Знайдено 7 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Возмуща́ть, -ся, возмути́ть, -ся –
1) (о жидкости) каламу́тити, -ся, скаламу́тити, -ся, перекаламу́тити, -ся, закаламу́чувати, -ся, закаламу́тити, -ся, баламу́тити, -ся, збаламу́тити, -ся, забаламу́тити, -ся, мути́ти, -ся, змути́ти, -ся, замути́ти, -ся, колоти́ти, -ся, сколоти́ти, -ся, (во многих местах – поколоти́ти, -ся, посколо́чувати, -ся), збива́ти, -ся, зби́ти, -ся, збуря́ти, -ся, збу́рити, -ся, збанту́рити, -ся; 2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламу́тити, -ся, забаламу́тити, -ся [Забаламу́тив кров діво́цьку (Кул.)], збаламу́тити, -ся, каламу́тити, -ся, скаламу́тити, -ся [Скаламу́тила ща́стя], колоти́ти, -ся, сколоти́ти, -ся [Сколоти́ла мій спокі́й], заколо́чувати, -ся [Заколо́чувати спокі́й], ґвалтува́ти, заґвалтува́ти [Немо́в ди́ка орда́ ґвалтува́ла ти́шу сту́ком (Коц.)], турбува́ти, стурбува́ти [Не турбу́й мого́ споко́ю!]; 3) (приводить в негодование) обу́рювати кого́, обу́рюватися на ко́го, проти ко́го, обу́рити, -ся. [Кого́ такі́ вчи́нки не обу́рять!]. • Возмущё́нный – обу́рений; 4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтува́ти кого́ проти ко́го, бунтува́тися, збунтува́ти, -ся, підбу́рювати, підбу́рити, бу́рити, -ся, збу́рити, -ся, баламу́тити, -ся, збаламу́тити, -ся, каламу́тити, -ся, скаламу́тити, -ся, колоти́ти (кого, ким), -ся, сколоти́ти, -ся, підніма́ти, -ся, підня́ти, -ся на ко́го, зрива́ти бунт, бунт бунтува́ти, бунт забунтува́ти, ворохо́бити, зворохо́бити, (восставать) повстава́ти (сов. повста́ти). [Гу́ща ото́й не крав, а наро́д бунтува́в (Коц.). Чого́ се так бунту́ються наро́ди? Каламу́титься наро́д. Наро́д бу́рився, хоті́в повбива́ти по́льських коміса́рів. Хоті́ли підбу́рити наро́д та перері́зати дворя́н]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВОЗМУЩА́ТЬ (плесо вод) бу́рити; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Возмущать, возмутить –
1) (людей) підбу́рювати, підбу́рити (кого́ про́ти ко́го); 2) (душевн. спокойствие) баламу́тити, збаламу́тити, -му́чу, -тиш; 3) (воду) скаламу́чувати, скаламу́тити. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Возмущать, возмутить, -ся – збу́рювати, збу́рити, -ся. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Возмущать
• Возмущать, возмутить спокойствие – порушувати, порушити спокій; баламутити, збаламутити; колотити, сколотити (каламутити, скаламутити). [Він збаламутив Дженні… Українка.] |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
возмуща́ть, возмути́ть 1. збу́рювати, збу́рити (виводити зі стану спокою) 2. каламу́тити, скаламу́тити |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Возмути́ть, ся, возмуща́ть, ся = 1. сколоти́ти, ся, скаламу́тити, ся, колоти́ти, ся, каламу́тити, ся. — Що білая лебедонька воду сколо́тить. н. п. — Два голуби воду пили, а два сколотили. н. п. — Шукали броду та скаламутили воду. н. п. 2. стурбува́ти, ся, зру́шити, ся, стрівожити, ся, турбува́ти, ся, тріво́жи́ти ся. 3. збунтува́ти, ся, забунтува́ти, збаламу́тити, ся, підбу́рити (С. Л.), збу́рити, обу́рити ся (С. Л.), підня́ти, ся, повста́ти, бунтува́ти ся, баламу́тити, ся (С. Л.), підбу́рювати (С. Л.), обу́рювати, піднїмати ся, повстава́ти, бунт зрива́ти. — Пане Хмельницький! Звели нам від Москалїв втїкати, або звели нам з Ляха́ми великий бунт зривати. н. д. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)