Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «неприлично»
Шукати «неприлично» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Неприли́чно, нрч. –
1) непристо́йно, незвича́йно, него́же, неподо́бно;
2) (сказ. безл. предл.) непристо́йно, не годи́ться, него́же, неподо́бно, неподо́ба, не ли́чить, не випада́є, (диал.) яково́сь, нечля́. [Із ста́ршими людьми́ так бала́кати не годи́ться (Звин.). В неді́леньку прийти́ та до те́бе него́же (Грінч. III). Неподо́ба ді́вці до козака́ та вихо́дити (Пісня). Мені́ не випада́є так каза́ти (Волинь). І не хоті́лось-би йти в го́сті, та яково́сь, бач (Кобеляч.). За їх нечля́ на́віть говори́ти з поря́дними людьми́ (Н.-Лев.)].
Нело́вко, нрч. –
1) неспри́тно, (неуклюже) незгра́бно, (диал., вульг.) неокови́рно, невкови́рно, (мешковато: об одежде) бахма́то, (о человеке) вайлува́то, (непроворно) немото́рно, неме́тко, (неумело) невпра́вно; срв. Ло́вко. [Тро́хи незгра́бно гла́див її́ доло́нею по бі́лій голо́вці (Л. Укр.)].
• Вы всё делаете -ко – ви все ро́бите (у вас все́ ро́биться) незгра́бно (немото́рно, невпра́вно).
• Он -ко танцует – він незгра́бно танцю́є; він невпра́вно танцю́є;
2) (неудобно: о вещи) незру́чно, не з руки́, невигі́дно, непохва́тно, (немётко) неза́машно, неки́дко. [Підмости́ сі́на, бо невигі́дно сиді́ти (Звин.). Сіда́йте в крі́сло, – на тому́ стільці́ невигі́дно вам бу́де (Київ). Непо́хватно склав, то й незру́чно нести́ (Мирг.)].
• -ко сделанный, пошитый – недола́дно (не до ладу́) зро́блений, поши́тий.
• Платье -ко сидит – вбра́ння лежи́ть нега́рно (не до ладу́, недола́дно, неуклюже: незгра́бно, мешковато: бахма́то);
3) (неудобно: о положении и т. п.) ні́я́ково, незру́чно, нега́рно, недо́бре, (диал.) ні́я́ко, яково́сь, ва́рівко. [Синя́вський нія́ково посміхну́вся (Ле). Розмо́ву почина́є незру́чно яки́мись ури́вками (Грінч.)].
• Делается, сделалось -ко – ро́биться (стає́), зроби́лося (ста́ло) ні́я́ково (незру́чно, недо́бре). [Тому́ й зовсі́м нія́ково ста́ло (Номис). Рома́нові ро́биться нія́ково (Васильч.)].
• Он чувствует себя -ко – він себе́ почува́є ні́я́ково (ні в сих, ні в тих), він ні́якові́є.
• Он почувствовал себя, ему стало -ко – йому́ ста́ло ні́я́ково, він зні́якові́в.
• Вы поступили -ко – ви зроби́ли (вчини́ли) негара́зд (недо́бре, нега́рно);
4) (неметко) невлу́чно; невлу́чли́во, невлу́чко. [І зно́ву невлу́чно уда́рив (Київ)];
5) (сказ. безл. предл.) –
а) ні́я́ково, незру́чно, нега́рно, недо́бре, (диал.) ні́я́ко, яково́сь, ва́рівко. [Андрі́єві було́ ні́яково (Коцюб.). Споча́тку було́ яко́сь ва́рівко: чужа́ люди́на, очеви́дно, тро́хи псува́ла на́стрій (Коцюб.)].
• Ему здесь как-то -ко – йому́ тут яко́сь ні́я́ково (недо́бре).
• Ему -ко встречаться с вами – йому́ ні́я́ково (образно: не ви́дне о́ко) зустрів[ч]а́тися з ва́ми;
б) (не годится, не подобает) не ли́чить, не годи́ться, не випада́є, ні́я́ково, незру́чно, нега́рно, недо́бре, не до ладу́, неподо́ба, (диал.) нечля́, ні́я́ко, яково́сь, (неприлично) непристо́йно, (зап.) непризвої́то. [Нія́ково мені́ з старця́ми зна́тися (Мартин.). Він почува́в себе́ нія́ково (Полт.). Ні, Ма́рку, нія́ко мені́ ма́тір’ю сиді́ти (Шевч.). Іски́нь, іски́нь, бо неподо́ба, не пристає́ хусти́на до ло́ба (Пісня). Нечля́ в день коло це́ркви блука́ти (Н.-Лев.). Тепе́р вже мені́ яково́сь іти́ по во́ду (Кременч.). Яко́сь на́віть непризвої́то самі́й прохо́джуватися (Л. Укр.)].
• Как-то -ко хвалить своих – яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.).
Непоря́дочно, нрч. – непоря́дно, нестате́[о́]чно, (неприлично) непристо́йно. [Пово́дився з жі́нкою нестате́чно (Ор. Левицьк.)].
Непригоже, нрч. – (некрасиво, в прямом и перен. знач.) него́же, негара́зд, неприго́же, (не подобает) не годи́ться, непристо́йно, незвича́йно, неподо́ба; срв. Неприли́чно. [Него́же так чини́ти (Звин.). Ой негара́зд запоро́жці, негара́зд зроби́ли (Пісня). Не годи́ться си́нові ла́яти ба́тька (Звин.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕПРИЛИ́ЧНО образ. ще неподо́бна річ;
НЕПРИЛИ́ЧНЫЙ (вираз) нецензу́рний, ву́личний, вульґа́рний, пор. НЕПЕЧАТНЫЙ.
НЕПРИСТО́ЙНО див. НЕПРИЛИЧНО;
НЕПРИСТО́ЙНЫЙ образ. хоч у́ха затуля́й див. ще НЕПРИЛИЧНЫЙ.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Неприличный – незвича́йний, -а, -є; -но – незвича́йно.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Випада́ти, ви́пасти –
1) выпадать, выпасть;
2) случаться, случиться, приходиться.
• Не випада́є – не приходится, неприлично.
Незвича́йно –
1) необыкновенно, необычайно, необычно;
2) невежливо, неприлично.
Неподо́ба, нар. – неприлично, не следует, не подобает.
Неслі́д, нар. – неприлично, не следует.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Випада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ви́пасти, -ду, -деш, гл.
1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108.
2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). Не випада́є. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Него́же, нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Грин. ІІІ. 164. Та й плакати мені негоже. МВ. І. 29.
Незвича́йно, нар.
1) Необыкновенно, необычайно, необычно.
2) Невѣжливо, неприлично.
Неподо́ба, нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити. Нп.
Непристо́йно, нар. Неприлично.
Неслі́д, нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Річ, ре́чі, ж.
1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Ном. № 2289. Нехай ваша річ на переді. Ном. № 4970. Про вовка річ, а вовк навстріч. Ном. № 5769. Відняло́ річ. О больномъ: отняло языкъ. Кобел. у. Зня́ти річ. Начать говорить, заговорить. Ном. Річ на двічі. Двусмысленность. Ном. № 12843. Не до те́бе річ. Не съ тобой говорятъ. Ном. № 9578. Бу́ти з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. Ном. № 12857. Ста́ти на річах з ким. Вступить въ разговоръ. Ном. № 3475. В ре́чі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Алв. 25 Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем’янівку, подякую за хліб-сіль та й далі. МВ. І. 14.
2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Ном. № 5264. Я буду просить тебе об одну річ. ЗОЮР. І. 128. Жіноча річ — коло припічка. Ном. № 9039. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. Не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. Ном. До ре́чі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059. Не до ре́чі. Некстати, не къ дѣлу. Не од тіє́ї ре́чі. Не прочь. Ном. № 5051. З яко́ї ре́чі. Съ какой стати. Ном. № 6456. Моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. Чуб. V. 89. Не подо́ба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. МВ. Звича́йна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ. Левиц. Пов. 56.
3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Ном. № 5914. Недивним річам не дивуйсь. Ном. № 7815.
4) Пѣна и слюна у мертвеца. Мил. 167.

Запропонуйте свій переклад