Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «верить»
Шукати «верить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ве́рить –
1) см. Ве́ровать;
2) ві́рити, ня́ти (йня́ти, до[і]йма́ти, дава́ти) ві́ри (ві́ру). [Я ві́рю в кра́щий час (Самійл.). Ніко́ли ніко́му не няла́ ві́ри. Гаі́нка ду́же їй ві́ри дойма́ла (Грінч.). На такі́ бре́хні ві́ри ймете́? (М. Левиц.)].
• Не ве́рить своим ушам – на свої́ ву́ха не ввіря́ти.
• Слепо в. (шут.) – ві́рити, як ту́рчин у мі́сяць.
• В. в долг – дава́ти на́-бір (на пові́р), навіря́ти. [Шинка́рочка мене́ зна́є, на сто рублі́в навіря́є].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕ́РИТЬ (сказаному) ма́ти за чи́сту моне́ту;
как мо́жно кому верить, что... емоц. от і вір кому, що...;
верящий що ві́рить, гото́вий пові́рити, ймові́ра, віру́н, пор. доверяющий;
ПОВЕ́РИТЬ поверите ли вставн. ще хоч ві́рте, хоч ні;
Вы не верите фраз. Ви бу́дете смія́тись;
так я и пове́рил прибл. знайшо́в дурни́х!;
пове́рь! уяви́ собі́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Верить – ві́рити, -рю, -риш, ня́ти ві́ри (йму, йме́ш ві́ри), не верится – не ві́риться, не йме́ться ві́ри.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Верить – вірити; няти (йняти), давати віру, віри кому, чому. Не верить своим ушам – на свої вуха не ввіряти. Поверите ли – чи поймете віри. Не верится – не йметься віри.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Верить
• Будем верить! – вірмо!
• Верить в долг – давати набір (наборг, боргом, на віру); вірити, навіряти.
• Верить, поверить кому, чему – вірити, повірити кому, чому; діймати, дійняти (йняти, пойняти) віри кому, чому; давати, дати віри (віру) кому, чому; мати віру до кого, до чого.
• Не верить себе, своим глазам, своим ушам – не вірити (не йняти віри) собі, своїм очам, своїм вухам; на свої очі, на свої вуха не ввіряти.
• Не верь жене в подворье, а коню в дороге (устар.) – не вір жінці дома, а кобилі в дорозі. Пр. Жінці і кобилі ніколи не вір. Пр. Ладна жінка, а бистрий кінь — то смерть. Пр. Не вір кобилі в дорозі, бо серед болота скине. Пр.
• Не верь началу, а верь концу – кожній справі кінця гляди. Пр. Що на кінці буде, то найважніше. Пр.
• Не верь ушам, а верь глазам – не вір чуткам, а вір очам. Пр. Хто чув, той ще не бачив. Пр. Не вір губі, положи на зуби. Пр.
• Не верю ни на грош – не вірю (а)ні на мачину, (а)ні на мак-зерно, ні на волосину.
• Не всякому слуху верь – не всяка чутка — правда. Пр. Люди чого не набрешуть. Пр. Люди накажуть, що й на вербі груші ростуть. Пр. Не все те правда, що на весіллі плещуть. Пр. Не все те переймай, що за водою пливе. Пр.
• Слепо верить – сліпо вірити; (жарт.) вірити, як турчин у місяць.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вѣ́рить = 1. ві́рувати. — Запорожцї приймали до себе кожного, аби вірував в Бога та мав охоту битись з Татарами. — З Богом дїти: хто вірує, той все переможе. Кулик. 2. ві́рити, ві́ру дійма́ти, ма́ти, ня́ти. — З брехнї не мруть, та віри більш не ймуть. н. пр. — Він попереду віри не няв, доки пішов сам подивитись. н. п. — Я ж тебе змовляла та віроньки не ймала, а тепер віроньку йму, що за зятенька прийму. н. п. — Козак її на жарт займає, а вона віри доймає. н. п. — Ви, дївчата, не діймайте козакам віри — я молода віри діймала, тепер же я на віки пропала. н. п. — Вѣ́рить въ до́лгъ = навіря́ти, дава́ти на́ бір. — Шинкарочка мене знає, на сто рублїв навіряє. н. п. — Не вѣ́рится = не име́ть ся віри.

Запропонуйте свій переклад