Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «виноватый»
Шукати «виноватый» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Винова́тый в чём – ви́нний (в сказуемом и ви́нен), винува́тий, прови́нний, (и прови́нен) (у) чому и чого́. [Він (у) тому ви́нен. Я (в) цьому не ви́нна. Ви́нний зло́чину].
• Винова́тый перед кем – ви́нний (су)проти ко́го.
• Чем я перед вами винова́т? – що я вам ви́нен (прови́нен)? Що (чим) я вам завини́в?
• Быть винова́тым – бу́ти ви́нним, бу́ти причи́ною, бу́ти в вині́, завини́ти кому́ чим.
• Я же не винова́т, что… – я-ж не причи́ною, що… [Він тут ні в чім не причи́ною. Як я не в вині́, так і не ста́неться мені́. Прості́ть, лю́ди до́брі, мо́же кому́ чим завини́в].
• Быть кругом (во всем) винова́тым в чём – бу́ти на всій причи́ні, бу́ти на [при] всій вині́ чого́.
• Считать кого винова́тым (и претендовать) в чём – ма́ти жаль до ко́го за що. Винова́т! – вибача́йте, ви́бачте, проба́чте.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВИНОВА́ТЫЙ образ. що ма́є на со́вісті;
быть виноватым в чём ма́ти на со́вісті що;
быть виноватым пе́ред кем завини́ти кому.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Виноватый – ви́нний, винува́тий, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Виноватый – винний. Виноватый перед кем – винний проти кого. Быть виноватым – бути винним; бути в вині; завинити кому чим. Чем (я) перед (вами) виноват? – що (я вам) винен? Що, чим (я вам) завинив? Я же не виноват, что… – я ж не причиною, що… Виноват – вибачайте; вибачте; пробачте.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Виноватый
• Без вины виноватый – без вини винний без(не)винно винний; без вини (невинно) звинувачений; без вини визнаний винним (винуватим).
• Быть виноватым перед кем – бути винним (винуватим) проти кого; бути у вині перед ким; завинити кому, перед ким, проти (супроти) кого.
• Виноват – вибачай, вибачайте!; вибач, вибачте!; пробач, пробачте!; даруй, даруйте!
• Виноватого бьют – чия шкода, того й б’ють. Пр. Чия шкода, того й гріх. Пр. Поплатиться не сват, а той, хто винуват. Пр. Хто в ділі, той і в одвіті. Пр. Не лізь у горох, то не скажеш «ох!». Пр. Не давай сам на себе кия. Пр.
• Виноватый в чём – винний (винуватий) у чому; провинний (причинний) до чого; винуватець (причинець) чого.
• Кругом виноват – кругом (цілком) винний; у всьому йому провина (вина).
• Считать виноватым кого – вважати за винного (винним) кого; (давн. розм.) гріхувати на кого. [Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Сл. Гр.]
• Чем я перед вами виноват? – чим я винен проти (супроти) вас?; що я вам винен (провинен)?; що (чим) я вам завинив?
• Я (он…) же не виноват, что… – я ж (він же…) не винний (не винуватий), що…; хіба ж я (він…) винний (винуватий), що…; я ж (він же…) не причиною (не причина), що.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Виноватый в чем – винний, винува́тий (у) чо́му, чого́, винен чого́, чим, причинний до чо́го; -тый перед кем – винний про́ти ко́го.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Винова́тый = винува́тий, ви́нний, ви́нен. — Нїхто не винен, сама я, що полюбила гультяя. н. п.
Винова́тъ = 1. д. Винова́тый. 2. вибача́йте. — Я не пізнав вас — вибачайте.

Запропонуйте свій переклад