Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «домовляти»
Шукати «домовляти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Догова́ривать, договори́ть –
1) (кончать речь) догово́рювати, договори́ти, дока́зувати, доказа́ти, домовля́ти, домо́вити;
2) (заключать условие) договоря́ти кого́, го́ди́ти, заго́ди́ти кого́, домовля́ти, домо́вити кого́, єдна́ти, поєдна́ти, під’єдна́ти, ладна́ти, ряди́ти, поряди́ти, підряди́ти, срв. Догова́риваться. [Договори́ли і попа́ (Котл. Енеїда II). Си́на женю́, то оце́ ходи́ли ба́тюшку годи́ти. – А я вже загоди́в. Не стра́шно жени́тися, а стра́шно попа́ єдна́ть. Пішо́в майстрі́в ладна́ти. Чи не ви ря́дите під ху́ру? Я вже й візника́ на вза́втра поряди́в].
• Догово́ренный – догово́рений, зго́джний, поє́днаний, поря́джений.
Доска́зывать, досказа́ть – дока́зувати, доказа́ти, догово́рювати, договори́ти, домовля́ти, домо́вити.
• Доска́занный – дока́заний, догово́рений.
Заподряжа́ть, заподряди́ть – ряди́ти, підряджа́ти, підряди́ти, домовля́ти, домо́вити, єдна́ти, поєдна́ти, під’є́днувати, під’єдна́ти, контрактува́ти, законтрактува́ти кого́, що.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Договаривать, договорить –
1) догово́рювати, -рюю, -рюєш, договори́ти, -рю́, -риш, домовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, домо́вити;
2) (делать условие) догово́рювати (кого́).
Досказывать, досказать – дока́зувати, -зую, -зуєш, доказа́ти (докажу́, дока́жеш), домовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, домо́вити, -влю, -виш, догово́рювати, -рюю, -рюєш, договори́ти, -рю́, -риш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Домовля́ти, домо́вити –
1) досказывать, досказать;
2) кого́ – договаривать, договорить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Домо́вити, -ся. См. Домовляти, -ся.
Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. Шевч. 56.
2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять.
3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Чуб. V. 1099. Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Выгова́ривать, ся = 1. вимовля́ти, ся. — Скрипочка грає, як не вимовляє. н. п. — І вчила княгиня тільки „мамо“ вимовляти, а „тато" не вчила. К. Ш. — Він якось не виразно вимовляє. — Я сього слова не вимовлю. С. Аф. 2. вимовля́ти, карта́ти, свари́ти. — А хазяїн його лає, ще й хазяйка вимовляє. н. п. — Покартай словами, а не бий. н. пр. — Я вас сварю за те, що ви свого брата прогнали. Чайч. 3. вимовля́ти, домовля́ти. — А за тоє подарки береть або послугу собі вимовляєть. Б. Н.
Догова́ривать, ея, договори́ть, ся = 1. дока́зувати, домовля́ти, доказа́ти, домо́вити, добала́кувати, добала́кати. — Підняли такий гомін, що не дали йому й доказати до кінця. — Почав балакати, та й не добалакав. 2. добала́кувати ся, добала́кати ся. — Добалакав ся вже до лиха. 3. домовля́ти, ся, умовля́ти ся, годи́ти, ся, єдна́ти, ся, поєдна́ти, ся. С. З. Л. — Не страшно женити ся, страшно попа єднати. н. пр.
Досказа́тъ, доска́зывать = доказа́ти, домо́вити, договори́ти, дока́зувати, домовля́ти, догово́рювати. — Сльози лились, тугу домовляли. К. ШІ. — Почав казати, та й не доказав.
Заключа́ть, ся, заключи́ть, ся = 1. замика́ти, запира́ти, замкну́ти, запе́рти, ся. — Заключи́ть въ тюрьму́ = посади́ти в тюрму́. — З. въ око́вы = заби́ти, закува́ти в кайда́ни. 2. постановля́ти, постанови́ти. — Заключа́ть догово́ръ = умовля́ти ся, домовля́ти ся, постановля́ти умо́ву. — З. миръ = замиря́ти, замири́ти.—Ой чи гаразд гетьман Хмельницький учинив, що з Ляхами в Білїй Церкві замирив? н. д. 3. ма́ти в собі́, місти́ти в собі́. — Збірник Номиса містить в собі більше 14000 приказок. 4. кінча́ти, закінча́ти, закінчи́ти. 5. виво́дити, ви́вести. — З сього можна вивести, що...
Заподряди́ть, заподряжа́ть = підряди́ти, домо́вити, підряжа́ти, домовля́ти.
Пригова́ривать, приговори́тъ = 1. прису́джувати, прусуди́ти. – Била жінка мужика, пішла позивати, присудили мужикові ще й жінку прохати. н. п. 2. домовля́ти, єдна́ти, найма́ти, домо́вити, приєдна́ти, наня́ти, зго́дити, ноня́ти. — Не страшно женити ся, страшно попа єднати. н. пр. (д. Подряжа́ть). Пригова́ривать = примовля́ти (С. Л.), прика́зувати, приповіда́ти, пригово́рювати. — Як припрошують люди до їди і як примовляють, пъючи. Ет. зб. — Бив та ще й примовляв: оце тобі! н. о. Яст. — На поплавець глядить і примовля: ловіть ся, рибоньки, великі і маленькі. Гул. Ар. — Примовляє тіж слова: зъєднай і розрізняй коли я схочу. н. пр. Гр. Чайч. — А чорт біжить мостом та все приказує те слово. н. о. Гр. Чайч.
Пригова́ряваться = домовля́ти ся (С. Л.), підсипа́ти ся, підмо́щувати ся і т. д. д. Поддѣ́лываться 3. — Чи знаєш, до чого він домовляв ся? С. Л.
Угова́ривать, уговори́ть, ся = 1. у(в)мовля́ти (С. Л. Ш.), умо́влювати (С. Ш.), угово́ру(ю)вати (С. Ш.), резо́нити, нараджа́ти, ко́ськати, у(в)мо́вити, у(в)говори́ти (С. Ш.), нара́дити, уко́ськати (С. Ш.), урезо́нити, упа́нькати (С. Ш.), уго́втати (С. Ш.), ласками — власка́влювати, у(в)ласка́вити (С. Ш.), лестощами — улеща́ти, улести́ти (С. Л. Ш.), благанням — ублага́ти. — Словами і ласкою умовляв її покинути свої норови. н. о. Грінч. — Микита довго вмовляв її — не помогало. Мир. О. 2. у(в)мовля́ти ся (С. Л. Ш.), домовля́ти ся (С. Л.), годи́ти ся (С. Л.), єдна́ти, ся, у(в)мо́вити ся (С. Ш.), домо́вити ся, угоди́ти ся, погоди́ти ся, въедна́ти, поєдна́ти ся. — Отак усї проміж себе умовили ся, та й поїхали. н. о. — Не страшно женити ся — страшно попа єднати. н. пр.
Усло́вливаться, усло́виться = у(в)мовляти ся (С. Ш.), домовля́ти ся, змовля́ти ся (С. Л.), обмовля́ти ся, годи́ти ся (С. Л.), єдна́ти ся (С. Л.), ладна́ти ся, умо́вити ся (С. Л. Ш.), змо́вити ся (С. Л.), домо́вити ся, зго́ди́ти ся (С. Л.), угоди́ти ся, погоди́ти ся (С. Л.), поєдна́ти ся. — Так умовились, щоб нїкого не пускать в сад. н. о. Грінч. — Року 1230 Данилові вороги умовили ся звести з сьвіта Данила. Бар. О.

Запропонуйте свій переклад