Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «протереть»
Шукати «протереть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Протере́ть, -ся, см. Протира́ть, -ся.
Протира́ть, протере́ть –
1) (насквозь) протира́ти, проте́рти, (только обувь или обувью) прочо́вгати, (во множ.) попротира́ти, попрочо́вгувати. [Проте́р рука́в на лі́кті. Прочо́вгав чо́бота];
2) (сквозь что-н.) протира́ти, проте́рти. [Греча́ну ка́шу протира́ють крізь ре́шето];
3) потира́ти, проте́рти; витира́ти, ви́терти, обтира́ти, обте́рти.
• -ре́ть глаза – проте́рти о́чі. [Проки́нувся, проте́р о́чі, разі́в кі́лька позіхну́в (Рудан.)].
• -ре́ть глаза чему-н. – проми́ти о́чі (очи́ці) чому́ (напр. гро́шам), проманта́чити (гро́ші).
• Протё́ртый – проте́ртий, прочо́вганий; ви́тертий, обте́ртий.
Перетира́ть, перетере́ть – (снова, слишком) пе́ретира́ти, перете́рти, (о мног.) поперетира́ти що; (вытереть всё) витира́ти, повитира́ти; (протереть, испортить трением) перетира́ти, перете́рти, перешмугля́ти (перешмульга́ти), перешмо́ргати (напр., моту́зку); (стену, штукатурку) перетира́ти, перете́рти, (о мног.) поперетира́ти (сті́ни).
• Всё перемыто и перетё́рто – усе́ поми́то й повити́рано.
• Терпение и труд всё перетру́т – терпі́ння й пра́ця все перемо́жуть.
• Перетё́ртый – перете́ртий, (о верёвке ещё) перешму́льганий (-шму́гляний).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Протирать, протереть – протира́ти, -ра́ю, проте́рти (протру́, протре́ш).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Песок
• Как (что) песку морского – як (що) піску в морі (піску морського).
• Когда песок на камне взойдёт – як на камені пісок зійде (кукіль уродиться). Пр. Як на долоні волосся поросте. Пр. Як сова світ уздрить. Пр. Як свиня на небо гляне. Пр. Як у курки зуби виростуть. Пр.
• Песок сыплется из кого – порохня (іноді пісок) сиплеться з кого.
• Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (песочком) кого (разг.) – протирати, протерти з пісочком кого; давати, дати прочухана (прочуханки) кому; шпетити, вишпетити кого; переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого.
• Строить, построить на песке (перен.) – будувати, збудувати, побудувати (ставати, поставити) на піску.
Песочек
• Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песочком кого – Див. песок.
Протирать
• Протереть глаза (глазки) деньгам (денежкам) (устар.) – промити очі (очиці) грошам (грошикам); прогайнувати, розтринькати (проц(в)индрити, промантачити гроші (грошики).
• Протирать, протереть с песком (с песочком) кого (разг.) – (те саме, що) Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (с песочком) кого (разг.). Див. песок.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

протира́ть, протере́ть протира́ти, проте́рти; перетира́ти, перете́рти

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Перечо́вгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Проїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. прої́сти, -ї́м, -їси́, гл.
1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14.
2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94.
3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Протира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл.
1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253.
2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169.
3) Проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.
Проторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Прочо́вгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Протирать, протереть — протира́ти, проте́рти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Протере́ть = д. Протира́ть.
Протира́ть, протере́ть, ся = протира́ти, проте́рти, прошарува́ти, обшмо́ргати, обчо́вгати. — Протере́ть глаза́ (про гроші) — проци́ндрити, проманта́чити, прогайнува́ти і д. Прома́тывать 3.
Глазъ = 1. о́ко, о́чко, мн. о́чі, очи́цї, оченя́та. — У сьвідка очі як у дїдька. н. пр. — Глаза́ большіе, на вы́катѣ, вы́таращенные = вели́кі о́чі, баньки́, ви́рла, витрішкува́ті, (з такими очима) — ока́тий, банька́тий, банька́ч, вирла́тий, вирлоо́кий (С. Аф.), витрішкува́тий, вірячкува́тий, лупа́тий. (С. Л.). — Г. впа́лые = ямкува́ті, запа́лі очі. — Г. гноя́щіеся = капра́ві, (з такими очима) — кислоо́кий (С. З.). — Г. подслѣ́поватые = підслїпуваті, слїпні, слїпаки́. — А повилазили б тобі слїпаки. Фр. — Г. зо́ркіе = зіркі́, бачу́чі, би́стрі о́чі, (з такими очима) — зірки́й, бачу́чий, бистроо́кий. — Мої очі бачучі. Чайч. —Аза́ въ глаза́ не зна́етъ = нї бельме́са, нї бе, ні ме́, а нї же́. — Броса́ться въ глаза́ = впада́ти в о́чі (і д. ще під сл. Броса́ться.) – Одійшов я, щоб не над міру впадало в очі, як... Бар. — Въ глаза́ = в ві́чі. – Не за очі, а в вічі. — Глаза́ закры́вши = слїпма, о́слїп. — Глаза́ разбѣжа́лись = о́чі забі́гали. — Глазъ не ка́жеть = оче́й не пока́зує. — Глазъ на́ глазъ, съ гла́зу на́ глазъ = віч-на́-віч, о́чі на о́чі, на самотї. — Зостав ся з ним віч-на́-віч. — Стану з ним на самотї. – Забѣга́ть въ глаза́ = запобіга́ти ла́ски, ла́стити ся. — За глаза́ = 1. за́ очі, по за о́чі, по за́віч. — В вічі одно говорить, а за очі зовсїм друге. 2. на́дто, за на́дто. — Сього за надто буде. — Коло́ть глаза́ = цьві́кати, ти́кати в о́чі, в ві́чі. – Куда́ гла́за глядя́тъ = сьвіт за́ очі, за очи́ма. — Доведеть ся піти сьвіт за очі. — Як маю я журити ся, докучати людям, піду лиш я сьвіт за очі, що буде, те й буде. К. Ш. — Нали́ть глаза́ = залити о́чі, напи́ти ся. — На глаза́хъ = на виду́, перед очи́ма, на віч, у очеви́дячки, у очеви́дьки. — Вхопили вовки, та й з’їли у очевидячки лошачка. н. к. — Оки́нуть гла́зомъ = оки́нути о́ком, озірну́ти. — Откры́ть кому́ глаза́ = розказа́ти по пра́вдї. — Плю́нулъ ему въ глаза́ = плю́нув йому межи́ очі. — Протере́ть глаза́ чему́ нибу́дь = проци́ндрити, проманта́чити, прогайнува́ти. — Він давно вже проциндрив ті гроші. — Пусти́ть пыль въ глаза́ = туману́ пусти́ти. — Пя́лить глаза́ = виряча́ти о́чі, витріща́ти очі, витріща́ти ся. — Чого ти так на мене витріщив ся? — Распусти́ть глаза́ = заґа́витись, ґа́ви лови́ти. — Свой глазъ = своє́ о́ко, свій до́гляд. — Свои́ми глаза́ми = на свої о́чі. — Я на свої очі бачив. — Сомкну́лись глаза́ = склепи́ли ся. — Ой рада б я, дитя моє, прибути к тобі — склепили ся карі очі і уста мої. н. п. — Слѣди́ть глаза́ми = зори́ти, пасти́ очі, очи́ма. — Так і біга за ним, так і зорить. — Очима пасу на всї боки. Фр. — Съ глазъ = з оче́й. — Біг, біг, поки і з очей зпустив. н. к. — Прочь съ гла́зъ = геть з пере́д оче́й. — Съ глазъ доло́й, изъ се́рдца вонъ. н. нр. = як з оче́й, так і з ду́мки. н. пр. — Темно́, хоть глаза́ вы́коли = хоч в о́ко стре́ль. – Так те́мно, хоч в о́ко стре́ль. — Хоч в око стрель собі, так темно на дворі. Гул. Арт. — Щу́рить глаза́ = жму́рити, щу́лити, прискаля́ти о́чі. — Глаза́ ши́ре брю́ха. н. пр. = завидю́щі очі. — Ни въ одно́мъ гла́зѣ, хоть бы въ одно́мъ гла́зѣ = а нї же́, нї трі́шечки. – Пили разом однаково, ті два пянїсенькі, а цей — а нї же. — Хло́пать глаза́ми = лу́пати очи́ма. С. Л. — Давать во́лю глаза́мъ = запуска́ти о́чі. 2. урі́к, уро́к, уро́ки, вро́ки. С. Ш. З. — Тьфу! уроки на сороки, а помисли на коромисли. н. зам. — Ся баба злизує від уроків. С. З. — Дурно́й глазъ = урічливі о́чі. С. Ш. — Оть гла́зу, съ гла́зу = з оче́й, від уро́ків. — Дитина від уроків не здужає. — Се йому з очей так стало ся. 3. Гла́зъ воро́ній = д. Во́лчья я́года.

Запропонуйте свій переклад