Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «забривать»
Шукати «забривать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Забрива́ть, забри́ть – голи́ти, заголи́ти кого́; чу́ба (чуби́) поголи́ти кому́. [Наза́втра в го́род одвезли́ та й заголи́ли в москалі́ (Шевч.). Брати́ на па́нщину ходи́ли, поки чуби́ їм поголи́ли (Шевч.)].
-ри́ли лоб нашим парням – пого́лено чуби́ на́шим хло́пцям; на́ші хло́пці поки́дали чуби́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лоб – лоб, чоло, (насм., рус.) лобешник:
атака в лоб – атака в лоб, лобова атака;
брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багат.) чуби (лоби) голити, поголити кому;
глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть;
как поленом по лбу – як обухом по голові;
лбом стены (стену) не прошибешь – головою стіни не проб’єш (Пр.); головою (лобом) муру не проб’єш (Пр.); проти гори піском не сипати (Пр.); голим задом їжака не задавиш (Пр.); батога з піску не уплетеш. (Пр.); шилом моря не нагрієш (Пр.);
лбы – лоботряси, лобурі, лобуряки;
лоб в лоб – лобом в лоб; ніс у ніс;
лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
медный лоб – мідний лоб; безчільник, нахабний дурень;
на лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано);
подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба;
пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися;
с большим лбом – чолатий, чоластий;
с высоким лбом – високочолий, високолобий;
семи пядей во лбу – розуму як наклано (Пр.); розуму наче два клали, а третій топтав (Пр.); мудрий як Соломон; розуму аж понад голову; більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові (Пр.); мудра голова, мудрагель; головатий чоловік;
уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять (Пр.); вище від лоба очі не ходять (Пр.); вище тину лобода не бува (Пр.);
хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру) (Пр.);
что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два (Пр.); чи в камінь головою, чи каменем у голову (Пр.); хоч круть-верть, хоч верть-круть (Пр.); хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо (Пр.); круть-верть — в черепочку смерть!; не вмер Данило, так болячка задавила (Пр.).
[Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т.Шевченко). — Скажи: «Я їй цього не забуду!» Хай вона це запише собі на лобі!.. (П.Мирний). Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (М.Вовчок). — Не виб’єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (П.Мирний). По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (І.Нечуй-Левицький). Ступили обидва на кладку, зійшлись по середині та й ну один одного лобами й рогами бити! (М.Коцюбинський). Мамо, не плач… Твій син піде на смерть з піднятим чолом і з чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита, бо в нього зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народний гнів… Вбивай мене, кате. Ти забиваєш народ… (М.Коцюбинський). — Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (М.Кропивницький). Відколи мачуха ввійшла в батькову хату, — ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-під лоба (Б.Грінченко). Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож, не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний (В.Стус). Сутеніло.  Сатаніло.  Погляд  сходив  кров’ю… В  скафандрі  хмар  ішло землею  небо. Сутеніло. Бомбами,  бомбами,  бомбами Бийте  свободу  в  лоб!.. (М.Вінграновський). Був  лоб  у  хлопця  —  сонячний  зеніт. І  розум  думку  рухав,  наче лопать. Філософи  пояснювали  світ. Такі  ось  хлопці  світ  цей  перероблять (Л.Костенко). ця німа й зтетеріла провінція ця велика і гола амбіція чимось пахне не тим кажуть жовта акація біноклі повзуть на лобешник поліції в тих хто в ній служить кажуть на лобі ростуть часом й інші частини тіла (В.Цибулько). Санчо Панса теж упізнав їх одразу, та поклав собі потаїти од них, де і в якому стані його пан перебуває, тим і сказав лише, що пан його робить в одному місці якусь вельми важливу справу, а де і яку — того він, Санчо, зроду не виявить,- хоч би йому і очі з лоба виймали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Каїни порозумнішали. Тепер вони ставлять тавро на лоб Авелю (С.Є.Лєц). Нова акція від «Армані»: купи дві сукні з нової колекції і дістань від чоловіка в лобешник]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Забривать, забрить – заго́лювати, -люю, -люєш, заголи́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Лоб
• Брить, забривать лоб (лбы) кому
(истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багатьох) чуби (лоби) голити, поголити кому.
• Глаза лезут на лоб
– очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть.
• Как поленом по лбу
– як обухом по голові.
• Лбом стены (стену) не прошибёшь
– головою стіни не проб’єш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти гори піском не сипати. Пр. Голим задом їжака не задавиш. Пр. Батога з піску не уплетеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр.
• Лоб широк, а в голове тесно
– під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр.
• Медный лоб
– мідний лоб; безчільник; нахабний дурень.
• На лбу не написано
– на чолі (на лобі) не написано (не намальовано).
• Подкатывать глаза под лоб
– пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба.
• Пустить [себе] пулю в лоб
– пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися.
• С высоким лбом
– високочолий (високолобий). [Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. Шевченко.]
• Семи пядей во лбу
– розуму як наклано. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон; розуму аж понад голову. Більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові. Пр. Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік.
• Уши выше лба не растут
– вуха вище лоба не ходять. Пр. Вище від лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр.
• Хлоп его в лоб, да в мешок
– цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру). Пр.
• Что в лоб, что по лбу
– що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Заго́лювати, заголи́ти
1)
обнажать, обнажить;
2)
забривать, забрить (в солдаты); заго́люватися, заголи́тисяобнажаться, обнажиться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить.
2) Забривать, забрить.
...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.

Запропонуйте свій переклад