Знайдено 13 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Непосре́дственно, нрч. – безпосере́дньо, про́сто, пря́мо, (зап.) впрост; нешту́чно, незро́блено; неси́лувано, неви́мушено; срв. Непосре́дственный. [Похва́ли, заадресо́вані безпосере́дньо на ім’я́ Махму́да Інджу́ (Крим.). Приро́да та істо́рія могу́тньо й безпосере́дньо вплива́ють на ро́звиток на́ції (Наш)]. • Обратитесь -но к нему – уда́йтеся безпосере́дньо (про́сто) до йо́го. |
Поду́шка –
1) по́душка, (пуховая) пухови́ця, (маленькая: думка) я́сік, підголо́вок (-вка), (зап.) за́головок (-вка), (для подложки, укрывания) бе́бехи (-хів) (обычно у евреев); (швейная: полукирпичек, зашитый кругом) цеге́лка; 2) (в телеге, на оси под кузовом) оплі́н (-ну) и оплі́нь (-ня, м. р. или -ни, ж. р.), (непосредственно на оси) наса́д (-ду), зголо́вок (-вка); (верхняя, вращающаяся на передней оси) ко́ловорот (-оту). |
Пря́мо –
1) (некриво) пря́мо, про́сто, пра́во, (напрямик) прямце́м, навпряме́ць, навпросте́ць, навпрямки́, навпрошки́, упро́ст; см. Прямико́м (под Прями́к). [Пря́мо неси́ до моє́ї ха́ти (Рудч.). Простягла́сь (у́лиця) куди́сь без кра́ю про́сто-про́сто, мов стріла́ (Франко). Пока́зують хре́стики вся́кі, що про́сто стоя́ть або на́вскіс (Н.-Лев.). Не бі́йтесь, ляга́йте про́сто – усю́ди сі́но і м’я́гко (М. Вовч.). Іде́ па́ні та про́сто до їх у двір (Рудч.). Вона́ осміхну́лась і гля́нула Карпо́ві про́сто в ві́чі (Неч.-Лев.). Ми не лука́вили з тобо́ю, ми про́сто йшли, у нас нема́ зерна́ непра́вди за собо́ю (Шевч.). Пра́во стої́ть (Черк. п.). Сів на коня́ та й пої́хав прямце́м до старо́го (Мова). Як ско́чить на но́ги та впрост до короля́ (Гр.)]. • Отсюда -мо до города будет не более пяти вёрст – зві́дси навпросте́ць (навпрямки́, пря́мо) до мі́ста бу́де не бі́льше, як п’ять версто́в. • Кто -мо ездит, дома не ночует – хто просту́є, той до́ма не ночу́є (Номис). • Итти -мо – прямува́ти, простува́ти и іти́ про́сто, навпрямки́ и т. д. Совсем -мо – прямі́сінько, прості́сінько; см. Прямё́хонько; 2) -мо чего (против) – про́сто, про́ти чо́го, ко́го; см. Напро́тив, Про́тив. [Ха́та його́ стої́ть про́сто це́ркви (Борз. п.)]; 3) (откровенно, без обиняков) про́сто, пря́мо навпряме́ць (напряме́ць), навпрямки́, прямце́м, навпросте́ць; см. Прямико́м (под Прями́к). [Кажи́ мені́ навпряме́ць (Мова). Ля́дські писа́телі прямце́м каза́ли, що Низо́вці живу́ть на тата́рській землі́ (Куліш). Він про́сто ви́казав йому́ всю пра́вду (Сл. Ум.)]. • Говорить -мо – каза́ти (говори́ти) про́сто, навпряме́ць, навпрямки́, (образно) говори́ти про́сто, з мо́ста; 4) (непосредственно) про́сто, пря́мо, безпосере́дньо. [Зінько́-ж не схоті́в іти́ до те́стя, а прийшо́в про́сто сюди́ (Грінч.). Прийшо́в я до вас про́сто з до́му]. • Это вытекает -мо из дела – це виплива́є безпосере́дньо із спра́ви. • Я еду -мо в Париж – я ї́ду про́сто до Пари́жу. • Окна выходят -мо в сад – ві́кна вихо́дять (ди́вляться) про́сто в сад. • Пить -мо из ведра, бутылки – пи́ти про́сто з відра́, з пля́шки; 5) (впрямь) спра́вді, ді́йсно, (даже) аж. [Аж мо́торошно (прямо страшно) за них ро́биться (Єфр.)]. • Он -мо честный человек – він (з йо́го) спра́вді че́сна люди́на. • Я -мо с ума схожу – я про́сто божево́лію. • -мо беда с ним – чи́сте ли́хо (чи́ста біда́) з ним. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
НЕПОСРЕ́ДСТВЕННО ще пря́мо, лице́-в-лице́, з рук до рук, коротк. збли́зька, образ. прямо́ю наво́дкою; непосредственно Вам доконе́чне Вам. |
УЧА́СТВОВАТЬ ще бу́ти уча́сником, (в паях) ма́ти ча́стку /пай/; уча́ствовать в чём відбува́ти що; уча́ствовать в риско́ванных предприя́тиях диви́тися сме́рті в о́чі; непосре́дственно уча́ствовать бра́ти пряму́ у́часть; уча́ствующий що /мн. хто/ бере́ у́часть, ра́ди́й /зго́дний/ взя́ти у́часть, зви́клий бра́ти у́часть, уча́сник, співуча́сник, партне́р, прикм. акти́вний, прису́тній, приче́тний до чого, за́йня́тий чим, образ. з голово́ю в чому; уча́ствующий в чём негат. вмо́чений у що, (у злочині) приви́нний, галиц. приви́нник; акти́вно уча́ствующий акти́вний уча́сник; уча́ствующий в ко́нкурсе конкурса́нт; уча́ствующий в пая́х пайови́к, уча́сник па́ю, галиц. уділо́вець; уча́ствующий в реа́кции хем. акти́вний /прису́тній, за́йнятий/ у реа́кції. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Непосредственный – безпосере́дній, -я, -є; -но – безпосере́дньо. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Безпосере́дній – непосредственный, прямой; безпосере́дньо – непосредственно, прямо. |
Ні́зка –
1) (в тыкве) мягкость; 2) (в дереве) слой непосредственно под корою. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Действовать –
1) (поступать) – ді́яти, чинити, робити; -вать в качестве истца – бу́ти, виступа́ти позиваче́м (як позива́ч); действовать против закона – переступа́ти зако́н, чинити про́ти зако́ну; 2) (работать) – робити, працюва́ти; телефон -вует – телефо́н працює; 3) (влиять) – вплива́ти, вплинути; (непосредственно воздействовать) – ді́яти, поді́яти; д. на кого – вплива́ти на ко́го, ді́яти на ко́го; 4) (о законе) – ма́ти силу, ма́ти чинність; 5) (д. чем) – ору́дувати чим. |
Оказывать, -зать –
1) (обнаруживать) – виявляти, виявити; о. пренебрежение – виявляти знева́гу до ко́го, зневажа́ти, знева́жити кого́; 2) (подавать) – (по)дава́ти, (по)да́ти; о. предпочтение – дава́ти, да́ти перева́гу кому́; 3) (делать) – робити, зробити, чинити, учинити; о. влияние, действие – робити вплив на ко́го, на що, вплива́ти; (непосредственно) – ді́яти на ко́го, на що. |
Сноситься, снестись с кем – ма́ти зв’язки, стосу́нки, зсила́тися (Уманець), зісла́тися (Секц.), порозуміва́тися, порозумі́тися з ким; (письменно) – листува́тися з ким, посила́ти листи, посла́ти листа́ кому́, до кого́; -ться непосредственно – ма́ти безпосере́дні зв’язки, зсила́тися безпосере́дньо; -ться по почте – листува́тися по́штою, посила́ти листи по́штою; -ться по телеграфу – телегра́фно порозуміва́тися, листува́тися телегра́фно. зсила́тися телегра́фом; -ться по телефону – порозуміва́тися, порозумі́тися телефо́ном; -тись с кем по делу – порозумі́тися з ким у спра́ві. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
І. Біль, бі́лі или белі, (зват. п. бі́ле и бе́ле), ж.
1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой бе́ле моя, тонка бе́ле! Нп. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. ІІІ. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Нп. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. НВолын. у. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Ном. № 2317. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Вх. Лем. 392. Ум. Білечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. ІІІ. 470. |
Ні́зка, -ки, ж.
1) Мякоть въ тыквѣ. Шух. І. 142. 2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium. Шух. І. 176. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)