Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Запропонувати свій переклад для «поетеса»
Шукати «поетеса» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поэте́сса – пое́тка, поете́са.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Малороссия – Украї́на, (арх.) Ру́сь, Ру́сь-Украї́на, (иронич. или пренебр.) Малоро́сія, Малору́сь.
[Я в марті місяці їду за границю, а в Малоросію не поїду, цур їй, бо там, окрім плачу, нічого не почую (Т.Шевченко). Брате, взнай, так, знаєш, стороною — чи не оддали б за мене панночку з чудесними очима? А то оженюся з кацапкою — і прощай, Малоросія! (Є.Гребінка). Наш друг так репрезентує перед партією нашу ж таки літературу і нашу ж таки радянську інтелігенцію, що прямо очі на лоб лізуть. Справа в тому, камраде Хвиля, що ви трохи проспали: лягали — була Малоросія, підвелись — стоїть Україна (М.Хвильовий). Зате на обличчях усіх просвітян, навіть у «другорядного елемента», немов витавровано: «За Україну!» І тільки старе, зморщене в дулю лице пана Твердохлібова ще вимовляє: «І за мать Малоросію!…» Але ж у сім’ї не без виродка (Б.Антоненко-Давидович). Як ти зжилася з тугою чаїною! Як часто лицемірив твій Парнас!.. Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас. Мій предковічний, мій умитий росами, космічний, вічний, зоряний, барвінковий… Коли ти навіть звався — Малоросія, твоя поетеса була Українкою! (Л.Костенко)]. Обговорення статті

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

поете́са, -си; -те́си, -те́с

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

поете́са, поете́с; ч. пое́т
авторка віршованих поетичних творів. [Нагадаємо, Олена Теліга – поетеса, силу слова якої порівнюють із поезією Лесі Українки, народилась у 1906 році в Підмосков’ї в родині професора, майбутнього міністра УНР Івана Шовгеніва. (Україна молода, 2019). Індійська критика відзначає прямий вплив лірики Прасада на творчість видатної поетеси Махадеві Барми <…> (Всесвіт, 1970). У Стаховського починала свою працю Оксана Лятуринська, здібна молода скульпторка й поетеса <…> (Дмитро Антонович «Українська скульптура», 1934). Він оженився з сестрою поетеси Шнайдер. (Іван Франко «Листи», 1889). Переді мною велика книга з творами та біографією Вікторії Колонии: італійська поетеса ренесансу – гарна тілом та душею <…> (Уляна Кравченко «Спогади учительки», 1887).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 588.
Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 765.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
адвокате́са, адвокате́с; ч. адвока́т
юристка, яка захищає обвинувачених або веде справу в суді, а також консультує з правових питань. [Оперативний працівник КДБ відзначав, що «Соколовський» вважав, що йому немає необхідності знайомитися з матеріалами справи – «і так усе ясно», достатньо, що зі справою знайомиться адвокатеса. (Україна молода, 2019). Адвокатеса Ірина Лисничка, вислухавши історію ромських жінок, надала консультацію з цього приводу та підготувала заяву до суду про встановлення юридичного факту. (Голос Карпат, 25.03.2016). Тетяна Кравчук, адвокатеса депутата, вважає – конфлікт мав особисте, а не політичне підґрунтя. (Громадське радіо, 24.03.2016). Скандальна київська адвокатеса Світлана Цибуліна. (ICTV, Надзвичайні новини, 06.02.2016). Адвокатеса Благодійного фонду «Розвиток» Ірина Лисничка пояснює: «Так, відповідно до законодавства, у разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою <…>» (Правозахисний фонд «Розвиток», 18.11.2015). Сьогодні вранці зупинилося серце відомої адвокатеси Хмельницького – Клари Маргулян. (Сайт міста Хмельницького, 0382.ua, 29.07.2015). За посаду судді Євросуду адвокатеса боролася не вперше. (День, 2010). Одна молода наша адвокатеса мала нагоду розмовляти частенько з ним по щирості. (Олександр Семененко «Харків, Харків…», 1977). – Двоюрідна бабуся – адвокатеса. (Едуард Ростовцев «”Привид” не може втекти», пер. Микола Сидоренко, 1972).]
див.: адвока́тка, захисни́ця, оборо́нниця
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв адвока́тка, адвокате́са перевагу варто віддати першому слову. Оскільки суфікс -к(а) засвідчує статистично більшу словотворчу продуктивність, то є бажанішим від суфікса -ес(а). Своєю чергою суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
  
генерале́са, генерале́с; ч. генера́л
та, хто має генеральське звання і належить до вищого командного складу армії. [В Афганістані є жінка-генералка, чи генералеса, чи генералиця. Звати її Хатуль Мохамадзай. (Нове військо, ФБ).]
див.: генера́лка, генера́лиця

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв генера́лка, генера́лиця, генерале́са перевагу варто віддати першому слову. Оскільки суфікс -к(а) засвідчує статистично більшу словотворчу продуктивність, то є бажанішим від суфікса -иц(я), а тим паче – від суфікса -ес(а).
  Своєю чергою суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
гуморе́сниця, гуморе́сниць; ч. гуморе́сник
авторка або виконавиця гумористичних творів. [Приз глядацьких симпатій отримала поетеса-гуморесниця – Іванова Людмила. (Дніпровський міський територіальний центр, ФБ, 11.06.2021).]
див.: гумори́стка, стенда́перка
зна́виця, зна́виць; ч. знаве́ць
та, хто володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє щось. [Виконують: визнаний майстер фортепіанної імпровізації та невичерпного натхнення ліричної мелодії та феноменальна виконавиця і знавиця народної пісні. (nakedah.info, 23.01.2019). Про корейську культуру – мандрівниця, знавиця Кореї Альона Матковська. (UA: Українське радіо, «Сьогодні. Ввечері»). Тихими залами музею мене веде, мов школярика, привітна знавиця життя і творчості класика, директор музею Оксана Володимирівна Голованюк. (Хвиля Десни, 02.10.2018). Ярина Цимбал, знавиця цього періоду в українській літературі, упорядкувала збірку «Беладонна. Любовний роман 20-х років». (Читомо, 12.02.2017). Правила балями Ірця Калинець, завзята й гостра на слово «знавиця», тобто й поетеса, й літературознавець, і мистецтвознавець, й історик, і критик <...>. (Радіо Свобода, 17.09.2003).]
див.: знавчи́ня, знавки́ня
китаєзна́виця, китаєзна́виць; ч. китаєзна́вець
фахівчиня з китаєзнавства. [У червні 2019 року з життя пішла китаєзнавиця, перекладачка, поетеса Ярослава Шекера. (ukrainian.cri.cn, 02.02.2021). Роман переклала Надія Кірносова, китаєзнавиця, доцентка кафедри мов та літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії КНУ ім. Т. Шевченка. (ЛітАкцент, 23.03.2020).]
див.: китаї́стка, синологи́ня
кінокри́тиця, кінокри́тиць; ч. кінокри́тик
фахівчиня, яка аналізує кінематографічний процес, рецензує фільми. [Кінокритиця Ання Дацюк розповіла про 4-ий Київський тиждень критики. (Олена Синчак, 2021).]
див.: кінокритики́ня, кінокритике́са
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв кінокритики́ня, кінокри́тиця уваги заслуговує останнє слово, яке утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви із суфіксом -иц(я) нині нерідко витісняються новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
  Натомість суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
класики́ня, класики́нь; ч. кла́сик
видатна, загальновизнана письменниця, діячка науки чи мистецтва, творчість якої є взірцевою в якійсь галузі. [19 березня відома письменниця, поетеса-шістдесятниця, класикиня української літератури Ліна Костенко святкує свій 90-й день народження. (Суспільне, 19.03.2020). Якщо почитати наших класикинь, Ольгу Кобилянську, Лесю Українку, фемінізм – це теж традиційна цінність. (Громадське радіо, 08.03.2019). На восьмому Одеському міжнародному кінофестивалі відбулася українська прем’єра стрічки «Слід звіра» класикині польського кіно Агнєшки Голланд. (politkrytyka.org, 28.08.2017). Герта Крефтнер – класикиня австрійської літератури, найважливіша жіноча постать повоєнного літературного процесу <…>. (archive.prostory.net.ua, 07.09.2012).]
див.: кла́сиця
книга́рка, книга́рок; ч. книга́р
1. працівниця або власниця книжкової торгівлі. [Катерина Рубан, книгарка, поетеса, мандрівниця – гостя студії Громадського інтерактивного телебачення. (Луцьк, Громадське Інтерактивне Телебачення, 29.03.2020). З-поміж науково-популярної літератури книгарка назвала авторів літератури з серії «сам собі лікар» (volynnews.com, 09.08.2012). Ярош задля цієї святої мети навіть завів платонічний роман з однією книгаркою <…> (Юрій Винничук «Танґо смерті», Х., 2012). Я зупинюся на розповіді знаної книгарки Леони Ростенберґ про отриманий одного разу 6-сторінковий опис Біблії, зроблений потенціальним продавцем. (Свобода, 1978, №32, с. 2). «Вельмишанований Пане Самчук! Пишу вам на швидку руку, щоб вас заспокоїти. Манускрипт переробленої частини Вашої я отримав, з опізненням двох місяців, через лінивство мого листоноша: замість доручити посилку мені, він зложив пакет у книгарні, яка находиться в цьому самому будинку, а книгарка… догадалася мені її передати щойно минулого тижня, забувши зовсім про пакет!!!» (Лист П. Стефуранчина до У. Самчука, 23.12.1947).]
2. постачальниця книг. [Книгарка поширювала літературу без дозвільних документів. Незаконну продукцію вилучено з обігу, а на підприємницю накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 41 тис. 730 грн. (znaj.ua, 21.08.2020).]
3. бібліотекарка. [А Юлія, як книгарка, вираховує цей слід, чим дає слідчому підказку. (Андрій Кокотюха «Книжка наводить на слід», bukvoid.com.ua, 19.02.2020). Там у старенькому панському домикові була народна книгарня. Стара пані книгаркою. (Архип Тесленко «Страчене життя», 1910).]
див.: бібліоте́карка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – заст. бібліотекарка.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
колажи́стка, колажи́сток; ч. колажи́ст
авторка колажів. [Візуальна художниця, арт колажистка і фотографиня, та просто творча людина, яка відчайдушно намагається вижити в цьому політичному та економічному світі <…> (fotoafisha.com, 23.08.2019). <…> пані Броніслава відома не лише як поетеса і науковець, а й як художниця-колажистка <…> (bukvoid.com.ua, 10.04.2017). Джессі з «Крісла русалки» <…> – художниця-колажистка, до творчості якої ставляться доволі скептично. (blog.yakaboo.ua, 02.08.2016). «Любов перемагає все» (головні героїні – унікальна художниця-колажистка Ганна Самутіна з Переяслава-Хмельницького, ще одна художниця, яка пересувається у візочку Валентина Михальська з Волині <…>. (Слово жінки, 2011, №4).]
кри́тиця, кри́тиць; ч. кри́тик
фахівчиня з аналізу та оцінки літературних, мистецьких, наукових та ін. творів.[Американська критиця штуки, Сузанна Ла Фолет, звертається проти загального в Америці занедбування штуки. (Свобода, 1936, №148).]
див.: критики́ня, критике́са

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв критики́ня, критике́са, кри́тиця уваги заслуговує фемінітив кри́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось із словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
  Натомість суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
лі́ричка, лі́ричок; ч. лі́рик
1. авторка ліричних поезій. [А поетеса-ліричка – Та видавала збірочки, Ще й мала з того виручку. (Олена О’Лір «Марко і музика», «Гуртик», ФБ, 12.07.2019).]
2. перен. та, хто має ліричні настрої. [Наша вимоглива і неприступна фізичка Лідія Кирилівна була в житті великою ліричкою. (Ганна Дидик-Меуш, 2021).]
див.: лірики́ня, пое́тка
медіакри́тиця, медіакри́тиць, медієкри́тиця, медієкри́тиць; ч. медіакри́тик, медієкри́тик
фахівчиня з аналізу та оцінки медійних ресурсів. [Медіакритиця Світлана Бондар розкритикувала сайт цієї організації через наявну на ньому мову ворожнечі. (Олена Синчак, 2021).]
див.: медіакритике́са (медієкритике́са), медіакритики́ня (медієкритики́ня)
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв медіакритики́ня, медіакритике́са, медіакри́тиця варто відзначити фемінітиви медіакритики́ня і медіакри́тиця. Натомість слово медіакритике́са краще уникати через запозичений із французької суфікс -ес(а), який надає словам стилістичного забарвлення (його вживання виправдано лише в окремих словах: поетеса, баронеса, дияконеса та ін.).
  Особливої уваги заслуговує фемінітив медіакри́тиця, який утворено за словотвірною моделлю, коли чоловіча основа на -ик/-ок/-ник органічно приймає суфікс -иц(я).
  Ця модель жіночого словотворення є органічною для української мови, мовно ощадною, давно випрацюваною (ске́птик – ске́птиця, стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця, працівни́к – працівни́ця) і сьогодні поповнюється новими словами (параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, теоре́тик – теоре́тиця).
  Давніші фемінітиви зі суфіксом -иц(я) нині нерідко витіснено новотворами із суфіксом -ин(я). Зокрема, так сталось зі словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього вживають критики́ня. Даючи фемінітиву кри́тиця другий шанс, ми тим самим зберігаємо тяглість розвитку української мови.
медієві́стка, медієві́сток; ч. медієві́ст
фахівчиня з медієвістики. [Були там сентиментальні медієвістки зі щирим, наївним поглядом в очах <…>(Елізабет Гілберт «Місто дівчат», пер. Ганна Лелів, Львів, 2019, с. 12). Для ідентифікації тексту від залучив колегу, медієвістку з Університету Бристоля, Маріанну Ейлс. (galinfo.com.ua, 11.10.2019). Я стала медієвісткою не випадково, тому що стосовно середніх віків урядових розпоряджень було мало. (Україна модерна, 08.01.2018). Галина Крук – поетеса, літературознавиця, перекладачка. За освітою – філологиня-медієвістка, закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка та аспірантуру цього ж навчального закладу. (regionnews.net.ua, 17.11.2017). Його дружина медієвістка (спеціаліст з історії середньовіччя) та історик монаших згромаджень Едельтрауд Клютінг, вона належить до світської гілки згромадження кармелітанок. (credo.pro, 23.02.2011).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 445.
мисли́телька, мисли́тельок; ч. мисли́тель
жінка з глибоким філософським мисленням. [Його початок був ознаменований перекладом і публікацією у 1994 році у видавництві С. Павличко основоположного твору французького і світового фемінізму – есе мислительки і філософа С . де Бовуар «Друга стать». (Людмила Дячук «Сучасна французька жіноча проза в українських перекладах», 2016). Терміна «екзистенціялізм» вона не вживає <…>, не називає його клясиків, але цитує вельми екзистенціялістські місця з християнської мислительки Симони Вайль, співвітчизниці й сучасниці Сартра й Камю. (Марко Павлишин «Іздрик. Воццек і воццекургія. Передмова», 2002).]
В тижневику вміщено вірші Ростислава Братуня «Пам’яті Лесі Українки» та Андрія Пашка «Леся Українка в Сурамі», статті «Геніальна поетеса і мислителька» Євгена Кирилюка <…>. (Всесвіт, 1971, №9). Жоржетта не вміла говорити цілі фрази. Це була мислителька, що висловлювалась апофегмами <…>. (Віктор Гюго «Дев’яносто третій рік», пер. Іван Маненко, 1937).
див.: філо́софка, філософи́ня, філософе́са
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Вільний тлумачний словник, 2017.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 453.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
міністре́са, міністре́с; ч. міні́стр
службовиця, яка входить до складу уряду й очолює одне з міністерств. [Лілія Гриневич: Є ще міністреса, міністриця… – цих суфіксів дуже багато. (longread.povaha.org.ua, 18.06.2019). ]
див.: міністри́ня, міні́стерка

  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв міні́стерка, міністри́ня, міністре́са перевагу варто віддати першому слову. Оскільки суфікс -к(а) засвідчує статистично більшу словотворчу продуктивність, то є бажанішим від суфікса -ин(я), а тим паче – від суфікса -ес(а).
  Натомість суфікс -ин(я) варто вживати головно тоді, коли неможливо додати -к(а) (наприклад, філо́лог – філологи́ня, шеф – шефи́ня та ін.). Своєю чергою суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
писанка́рка, писанка́рок; ч. писанка́р
майстриня, яка пише писанки. [Галина Стеценко – піаністка, органістка, писанкарка, художниця, поетеса. (Україна молода, 2018). Відома писанкарка, вишивальниця Віра Борис виткала Праматір-Оранту та Велику птаху <…> (Свобода, 2015). <…> писанкарка Анна Линдюк <…> (Кримська світлиця, 2013). А ще кажуть, що Матір Божа розписувала писанки для Пилата, щоб той змилосердився над її сином: як писала, то плакала, а тому писанкарки кладуть на яйця крапочки, подібні до сліз <…> (Роман Іваничук «Вогненні стовпи», 2005). Бо писанка кругла, і безкінечник на ній, але писанкарка зачила узір і викінчувала писати. (Марія Влад «Стрітеннє. Книжка гуцульських звичаїв і вірувань», 1990).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 6, 1975, с. 360.
пое́тка, пое́ток; ч. пое́т
1. авторка віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. [Українська поетка описує психологічні проблеми, з якими стикалася сама Сильвія <…> (Тетяна Доній «Архетипи і топоси постмодерністської поезії України та США»: дисертація, К., 2018). Думка поетки спиняється, головним чином, над нещастям рідного краю – «До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна моя перша озветься» <…> (Микола Зеров «Леся Українка», 1919).]
2. авторка віршованих поетичних творів. [«Якось у Сальвадора Далі запитали, чи легко бути художником, на що той відповів: «Або просто, або неможливо!» – сказала модератор вечора, поетка й чудовий прозаїк Тетяна Пишнюк. (Україна молода, 2018). <…> одружений зі знаною поеткою Оленою Телігою, з якою разом загинув під час нацистського терору у Києві 1942 року. (Улас Самчук «Живі струни», 1976). Хіба що склянку холодного, як кров поетки Круг, вина. (Володимир Винниченко «Сонячна машина», 1924). З поетками, конечно, я досі ще не мав діла, тож і не знаю, як їм другі радять. (Іван Франко «Листи», 1883).]
див.: поете́са
Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 766. – заст.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
пошано́вувачка, пошано́вувачок; ч. пошано́вувач
та, хто вміє цінувати когось або щось, визнає цінність, значущість когось або чогось. [Молода київська поетеса – філософ за освітою, книжковий фетишист, пошановувачка Федеріко Гарсіа Лорки, якого називає «святим в літературі» <…> (Високий замок, 2008). <…> а через два роки відніс би у якесь міністерство звіт про доходи і привів би до нашої з ним затишної домівки ще одну вродливу пошановувачку медових динь <…> (Тетяна Малярчук «Ендшпіль Адольфо, або Троянда для Лізи», 2004).]
див.: поціно́вувачка, шанува́льниця, прихи́льниця
природозна́вка, природозна́вок; ч. природозна́вець
фахівчиня із природознавства. [Вихованками гімназії були також сестри Лесі Українки — Ніна і Ольга Косачі, природознавка М. Н. Копачевська, поетеса Вероніка Морозівна (В. Я. Морозова) <…>. (Житомирський Центр творчості дітей і молоді, ФБ, 30.05.2018).]
див.: природозна́виця
  Рекомендації
  З-поміж словотвірних варіантів природозна́виця, природозна́вка перевагу варто віддати першому слову. З огляду на випрацювану впродовж останнього століття модель творення назв жінок у науці, за якою чоловіча основа на -ець (науко́вець, літературозна́вець, природозна́вець) органічно приймає суфікс -иц(я): науко́виця, літературозна́виця, природозна́виця.
  Цю модель подибуємо ще в словниках часів українізації, зокрема, Російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського (1924-1933) реєструє назви мовозна́виця, літературозна́виця, природозна́виця.
прозаїки́ня, прозаїки́нь; ч. проза́їк
письменниця, яка пише прозою; протилежне до поетка. [Анна Багряна – Поетеса, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка. (litcentr.in.ua, 27.09.2020). Рижко Олена Миколаївна (1975–…) – українська поетеса, прозаїкиня, літературознавиця. (catalog.library.tnpu.edu.ua:8080, 2019). Ольга Миколаївна Полевіна (народилась 24 липня 1959 у Кіровограді, нині Кропивницький) — поетеса, прозаїкиня, перекладачка. (ukrainka.org.ua). В мене не відкриється рот ніколи сказати посолка, знавчиня чи навіть науковиця, фізичиня (чка?); про себе я також не люблю казати поетка (ні поетеса), прозаїкиня (чиня?) і навіть письменниця теж не дуже <…>. (Катерина Бабкіна, ФБ, 2017).]
див.: проза́їчка, проза́їця
ску́льпторка, ску́льпторок; ч. ску́льптор
мисткиня, яка творить скульптури. [«<…> Бо ходила варшавськими вулицями проста, висока, сяюча усмішкою внутрішньої юнацької радості й сили, готова на все, що справедливе, чесне й прекрасне», – писала скульпторка Людвіка Ціхотська. (Репортер, 2020). Можливо, після війни, якщо вона вижила, з неї буде знаменита скульпторка. (Наталка Сняданко «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», 2017). Симпозіум у Жовкві є вже сьомим у творчій кар’єрі колеги талановитої скульпторки Дарини Альошкіної. (Високий замок, 2004). <…> недавно одна скульпторка похвалилася їй: «Від чоловіків можна сподіватися всього, це такі хамлюги» <…> (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998). Скульпторка, дочка відомого письменника 20-их років Сергія Пилипенка, Міртала Бентов, подарувала Інститутові дві різьби <…> (Омелян Пріцак «Запізнена лобова атака антинауки», Сучасність, Мюнхен, 1974, №11). Одне з перших місць серед німецьких шевченкознавців зайняла франкфуртська скульпторка і поетеса Шоєрман, що писала під псевдонімом Юлія Віргінія. (Всесвіт, 1961). У Стаховського починала свою працю Оксана Лятуринська, здібна молода скульпторка й поетеса <…> (Дмитро Антонович «Українська скульптура», 1934).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 700.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 333.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
слове́сниця, слове́сниць; ч. слове́сник
1. жінка, яка здобула філологічну освіту. [Рудоволоса киянка – філологиня за освітою. Здавалось би, що словесниця тямить у залізничних сполученнях. (СТБ: Вікна-новини, 22.06.2018). Поетеса як краківська словесниця була присутня на поетичних вечорах Карабовича у студентські часи. (Наше слово, №10, 03.03.2017).]
2. викладачка мови і літератури в школі. [Певно, це і реалії сучасної школи, що там здебільшого жіночий колектив? Бачу, словесницю Ви бодай трохи пожаліли:) (babai.co.ua, 15.10.2020). Авторці не потрібно було нічого вигадувати: за образом головної героїні, колишньої вчительки-словесниці, а відтак італійської заробітчанки Оксани, легко вгадується її особистий досвід. (tverdyna.ucoz.ua, 14.08.2015). Після повернення родини до міста над Дніпром Галинка продовжувала навчання в сто четвертій київській середній школі. Чи не провидіння для майбутньої словесниці? (Наукові записки. Літературознавство, 2014, № 41, с. 437).]
див.: філологи́ня
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 366.
тріумфа́торка, тріумфа́торок, тріюмфа́торка, тріюмфа́торок; ч. тріумфа́тор, тріюмфа́тор
та, хто досягла надзвичайних успіхів, перемоги в чомусь. [Захистивши чемпіонський титул, Дар’я Білодід стала наймолодшою в історії дворазовою тріумфаторкою планетарних форумів. (Україна молода, 2019). Чого варті лише візуальні сцени миття жіночих персів чи поїння чоловіка з відра персами, або архетипний образ баби-тріюмфаторки , яка стоїть, широко розставивши ноги, і «водоспад води бухає їй з-під спідниці на долівку – це вона втратила контролю над своїм міхурем від екстази» (documentsite.net, 22.03.2018). Тріумфаторка «Євробачення 2016» провела прес-конференцію в Києві та отримала подарунки від нашої газети. (День, 2016). У фіналі Бережна виявилась сильнішою за іншу недавню тріумфаторку чемпіонату світу – львів’янку Юлію Лобженідзе – 108:106. (Високий замок, 2003). Баба стоїть з рукою, що тримає ніж дещо піднесено, як тріюмфаторка, широко розставивши ноги. (Ніла Зборовська «Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків», Львів: Літопис, 1999). Скільки було перепон, бар’єрів, скільки недругів Лесі Українки ставили перешкоди, та все ж життя взяло своє – стоїть поетеса на київських висотах, як тріумфаторка. (Олесь Гончар «Щоденники», 1973). Вітаю тріумфаторку <…>. (Іван Микитенко «Дні юності», 1936). Люкреция знов відданиця, милїйша і привітнїйша, як коли небудь, станула перед його опянїлими очима в тій самій пишній поставі тріюмфаторки, як він бачив її при її в’їздї у Феррару. (Літературно-науковий вісник, 1899, Т. 7, с. 98).]
див.: перемо́жниця
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 764.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 278.
філософе́са, філософе́с, ч. філо́соф
1. фахівчиня з філософії; мислителька, яка розробляє питання світогляду. [Філософеса Г. Горак розглядає духовність через поняття духу, як сукупність смислових та ідейних надбань людства <…> (Теоретико-методологічний аналіз «Державної програми з утвердження гендерної рівності…», Х., 2010, с. 8).]
2. перен., розм. жінка, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. [Одна француженка-філософеса (у фільмі «Міф») дошукалась істин, які б дали можливість розширити горизонт пізнання козаків. (vsisumy.com, 07.12.2018).]
див.: філо́софка, філософи́ня, мисли́телька
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв філо́софка, філософи́ня, філософе́са перевагу варто віддати першому слову. Оскільки суфікс -к(а) засвідчує статистично більшу словотворчу продуктивність, то є бажанішим від суфікса -ин(я), а тим паче – від суфікса -ес(а).
  Натомість суфікс -ин(я) варто вживати головно тоді, коли неможливо додати -к(а) або -иц(я) (наприклад: філо́лог – філологи́ня, шеф – шефи́ня та ін.). Своєю чергою суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
фотографе́са, фотографе́с; ч. фото́граф
фахівчиня з фотографії; та, хто професійно фотографує. [В посмішці дитини стільки щирості та довіри, що наповниться любов’ю будь-яке серце – каже фотографеса. (Суспільне Поділля, 08.09.2020). Фотографеса Бусола Даколо заявила, що стала його жертвою, коли була підлітком. (womo.ua, 30.06.2019). <…> успішна фотографеса Світлана Вольнова <…> (Дзеркало тижня, № 50, 10.12.2004).]
див.: фото́графка, фотографи́ня
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв фото́графка, фотографи́ня, фотографе́са перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно фото́граф походить від грец. phōs (phōtos) – світло і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: фото́графка, але графи́ня.
  Своєю чергою, запозичений із французької суфікс –ес(а) надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
членки́ня, членки́нь; ч. член
1. та, хто входить до складу групи людей, до організації, товариства, об’єднання та ін. [Сценарій до стрічки написала письменниця та казкарка Марія Романовська, членкиня «Плугу» та акторка в кількох фільмах ВУФКУ. (Український тиждень, 2019). Третьою була членкиня Тамара Іванівна Синіцина, жінка незалежна і дуже самостійна. (Марина Гримич «Варфоломієва ніч», 2002). Вона напевно була членкинею організації, про що мені не було сказано. (Микола Дейчаківський «На визвольних стежках Европи», 1986). <…> деклямація колишньої членкині УПА Ярослави Саламахи (Вісті комбатанта, 1967). Знана поетеса, членкиня МУРу <…> (Улас Самчук «Плянета ДіПі: нотатки й листи», 1948). УЖС довгими роками дбав про здоровий і дешевий харч для українців, удержуючи працею своїх членкинь "Українську їдальню" в Празі. (Краківські вісті, 14.02.1943).]
2. учасниця журі, комітету, гуртка, хору та ін. [Одягнувши класичний костюм, Петро Дмитриченко роздратував консервативну членкиню журі... (Високий замок, 2009). Це була Млодзякова, досить опасиста жінка, але інтеліґентна й заклопотана, зі жвавим та уважним виразом обличчя, членкиня комітету з порятунку немовлят <…> (Вітольд Ґомбрович, «Фердидурке», пер. Андрій Бондар, 2002). Членкинями самоосвітніх гуртків були: Савина Смольська, Настя Ворона <…> (Микола Когут «Підгірки минуле і сучасне», 2000). А тим часом сьогодні ми одержали розпачливого листа від однієї з членкинь цього славного хору — Вікторії Радченко <…> (Сучасність, 1967, №9). Після офіційної програми членкині Жіночої Секції запросили на перекуску… (Вісті комбатанта, 1965).]
// ді́йсна членки́ня – звання членкині деяких наукових установ, товариств і т. ін. [Дійсними членами і членкинями осередку є 18 лицарів і дам <…>. (Високий замок, 2001).]
// членки́ня-кореспонде́нтка НАНУ – звання вченої, обраної до складу академії наук, яка не користується всіма правами дійсної членки. [Тамара Гундорова – членкиня-кореспондентка НАН України, докторка філологічних наук, професорка (Українська правда. Життя, 08.10.2018). Шанталь Муфф — бельгійська політична філософиня, професорка політології у Центрі вивчення демократії Вестмінстерського університету у Лондоні, членкиня-кореспондентка Міжнародного коледжу філософії у Парижі. (mistosite.org.ua). Окрім Лариси Косач, більш відомої під псевдонімом Леся Українка, вона народила синів Михайла – відомого фізика, метеоролога та письменника, Миколу – громадського діяча і організатора «Просвіти», дочок Ізидору – членкиню-кореспондентку Української вільної академії наук. (yabl.ua, 14.01.2019).]
див.: чле́нка, чле́ниця
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич).
шістдеся́тниця, шістдеся́тниць; шістдеся́тник
представниця шістдесятництва. [Ліна Костенко залишалася для нас шістдесятницею, як представниця літератури, що є в опорі. (Збруч, 2018). Цього разу лауреатів визначено троє – київська поетеса–«шістдесятниця» Ірина Жиленко, історик Володимир В’ятрович і харківський правозахисник Євген Захаров. (Україна молода, 2012). Вишивала вона й у таборі, куди заслали її як шістдесятницю, активну просвітянку, учасницю розповсюдження видань самвидаву. (Високий замок, 2002). Романом М. Чернишевського «Що робити?» зачитувалася прогресивна частина українських жінок, він стан орієнтиром для «шістдесятниць». (Людмила Смоляр «Минуле заради майбутнього», 1998).]

Запропонуйте свій переклад