Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «призвание»
Шукати «призвание» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Призва́ние –
1) (действ.) покли́кання, прикли́кання, по́клик (-ку);
2) (наклонность) покли́кання; нату́ра. [Збу́джене вже літерату́рне поклика́ння тягло́ його́ до письме́нства (Єфр.). Белетри́стика не є моє́ покли́кання (Крим.)].
• Следовать своему -нию – іти́ за свої́м покли́канням, іти́ за своє́ю нату́рою.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИЗВА́НИЕ (нахил) ще по́клик;
по призва́нию з покли́ка́ння /по́клику/.
ОПРЕДЕЛИ́ТЬ (куди) да́ти, фраз. зорієнтува́тися [тру́дно бы́ло определить, что... ва́жко було́ зорієнтува́тися, що...];
определить своё призва́ние знайти́ себе́;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Призвание –
1) по́клик, -ку;
2) (способность) призна́чення, призва́ння, покли́кання, -ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Призвание
• Врач, агроном, садовод… по призванию – лікар, агроном, садівник… з покликання (за покликанням).
• Следовать своему призванию – іти за своїм покликанням.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Призвание – покликання.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Призва́ніе = 1. кли́кання, приклика́ння, при́кличка. 2. призва́ння, призначе́ння. — До поезиї тягла Шевченка незрима сила, що зоветь ся призванням Кн.
Призы́въ = д. Призва́ніе 1, до військової служби — при́зва, приві́д.
Чу́вствовать, почу́вствовать = чу́ти (С. З. Л.), почува́ти, ся (С. З.), чу́яти, учува́ти (С. Ш.), відчува́ти, почу́ти, учу́ти (С. Ш.), зачу́ти. – Не будемо серце в парі — душа моя чує. н. п. — Давно я не чула себе такою веселою. Кн. — Чули в собі христіянськую повинность. Л. В. — Він почував якусь не зрозумілу, але люту дражливість. Лев. В. — Почувала себе правою. Кн. — Щось радісне і супокійне, чого я не почував від самого дитинства. Пісоч. — І Настя почувала, що коло серця щось здавило. Лев. — Почував ся він, що не добре зробив. Чайч. — Бий його дужче, щоб почувсь. Хар. — Ой зачула моя доля, що не бути мінї дома. н. п. — Обидва поети бачать та відчувають людське горе. Зап. Кол. — Не перешкожає нїщо відчувати силу й красу схованої в сих віршах поезиї. Л. Н. В. — Чу́вствовать себя́ = ма́ти, ся, ма́ти себе́, чу́ти ся, чу́яти ся, тя́мити себе́, почува́ти себе́, чува́ти ся. — Козаки смутно себе мали. н. д. — Лист читає, смутно себе має. Ст. С. — Не доїхав він до дому, та й став уже не тямить сам себе. н. о. Грінч. —Котрий у великих гріхах чуваєть ся, то сповідайтесь наперед Богові. н. д. — Чу́вствуется не хорошо́ = не добри́ть ся. — Щось мінї не добрить ся. Хар. — Ч. си́лу, ч. себя́ въ си́лѣ = чу́ти ся на си́лу. — Ой конї, конї сиваші? Чи були ви сьогодня на паші ? Чи чуєте ся на силу, чи вивезете на тую гіроньку крутую? н. п. — Ч. влече́ніе, призва́ніе = почува́ти ся. — Дать себя́ почу́вствовать = да́ти ся в знаки́.

Запропонуйте свій переклад