Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «мужний»
Шукати «мужний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Му́жний и Му́жнин – чолові́ків (-кова, -кове), чолові́чий, му́жів (-жева, -жеве), (диал.) мужикі́в (-ко́ва, -ко́ве); му́жній. [Жі́нка володі́ючи чолові́ковим добро́м, му́сить його́ довги́ спла́чувати (Грінч.). Він підбива́є миря́н відібра́ти у вдови́ чолові́чий наді́л (Мирн.)].
-няя жена – му́жня жона́. [Я тут не пройди́світка яка́сь, а му́жняя жона́ (Богодух.)].
-ний или -нин брат – чолові́ків (му́жів) брат.
-няя власть – чолові́кове (му́жеве, му́жнє) пра́во. [Є спра́ви, та́ту, де вже ні ба́тьківське, ні му́жнє пра́во не ма́ють си́ли (Л. Укр.)].
Му́жеский – чолові́чий, (редко) му́жеський, музьки́й, (мужественный) му́жні[и]й. [У ме́не му́жній дух, а си́ла же́нська (Куліш)].
-кий пол – чолові́ча (хлопча́ча) стать.
Ребёнок -кого пола – дити́на чолові́чої ста́ти, дити́на-хло́пець.
-кий род, грам. – чолові́чий рід (р. ро́ду).
-кое училище – хлоп’я́ча (парубо́ча) шко́ла, шко́ла для хло́пців.
Му́жественный
1) (
свойственный мужчине, обладающий качествами мужчины) му́жній. [З молодо́го хло́пця почина́є вихо́дити му́жній доро́слий чолові́к (Н.-Лев.). Му́жнє, але́ деліка́тне лице́ (Н.-Лев.)].
-ная красота – му́жня краса́. [Його́ му́жня краса́ бра́ла на се́бе о́чі (М. Грінч.)].
-ный тип – му́жній тип;
2) (
отважный) му́жні[и]й, відва́жний, смі́ливий, смі́лий. [Бу́дьте му́жні, непохи́тні є́дністю своє́ю (Олесь). Се́рце пови́нно бу́ти ві́рним і му́сить бу́ти му́жнім (Кониск.). Його́ засма́лене му́жнє обли́ччя спахну́ло вже зва́гою (Коцюб.)].
-ный вид – му́жній ви́гляд, му́жня по́стать.
-ная душа, -ный дух – му́жня (відва́жна, смі́лива) душа́, му́жній (відва́жний, смі́ливий) дух. [Му́жній дух запоро́зький (Куліш)].
-ный поступок – му́жній (відва́жний, смі́лий) учи́нок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мужний – чолові́ків, -кова, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мужний
• Мужняя жена
(разг.) – мужня жона.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Му́жний, см. Му́жній З и 4.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мужи́цький, -а, -е.
1) Крестьянскій, мужичій.
Бувало дають ляхам одежу мужицьку. Драг. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. МВ. І. 26.
2) Мужескій, мужній.
Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. Чуб. І. 132.
Му́жний, -а, -е = Мужній 3 и 4.
Му́жній, -я, -є.
1) Мужній, принадлежащій мужу.
Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? Чуб. V. 486.
2)
ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. Донск. обл.
3) Мужественный.
З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Левиц. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. Левиц.
4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Му́жнинъ, му́жній = му́жній, мужикі́в, чолові́ків. – Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. н. п. — Свого пояса не знайшла так чоловіковим підперезала ся. Чайч.
До́блестный = му́жний (С. З. Пар.), відва́жний, лица́рський.
Му́жественный, но = му́жний, но (С. З.), відва́жний, но, сьмі́ливий, во. — Чигиринцї противко Гетьмана Бруховецького мужне стояли і кілька недїль боронили ся. Л. С.

Запропонуйте свій переклад