Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Коробо́к, Коробо́чек, см. Коро́бка, Коро́бочка 1 и Кузово́к, Луко́шко. |
Луко́шко – ко́зу́б, козубня́, козу́бка, козуби́на. [Як не гриб, то не лізь у ко́зуб (Номис)]. |
Ве́ко, (мн.) ве́ки –
1) пові́ка, (мн.) пові́ки, (верхнее веко вместе с ресницей) ві́я́, (мн.) ві́ї. • Смежить ве́ки – склепи́ти пові́ки; 2) (лукошко, ящик у мелких разносчиков) ко́шик, ко́зуб, коро́бка. |
Лубя́нка –
1) (лукошко) луб’я́нка, луб’яна́ козу́бка; 2) (табакерка) луб’я́нка, лу́бка. |
Па́йб[в]а, см. Луко́шко. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Лукошко (лубочная коробка) – ко́зуб, -ба. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Лукошко – ко́зуб (-ба). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Кошка
• Драная кошка (вульг.) – скіпка; худа — як тріска; сама снасть. • Живут, как кошка с собакой (разг.) – живуть, як кіт із собакою (як пес із котом, як кіт із псом); так любляться, як собака з кішкою. • Живуч, как кошка – живучий, як кішка (як кіт). • Знает кошка, чьё мясо съела – знає (чує) кіт, чиє сало з’їв. Пр. • Знай кошка своё лукошко – знай, козо, своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Не літай, вороно, в чужі хороми. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Швець, знай своє шевство [, а в кравецтво не мішайся]. Пр. • Играть в кошки-мышки – гратися у кота й мишки. • Играть, как кошка с мышью – гратися, як кіт з мишею (з мишкою). • Как угорелая кошка [бігати, кидатися] (разг. вульг.) – як очманілий (як очамрілий) кіт. • Кошке игрушки, а мышке слёзы – котові жарти, а мишці плач. Пр. Кішці смішки, а мишці слізки (сльози). Пр. Котові жартушки, а мишці смертушка. Пр. Кому весілля, а курці смерть. Пр. Кому скрутить, а кому змелеться. Пр. • Кошку бьют, невестке наветки дают – кота б’ють, а невістці [на] замітку дають. Пр. Як цапа стрижуть, то баранові звістку дають. Пр. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялася. Пр. Песика б’ють, а левик боїться. Пр. З чужого злого учися свого. Пр. • На сердце кошки скребут (разг.) – туга (журба, клопіт) серце крає; сумно (смутно, тоскно) кому. • Ночью все кошки серы – уночі всі коти бурі (сірі). Пр. Уночі всі коти бурі й усі корови сірі. Пр. На весіллі — всі свати, на хрестинах — куми. Пр. • Отольются кошке мышкины слёзки – віділлються вовкові овечі сльози (слізки). Пр. Відізвуться вовкові кобилячі (коров’ячі) слізки. Пр. Прийде й на пса колись зима. Пр. • Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела – рано пташка заспівала б, якби кішка не спіймала. Пр. Не кажи гоп (гоц), доки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснеш. Пр. Гарна (хороша) пісня, та коли б [то] трохи довша. Пр. • Чёрная кошка между ними пробежала (проскочила) (разг.) – між (поміж) ними чорний кіт перебіг; вони глек розбили; вони розкумалися. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ко́зуб, -ба, козубня́, ко́зу́бка – козубня, лубочная коробка, лукошко. • Ко́зубом ста́ти – замерзнуть, сделаться твердым как кора. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ко́зуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. Ко́зубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. Ум. Козубе́ць. Вх. Зн. 26. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Луко́шко = ко́зуб, козубе́нька, (від сита) — обича́йка. — Козубеньки, з якими ходять по опеньки. Кот. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)