Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «нищая»
Шукати «нищая» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ни́щая, сщ., см. II. Ни́щий.
Ни́щенка, см. II. Ни́ций (Ни́щая).
I. Ни́щий, прлг. – убо́гий, бі́дний, злиде́нний, нужде́нний, (ц.-слав.) ни́щий; см. ещё II. Ни́щий. [Все злоді́ї забра́ли, – тепе́р я го́лий і вбо́гий (Брацл.). Хто вро́диться того́ дня, вмре ни́щим (Куліш)].
• -щий студент – бі́дний (злиде́нний) студе́нт, студе́нт-злида́р (нужда́р) (-ря́).
• -щая братия – жебру́щ[ч]і бра́тчики (лю́ди), жебру́ща братва́, жебру́щ[ч]е бра́ття, соб. старе́цтво, старчо́та, жебра́цтво, жебро́та, дідова́; см. ещё II.
• Ни́щий (Ни́щие). [Жебру́щі лю́ди (Рудан.). Найзлиде́нніша старчо́та (Куліш). То ще жебро́та з-під пло́та (Приказка)].
• -щий духом – убо́гий ду́хом, убогоду́хий, душев[у]бо́гий, ни́щий душе́ю. [Блаже́нні вбо́гі ду́хом (Куліш). Ра́дуйтеся, вбогоду́хі! (Шевч.). Ученики́ нетверді́ї, душеубо́гі (Шевч.). Не вас мені́, серде́чних, жаль, сліпці́ ви, ни́щії душе́ю (Шевч.)].
• -щий умом – бі́дний (убо́гий) на ро́зум.
• Делать, сделать -щим кого – убо́жити, зубо́жити, збідни́ти, зголи́ти, пусти́ти на же́бри кого́.
• -щая трава, бот. Clematis vitalba L. – ломи́ніс (-носу) (звича́йний).
II. Ни́щий, сщ. – ста́рець (р. ста́рця), жебра́к (-ка́), (реже) жебра́н (-на́) и (редко) жебра́нник (-ка), проша́к (-ка́) и (реже) проха́ч (-ча), дід (р. ді́да), дідови́н (-на), торба́нь (-ня́), торбі́й (-бія́), нищу́н (-на́) (Куліш), (диал.) рахма́н (-на), ли́гир (-ря), ли́бець (-бця), ум.-ласк. ста́рчик, ув.-презр. старцю́га, (ребёнок -щий) старча́ (-ча́ти), старченя́ (-ня́ти); (перен.: бедняк) бідня́к, (пренебр.) злидня́к (-ка), злида́р, нужда́р (-ря́), зли́день (-дня), харпа́к, голя́к (-ка́), голодра́б, голоколі́нок (-нка). [«Гей, старченя́! Стрива́й лише́нь!» – «Я не ста́рець, па́не!» (Шевч.). Він ста́рця пере́браний тихце́м прийшо́в до ме́не (Франко). Отсе́ вам дар, старцю́ги! (Млака). Простя́гнута рука́ жебрака́ (Рада). Жебра́н хо́дить, хлі́ба про́сить (Чуб. V). Назива́ється жебра́нник: хо́де він собі́, же́брає (Мартин.). «Чого́ так соба́ки га́вкають?» – «Та там проша́к прийшо́в» (Липовеч.). Ки́ївські прохачі́ (Н.-Лев.). Набра́в, як дід у то́рбу (Приказка). Захті́в у ді́да ви́просить хлі́ба (Приказка). За дідови́ном, за його́ си́ном, тра ра́но встава́ти, торби́ лата́ти (Гол. II). Да́йте цьому́ голоколі́нку хоч із хлі́ба скори́нку (Чуб. V). По́ти рахма́н (ста́рець) пло́хий, по́ки соба́ки не обсту́плять (Номис). А, сяки́й-таки́й, землі́ хоті́в харпака́м, слобо́ди! (Тесл.)].
• Ни́щая, сщ. – старчи́ха, жебра́чка, прош[х]а́чка, ба́ба, ум.-ласк. старчи́шка; (перен.: беднячка) бідня́чка, (пренебр.) злидня́чка, харпа́чка. [Прийшла́ яка́сь старчи́ха, одрі́жте ски́бку хлі́ба (Звин.). Нам сами́м хлі́ба не ста́не, як ко́жній жебра́чці дава́ти (Брацл.). Ти нас хо́чеш пороби́ти черни́цями, прохачка́ми! (Н.-Лев.). Ба́ба в то́рбу ві́зьме (так пугают детей) (Номис). Ач яки́й! йому́ харпа́чки жа́лко! (Грінч.)].
• Ни́щие, сщ. – старці́ (-ці́в) и (соб.) старе́цтво, жебраки́ (-кі́в) и (соб.) жебра́цтво и т. п., (ц.-слав.) ни́щі (-щих), нищуни́ (-ні́в); см. ещё I. Ни́щий (-щая братия). [Слу́хали, як старці́ співа́ють (Шевч.). Старці́ для усі́х одчиня́ють пофарбо́вані две́рі «ларка́» (Сосюра). Голо́дні жебраки́ (Самійл.). Одда́й ни́щим, а собі ні́ з чим (Номис)].
Ми́лостынник, -ница –
1) (подающий милостыню) милости́нник, -ниця;
2) см. Ни́щий, Ни́щая.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Нищая, нищенка – жебра́чка, -ки, старчи́ха, -хи.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Нищий
• Делать, сделать нищим кого – робити, зробити старцем (жебраком) кого; убожити, зубожити кого; пустити на жебри кого; пустити з торбою (з торбами) (по світу) кого.
• Нищая братия – жебрущі братчики (люди); жебруще браття (зниж. жебруща братва); старці, жебраки; (збірн.) старецтво (старчота, жебрацтво, жеброта, іноді розм. дідова).
• Нищий духом – убогий духом; убогодухий (душеубогий).
• Нищий умом – бідний (убогий) на розум.
• Сделаться нищим – стати старцем (жебраком); піти у старці (у жебраки); піти попідвіконню; піти на жебри (на жебраний, на проханий хліб).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Жебра́чка, -ки – нищая, попрошайка.
Стари́ця –
1) старуха;
2) нищая;
3) шерсть, овчина старых овец.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Нищий, -щая – жебра́к (-ка́), жебра́чка, ста́рець (-рця), старчиха.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́ба, -би, ж.
1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як ло́патень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятыя формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3) Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка.
5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7) Ба́ба-яга́. См. яга.
8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. Шейк.
14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. ЗОЮР. І. 75.
16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см.
19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23) = Соя, Corvus glandarius.
24) = Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26) Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач.
2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
Стари́ця, -ці, ж.
1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060.
2) Нищая. Шух. І. 33.
3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.
Старчи́ха, -хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Рудч. Ск. І. 83. Ум. Старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать. Грин. II. 177.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ни́щая = старчи́ха, жебра́чка (Гал. Под.).
Ни́щій = 1. д. Бѣ́дный. 2. ста́рець, здр. старчу́к, мале — старча́, старченя́, лабза́н, жебра́к (Гал. Под.). — Доти старець плохий, поки його собаки не обступлять. н. пр. — Не пішла дївка за козака, тільки за жебрака. Жебрак ходить, хлїба просить, а дївчина торбу носить. н. п. — Ни́щая бра́тія = старцї. — Ни́щій ду́хомъ = вбогоду́хий (К. Ш.), вбогоду́х, вбо́гий духом. — Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне. К. Св. П.

Запропонуйте свій переклад