Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «публично»
Шукати «публично» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Публи́чно – публі́чно, прилю́дно[е], привселю́дно[е], принаро́дно, уселю́дно, лю́дно. [Прилю́дно він назва́в мене́ коли́сь ути́сником (Грінч.). За тих часі́в суд відбува́вся привселю́дно (Ор. Лев.). Ну його́ принаро́дно ганьби́ти та соро́мити (Кониськ.)].
I. Лю́ди –
1) лю́ди (-де́й, -дям, -дьми́), ласк. лю́доньки, лю́дочки, (мир, общество) мир (-ру), грома́да; срв. Люд, Народ. [Бог бо́гом, а лю́ди людьми́ (Номис). Узя́в розда́в горі́лку лю́дям (Март.). Ой, лю́доньки! Ой, лю́доньки, пусті́те! (Л. Укр.). Лю́дочки до́брі, побіжі́ть за ним (Мирн.). Ми́ру-ми́ру до їх прихо́дило (Гнід.)].
• Молодые -ди – молоді́ лю́ди, (молодёжь) мо́лодь (-ди), (парни) парубо́цтво.
• Старые -ди – старі́ лю́ди.
• Окольные -ди – око́личні лю́ди.
• Сведущие -ди – досві́дчені (тяму́щі) лю́ди.
• Рабочие -ди – робі́тні (робо́чі) лю́ди, робітники́, соб. робітни́цтво.
• Он не умеет обращаться с -ми – він не вмі́є пово́дитись із людьми́.
• Все -ди смертны – всі лю́ди вмиру́щі, сме́рти не відпе́рти, всім нам там бу́ти.
• Что вы за -ди? – Що ви за лю́ди? Хто ви такі́? Що ви таке́?
• Порядочные -ди – поря́дні (присто́йні) лю́ди.
• Это очень опасные -ди – це ду́же (з їх ду́же) небезпе́чні лю́ди.
• Он выходит из ряда обыкновенных -де́й – з йо́го непересі́чна люди́на.
• Все мы -ди, да не все человеки – всі ми лю́ди, та не всі лю́дський о́браз ма́ємо.
• -ди говорят – лю́ди ка́жуть, (поговаривают) де́йкають, поде́йкують, пле́щуть.
• Добрые, злые -ди – до́брі, лихі́ лю́ди. [Не так ті́ї вороги́, як до́брії лю́ди (Шевч.)].
• На -дя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́, гурто́м і вме́рти не стра́шно.
• -де́й много, а человека нет – люде́й си́ла, а люди́ни нема́є.
• Народу-то, народу – ровно -де́й – ми́ру-ми́ру, як люде́й.
• На свете не без добрых -де́й – в сві́ті не без до́брих люде́й.
• За -ми́ говорю – за людьми́ кажу́; коли́ лю́ди бре́шуть, то й я з ї́ми.
• Вывести в -ди – ви́вести в лю́ди, (о мн.) повиво́дити в лю́ди.
• Выйти в -ди – ви́битися в лю́ди, ви́людніти.
• Что -дям, то и нам – що лю́дям, те й нам; що грома́ді, те й ба́бі.
• И мы не хуже -де́й – і ми не гі́рші за люде́й, і ми як лю́ди, і ми по-при лю́ди.
• В чужих -дях – між чужи́ми людьми́.
• Вас же за -де́й считают – вас же за люде́й ма́ють.
• На -дях – прилю́дно, на лю́дях; срв. Публи́чно.
• Пойти в -ди – піти́ (по)між лю́ди, піти́ на лю́ди. [Не йди між лю́ди (Шевч.)].
• -де́й посмотреть и себя показать – себе́ показа́ти і на люде́й подиви́тися.
• На собрании было много -де́й – на збо́рах було́ бага́то люде́й, си́ла люде́й (лю́ду), на збо́ри зійшла́ся вели́ка грома́да.
• Покрыться -ми́ – укри́тися людьми́, залюдни́тися. [Майда́н на хвили́ну ожи́в, залюдни́вся (Коцюб.)];
2) (слуги) лю́ди, че́лядь (-ди), на́ймити́, наймиття́ (-тя́), слу́ги. [Дворо́ва че́лядь (Сторож.). В те́бе наймиття́ лихе́ (Пісня)].
• Ваши -ди хорошо служат – ва́ші слу́ги (лю́ди) до́бре слу́жать.
• Он отпустил всех своих -де́й – він повідпуска́в (з до́му) всіх свої́х слуг (люде́й).
Наро́дно, нрч. –
1) (людно) лю́дно, багато[велико,веле]лю́дно, (массово) грома́дно;
2) (публично) принаро́дно, прилю́дно, привселю́дно, при лю́дях.
Открыва́ть, откры́ть –
1) что – відкрива́ти, відкри́ти, (о мног.) повідкрива́ти, (а теснее: что-л. затворённое) відчиня́ти, відчини́ти, розчиня́ти, розчини́ти (напр., две́рі, воро́та, ха́ту, вікно́, скри́ню) (о мног. повід[роз]чиня́ти), (немного) відхиля́ти, відхили́ти, (гал.) отворя́ти, отвори́ти, розтворя́ти, розтвори́ти (две́рі, вікно́, о́чі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкрива́ти, відкри́ти, відтуля́ти, відтули́ти (димаря́, піч, гу́би) [Дити́на відтули́ла рукаво́м засло́нене лице́ (Васильч.)], відтика́ти, відітка́ти, відіткну́ти, відти́кати, (о мног.) повідтуля́ти, повідтика́ти; (что-л. завешанное) відсло́нювати, відслоня́ти, відслони́ти (запо́ну, покрива́ло), (о мног.) повідсло́нювати. [Підхо́дить до закри́тої ста́туї, бере́ за покрива́ло, тро́хи одслоня́є його́ (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]горта́ти, від[роз]горну́ти; (что-л. замкнутое) від[роз]мика́ти, від[роз]імкну́ти (скри́ню).
• -ва́ть глаза – розплю́щувати, розплю́щити, розмика́ти, розімкну́ти, розніма́ти, розня́ти о́чі.
• -ва́ть рот, уста – роззявля́ти, роззя́вити, розтуля́ти, розтули́ти, розмика́ти, розімкну́ти, відкрива́ти, відкри́ти ро́та, уста́.
• -вать книгу – розгорта́ти, розгорну́ти кни́гу (кни́жку).
• -ва́ть бутылку – відтика́ти, відіткну́ти пля́шку.
• -вать грудь – розхри́стувати, розхри́стати гру́ди, (себе) розхри́стуватися, розхри́статися.
• -вать волосы (о замужней женщине) – воло́ссям (во́лосом) или косо́ю світи́ти.
• -ва́ть стену – (камен.) відмуро́вувати, відмурува́ти, (деревянную) розбира́ти, розібра́ти.
• -ва́ть нож – розніма́ти (розня́ти) ніж или ножа́;
2) кому что (тайну, неведомое) – відкрива́ти, відкри́ти, виявля́ти, ви́явити, об’явля́ти, об’яви́ти, викрива́ти, ви́крити що кому́ (доверить) звіря́ти, зві́рити кому́ що.
• -кры́ть кому всю истину, тайну, намерения – відкри́ти (ви́явити) кому́ (перед ким) всю пра́вду, та́йну (таємни́цю, таїну́), за́міри.
• -ва́ть (-кры́ть) душу, сердце – розгорта́ти (-рну́ти) перед ким, відкрива́ти (-кри́ти) кому́, перед ким ду́шу, се́рце.
• -ва́ть преступление, виновника, сообщника – викрива́ти зло́чин, винува́тця, това́риша. См. Обнару́живать;
3) (узнавать неведомое дотоле) назнава́ти, назна́ти, наві́дати, ви́знати, (о мног.) поназнава́ти;
4) (находить, обретать) відкрива́ти, відкри́ти, з[від]нахо́дити, з[від]найти́, ви[від]шу́кувати, ви́[від]шука́ти, викрива́ти, ви́крити що. [Колу́мб відкри́в (з[від]найшо́в) Аме́рику. Відшука́ли вели́кі по́клади (залежи) кам’яно́го ву́гля];
5) (изобретать) винахо́дити, ви́найти що;
6) (заводить что-л.) відкрива́ти, відкри́ти, заво́дити, заве́сти, запрова́джувати, запрова́дити, заклада́ти, закла́сти, заложи́ти.
• -ва́ть (-кры́ть) школы, больницы – відкрива́ти (-кри́ти), заво́дити (-ве́сти) шко́ли, ліка́рні.
• -ва́ть (-кры́ть) лавку, книжный магазин, фабрику – заклада́ти (-кла́сти), заложи́ти, відкрива́ти (-кри́ти) крамни́цю, книга́рню, фа́брику; (начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти.
• -кры́ть кампанию, пальбу – поча́ти, розпоча́ти війну́, стріляни́ну.
• -кры́ть трамвайное движение, воздушное сообщение – розпоча́ти трамва́йний рух, повітряне́ сполу́чення;
7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) – розпочина́ти, розпоча́ти, відкрива́ти, відкри́ти збо́ри, засі́дання, свя́то, відкрива́ти па́м’ятник.
• -ва́я собрание, предлагаю избрать председателем… – розпочина́ючи збо́ри, пропону́ю на (за) го́лову обра́ти…
Открыва́ться, откры́ться –
1) відкрива́тися, відкри́тися, від[роз]чиня́тися, від[роз]чини́тися, відхиля́тися, відхили́тися, (о мног.) повідкрива́тися, повідчиня́тися, порозчиня́тися, повідхиля́тися, (гал.) роз[о]творя́тися, роз[о]твори́тися; (о чём-л. закрытом) відтуля́тися, відтули́тися, відтика́тися, відіткну́тися; (о чём-л. завешанном) відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися [Заві́са (запо́на) відслони́лася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]горта́тися, від[роз]горну́тися (о замкнутом) від[роз]мика́тися, від[роз]імкну́тися.
• Окно не -ва́ется – вікно́ не від[роз]чиня́ється.
• У него -кры́лись глаза – в йо́го или йому́ розплю́щились о́чі на що, у йо́го или йому́ полу́да спа́ла з оче́й;
2) кому, перед кем – відкрива́тися, відкри́тися кому́, перед ким, виявля́тися, ви́явитися кому́ [Ви́явлюсь йому́ сам. Ду́же ціка́вого їм нічо́го не ви́явилось], об’явля́тися, об’яви́тися кому́, перед ким, звіря́тися, зві́ритися кому́, перед ким з чим; (обнаруживаться) викрива́тися, ви́критися. [Воно́ ви́криється, хто це зроби́в (Грінч.)]. Срв. Обнару́живаться, -житься.
• -ся перед кем – розгорта́тися, розгорну́тися перед ким. [Яки́йсь ди́вний рай розгорну́вся перед її́ душе́ю (Н.-Лев.)].
• Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности – перед ва́ми блиску́че по́ле розгорта́ється для грома́дської дія́льности.
• Перед ними -лось небольшое озеро – перед ї́ми (ни́ми) ста́ло (розгорну́лось) невели́чке о́зеро.
• Отсюда -ва́ется прекрасный вид на море – зві́дси розгорта́ється чудо́вий ви́гляд на мо́ре.
• Будущее -лось перед ним – майбу́тнє (прийде́шнє) відкри́лось (ви́явилось) перед їм.
• Всё -лось – усе́ ви́явилось.
• Я хочу -кры́ться вам – я хо́чу зві́ритися вам (перед ва́ми) з чим.
• -кры́лся заговор – ви́крито змо́ву.
• -ва́ется случай – випада́є ока́зія; трапля́ється ока́зія, ви́падок;
3) (находиться) відкрива́тися, відкри́тися, з[від]нахо́дитися, з[від]найти́ся, від[ви]шу́куватися.
• -ва́ются новые источники нефти – з[від]нахо́дяться нові́ джере́ла́ на́фти;
4) (об открытиях, изобретениях) винахо́дитися, ви́найтися;
5) (заводиться) відкрива́тися, відкри́тися, заклада́тися, закла́стися и заложи́тися.
• -лась техническая школа – відкри́лася (закла́лася) техні́чна шко́ла.
• Новая трамвайная линия -кро́ется в недалёком будущем – нова́ трамва́йна ко́лія про́йде́ незаба́ром; (начинаться) почина́тися, поча́тися.
• -кры́лось трамвайное движение – поча́вся трамва́йний рух.
• -кры́лись военные действия – почали́ся воє́нні (військо́ві) ді́ї;
6) (публично) відкрива́тися, відкри́тися. [Відкри́вся парті́йний з’їзд].
• В городе -лась холера – в мі́сті показа́лася (об’яви́лася, проки́нулася) холе́ра.
• -ва́ется случай – випада́є (трапля́ється) наго́да (ока́зія).
• -ва́ется (освобождается) место управляющего – звільня́ється мі́сце управи́теля.
Откры́то – відве́рто [Му́симо одве́рто сказа́ти], (публично) прилю́дно [Прилю́дно би́то], (явно) я́вно, в’я́вки́.
Позо́рить, опозо́рить – га́ньби́ти, зга́ньби́ти, ганьбува́ти, зганьбува́ти кого́, ганьбу́ дава́ти, да́ти кому́, сла́вити, осла́влювати, осла́вити, несла́вити, знесла́вити, у сла́ву (несла́ву) вво́дити, вве́сти (бесчестить), безче́стити, збезче́стити, (публично) публікува́ти, опублікува́ти, шпе́тити, ошпе́тити, (словами) паплю́жити, спаплю́жити кого́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Публичный – публі́чний, прилю́дний, -а, -е; -но – публі́чно, прилю́дно.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вселю́дний –
1) публичный, всенародный;
2) всеобщий;
3) всечеловеческий;
вселюдно – публично, всенародно.
Лю́дно, нар. –
1) по-людски, как следует человеку;
2) на людях, публично.
Привселю́дно, нар. – открыто, публично.
Прилю́дно, прилю́дне, нар. – открыто, публично.
Принаро́дно, нар. – открыто, публично.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Открыто – відве́рто; (публично) – прилюдно.
Прочитывать, -тать – прочитувати, прочита́ти; (публично) – відчитувати, відчита́ти, прочитувати, прочита́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лю́де, -де́й, мн.
1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Ном. № 170. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора. — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. О. 1861. XI. Кух. 13. З йо́го лю́де бу́дуть. Изъ него толкъ будетъ. Ном. № 4866. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. Вас за люде́й ма́ють. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. В лю́дях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Ном. № 11128.
2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Ном. № 1244. Чи пани, чи люде? Ном. № 1138. То пани, а ми люде. Ном. № 1139. Ум. Лю́дки́. (Чуб. III. 109), лю́доньки, лю́дочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Каменец. у. Людочки! як же я злякалась! Ув. Люди́ська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища). Ном. № 2450.
Лю́дно́, нар.
1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку.
2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211.
3) Многолюдно. НВолын. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39).
4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Привселю́дно, нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці». Морд. Пл. 92.
Прилю́дно, нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Уселю́дно, нар. Публично, всенародно.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Знаймува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Об’являть во всеуслышание, публично.
2) Свидетельствовать, оказывать, совершать. Ти ж йому шлюб у церкві знаймувала. Киев. г. О. Пчілка.

Запропонуйте свій переклад