Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «взбивать»
Шукати «взбивать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взбива́ть, взбить – збива́ти, зби́ти. [Пи́лу не збива́йте]; (волосы) підкосми́чити (сов.), кудо́вчати, накудо́вчити, розпу́шувати, розпуши́ти; (подушку) перебива́ти, переби́ти; (желтки, белки) підбива́ти, підби́ти; (мяч палкой) гили́ти, загили́ти.
Еро́шить, сов. вз’еро́шить (всклочивать, взбивать: о волосах, о шерсти и т. п.) – куйо́вдити, сов. накуйо́вдити [Куйо́вдити воло́сся], ко́шлати, ку́длати, кудо́вча[и]ти (-чу, -чиш), коструба́чити.
Косма́тить –
1) (взбивать космы) косма́чити, ко́шлати, куйо́вдити кого́, що;
2) (срывать платок) косма́чити, простоволо́сити кого́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Збива́ти, зби́ти, зіб’ю́, зіб’є́ш –
1) сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Зби́ти до ку́пи – (в приложении к людям) собрать, соединить.
2) сбивать, сбить, сшибать, сшибить;
3) (о лошади) осаживать, осадить;
4) ссадину делать, сделать, ссаднить. Зби́ти ши́ю воло́ві – натереть шею (волу),
5) смолачивать, смолотить;
6) вытаптывать, вытоптать;
7) выбивать, выбить (градом);
8) возмущать, возмутить, взбивать, взбить.
• Зби́ти бу́чу – поднять шум, крик, скандал, тревогу.
9) пахтать, напахтать (масла);
10) сбивать, сбить, смущать, смутить.
• Збива́ти, зби́ти з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу – сбивать, сбить с толку.
11) з ста́тку – довести до потери, разорить.
12) кри́лами – захлопать крыльями;
збива́тися, зби́тися –
1) сбиваться, сбиться, спутаться, ошибиться.
• Зби́тися з пантели́ку – сбиться с толку.
2) подниматься, подняться вверх;
3) возмущаться, возмутиться, волноваться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Збива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зби́ти, зіб’ю́, -б’єш, гл.
1) Сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою збиті докупи дві дошки. Левиц. Пов. 20. Въ приложеніи къ людямъ зби́ти доку́пи — собрать, соединить. Буде кому люд той збити докупи, що вештається по острову. Стор. МПр. 134. У Гребинки о составленіи книги: Що ж то роблять земляки отсіми довгими зімніми вечорами? Давай, зіб’ю їм книжку. Греб. 407. Въ значеніи собирать, собрать (о деньгахъ, имуществѣ): Ік Великодню збігли півтора карбованці, хотіли, хоч поросятко купити. Г. Барв. 503. А яку худобу збив велику покійний. О. 1861. X. 38.
2) Сбивать, сбить, сшибать, сшибить. Збий оцей обруч з діжки. Ой коню ж мій вороненький, ой де ж твій пан молоденький? Чи ти його в Дніпрі втопив, чи ти його під себе збив? Грин. III. 632. Збив десять яблук. Рудч. Ск. І. 20. Як ударе його чоботом, а пеньок був гнилий, — так він його ногою і збив. Грин. І. 209.
3) О лошади: осаживать, осадить. Оце заїхав, — і завернуться ніяк: треба мабуть збити коня. Черниг. у. Чуєш, хлопче, збий мені воли. Черниг. у.
4) Ссадину дѣлать, сдѣлать, ссаднить. А правою чого ж ти не береш? — Та збив палець. Грин. І. 175. Зби́ти ши́ю (воло́ві). Натереть шею (волу).
5) Смолачивать, смолотить. Коло клуні пашня потрушена; з півсніпка чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто. МВ. (О. 1862. І. 98).
6) Вытаптывать, вытоптать. Дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
7) Выбивать, выбить (градомъ). Збило ту пшеницю (грядом), зосталась сами стерня. Грин. II. 147.
8) Возмущать, возмутить, взбивать, взбить. Єв. І. V. 4. Чого вода каламутна? Чи не хвиля збила? Чуб. V. 126. Пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. III. 34. — бу́чу. Поднять шумъ, крикъ, скандалъ, тревогу. Жінка аж під стелю, — таку бучу збила. Рудч. Ск. II. 22.
9) Пахтать, напахтать (масла). Збити масла. Левиц. І. 483.
10) Сбивать, сбить, смущать, смутить. Ви Іова не збили, не вміли ви йому одвітувати. К. Іов. 70. — з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу. Сбивать, сбить съ толку. Бісові дівчата і жіночки... збивають його з пантелику. Стор. II. 243. Усі одного зіб’ють з пливу. НВолын. у.
11) — з ста́тку. Довести до потери, разорить. Вх. Уг. 240.
12) Только сов. в. — кри́лами. Захлопать крыльями. Когут збив крилами. МУЕ. III. 43.
Курбе́ли збива́ти. Взбивать облака пыли. Желех. См. Курделя.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Гна́ти, жену́, -не́ш, гл. *5) Вздымать, взбивать. Дівчата й хвилі палицями гнали, а коновка стоїть на воді на одному місці і не рушиться. Крим. 7)—го́ни. *Допахивать, допахать го́ни.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Взбива́ть, ся = збива́ти, ся, підбива́ти (про ріл’ю) — підра́лювати.

Запропонуйте свій переклад