Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «надгробний»
Шукати «надгробний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ка́мень –
1) ка́мінь (р. ка́меню и -меня), ум. каміне́ць (-нця́), камі́нчик (-ка), ув. каменю́ка (м. р.), камени́ще (м. р.). [Сиди́ть сестра́ на ка́мені, ру́ченьки лама́є (Рудан.). Бода́й пани́ при доро́зі камі́нчики би́ли (Пісня)].
• Ка́мень и Ка́мни (соб.) – камі́ння (-ння), ув. каміню́ччя, каміня́ччя (-ччя). [У́хо ле́две зачува́є пле́скіт хви́лі об камі́ння (Ворон.). Вгорі́ теж каміню́ччя стирча́ло і обдира́ло спи́ну (Загірня)].
• Адский, прижигательный -мень – ля́піс (-су), пеке́льний ка́мінь.
• Аспидный -мень – писа́рський лупа́к.
• Бутовый -мень – груз (-зу), бу́тор (-ру), бутори́ння (-ння).
• Винный -мень – ви́нник (-ка).
• Воздушный -мень – аеролі́т, метеоролі́т (-ту).
• Гороховый -мень – горохови́к.
• Горшечный -мень – горшківе́ць (-вця́).
• Гремучий, орлиный -мень, мин., см. Орле́ц 1 и 2.
• Дикий -мень – дика́р (-ря́), ка́мінь-дика́р. [Як заклада́ють стіжка́ пе́рший раз, то на са́мий спід кладу́ть ка́меня-дикаря́ (Звиног.)].
• Драгоценный, самоцветный -мень – самоцві́т (-ту); соб. самоцві́тне камі́ння. [Срі́бло, зло́то, самоцві́ти (Крим.). На до́вгих листо́чках гра́є і ся́є, мов самоцві́тне камі́ння, чи́ста роса́ (Мирн.)].
• Едкий -мень – їдке́ ка́лі, їдки́й пота́с.
• Жерновой, мельничный -мень – жорнови́й (млино́ви́й) ка́мінь; ка́мінь, жо́рно; срвн. Жё́рнов. [Млин на два ка́мені (Желех.)].
• Замочный -мень, архит. – замко́ви́й ка́мінь.
• Краеугольный -мень – нарі́жний ка́мінь.
• Мелкий -мень, соб. – дрібне́ камі́ння, (речной) рінь (-ни), рі́ння, (песчаный) жорства́, (щебень) груз (-зу); см. Ка́мешек и Ще́бень.
• Надгробный -мень – надгро́бок (-бка), надгро́бний ка́мінь. [Га́рний надгро́бок, з золоти́м хресто́м (Звиног.)].
• Оловянный -мень – циня́к, цино́вий ка́мінь.
• Плитный -мень – плитняко́вий ка́мінь, плитня́к.
• Подводный -мень – підво́дний ка́мінь, риф (-фу), кли́пень (-пня), соб. підво́дне камі́ння, (гряда подводных камней) ла́ва, ла́виця; срвн. Риф и Поро́г 2.
• -мень преткновения – ка́мінь спотика́ння, прити́ка, прити́чина, перешко́да; см. Преткнове́ние.
• Пробирный, пробный -мень – спро́бний ка́мінь.
• Пробный -мень, перен. – спро́бний ка́мінь, (с)про́бний брусо́к (-ска́) до чо́го (Куліш).
• Растирочный -мень – розтира́льний ка́мінь, ка́мінь для розтира́ння (розтира́ти).
• Самоцветный -мень – самоцві́т (-ту).
• Сводный -мень, архит. – дужни́й (склепі́нний, переми́чний) ка́мінь.
• Синий -мень –
а) (берлинская лазурь) берлі́нська блаки́ть (-ти);
б) (медный купорос) си́ній ка́мінь, синя́к, мідяни́й вітріо́ль (-лю).
• Смоляной -мень – смоляни́й ка́мінь, смо́лич, обсидія́н.
• Сточный -мень – камі́нний ришта́к.
• Строительный -мень – будіве́льний ка́мінь.
• Точильный -мень – брус (-са), брусо́к (-ска́).
• Угловой -мень – нарі́жний ка́мінь (-меня).
• Философский -мень – філосо́фський ка́мінь.
• Цедильный -мень – ціди́льний (фільтрува́льний) ка́мінь.
• Вымостить улицу -мнем – ви́брукувати (вульг. ви́буркувати) ву́лицю.
• Побивать -мнями – побива́ти (сов. поби́ти) камі́нням, каменува́ти (сов. скаменува́ти, покаменува́ти) кого́. [Наро́д покамену́є нас (Св. П.)].
• Превращать превратить в -мень – оберта́ти, оберну́ти в ка́мінь, кам’яни́ти, скам’яни́ти, камени́ти, скамени́ти кого́, що. [Моро́з ті́ло камени́ть (Рудан.). І очи́ма-гадю́ками до́ню скамени́ла (Куліш)].
• Превращаться, превратиться в -мень – оберта́тися, оберну́тися в ка́мінь, кам’я[ме]ні́ти, скам’я[ме]ні́ти, закам’я[ме]ні́ти, (о многих) покам’я[ме]ні́ти, ка́менем ста́ти (сі́сти), (худож.) камі́нням скамені́ти. [І камі́нням скамені́ла ці́ла Украї́на (Рудан.)].
• Строить, построить из -мня что – мурува́ти, ви́мурувати и змурува́ти, (о многом) пови[поз]муро́вувати що.
• -мни возопиют – камі́ння заголо́сить.
• Держать -мень за пазухой – хова́ти (держа́ти) ка́мінь у па́зусі (за па́зухою). [З москале́м зна́йся, а каменю́ку за па́зухою держи́ (Приказка)].
• Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал – як ка́мінь у во́ду, як водо́ю вми́ло, як вода́ вми́ла кого́, що; як у во́ду впав; пропа́в, як з мо́сту упа́в.
• Как -мень ко дну – як ка́мінь на дно (на спід).
• Капля по капле и -мень долбит – кра́пля по кра́плі і ка́мінь (ске́лю) продо́вбує, вода́ і ка́мінь довбе́ (до́вба).
• Деньга и -мень долбит – гро́ші і ка́мінь кую́ть.
• Нашла коса на -мень – тра́пила (наско́чила) коса́ на ка́мінь.
• -мня на -мне не оставить – ка́меня на ка́мені не поки́нути, зни́щити до-ще́нту (до дна) що.
• Падать -мнем – опу́кою (гру́дкою) па́дати.
• Под сим -мнем лежит тело такого-то – тут похо́ваний таки́й-то, тут похо́вано тако́го-то.
• Сердце не -мень – се́рце не ка́мінь.
• Словно -мень на сердце налёг – на́че ка́мінь на се́рце впав.
• Словно -мень спал с сердца – на́че ка́мінь від се́рця відпа́в.
• Это мне как -мень на шее – це мені́ як ка́мінь на ши́ю;
2) мед. – ка́мінь, ум. каміне́ць (-нця́).
• Мочевой -мень – се́чний (сечови́й, мочови́й) ка́мінь.
Надгро́бие – надгро́бний (надмоги́льний) на́пис (-су), епіта́фія.
Надгро́бный – надгро́бний, надмоги́льний, намоги́льний. [Плач надгро́бний (Самійл.). Надмоги́льний хрест (Сл. Ум.). Намоги́льний хрест (Звин.)].
• -ный камень, см. Ка́мень 1.
• -ная надпись, см. Надгро́бие.
• -ная речь, -ное слово – надгро́бна промо́ва, -бне сло́во, сло́во на по́хорон.
На́дпись –
1) (действие), см. Надпи́ска 1;
2) на́пис и (реже) на́дпис (-су, м. р.), (редко) на́пись (-си, ж. р.); (не только подпись) пі́дпис (-су); (заголовок) за́голо́вок (-вку), на́зва, ти́тул (-лу), (стар.) ти́тло. [Покажі́ть мені́ дина́рій: чиє́ на ньо́му обли́ччя і на́пис? (Морач.). Хрести́ без на́писів (Франко). Пра́пор з на́писом: «Браті́ння з наро́дом» (Крим.). Поста́вили ка́мінь з ви́битим на́дписом (Ханенко. С. З.). Ся́є на́пись золота́: «Красота́» (Крим.). Там у не́ї на вікні́ пі́дпис єсть, що вона́ пра́чка (Кременеч.). Кни́жка ця моя́: ось і мій пі́дпис на ній (М. Грінч.)].
• Надгробная -пись – надгро́бний (надмоги́льний) на́пис.
• Сделать -пись – зроби́ти (написа́ти) на́пис. [Хмельни́цький отаки́й на́пис зро́бив (Номис). Пила́т-же написа́в і на́пис і ви́ставив на хресті́ (Морач.)].
• Безоборотная -пись, бухг. – беззворо́тний на́пис, на́пис про невідповіда́льність: «без зворо́ту на ме́не».
• Бланковая -пись – бланко́вий на́пис.
• Доверительная -пись – ві́рчий на́пис.
• Передаточная -пись –
а) (на векселе) передава́льний на́пис (на ве́кселі);
б) (на договоре) на́пис про переда́ння́ умо́ви.
• Поручительная -пись – по[до]ру́чний (доруча́льний) на́пис.
• -пись об уплате – на́пис про ви́пла́ту.
Пригро́бный – пригро́бний, надгро́бний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Надгробие – надгро́бок, нагро́бок, (могильная плита) могильна плита, (надгробный памятник) надгробний пам’ятник, (надгробный камень) надгробний камінь.
[— Ти збожеволів, Едуарде, — перебиваю я його. — І вигляд у тебе поганий. Треба відпочити. Нам не цікаво продавати твоїм рідним дешевий надгробок з фальшивого італійського мармуру, а кращого ти не вартий (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Істина зазвичай лежить посередині. Найчастіше без надгробку (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Надгробный –
1) (памятник) надгро́бний, надмоги́льний, -а, -е;
2) (о песне) похоро́нний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Па́мятникъ = па́мъятник (С. Жел.). па́мъяток, па́мъятка. — Лишили безлїч памъяток монументальних. Пр. — Надгро́бний па́мятникъ = надмоги́льний па́мъятник, надгро́бок, нагро́бок, С. З.

Запропонуйте свій переклад