Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Шукати «собств*» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СОБСТВЕННОРУ́ЧНО коротк. власно́ру́ч, самору́ч.
СО́БСТВЕННЫЙ (про вагу) чи́стий;
по со́бственной инициати́ве / по со́бственному жела́нию/ на вла́сну ру́ку.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Собственник – вла́сник, -ка; -ница – вла́сниця, -ці.
Собственнический – вла́сницький, -а, -е.
Собственно – вла́сне, са́ме.
Собственноручно – власнору́чно.
Собственность – вла́сність, -ости.
Собственный – вла́сний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Собственность – власність. В собственность – на власність. Приобретать в собственность – набувати на власність. В пожизненную собственность – на власність до життя. Собственность городская – міська, комунальна власність. Собственность государственная – державна власність. Собственность частная – приватна власність.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Собственный – вла́сний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Собственноручно
• Собственноручно подписался (канц. устар.) – рукою власною (власноруч) підписався.
Собственный
• В собственные руки (отдать, вручить…) – до власних рук (у власні руки).
• Собственной тени боится кто – своєї (власної) тіні боїться хто.
• Собственными глазами видеть, увидеть – на власні очі бачити, побачити; своїми очима бачити, побачити.
• Собственными ушами слышать, услышать – на свої (на власні) вуха чути, почути; своїми (власними) вухами чути, почути.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

со́бственность вла́сність,-ности
со́бственный 1. вла́сний
2. мат. власти́вий

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Собственник, -ница – вла́сник (-ка́), вла́сниця.
Собственнический (об имуществе) – вла́сницький.
Собственно говоря – вла́сне.
Собственноручно – власнору́чно, руко́ю вла́сною, власно́руч, своє́ю руко́ю.
Собственноручный (о подписи) – вла́сний, власнору́чний.
Собственность – вла́сність (-ности); с. общая – співвла́сність (-ности), спі́льна вла́сність; в пожизненную -ность – у вла́сність (на вла́сність) до життя; лишать -сти – вивла́снювати, вивласнити; поступать в чью -ность – ста́ти чиє́ю вла́сністю; право -сти – пра́во вла́сности; приобретать в -ность – набува́ти у (на) вла́сність.
Собственный (о выборе) – вла́сний; (о весе) – чистий.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Собственный — вла́сний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Со́бственникъ, ца = вла́сник, ця, власти́тель, ка (С. Жел.), ма́їтник. – Зрозуміли, що час зробити орандарів власниками землї. Кн. — Скарби, про які властитель і сам не знав. Л. Н. В.
Со́бственно = вла́сне (С. З. Л.), са́ме (С. Л.), власти́во (С. Жел.). — Не кватирю, а властиво куточок наняла собі. Кн. — А власне для того, жеби Мазепа бил самовластцем. Скоропад. С. З.
Собственнору́чный, но = самору́чний, власнору́чний (С. Жел.), самору́ч (С. Л.), власнору́чно, руко́ю вла́сною, од своїх рук. — Бажаючи краще упевнитись, власноручно обшаривши кишенї. Лев. В. — Од своїх рук листи писав. н. п.
Со́бственность = вла́сність (С. Л.), вла́стність (С. Жел.), своя́щина, своє́щина. – Недви́жимая со́бственность = має́тність і д. Имѣ́ніе. — Не було між народом певного розуміння про право власности на землю. Бар. О. — На Українї виробило ся розуміння загальної власности на землю. Бар. О. — Після староруського громадського права земля вважала ся власностю того, що її перше заняв на свій вжиток. Бар. О. — Право власности на видання творів Шевченка. Кн. — Що розуміє нарід під понятєм правним власности? Ет. зб. — Маєтность свою до рук своїх взяти, яко властность свою. Ст. Л.
Со́бственный = вла́сний (С. З. Л.), вла́стний (С. Ж.), роди́мий. — Ой мій же він, мій, ой мій же він власний, в його свита шовком шита, ще й пояс прекрасний. н. п. — Хоч не красне, але власне. н. пр. — Купивши на власную потребу. Ст. Л. — Дід Євмен, як пустив дїтей на власні їх ноги — собі лишив хату з садком. Кн. — Ти тут невинна, у тебе не було власної волї. З. Фр. — У його вітряк родимий — сам робив. Сум. Ох. —Со́бственными си́лами = самотужки. – Поволокла його самотужки у хату. Кв. — По со́бственному жела́нію = по своїй во́лї, самохіть (С. З. Ос).