Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «вроде»
Шукати «вроде» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вро́де, нечто вро́де – щось ні́би.
Ко́йка –
1) лі́жко, (рус.) ко́йка, (морск.) ко́йка, (складная) розклада́чка, (деревянная широкая скамья) тапча́н (-на́), (вроде низких нар) піл (р. по́лу);
2) та́чка; срвн. Та́чка;
3) (кузов телеги) ко́роб (-ба) и коро́бка, васа́г (-га́).
Нож – ніж (р. ножа́); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колода́ч (-ча́), колоді́й (-дія́); (кузнечный для отсекания копыт) обтина́ч; (короткий сапожный) ґнип, ґни́пе́ць, книп (-па), кни́пе́ць (-пця́); (мездрильный) штри́холь; (кессона, колодца) різа́к (-ка́); (в трепалке и электрич.) ме́чик; (запоясный) запоя́сник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топу́з; (засапожный) захаля́вник, (иносказ., в разб. языке) това́риш; (с отломанным кончиком) чепе́ль; (из обломка косы) скі́сок (-ска), кі́ска, коса́р (-ря́); (резец) різе́ць (-зця́). [Ви́йде зло́дій на шлях погуля́ть з ноже́м у халя́ві (Шевч.). Го́стрі, як ніж, о́чі (Н.-Лев.). По са́му коло́дку так і всади́ла йому́ колода́ч (Кониськ.). Всі ла́ски мої́, ні́би ніж-колоді́й, в се́рце рі́зались їй (Черняв.). Ме́чик те́рниці (Н.-Лев.). Бли́снув перед очи́ма туре́цьким запоя́сником (Куліш). Ой ви́гострю това́риша, засу́ну в халя́ву (Шевч.)].
• Вращающийся нож – оберто́вий ніж.
• Вспомогательный нож, электр. – допомічни́й ме́чик.
• Гладильный нож – глади́льний ніж, прави́ло.
• Жатвенный нож – жнива́рний ніж.
• Контактный нож, электр. – дотичко́вий ме́чик.
• Кухонный (поварской, приспешный) нож – кухе́нний (кухня́ний, кухова́рський) ніж.
• Луговой нож (в культиваторе) – лукови́й ніж.
• Мясничий нож – різни́чий (різни́цький) ніж, (секач) сіка́ч (-ча), сіка́чка.
• Окулировочный нож – очкува́льний ніж.
• Плужной (сабанный) нож – чересло́.
• Полольный нож – полі́льницький (полі́тницький) ніж.
• Пчеловодный нож – бджільни́цький ніж.
• Садовой нож – садови́й (садівни́цький) ніж.
• Сахароварный нож, см. Меша́лка 1.
• Свекловичный нож – буря́чний ніж.
• Складной нож – скла́да́ний (гал. бга́ний) ніж, (карманный, гал.) забига́ч (-ча́), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепе́лик.
• Соломорезный нож – січка́рний ніж.
• Тупой нож – тупи́й ніж, тупа́к (-ка́), тупе́ць (-пця́), тупи́ця.
• Фальцовочный нож – фальцівни́й ніж, прави́ло.
• Финский нож – фі́нський ніж, фі́нка. [В руці́ йому́ бли́снула фі́нка (Микит.)].
• Без -жа́ зарезать кого – без ножа́ зарі́зати кого́.
• Быть на -жа́х с кем – бу́ти на ножа́х, ворогува́ти з ким.
• Всадить нож кому во что – встроми́ти (застроми́ти, загна́ти, вгороди́ти) ножа́ (ніж) кому́ в що́. [Мов ніж мені́ встроми́в у се́рце він (Грінч.)].
• Лезть (приставать) с -жо́м к горлу к кому – лі́зти з ноже́м до го́рла кому́, пристава́ти з коро́ткими гужа́ми до ко́го; срв. Пристава́ть 4.
• Точить нож на кого – гостри́ти ніж на ко́го.
• Дело дошло до -же́й – дійшло́ся до ножі́в.
• Как -жо́м отрезало – як ноже́м (різце́м) відрі́зало (відтя́ло).
• Как -жо́м отрезать – як ноже́м (різце́м) відрі́зати (відтя́ти); (отказать) відмо́вити як відрі́зати.
• Это мне как нож в сердце – це мені́ як ніж у се́рце.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вроде – подібний до кого-чого, на зразок кого-чого, наче, неначе, ніби, нібито, начеб, неначебто, немов, немовби, немовбито, як-от, от як, а саме;
• вроде бы… – ніби, нібито, начеб, неначебто, немовби, немовбито;
• вроде как (разг.) – ніби як; [не] наче; немов[би]; такий, як;
• вроде кого, чего – подібний до кого, чого; як [от] хто, що; на зразок (на взір) кого, чого;
• нечто вроде ошибки – наче якесь помилка, щось подібне до помилки, щось ніби як помилка;
• нечто вроде чего – щось ніби що, щось подібне до чого, щось на взір (на кшталт, на шталт, на штиб, взором, кшталтом, шталтом) чого, наче як що. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВРО́ДЕ ще на взір;
вроде бы ні́би аж, мо́вби аж;
вроде как бы стил. перероб. чи що [вроде как бы изнутри́ зсере́дини, чи що].
БЕДА́ ще неща́стя, ли́хо [беда́ в том лихо в тім], фраз. ва́да [не велика́ беда́ не вели́ка ва́да];
что за беда́! ну, то й що (ж)!;
не беда́ фраз. нічо́го [бу́дто э́то не беда́ ні́би воно́ й нічо́го];
как на беду́ як на те (ли́хо);
беда́ беду́ ро́дит неща́стя хо́дить па́рами;
беда́, коль пироги́ начнёт печи́ сапо́жник коли́ не кова́ль, то й рук не пога́нь;
беда́ нау́чит калачи́ есть хто хо́че в горо́х, зна́йде сте́жку;
вро́де и беды́ нет фраз. воно́ ні́би й нічо́го.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вроде
• Вроде как (разг.) – ніби як; [не] наче; немов(би); такий, як.
• Вроде кого, чего – подібний до кого, чого; як [от] хто, що; на зразок (на взір) кого, чого.
• Нечто вроде ошибки – наче якась помилка; щось ніби як помилка; щось подібне до помилки.
• Нечто вроде чего – щось ніби що; щось подібне до чого; щось на зразок (на взір, на кшталт) чого; наче як що.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пелю́стка –
1) капустный лист;
2) лепесток;
3) кушанье вроде капустника;
4) широкий зубец (в прядильном гребне).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Окро́ме, нар.
1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300.
2) = Крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Очі́пок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. Очі́почок. Мил. 195.
Про́ти́, про́ти́в, пред.
1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Грин. І. 39. Проти рожна не працювати. Ном. Хто против Бога, то й Біг против ньому. Ном. № 92.
2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. К. Іов. 19. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді. К. Псал. 2.
3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Г. Барв. 252. Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Чуб. І. 13. Виходила вона проти череди і загляділа Василя.
4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Черк. у. Проти дня брехня, проти ночі правда. Посл.
5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. МВ. І. Проти місяця видко. Мет. 141.
6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Грин. І. 189. Проти його нема чоловіка.
7) Подъ (какой-либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п’ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Мил. 9. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Мил. 8. Що се за сон? проти чого? Г. Барв. 272.
Суга́к, -ка́, м.
1) Сайга. К. ЧР. 427. КС. 1882. X. 23. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Шух. I. 291. Бываетъ и роговой. Шух. I. 126, 127.
Утереби́ти, -блю́, -би́ш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.

Запропонуйте свій переклад