Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «грома»
Шукати «грома» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гром – грім (р. гро́му), (молниеносный удар) перу́н.
• Раскаты гро́ма – громува́ння, гуркота́ння.
• Пусть тебя гром убьёт – хай тебе́ грім уб’є́ (поб’є́)! Бода́й тебе́ загроми́ло! Бода́й тебе́ перу́н заби́в! (Чуб.).
Не –
1) отриц. частица – не. [Не руса́лонька блука́є: то ді́вчина хо́дить (Шевч.). Ще тре́ті пі́вні не співа́ли, ніхто́ ніде́ не гомоні́в (Шевч.). Не ходи́, не люби́, не залиця́йся, не люблю́, не піду́, не сподіва́йся! (Пісня). Не рі́дний він, хоч водяно́го ро́ду (Л. Укр.). Не за-для со́болів, не для казни́ пода́вся на Москву́ небі́жчик ба́тько! (Л. Укр.)].
• Не́ был, не́ дали – не був, не дали́.
• Не пьёт, не ест – не п’є, не їсть.
• Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина – коли́-б (якби́) не ці зву́ки (коли́-б или якби́ не було́ цих зву́ків), навко́ло (навкруги́) панува́ла-б ме́ртва ти́ша.
• Не будь я –
а) (пусть я не буду) (не)ха́й я не бу́ду;
б) (если бы я не был) коли́-б (якби́) я не був.
• Не без греха – не без гріха́.
• Он сердит и не без причины – він серди́тий, і (та й) ма́є ра́цію (или та й не без ра́ції).
• Не в под’ём и т. п., см. Невпод’ё́м и т. п. Не так глуп – не таки́й дурни́й.
• Не так скоро – не так шви́дко.
• Не слишком много – не на́дто бага́то, не на́дто.
• Она была не недовольна – вона́ була́ не незадово́лена.
• Я не мог не засмеяться – я не міг не засмія́тися.
• Брат не брат, а сродни – брат не брат, а (але́) ро́дич.
• Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) – віз не віз, де́рево не де́рево, а, здає́ться, щось воруши́ться.
• Кум не кум, а в горох не лезь – чи (хоч) кум, чи не кум, а в горо́х не лізь.
• Идёт-нейдёт, да и едет-не едет – йти (йде)-не йде, та й ї́хати (ї́де)-не ї́де.
• Лай не лай, а хвостом виляй – хоч (чи) га́вкай, хоч (чи) не га́вкай, а хвосто́м крути́ (маха́й).
• Рад не рад, а… – ра́дий чи не ра́дий, а…; чи ра́дий, чи не ра́дий, а…
• Шить не шьёт, а только иглой тычет – ши́ти не ши́є, а ті́льки (зап. а лише́) го́лкою ти́кає.
• Праздник не в праздник – свя́то не (в) свя́то.
• Сон не в сон – сон не (в) сон.
• Вовсе не – зо́всі́м не, ані. [Ані ду́мав цього́ роби́ти (Звин.)].
• Если не – коли́ (як, якщо́) не.
• Если бы не – коли́-б (якби́, якби́-що) не.
• Ещё не – ще не.
• Когда бы не, см. Когда́ 4. Кто бы не – хто-б не.
• Неужели не? – невже́ не?
• Пока не –
а) (если в аподосисе тоже есть не) по́ки не; до́ки не. [До́ки він не при́йде, не прийду́ й я (Київ)];
б) (если аподосис не содержит отрицания) по́ки, до́ки. [Не дві но́чі ка́рі о́чі лю́бо цілува́ла, по́ки сла́ва на все село́ недо́брая ста́ла (Шевч.). Ні, я ще побу́ду, по́ки ви заспоко́їтесь (В. Підмог.)].
• Разве не? – хіба́ не?
• Что бы не – що-б не.
• Чтобы не – щоб не.
• Не кто, не́ на кого, не́ от кого, не́ у кого, не́ к кому, не́ с кем и т. п.; см. Некто́.
• Не что, не́ из чего, не́ от чего, не́ за что, не́ к чему, не́ о чем, не́ с чем и т. п., см. I. Нечто́.
• Не кто иной, как – не хто (и́нший), як; см. Кто 3.
• Не что иное, как – не що (и́нше), як.
• Не – ли – чи не. [Горпи́на огля́ділася, чи не ви́дко де дочки́ (Крим.)].
• Не вы ли взяли книгу? – чи не ви взяли́ кни́жку?
• Не – ни – не – ні (ані, не).
• Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка – не від хма́ри, ні (не) від гро́му, ні (ані, не) від со́нечка.
• Не – но (а) – не – а, не – ба.
• Не – а наоборот – не – а навпа́ки, не – ба. [Ці слова́ не підбадьори́ли його́ товариші́в, а навпаки́ ще додали́ їм страху́ (Остр. Скарбів). І́спити змину́ли для X. не нещасли́во, ба де́які на́віть з ви́блиском (Крим.)].
• Не только – но и – не ті́льки – а й (ба й).
• Приходите, не то я обижусь – прихо́дьте, а то я обра́жуся.
• Не то, чтобы – не то, щоб (що).
• Не то, чтобы – не то, чтобы – не то (щоб, що) – не то (щоб, що). [Ву́лиця не то ду́же крива́, не то ду́же й рі́вна, – та́к собі (Звин.)].
• Не сегодня, так завтра – (як) не сього́дні, то (в)за́втра.
• Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия – не сті́льки (не так) з любо́ви до вас, скі́льки (як) через пиху́.
• Сам не свой – сам не свій, (исступлённый) несамови́тий.
• Не в себе – сам не свій.
• Не по себе – а) см. выше не в себе;
б) чувствовать себя не по себе – почува́ти себе́ ні́я́ково.
• Мне как-то не по себе – мені́ яко́сь ні́я́ково; (жутко) мені́ яко́сь мо́торошно.
• Не тут то было – де там; срв. Куда́ (5) там. Не наша сила – нечи́ста си́ла;
2) (в сложении) –
а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие – недові́ра, недові́р’я.
• Невинный – неви́нний, без(не)ви́нний;
б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Не́друг – непри́ятель.
• Непогода – него́да;
в) (сходство с ними, но как бы с из’яном) па, напр.: Неклен – па́клен.
• Несын – па́синок;
г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема́(є), напр.: Не́где – ні́де, нема́(є) де;
3) нрч. (народн.) – ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
Отголо́сок – ві́дголос, ві́дгомін (-мону), ві́дгук, (звонкие раскаты) ві́дляски (мн.), ви́ляски (мн.), (эхо) луна́.
• -сок грома – ві́дгрім (-грому).
• -сок далёкого колокола – дале́кого дзво́ну ві́дгомін.
• Последние -ски песни – оста́нні ві́дголоси (ві́дгуки) пі́сні.
• Литература – -сок человеческой жизни – письме́нство – ві́дгук життя́ лю́дського.
Перека́т –
1) (грома) перели́в, перегрі́м (-гро́му). [Грім гуде́ з перели́вом (Квітка)];
2) (под водою) ла́ва, гряда́. [Байда́к загу́в і полеті́в з ла́ви на ла́ву, нена́че з схі́дця на схі́дець, рі́вно, як стріла́ (Неч.-Лев.). Під водо́ю стоя́ла по оди́н бік, як стіна́ рі́вна ске́ля од одного́ Дніпро́вого бе́рега до дру́гого; то була́ одна́ ла́ва Ненаси́тецького поро́га (Неч.-Лев.)].

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Гром
• Гром аплодисментов (книжн.) – буря оплесків.
• Гром гремел раскатами – грім гуркотів; грім вигрімляв закотом (перекотом).
• Гром грянул, ударил – гримнув (ударив, дуже сильно гурк(о)нув, торохнув) грім; (безособове) загриміло (грим(о)нуло, гурк(о)нуло, грякнуло).
• Как громом поразило – як громом ударило (прибило, приголомшило).
• Как гром среди ясного неба (книжн.) – як грім з (серед) ясного (чистого, безхмарного) неба; і в погоду часом грім ударить. Пр.
• Метать громы и молнии (книжн.) – кидати вогнем-блискавицею (вогнем-блискавкою); метати грім і блискавку (громи і блискавиці); (ірон.) громоблискати.
• Первый гром – перший грім; (іноді діал.) загрім.
• Пока гром не грянет – поки грім не вдарить; поки лихо не спіткає (не впаде).
• Пусть тебя гром убьёт – грім би на тебе вдарив; грім би тебе убив (забив); бодай тебе грім (перун) убив (забив); бодай тебе загромило; хай тебе грім поб’є (уб’є).
• Раскаты грома, грохотание – гуркіт (гуркотіння, гуркотання) грому; рокотня.
Отголосок
• Отголосок грома – відлуння грому; відгрім.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Рокотня́, -ні́ – грохотание грома.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Грімни́ця, -ці, ж.
1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9.
2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг.
3) = Громниця.
Громовеня́, -ня́ти, с. По народному повѣрью: маленькій громъ, какъ бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Рокотня́, -ні́, ж. Грохотаніе грома. Кв.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Грім, гро́му, м.
1) *Би́ли громи́. Гремели, раздавались раскаты грома. Били громи. «Пан біг гнивається за кров»,—сказав хтось. Лепкий.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Раска́тъ = розка́т. С. Жел. — Санки забігають на розкатї. — Раска́ты гро́ма = гу́ркіт гро́му.

Запропонуйте свій переклад