
2) пригно́блюватися и пригнобля́тися, ути́скуватися и утиска́тися, утісня́тися, гніти́тися, пригні́чуватися, бу́ти пригно́бленим, ути́сненим, пригні́ченим від ко́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИТЕСНЯ́ТЬ образ. наступа́ти на /бра́ти за/ го́рло, прикру́чувати хвоста́;
притесня́ющий що /мн. хто/ притиска́є тощо, зви́клий притискати, зда́тний взя́ти за го́рло, (призна́чений) для гно́блення, відо́мий у́тисками кого, гноби́тель, гони́тель, пригно́блювач, ути́скувач, прикм. гноби́тельний для кого пригно́блювальний, ути́скувальний, прити́скувальний, стил. перероб. пригно́блюючи;
притесняющийся/притесняемый гно́блений, пригно́блюваний, ути́скуваний /прити́скуваний/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Притеснять, притеснить – гноби́ти, -блю́, -биш, пригно́блювати, -блюю, -блюєш, пригноби́ти, -блю́, -би́ш, утиска́ти, -ка́ю, -ка́єш, ути́снути, -ну, -неш.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прижима́ть, прижа́ть, ся = 1. тули́ти, ся (С. Ш.), горну́ти, ся, притуля́ти, приту́лювати, ся, пригорта́ти, приго́ртувати, ся, притули́ти, пригорну́ти (С. З. Л.), прихи́лити, ся, про кілько — поприту́лювати і т. д. — Очі чорні, хоч дивись, хлопець до серця, хоч тулись. н. п. — До серденька тулила. С. Ш. — Я. до його притулюсь, тай нїкого не боюсь. Кот. — Семене! Не притуляй ся до мене. н. пр. — До кого ж я пригорну ся і хто приголубить, коли тепер нема того, а що мене любить. Кот. — Пригортайтесь до хорошеньких дївчат. Б. Г. — Цїлувала, милувала, до серденька пригортала. н. п. — Постели постїль вузеньку тай пригорнись до мене близенько. н. п. — Обняли вони один другого, пригортають, у лице цїлують. Ст. Л. — Я тебе обійму, до серденька пригорну. н. п. — Не пригорне батько, не пригорне мати, хіба той пригорне, що думає взяти. н. п. — А ти серце, голубонька, не журись, та до мене молодчика прихились. Б. Г. — Прижима́ть у́ши = щу́лити, прищу́лити у́ха. С. З. 2. припіра́ти, прити́скувати, притиска́ти, пригнїта́ти, припе́рти, притисну́ти, придави́ти, придуши́ти, причави́ти. — Козаки приперли Ляхів до болота і почали топити. 3. утиска́ти, утїсня́ти (С. Л.), утїсни́ти, прикрути́ти, в судових справах — присутя́жувати, присутя́жити і д. під сл. Притѣсня́ть. 4. скупи́ти ся, збі́днювати ся (С. Аф.), бі́дкати ся, збі́днити ся (С. Аф.). — Та то він збіднив ся, а в його гроші єсть.
Притѣсня́ть, притѣсни́ть = утїсня́ти (С. З. Л. Ш.), утиска́ти (С. Ш.), ути́скувати, тїсни́ти, притїсня́ти, угнїта́ти (С. Ш.), насїда́ти (С. Л.), утїсни́ти (С. З. Л. Ш.), притїсни́ти, прикрути́ти. – Значне його тодї утискавши. Л. В.
Угнета́ть, угне́сть = 1. пригнїта́ти, пригнїчувати, пригнїти́ти. 2. гнести́, гнїсти́ (С. Л.), угнїта́ти (С. Ш.), утиска́ти (С. Ш.), у(в)тїсня́ти, гноби́ти, угнїти́ти (С. Ш.), пригнїти́ти, пригноби́ти і д. Стѣсня́ть і Притѣсня́ть. — Горе мене гнїте. С. Л. — Сама муштра гнобила дух Шевченка. Кн. — Угнетённый = пригнїчений, пригно́блений, безві́льний, неприка́яний. — Лист Гр. Толстої підбадьорив пригноблену душу Шевченка. Кн. — Ходить, як неприкаяний. К. З. о Ю. Р.

Запропонуйте свій переклад