Знайдено 6 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Забрива́ть, забри́ть – голи́ти, заголи́ти кого́; чу́ба (чуби́) поголи́ти кому́. [Наза́втра в го́род одвезли́ та й заголи́ли в москалі́ (Шевч.). Брати́ на па́нщину ходи́ли, поки чуби́ їм поголи́ли (Шевч.)]. • -ри́ли лоб нашим парням – пого́лено чуби́ на́шим хло́пцям; на́ші хло́пці поки́дали чуби́. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Забривать, забрить – заго́лювати, -люю, -люєш, заголи́ти. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Лоб
• Брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багатьох) чуби (лоби) голити, поголити кому. • Глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть. • Как поленом по лбу – як обухом по голові. • Лбом стены (стену) не прошибёшь – головою стіни не проб’єш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти гори піском не сипати. Пр. Голим задом їжака не задавиш. Пр. Батога з піску не уплетеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. • Лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр. • Медный лоб – мідний лоб; безчільник; нахабний дурень. • На лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано). • Подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба. • Пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися. • С высоким лбом – високочолий (високолобий). [Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. Шевченко.] • Семи пядей во лбу – розуму як наклано. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон; розуму аж понад голову. Більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові. Пр. Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік. • Уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять. Пр. Вище від лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр. • Хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру). Пр. • Что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Заго́лювати, заголи́ти –
1) обнажать, обнажить; 2) забривать, забрить (в солдаты); заго́люватися, заголи́тися – обнажаться, обнажиться. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)