Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів
Запропонувати свій переклад для «кон»
Шукати «кон» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кон –
1) (предел) межа́, грани́ця, рубі́ж (-бежа́); (начало) поча́ток (-тку).
• От -на – споконві́ку; срвн. Искони́;
2) (конец, смерть) край (р. кра́ю), кіне́ць (-нця́).
• Скот у нас в кон пошёл – худо́ба в нас почала́ ги́нути (здиха́ти), у нас почала́ся (пішла́) по́шесть (пі́шов промі́рок) на худо́бу.
• До -ну – до кінця́, до ско́ну, до скона́ння;
3) (очередь) че́рга́, че́ред (-ду), (зап.) ко́лія, ряд (-ду).
• Кон его пришёл – прийшла́ його́ (йому́) че́рга́ (ко́лія).
• По первому -ну –
а) (в первый раз) пе́рший раз, пе́ршого ра́зу;
б) (в первую очередь) у пе́ршу че́ргу, в пе́ршім ря́ді, на са́мий пере́д, (зап.) наса́мпере́д;
4) (место игры) кін (р. ко́ну).
• Сбить кого с -ну – ски́нути кого́ з поса́ди, позба́вити кого́ вла́ди (ваги́), зве́сти́ кого́ ні на́що.
• Поставить свою судьбу (участь) на кон – поста́вити (ки́нути) свою́ до́лю (своє́ життя́) на кін (на ка́рту);
5) товари́ство, гурт (-ту), компа́нія, ку́па.
• Он не нашего -ну – він не з на́шого гу́рту (товари́ства), не з на́шої компа́нії, він не з на́ших.
• Либо в кон, либо вон – або́ до ку́пи, або́ з ку́пи.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кон –
1) (предел) межа́, грани́ця, рубі́ж (-бежа́); (начало) поча́ток (-тку);
2) (конец, смерть) край (р. кра́ю), кіне́ць (-нця́);
3) (очередь) че́рга́, че́ред (-ду), (зап.) ко́лія, ряд (-ду);
4) (место игры) кін (р. ко́ну);
5) товари́ство, гурт (-ту), компа́нія, ку́па;
• до кону – до кінця́, до ско́ну, до скона́ння;
• кон его пришёл – прийшла́ його́ (йому́) че́рга́ (ко́лія);
• либо в кон, либо вон – або́ до ку́пи, або́ з ку́пи;
• он не нашего кону – він не з на́шого гу́рту (товари́ства), не з на́шої компа́нії, він не з на́ших;
• от кона – споконві́ку;
• по первому кону – а) (в первый раз) пе́рший раз, пе́ршого ра́зу; б) (в первую очередь) у пе́ршу че́ргу, в пе́ршім ря́ді, на са́мий пере́д, наса́мпере́д;
• поставить свою судьбу (участь) на кон – поста́вити (ки́нути) свою́ до́лю (своє́ життя́) на кін (на ка́рту);
• сбить кого с кону – ски́нути кого́ з поса́ди, позба́вити кого́ вла́ди (ваги́), зве́сти́ кого́ ні на́що;
• скот у нас в кон пошёл – худо́ба в нас почала́ ги́нути (здиха́ти), у нас почала́ся (пішла́) по́шесть (пі́шов промі́рок) на худо́бу;
• стоять (быть) на кону – стояти (бути) на кону́. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СТА́ВИТЬ (на ноги) зво́дити, (на пости) розставля́ти, (до стінки) приставля́ти, (на чолі) наставля́ти, (намет) розбива́ти, (на стіл) подава́ти, (печать) приклада́ти, (наперед) висува́ти, (ставку) роби́ти, (п’єсу) розі́грувати, пока́зувати, /в театрі/ побут. дава́ти, (голос) шко́лити, /док. ви́шко́лити/, (вимоги) заявля́ти, виставля́ти, (на голосування) вино́сити, (питання) пору́шувати;
ста́вить в безвы́ходное положе́ние припира́ти до сті́нки;
ста́вить в вину́ ще інкримінува́ти, ста́вити на карб, галиц. приви́нювати;
ста́вить ве́хи укр. тичкува́ти;
ста́вить в зави́симость узале́жнювати;
ста́вить в заслу́гу кому визнава́ти заслу́гу чию;
ста́вить во главу́ угла́ ста́вити на пе́рше мі́сце, бра́ти за осно́ву;
ста́вить в затрудни́тельное положе́ние заганя́ти /заво́дити/ на слизьке́, заганя́ти в кут;
ста́вить в нело́вкое положе́ние садови́ти в калю́жу;
ста́вить в тупи́к збива́ти з пантели́ку, спантели́чувати;
ста́вить в упрёк кому ста́вити на карб;
ста́вить диа́гноз діягностува́ти;
ста́вить зада́чей ма́ти за мету́;
ста́вить зада́чу пе́ред кем кла́сти мету́ /зага́дувати/ кому;
ста́вить знак ра́венства ме́жду чем і чем дорі́внювати що до чого;
ста́вить леса́ обришто́вувати;
ста́вить на вид попереджа́ти;
ста́вить на (вещево́е, пищевое) дово́льствие ста́вити на постача́ння (одя́гом, харча́ми);
ста́вить на ка́рту что ризикува́ти чим;
ста́вить (на) предохрани́тель військ. забезпе́чувати;
ста́вить па́лки в колёса ще ки́дати коло́ди під но́ги;
ста́вить пе́ред необходи́мостью чего зму́шувати до чого;
ста́вить под ружьё мобілізува́ти;
ста́вить под уда́р ще наража́ти на небезпе́ку /на ли́хо, на уда́р/;
ста́вить свое́й зада́чей /ста́вить свое́й це́лью/ ста́вити /кла́сти/ собі́ за мету́;
ста́вить себе́ це́лью суч. виставля́ти собі́ пла́нку;
ста́вить себя́ в нело́вкое положе́ние сади́ти (само́го) себе́ в калю́жу;
ста́вить себя́ в смешно́е положе́ние галиц. осмі́шувати себе́;
ста́вить то́чку ще підво́дити ри́ску;
ста́вить то́чки над ’и’ розставля́ти акце́нти;
ста́вить ударе́ния наголо́шувати;
ста́вить усло́вием ста́вити як умо́ву;
ни во что не ста́вить ма́ти за ніщо́;
ста́вящий що /мн. хто/ ста́вить тощо, зви́клий ста́вити, зго́дний /зда́тний/ поста́вити, за́йня́тий стано́вленням, стил. перероб. взя́вшися поста́вити;
ста́вящий в зави́симость стил. перероб. узале́жнюючи;
ста́вящий в затрудни́тельное положе́ние зда́тний загна́ти в кут;
ста́вящий в заслу́гу що визнає́ заслу́гу;
ста́вящий в изве́стность покли́каний поінформува́ти;
ста́вящий в нело́вкое положе́ние маста́к сади́ти в калю́жу;
ста́вящий во главу́ угла́ гото́вий взя́ти за осно́ву;
ста́вящий пе́ред необходи́мостью зда́тний зму́сити;
ста́вящий в счёт кому ра́ди́й поста́вити на карб /закарбува́ти/;
ста́вящий в тупи́к зда́тний спантели́чити, (про питання) заско́чливий;
ста́вящий в уко́р кому что схи́льний докоря́ти кому за що;
ста́вящий в упрёк кому ра́ди́й заки́нути;
ста́вящий зада́чу пе́ред кем стил. перероб. зага́дуючи кому;
ста́вящий знак ра́венства ме́жду чем і чем гото́вий дорівня́ти що до чого;
ста́вящий крест гото́вий поста́вити хрест;
ста́вящий магары́ч стил. перероб. з могориче́м у рука́х;
ста́вящий на вид що роби́ть заува́ження;
ста́вящий на ка́рту что стил. перероб. ризику́ючи чим;
ста́вящий на кон ризика́нт;
ста́вящий на ме́сто кого зму́шений показа́ти мі́сце кому;
ста́вящий ни во что стил. перероб. ма́ючи за ніщо́;
ста́вящий о́пыты за́йня́тий до́слідами;
ста́вящий пе́ред необходи́мостью чего зму́шуючи зробити що [ста́вящий пе́ред необходи́мостью отступле́ния зму́шуючи відступи́ти];
ста́вящий под ружьё кого стил. перероб. мобілізу́ючи;
ста́вящий под удар стил. перероб. наража́ючи на небезпе́ку /уда́р/;
ста́вящий вы́ше всего́ (ста́вящий превы́ше всего́) ста́вши цінува́ти над усе́;
ста́вящий препя́тствия перешко́джувач;
ста́вящий пробле́му стил. перероб. висува́ючи пробле́му;
ста́вящий пье́су постано́вник п’є́си;
ста́вящий ребро́м после́днюю копе́йку гото́вий тягти́ся з оста́ннього;
ста́вящий реко́рд що здобува́є реко́рд;
ста́вящий самова́р за́йня́тий самова́ром;
ста́вящий свое́й зада́чей /ста́вящий свое́й це́лью/ взя́вши собі́ за мету́;
ста́вящий себя́ на чьё ме́сто гото́вий улі́зти в чию шку́ру;
ста́вящий с ног на го́лову (доказ) ви́воротній;
ста́вящий то́чку зму́шений поста́вити кра́пку;
ста́вящий то́чки над ’и’ покли́каний розста́вити акце́нти;
ста́вящийся ста́влений, стано́влений, кла́дений, зво́джуваний, наста́влюваний, приста́влюваний, розста́влюваний, розби́ваний, пода́ваний, прикла́даний, ро́блений, вису́ваний, розі́груваний, пока́зуваний, зая́влюваний, вино́шуваний, пору́шуваний;
ПОСТА́ВИТЬ, поста́вить в безвы́ходное положе́ние ще загна́ти в кут, припе́рти до сті́нки;
поста́вить в вину́ поста́вити за прови́ну, інкримінува́ти, галиц. привини́ти;
поста́вить в нело́вкое положе́ние /поста́вить в глу́пое положе́ние/ загна́ти на слизьке́;
поста́вить в по́лную зави́симость зати́снути в кула́к;
поста́вить в счёт записа́ти на раху́нок;
поста́вить в тупи́к спантели́чити, зби́ти з пантели́ку;
поста́вить де́ло нала́годити спра́ву;
поста́вить на вещево́е /пищево́е/ дово́льствие поста́вити на постачання о́дягу /харчі́в/;
поста́вить себе́ (нелёгкую) цель образ. зада́ти пла́нку (ду́же ви́соко);
поста́вить на я́корь зая́корити;
поста́вить себе́ це́лью (сделать) заповзя́тися (зробити);
поста́вивший ОКРЕМА УВАГА;
поста́вивший крест /поста́вивший на ка́рту/ стил. перероб. поста́вивши хрест /на ка́рту/;
ПОСТА́ВЛЕННЫЙ (голос) (ви́)шко́лений.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сороколі́тній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Вари́ти, -рю́, -риш, гл. *4) Ва́ром ва́рить. Стоит нестерпимый зной. Звісно—літо, варом варить, дух займається. Кон. III. 29.
*Везю́чий, -а, -е = Везу́чий. А що вже кінь, так кінь: і баский, і веселий, і везючий. Кон. II. 62.
*Велелі́пний, -на, -не, Велелепный, великолепный. Ночі йому минали за бенькетами по велеліпних віллах. Кон.
Видаве́ць, -вця́, м. *2) Предатель. За мною, дітки, нічого вам таїтися: я не видавець. Кон. III. 145.
Вида́ти, -да́ю, -єш, гл. *Чого я там не видав? Кон. ІІІ.
*Ви́зирити, -рю, -риш, гл. Высмотреть. Визирила собі Настя славного парубка. Кон. III. 276.
Ві́рчий лист. *Як же ти підписувала вірчий лист? Кон.
Водни́к, -ка́, м. *2) Кадка для воды. Ум. Водничо́к. Біля дверей у діда в хаті був водничок. Кон.
Горо́жа, -жі, ж. *Скрізь добра горожа. Кон.
Гро́ші, -шей, ж. *За так гро́шей. Даром, без денег. Для тебе ні по чім: за так гроші. Кон.
Движо́к, -жка́, м. *3 тварі його і з движків було знати. Кон.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, *ударить. *Сидів, сидів, далі зненацька як демене кулаком об стіл. Кон.
*Диво́чний, -а, -е. Необычный, удивительный, чародейственный. І слухала, як молодий дивочний гость той говорив. Шевч. «Марія». То найдивочніша людина, яку тільки на моїм віку доводилось мені бачити. Кон.
*Дня́ни́й, -а, -е =Де́нний. Освіжитися від спеки дняної. Кон.
Дою́н, -на, м. *Доилыцик, переносно: пользующийся чужим трудом, кулак. *Доюни та жиди біля людського лиха руки гріють та радіють. Кон.
Дуле́вина, -ни, ж. *Ніже ні не перемінився, наче він з дулевини був. Кон.
Дух, -ха и -ху, м.
3) *Така вже в його воскова вдача була: аби до духу, так і тане. Кон.
4) *Бо́гу дух відда́ти. Умереть. А сам припав к сирій землі, віддав богу дух. Нп. *Бу́ти бо́гу ду́ха ви́нним. Быть совсем неповинным.
5) *Да́ти ду́ху кому́. Отдуть кого, отлупить. Крим. *Па́дати на ду́сі. Падать духом. Через ту свідомість упав я сильно на дусі. Борд.
Жалібни́ця, -ці, ж. *Сестра́—. Сестра милосердия, сестра-милосердица. Ще більше потрудилися оті сестри милосердні, сестри-жалібниці, як прозвав їх народ. Кон.
*Жартома́, нар. В шутку, шутя. Слухаю його й не тямлю, що казати: думаю—се дід жартома, а серце чує, що ні. Кон.
*Животко́вий, -а, -е. Желудочный. Животко́ва горі́лка. Полезная для желудка. Кон. III, 50.
Забивни́й, -а́, -е́. * Забивна путь, що й казати. Кон.
*Заво́дини, -дин, ж. мн. 1) Обзаведение. Ніяк не зіб’ємось на заводини. Кон.
2) Причитания по умершему. Сл. Яворн.
*Задляти, -ля́ю, -єш, гл. = Задля́тися. Сл. Нік. Задля́ти хо́ду. Убавить шагу, замедлить шаги. Юда задляв ходу. Кон.
За́кло, -ла, с. *Я тоді саме під житом на заклі лежав. Кон.
Замишлі́вка, замишля́нка, -ки, замишляни́ця, -ці, ж. *2) Затейница, проказница, шатунья. Там така тобі замишлянка, що куди! Тільки й знає квітки хлопцям пришивати. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. *3) Зачинщица, заправило. Вона в тому ділі замишлянка була. Лип. у., с. Ситківці. Ефр. *4) Умница. Вона, кажуть, замишлянка і голова у неї не з моркви. Кон. Я знаю, що ти замишлянка, та й у мене голова не гвіздком в тім’я бита. Кон.
Замі́ристий, -а, -е. *1) Обдуманный, осмысленный. Желех. *2) Смелый, удалой. Желех. *3) Хитроумный, предприимчивый, себе на уме. Сл. Нік. Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166. *Балакучий, укладливий, заміристий, аж-аж! Крим. *Він парубчина... заміристий, з клепкою в голові. Кон.
*Зано́зистий, -а, -е. Колючий, задорливый, неприятный. Вдача у неї занозиста. Кон.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. *3) О пчелах: закупорить, заделать вощиной ячейки. Як виграється мед добре, то тоді бджоли запечатають його вощиною. Пир. у., Кон.
*Запопа́дливо, нар. Ревностно, старательно. Заходився міркувати і запопадливо братися до того, щоб запомогти землякові. Кон.
*Засапаті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Заса́пуватися. Потомилися, засапатілися ми так, що й не сказати. Кон.
Заслужени́на, -ни, ж. *Заслуженина переходила в Лейбину кишеню. Кон.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. *2) Запечься. Уста засмагли. Кон.
За́совка, -ки, ж. *Вивела з сіней і двері за нами на засовку. Кон.
*Засупо́нити, -ню, -ниш, гл. Стянуть хомут. —ро́та, па́щу. Заставить молчать. Я тобі засупоню пащу! Кон.
*Зау́чувати, -чую, -єш, гл. Начинать обучение грамоте. Як мене заучували. Кон.
II. За́хід, -ходу, м. *2) Чаще во мн. ч. за́ходи, дів. Мера, мероприятие. Його педагогичні заходи ні до чого доброго не привели. Кон. *5) Первый выход в карточной игре. А з кого там заход? Ходи! Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Место отхода, уход. Люде звикли там (на Поліссі) на своїх далеких полях та сіножатях ставити собі холодні хатки або хоч куріні та халабуди і живуть по тих «заходах» цілими тижнями у робочу пору. М. Левиц. «Оповідання». 135.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. *Швидко зачахла, зачавліла і скоро дуба дала. Кв. «Кон. відьма».
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. *Зашморгни́ язи́к. Замолчи. Кон. III. 13.
Зво́дити, -джу, -диш, сов. в. зве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 2) *Зво́дити ха́ту. Воздвигать, строить дом. Н.-Левиц.
3) *Зве́сти́ бу́чу. Поднять крик, шум. Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Сочинять, выдумывать. Баби звели брехню. Сл. Яворн.
8) Истреблять, истребить, *изводить, извести. *—час. Попусту тратить время. Годі! не зводьте часу ні собі, ні мені. Кон. «Баба Явдоха». *12) — на о́чі кого́. Устроить очную ставку кому. Тра їх на вічі звести. Крим.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. *Здитиніла баба. Кон. І. 123.
*Зловоро́жий, -а, -е. Враждебный, зловредный. Яка-будь зловорожа душа лиходійна візьме та й підпалить тобі стодолу. Кон. І. 119.
*Зяв, -ва, м. Зев, пасть. Кон. Пир.
*Зя́вище, -ща, ср. Увелич. от зяв. Пир. у., Кон.
Зять, -тя, м. *Зять любить взять. Кон. III. 80.
И́мпет, -ту, м. *1) Горячая струя воздуха, с силой вырывающаяся из печи. Кон.
*Імкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Надумать, придти к заключению, решить. Тоді він імкнув собі, що ліпше вернутися йому до господи. Кон. III. 166.
*Кабанкува́тий, -а, -е. Полный, ожиревший. Чоловік не старого віку... кабанкуватий, широкоплечий. Кон. «Правда», 1890. I. 12.
Кабаню́га, -ги, м. *Ти б краще, старий кабанюго,... розказав би по-людськи. Кон. II. 199
*Кайми́стий, -а, -е. Отороченный каймой. Вив’язалася каймистою хусткою. Кон. І. 120.
*Каланта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Кала́нити. Кон.
Кат, -та, м. Кат-ма,— має. *Бери, Семене, що дають, а то й того кат-матиме. Кон. І. 13. *Не взяв його́ кат. Ничего с ним не сделается; не тем будь помянут. Сущі пронози,—не взяв їх кат: були вони і на конях, і під кіньми. Кон. II. 71.
*Ка́тній, -я, -є́ = Каті́вський. Пошесть піде—тоді вам катніх рук не минуть. Кон. II. 73.
Квокта́ти, гл.
3) *Бодай би ти на живіт день і ніч квоктав та й не переставав! Кон. І. 137. Почала ото моя Настя квоктати. Кон. III. 392.
*Кермува́тися, -у́юся, -єшся гл. (чим). Руководствоваться (чем). Люде... повинні кермуватися інтересами загальної ідеї. Кон.
Кисля́к, -ка́, м.
2) *Постановила миску, гладишку кисляку. Кон. III. 152. *3) Угрюмый, вялый человек. Тавр. Сл. Яворн.
Ки́шло, -ла, с. *Житимуть на власному кишлі. Кон. III. 346.
Ківш, ковша́, м. Ви́пити (*дозна́ти по чому) ківш лиха. ...*По́вен ківш. С избытком, предостаточно. У його, думаю, і без того повен ківш (суму). Кон. II. 72.
Кіне́ць, -нця́, м.
2) *Зво́дити кінці́. Оканчивать дело. Як собі хочете..., а зведіть кінці до купи. Кон. III. 407.
Кінь, коня́, м.
1) *Бу́ти на коні́ й під коне́м. Испытывать многое, пройти огонь и воду. Були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою. Кон. II. 71. *Хоч коне́м грай. Просторно. Добра хата, хоч конем грай. Мирн. І. 372.
Кі́стка, -ки, ж.
1) *На́че кі́стка. Слишком твердый. Сухе дерево—наче кістка. Кон. III. 73. *3) Косточка плода. Зварить вона великий горщик слив, а тоді ллє на діряву миску, що в дні повіртяні діри; то ті сливи геть ізбіжать, а в мисці зостануться кістки. Крим.
Кладня́, -ні́, ж. *2) Кладка, складывание. Пир. у., Кон.
Кле́пка, -ки, ж.
1) Нема́є тре́тьої (дев’я́тої) кле́пки в голові́. *Наш пан сотник не мав дев’ятої клепки. Квітка. «Конот. в.». І. 259. *3 кле́пкою в голові́. Неглупый. Він парубчина—не взяв його кат—заміристий, з клепкою в голові. Кон. І. 124. *2) Палисадная жердь. Дві клепки з штахет випали—і собаки, і свині влізають тепер у тую дірку. Крим.
Клино́к, -нка́, м. *2) Часть, отрезок поля. Моя земля врізалась клином у вашу, а Павло Миронович взяв та й показав той клинок вашим. Кон. «Правда». 1875. 140.
*Клі́нчити, -чу, -чиш, гл. Просить, клянчить, надоедать. Кисіль і пристав до царя: клінчить та й клінчить. Кон. II. 60.
Клі́тка, -ки, ж. *5) Остов строения. Купив (дерева) і на клітку, і на вал, і на рамена. Кон. I. 221.
Ко́ба, -би, ж. *Ум. Ко́бка. Пир. у., Кон.
Кова́ль, -ля́, м.
1) *Ковалі́ кую́тъ. Оторопь берет. Ждемо (генерала). Кажу я до писаря: «кують у мене ковалі». Кон. II. 28.
Кова́льський, -а, -е. *По-кова́льськи ди́хати. Сопеть, сердиться. Мовчу я та по-ковальськи сам на себе дишу. Кон. III. 392.
*Ко́вбик, -ка, м. Желудок, живот. Бодай би йому ковбик грудьми виперло. Кон. II. 137. Гукай, думаю собі, хоч ковбика свого ввірви—нічого тепер вже не вдієш. Кон. І. 203.
Ко́лесо, -са, с. 2) *Ко́лесом заходи́ти. Закружиться. Думки колесом заходили. Мирн. І. 24. *На за́дні коле́са огляда́тися. Действовать осмотрительно, быть на стороже. Позирай, дівко, на задні колеса. Кон. II. 122.
5) *К. ходи́ти. Акробатический трюк, состоящий в плавном быстром переваливании в одну из сторон с ног на руки. Микола наш коні колесом завертає, каже, остило пішки. Пир. у., Кон.
*Колешня́, -ні́, ж. Передняя, колесная часть плуга. Пир. у., Кон.
Колі́но, -на, с. 1) *Колі́ном виперти. Насесть на кого-либо, силой заставить; вытеснить. Громада... виперла мене на старшину, прямо коліном виперла. Кон. II. 26.
Коло́дочка, -ки, ж. *5) Мн. Колодочки́, -чо́к. Оперение. В колодочки́ вби́тися. Опериться, вырости, войти в силу. Курчата саме в колодочки вбиваються. С. Пальчик Звен. у. Ефр. Воно ще тоді в колодочки вбивалося. Кон. III. 392. У колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає. Мирн. III. 131.
Коло́мазь, -зі, ж. *Траплялося, що й помічу у отця Максима коломазь на закаблуці, дак я собі байдуже. Кон. III. 355.
Коля́ка, -ки, м. и ж. *Де це ви такого коляки собі доп’яли. Пир. у., Кон.
Комашня́, -ні́, ж. соб. *Комашня́ ла́зить. Дрожь пробирает. Чую, що чогось наче комашня у мене по ногах і по спині лазить. Кон. І. 110.
Кори́то, -та, с. 1) ...Шух. I. 248. *Херс., Анан. у. Переш. *Під кори́то хова́ти, підверта́ти, кори́том наверта́ти. Согласно обычаю, на время весі́лля под кори́то прячут старшую незамужнюю сестру, выдавая замуж младшую. Пир. у., Кон. Переносно: перещеголять, нос натянуть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. 4P. 285. Ум. ...*кори́тко.
Крам, -му, м. *3) Мануфактура, вообще ткани, кроме кустарных полотен и сукон. У нашій брацькій не тільки бакалія, а й крам є. Пир. у., Кон.
*Крапеля́стий, -а, -е = Крапли́стий. Линув буйний краплястий дощ. Кон. III. 337. Піт крапелястий укрив йому лоб. В. Мова.
Кра́ска, -ки, ж. *4) Кровь на сорочке новобрачной. Чи ту краску кіт ізлизав, чи дощі обмили, чи... вродилася, мо батьки не гледіли... Свад. нп. Пир. у., Кон. *5) Вообще кровь из женск. полов. орган. Що та кушорка не говорила-б, а я вже тридцять літ бабую, то оце кажу вам, як піде перед дитям краска, то воно чи мертвеньке буде, чи все одно довго не житиме. Пир. у., Конон.
Кре́йда, -ди, ж. *Кре́йдою взя́тися. Побледнеть. Стоїть, очима на людей блимає і увесь крейдою взявся. Кон. III. 360.
*Кривоприся́жник, -ка, м.
1) Клятвопреступник.
2) Дающий ложную присягу. Кон.
*Крикли́вці, -ців, ж., мн. = Крикли́виці. Крикливці напали. Кон. «Правда», 1875, 174.
Кружина́, -ни́ и кружиня́, -ні́, ж. *2) = Круг 4. Кружина та виходила от з чого. Коли б не було загати, дак зробив би кілька ступнів через межу та й годі; а тепер—ходи навкруги. Кон. III. 275.
*Крумса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пить запоем. Днів три без просипу крумсає. Кон. IV. 26.
Крючо́к, -чка́, м. *6) Писец, крючкотворец, взяточник. Там, у присуствії, крючків тих,—аж сумно глянуть! Умань. Ефр. *7) Обход закона, хитрость. Я тебе законам навчу і до всяких крючків привчу, і на адвоката виправлю. Кон. II. 12.
Ку́блитися, гл. *В тихому болоті самі чорти кубляться. Кон. II. 141.
*Кубовий, -ва, -ве. Из ку́бової материи (нелинючий ситец или кита́йка синего цвета). Баба Жмурка вбралася в кубову корсетку. Кон. І. 120.
Кукі́бник, -ка, м. *В хазяйстві дбаха невсипущий, кукібник мозолистий. Кон. І. 188.
Купи́ло, -ла *и купи́лно, -на, с. Деньги (шуточно), *средства, покупная способность. *Купив! А чи було ж у його купило? Кон. I. 122.
Кура́тор, -ра, м. *2) Попечитель. Петров, прийшовши до куратора Траскина, подав йому донос. Кон.
*Курвалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Вести распутный образ жизни. Пир. у., Кон.
*Кухова́рство, -ва, с. Поварство, стряпанье. Кон.
Ку́ций, -а, -е.
4) *Щоб часом куцому на хвіст не наступив. Кон. II. 60.
Лабе́ти, -тів, ж. мн. *В лабе́ти вско́чити. Попасть в беду. Треба, щоб хто тямущий та видющий провів і стежку вказав, не то можна в лабети вскочити. Кон. III. 143.
*Лабу́зник, -ка, м. Ухажер, обольститель. Ох, стережись, дівко: лабузник він. Кон. I. 123.
Лад, -ду́, м.
1) *Ні до ла́ду, ні до при́кладу. Невпопад. Цимбалистий знов ні до-ладу, ні до прикладу, а як то кажуть— нате й мій глек на капусту—не дочув як слід... та й каже. Кон. II. 30. Ні до ладу, ні до прикладу—їзіж те, що я викладу. H. посл. Умань. Ефр. *Ні ла́ду, ні скла́ду. Бессмыслица. Таке замолов, що ні ладу, ні складу. Полт. у. Г. Йов. *Тим са́мим ла́дом. В том же порядке. Вертала громадка женців тою самою дорогою й тим самим ладом, яким ішли рано в поле. Борд. *Ладу́ дійти́. Разобраться, привести в порядок. Сам Соломон ладу б не дійшов. Св. Л. 317. *На лад піти́. Принять благоприятный оборот. Ідіть додому: ваше діло на лад пішло. Мирн. Пов. I. 157. *Не до ладу́. Неумело, некстати. Ці хатки так не до ладу поставляні, що й сказати не можна. Крим.
3) *Не зна́ти сві́тові ладу́. Ничего не понимать. А коли не знаєте світові ладу, то й не мішайтесь. Св. Л. 113. *І той лад пога́с. Еще хуже стало. А як помер старий, то вже і той лад погас: почали ділитись та битись. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Ла́дан, -ну, м. *Не ла́даном па́хне. Не шутки, не пустяки, грозит неприятностями. Він покрутив своєю бородою та й каже: «Щось воно не ладаном пахне». Кон. II. 80.
Ла́дний, -а, -е.
1) *У людей і кілька дітей, та гарно; а у мене вона одна, та не ладна. Кон. III. 81.
Ламанці́, -ці́в, мн. *До самої смерти ламанці з маком уминав. Кон. І. 4.
Лан, -ну, м. Ум. Лано́к. *Жадним словом і не згадав про той ланок. Кон. III. 92.
*Ланцю́жник, -ка, м.
1) Носящий цепи, кандальник.
2) Землемер (насмешливо). А ланцюжники ті скрізь однакові. Кон. III. 287.
II. Ла́сий, -а, -е. 2) *Який ласий на ковбаси. Кон. II. 84.
*Лебезува́ти, -зую, -єш, гл. Лебезить, притворяться. Добре тямив, що інспектор лебезує. Кон. III. 40.
Легкоби́т, -та, м. Человек, не занимающийся тяжелым трудом, *пенкосниматель. *Легкобитом він вік звікував. Кон. І. 5.
Леґува́ти, -ґу́ю, -єш, гл. *На храм божий леґую. Кон. І. 126.
Лиск, -ку, м. *2) Широкая боковая часть чего-либо узкого, острого, — напр., ножа. См. Ли́ском. Пир. у., Кон.
*Ли́ском, нар. Плашмя. Не бий руба, а бий лиском. Пир. у., Кон.
*Лискуне́ць, -нця́, м. Блестящий предмет, блестящая игрушка. Як би кому другому, то б і не дала такого лискунця. Кон. I. 132.
Лист, -ту, м. 1) *І ли́сту не зна́ти. Листьев не видно. Уродять (груші), так і листу не знати, так рясно. Кон. І. 10.
2) *Ві́рчий лист. Верительная грамота. Сл. Нік. *Листо́чком припада́ти, ли́пнути. Льнуть, ухаживать. Хлопчик мій листочком до мене припаде, обійме. С. Пальчик Звен. у. Ефр. Баба Явдоха листочком до неї. Кон. І. 120. Паненята до його листочком липнуть. Кон. II. 13.
Листови́й, -а́, é. *2) Листова́ бля́ха. Листовое железо. Пир. у., Кон.
Ли́ти, гл. 1) *Сльоза́ми ли́ти. Горько плакать. Сл. Нік. *Немов з відра ллє. Идет проливной дождь. Дощ тюжить, немов з відра ллє. Кон. II. 43.
Ли́хо, -ха, с.
1) Вда́рити ли́хом об зе́млю. Стряхнуть с себя горе, *забыть о беде. *Аби́ ли́хо ти́хо. Лишь бы как-нибудь обошлось. Шкода не моя... та що вже! Аби лихо тихо. Кон. II. 42. *До ли́ха та ще ли́хо. Беда не ходит одна. До лиха та ще лихо; до печеного та ще вогню прикладають. Мирн. Пов. I. 120.
*Лиході́йний, -а, -е. Злодейский, преступный. Яка-будь зловорожа душа лиходійна візьме та й підпалить тобі стодолу. Кон. I. 119.
Лід, леду и льоду, м. *Як трі́снуть льоди́. Когда вскроется река. Борд. *Від льо́ду до льо́ду. Круглый год. Меду у його від льоду до льоду без виводу. Кон. І. 10. *Як на льоду́. В неловком положении, не солоно хлебавши. Оставсь інспектор як на льоду. Св. Л. 299. *На лід посади́ти. Поставить в неловкое положение, подвести, оконфузить. Ото посадили парубка на лід—тільки очима хліпає. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Лій, -ло́ю, м. *Зали́ти за шку́ру ло́ю. Досадить кому. Залив він нам усім за шкуру лою. Кон. II. 143.
Лікоть, -ктя, м. *Те́рти лі́кті. Пребывать постоянно, околачиваться. Батько тер лікті у якомусь суді. Кон. II. 145.
Лі́пшати, гл. ...*Кон.
Лоза́, -зи́, ж.
3) *Добре його відшмагали лозою. Умань. Ефр.
5) *В до́вгі ло́зи піти́. Пуститься в бега. Ноги на плечі та й гайда в довгі лози. Кон. III. 303.
Лопа́та, -ти, ж.
1) *Хоч лопа́тою горни́. Очень много, очень сильно. Оттоді то грошви з усіх боків так і суне—лопатою горни її. Мирн. III. 88. Голос у нього такий густий, хоч лопатою горни. Кон. II. 29.
Лопу́цьок, -цька, м. *Го́лий як лопу́цьок. Гол как сокол. Але ж самим жениханням не наїсишся... Голий він як лопуцьок. Кон. I. 124.
Луна́, -ни́, ж. 2)*Луна́ ко́титься. Эхо раздается. Хропе, що аж луна по хаті котиться. Кон. II. 127. *Б’є луно́ю. Гремит эхо. Руданськ.
Ма́ків, -кова, -ве. *На ма́кове зе́рно (зе́рнятко, зере́нце). Чуточку, капельку; (с отрицанием) ничего. Хоч би тобі на макове зерно що зробив. Кон. II. 3. Я нікому нічого й на макове зернятко. Кон. II. 134.
*Манівці́, -ці́в, м. мн. Непроторенные пути. Зби́тися на манівці́, піти́ манівця́ми. а) Уйти с проторенной дороги. б) Запутаться в блужданиях. Сл. Нік. Манівця́ми. Окольным путем; намеками. Та й ну, як кажуть, манівцями. Кон. II. 65.
Марнува́ння, -ня, с. *Марнува́ння ча́су. Потеря времени. Кон.
Масткосло́вити, гл. *Як почав його масткословити, той і пішов. Кон. І. 14.
Масть, -ти́ и масць, -ці, ж. 2) *У нас такої масти коні не водяться. С. Пальчик Звен. у. Ефр. *А який же той кінь на масть? С. Пальчик. Ефр.
3) *Не до ма́сти (бу́ти). Не подходить ко вкусу, не нравиться. Ох, небого, не до масти ти йому. Кон. II. 124.
Мед, -ду, м.
1) *Не з ме́дом, не мед. Не сладко. Не з медом йому прийдеться, як у москалі потягнуть. С. Пальчик Звен. у. Ефр. Воно точно, що не мед. Кон. II. 83. *Не ме́дом па́хне. Не легкое дело, неприятное дело. Така далека дорога і в літку не медом пахне. Кон. I. 113. *На язиці́ мед. Сладкие речи. В його на язиці мед, а в душі чортяча думка. Кон. II. 120. *На соло́дкім меду́. На пирушке. На солодкім меду я була. Умань. Ефр.
*Межови́к, -ка, м. Землемер. Межовики зарізали нас без ножа. Кон. II.
I. Ми́ло, -ла, с.
1) *Па́нським ми́лом умива́тися. Обращаться в высшем кругу; заважничать. Хоч той судовичок і з аби-яких, а все ж воно панським милом вмивалося. Кон. II. 63. *Аж ми́ло лягло́, вста́ло. Пот прошиб. Аж упрів, аж мило на йому лягло. Мирн. ХРВ. II. 107. Аж мило на конях встало—так гнав. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
*Миро́ваний, -а, -е. (Миром) помазанный. Усі вони одним миром мировані. Кон. І. 210.
Мі́ра, -ри, ж.
1) *Без мі́ри. При сравн. степ.: несравненно. Вона... без міри дужча, яскравіша. Ніков. *На мі́рі ста́ти. Приобрести равновесие, успокоиться. Тремтів спочатку, як хорт на дворі в-осени, а далі душа й на мірі стала. Св. Л. 141. Не в мою́ мі́ру мі́ряючи. *Трохи вадило йому, що отут, над самим оком, не в мою міру, бородавка сиділа. Кон. II. 119.
Мли́во, -ва, с.
3) *На мливо у нас, крий боже, яка велика нужда. Кон. II. 31.
Млин, -на́, м. *3) = Вітря́к. Нема вітру, то й млин не меле. С. Пальчик Звен. у. Ефр. І довго ще не міг ніяк втікти від того порожнього млина. Тобіл. V. 83. За селом, біля Гринтаєвої левади, стоїть кривого Тихона млин: ізігнувся, підтрух, травою та бадиллям поріс; із шости крил осталося тільки троє. С. Васильч. Підвести́ під млин. Напакостить, подводить болтовней. Ну, думаю, тільки ти мене підведи під млин, я тобі очі промию. Кон. II. 31.
Млино́к, -нка, м.
1) *Добрий млинок—божий дарок. Кон. II. 32.
*Мокроти́ння, -ня, с. Мокрота. Мокротиння як сперло йому дух, так він і простягся. Кон. I. 207.
Молоди́к, -ка́, м. *2) = Молоди́й 2. Молодик з боярами прийшов, на весілля просить. С. Пальчик Звен. у. Ефр. *3) Молодая поросль. Поміж ними (деревами) пустилось молодику, як конопель на доброму підметі. Мирн. I. 157.
4) На молодику́ *и молодика́. *Во время первой четверти. *Тепер не молодика, а східні дні. Кон. II. 137.
Молоди́ця, -ці, ж. *Вообще замужняя женщина еще неимеющая внучат. Пир. у., Кон.
Моло́зиво, -ва, с. Іти́ до ко́го на моло́зиво. *Як не гребуєте, паничі, то просю до себе над-вечір молозива їсти, бог дитя сьогодня дав. Пир. у., Кон.
Молоко́, -ка́, с. 3) *Молоко́ на губа́х не обсо́хло. Молод еще, молокосос. В иншого матерне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: «пекла нема!» Кон. I. 121. *Молоко́м бра́тися, взя́тися. Седеть, поседеть. Голова йому за одну ніч молоком взялася. Кон. II. 132.
Моло́тися, гл. *Не твоє́ ме́леться. Не твое дело, тебя не касается. Мовчи, бабо! не твоє мелеться! Кон. II. 29.
Молочли́вий, -а, -е. *(Корова) гарного бичка привела і сама вдалася така молочлива. Кон. І. 200.
*Морда́ти, -а́ю, -єш, гл. Особым образом завязывать оброть на лошади. Пир. у., Кон.
Мостни́ця, -ці, ж. *Кликни Ониська, нехай мостницю зірве та подивітеся. Кон. II. 198.
Мотузя́ний, -а, -е. *Життя наше мотузянеє і чом-же ти не перервишся. Н. посл. Пир. у., Кон. *Мотузяна спра́ва (коло́ чо́го). Ненадежное устройство, оснастка чего-либо. Пир. у., Конон.
*Мотя́жка, -ки, ж. Мотовка, растратчица. Вона у мене бережниця, не мотяжка. Кон.
*Мрі́єць, мрі́йця, м. Мечтатель. Змалку він звик мріти, так його і продражнили мрійцем. Він на те не вважав: чи мрієць, то й мрієць — думав він. Кон.

Запропонуйте свій переклад