Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «промітний»
Шукати «промітний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бедо́вый – метки́й, промітни́й, мото́рний.
Гешефтма́хер –
1) ґешефтма́хер;
2) круті́й, промітни́й чолові́чина.
Изворо́тливый – вивертки́й, викрутни́й, (юркий) в’юнки́й, метки́й, промітни́й, (пронырливый) проно́зуватий.
• -вый человек – ви́крутень (-тня). [Оги́дна це че́сність, гнучка́ та в’юнка́ (Єфр.). Спра́вжній юри́ста: метка́, викрутна́ й вига́длива голова́ (Ор. Лев.). А промітни́й він: оце́ поверну́всь, купи́в горшкі́в, пої́хав у база́р, прода́в та купи́в обі́ддя, – ото́ вже й зароби́в 15 карбо́ванців (Канів. п.). Бач, яки́й ви́крутень! (Номис)].
Ло́вкий –
1) спри́тний, (живой, проворный) мото́рний, метки́й, жва́вий, прово́рний, (юркий) в’юнки́й, (зап.) зви́нний, (умелый) зру́чний, ру́чий, впра́вний, (разбитной, сметливый) промітни́й, тямки́й, доте́пний, (зап.) зми́сний, імкли́вий, ум.-ласк. спритне́нький, моторне́нький и т. д. [Цей кіт ду́же спри́тний, не впійма́єте (Звин.). З то́го леда́чого па́рубка та став таки́й мото́рний коза́к, що ні зду́мати, ні сказа́ти (Рудч.). Воно́ хоч і клишоно́ге, а метке́ (Кониськ.). На ли́хо зда́вся він прово́рний (Котл.). А сам був хло́пець ру́чий і на всі ви́гадки мите́ць (Свидн.). В’юнки́й хло́пець (Яворн.). А промітни́й він: оце́ поверну́вся, купи́в горшкі́в, прода́в та купи́в обі́ддя (Канівщ.)].
• -кий танцор – згра́бний (ру́чий, зви́нний) танцюри́ст(а), впра́вний танцюри́ст(а), (фам.) танцю́ра ру́чий.
• -кий делец – впра́вний (метки́й) діло́к, спри́тний діло́к (р. -ока́), мите́ць; срвн. Ловка́ч.
• -кий плут мошенник – спри́тний (промітни́й, проно́зуватий) пройди́світ, шахра́й, круті́й.
• Он -кий малый (парень) – з йо́го мото́рний хло́пець (хлопчи́на, хлоп’я́га), (насм.) з йо́го моторя́ка, з йо́го круті́й хоч-куди́.
• -кий дипломат – спри́тний диплома́т.
• Вишь ты какой -кий! – а́ч (чи ти ба́) яки́й спри́тний!
• -кое движение – спри́тний (зру́чний) рух. [Спри́тним ру́хом ви́дравшись із рук (Черкас.). Зру́чним ру́хом улови́в соба́чку за спи́нку (Крим.)].
• -кая женщина – спри́тниця, мотору́ха, (ласк.) мотору́шка;
2) (удобный, о вещи) зру́чний, вигі́дний, імки́й, (сподручный) хватки́й, похватни́й, (мёткий) замашни́й, кидки́й. [Замашна́ коса́ (Чуб. III). Кидка́ гру́дка (Полт.)];
3) (меткий) влу́чли́вий, влучки́й; влу́чний.
• -кий стрелок – влу́чли́вий (влучки́й) стріле́ць.
• -кий удар, выстрел – влу́чний уда́р, по́стріл.
• -кий ответ – влу́чна ві́дповідь.
Подхо́дчивый –
1) (ловкий, находчивый) метки́й, промітни́й, спри́тний, ру́чий;
2) (вежливый) звича́йний, че́мний; см. Ве́жливый;
3) (вкрадчивый) уле́сливий, підле́сливий, при́ладний; см. Вкра́дчивый.
Предприи́мчивый – заповзя́тливий, підприє́мливий, замі́ристий, замі́рливий, пова́жливий, промітни́й, метки́й. [Це валю́ка (лежебок), леда́що, нікче́мний чолові́к, а той-то промітни́й: у йо́го і хлі́бця́ посі́яно, і по хазя́йству пеклу́ється (Новом. п.). Був з йо́го чолові́к промітни́й, що ніко́ли не вага́вся й ні перед чим не спиня́вся (Єфр.). Заповзя́тливий: що ві́зьме в свої́ ру́ки або заду́має, то з усьо́го бу́де ко́ристь (Київщ.)].
Проны́рливый – проно́[и́]зливий, ула́зливий, проно́зуватий, промітни́й. [Хи́тре, проно́зливе, го́стре на ре́чі (Дн. Чайка). З масни́ми, але проно́зуватими очи́ма (Грінч.). Меткі́ та промітні́ людці́ роби́ли політи́чні й парті́йні кар’є́ри (Єфр.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЕДО́ВЫЙ укр. промітни́й, похо́пли́вий.
БО́ЙКИЙ ще промітни́й [бойкий па́рень промітний хло́пець;
бойкая девчо́нка промітна́ ді́вчина, ко́зир-ді́вчина, мото́рне дівчи́сько], второ́пний, зви́нний.
ИЗВОРА́ЧИВАТЬСЯ ще крути́ти хвосто́м, звива́тися вуже́м (мн. -а́ми); пор. ВЫКРУЧИВАТЬСЯ изворачивающийся що /мн. хто/ викру́чується тощо, зви́клий викру́чуватися, зда́тний ви́крутитися, в’юн, крути́хвіст, ви́крутень, прикм. в’юнки́й, вивертки́й, порськи́й, слизьки́й, метки́й, промітни́й, спри́тний;
ОБОРО́ТИСТЫЙ, ОБОРО́ТЛИВЫЙ ще промітни́й, проно́зливий, вивертки́й, в’юнки́й, скорохва́цький, діял. доско́цький, галиц. оборотни́й.
РАСТОРО́ПНЫЙ ще промітни́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Изворотливый
• Изворотливый человек – спритна (метка, промітна, вивертка, викрутна, в’юнка) людина; (тільки про мужчину) спритний (меткий, промітний, виверткий, викрутний, в’юнкий) чоловік; викрутень.
Ловкий
• Ловкая женщина – спритниця; моторуха.
• Ловкий делец – управний (меткий) ділок; спритний ділок; митець; (образн.) такий, що й з вареного яйця курча вилупить; з піску мотузки суче; уміє з чорного біле зробити.
• Ловкий ответ – влучна відповідь.
• Ловкий плут, мошенник – спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт (шахрай, крутій).
• Ловкий танцор – зграбний (ручний, звичний) танцюрист; вправний танцюрист; (фам.) ручний танцюра.
• Он ловкий малый (парень) – з нього моторний хлопець (хлопчина, хлоп’яга); (глузл.) з його моторяка (з його крутій) хоч куди.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Прометни́й, промітни́й –
1) изворотливый, ловкий;
2) разбитной, предприимчивый;
3) запасливый.
Промітни́й –
1) ловкий, бедовый, изворотливый, разбитной;
2) предприимчивый.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оборотливый (об агенте) – спритний, промітний, меткий (у спра́вах).
Предприимчивый (об агенте) – підприє́мливий, промітний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

промітни́й, -на́, -не́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Прометни́й, -а́, -е́ = Промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується. Новомоск. у.
Промітни́й, -а́, -е́. Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то́ хамула. Канев. у.