Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «волк»
Шукати «волк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Волк – вовк, звір (р. -ра); ув. вовчи́ще, вовцю́га, вовцюга́н, вовчуга́н.
Волк серый – вовк сірома́нець; (молодой) вовчу́к.
Самка -ка – вовчи́ця.
Во́лки – вовки́, вовче́ньки, звірина́. [По козако́ві вовче́ньки зави́ли].
Морской волк – мо́рський вовк, мо́рський пес; (детс.) во́ва. [Не ходи́ – там во́ва].
Много волко́в где – зві́рно. [У на́шому лі́сі звірно́ цю зи́му].
Смотреть во́лком – диви́тися вовкува́то.
Смотрящий -ком – вовкува́тий.
И во́лки сыты, и овцы целы – і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОЛК, как волка́ ни корми́, он в лес смо́трит во́вка у плуг, а він у луг, хоч як во́вка году́й, він у ліс ди́виться.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Волк – вовк, -ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Волк
• Быть волком
– бути вовком; вовкувати.
• Волк в овечьей шкуре
(перен. книжн.) – вовк в овечій (у баранячій) шкурі (кожушині). Дивиться лисицею, а думає вовком. Пр. Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде. Пр. Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє. Пр. Пізнать вовка хоч у баранячій шкурі. Пр.
• Волка в пастухи поставили
– будуть усі вівці цілі, коли вовк за пастуха. Пр. Лихо вовкові — замкнули його між вівці. Пр. Погано тим вівцям, де вовк за пастуха. Пр. Біда вівцям, де вовк пастушить. Пр. Замкнув вовка межи вівці, — нехай тюрму знає! Пр.
• Волка ноги кормят
– вовка ноги годують (живлять) [а пса кості]. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі й здох. Пр. Вовк лежачи не утне. Пр.
• Волк и из счёту овец крадёт
– вовк і з ліку (і лічене, і лічені вівці) бере (хапає, візьме). Пр. Вовк і раховані вівці бере. Пр.
• Волк и каждый год линяет, да обычая не знает (а все сер бывает)
– вовк линяє, а натури не міняє. Пр. Вовк старіє, але не добріє. Пр. Каплавуху (капловуху) хоч родзинками годуй, а все буде каплавуха (капловуха). Пр. Побий на бісові ліс, то все з біса буде біс. Пр.
• Волки сыты и овцы целы
– вовк ситий і вівця (коза) ціла. Пр. І кози ситі, і сіно ціле. Пр. Щоб мені вовк цілий і баран ситий. Пр. Щоб вовк був ситий і баран цілий. Пр.
• Волков бояться — в лес не ходить
– вовків (вовка) боятися — в ліс не ходити (не йти). Пр. Як вовка бояться, так і в ліс не йти. Пр. Боявшися вовка, в лісі не бувать (й без грибів бути). Пр.
• Волком выть
(разг.) – вовком вити; скиглити (скімлити, скавулити, скав(у)чати, квилити).
• Волком глядеть, смотреть, посмотреть на кого
– як вовк (вовком, як звір, звіром) дивитися, подивитися (глянути, поглянути…) на кого; вовкувато дивитися, подивитися (глянути, поглянути…) на кого; дзизом (зизим оком) дивитися, подивитися на кого; (тільки докон.) визвіритися на кого. [Чого ви на мене визвірились? Старицький.]
• Как волка ни корми, [он] всё в лес смотрит
– вовка хоч як годуй (скільки не годуй), а він у ліс дивиться. Пр. Вовка щось усе до лісу тягне. Пр. Вовча натура в ліс тягне. Пр. Вовка в плуг, а він у луг. Пр.
• Много волков
– багато вовків; (розм.) звірно.
• Мы о волке, а он за гумном
– за вовка помовка, а вовк у хату. Пр. Про вовка помовка, а вовк тут. Пр. Про вовка річ, а вовк навстріч. Пр. На вовка помовка, а вовк і в хату суне. Пр. Про вовка помовка, а вовк і вродивсь (а вовк у кошарі). Пр.
• Не за то волка бьют, что сер, а за то, что овцу съел
– не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що вівцю з’їв. Пр. Не за те вовка б’ють, що сиру нема, але що вівцю з’їв. Пр. Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала. Пр.
• Отольются волку овечьи слёзки (кошке мышкины слёзки)
– віділлються вовкові овечі (кобилячі) сльози. Пр. Одізвуться вовкові овечі (коров’ячі) слізки. Пр. Тривай, це йому рогом (боком) вилізе. Пр. Прийде і на пса колись зима. Пр.
• С волками жить, по-волчьи выть
– з вовками жити, по-вовчому вити. Пр. З вовком жити, вовком бути (по-вовчому вити). Пр. Попав між вовків (між вовки) — вий по-вовчому (по-вовчи). Пр. Попав між собак (між собаки), — не хоч гавкать — мовчи, а все-таки хвостом крути. Пр. В яке стадо залетів, так і крякай (каркай). Пр. Між воронами — будь вороною, між солов ями — співай солов’єм. Пр. Убрався між ворони, і крякай, як вони. Пр. На чиєму возі їдеш, того й пісню співай. Пр. Чий хліб їси, під того дудочку й скачи. Пр. На чиєму току молотять, тому й хліб возять. Пр. На чиєму возі сидіти, того й волю волити. Пр. Між вовками вий по-вовчи, між свиньми (свинями) хрюкай по-свинячи. Пр.
• Серый волк
– сірий вовк; (поет.) (вовк-)сіроман(ець).
• Старый, стреляный, травленый волк
(перен.) – бачив ((лок.)видів) світа; з світа (з світу) чоловік; бувалий у бувальцях.
• Таскал волк — потащили и волка
– носив вовк — понесуть і вовка. Пр. Носив вовк козу, аж і вовка понесли. Пр. Носив вовк вівці (овець) — понесли вже й вовка. Пр. Ловив вовк, ловив, а колись і вовка зловлять. Пр. Носить вовк, носить, а колись і вовка винесуть. Пр. Бере, бере вовк, та й вовка візьмуть. Пр. Ловить вовк, ловить, а як вовка спіймають — шкуру здеруть. Пр.
• Упрямая овца волку корысть
– уперта (вередлива) коза вовкові користь. Пр. Уперте теля вовкові користь. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Волк в овечьей шкуре. Див. Мягко стелет - жестко спать.
1. У вічі як лис, а за очі як біс.
2. Хоч щука вмерла, та зуби не вмруть.
3. Дивиться лисицею, а думає вовком.
Мягко стелет, жестко спать. Див Волк в овечьей шкуре.
1. М’яко постелить, а твердо спати.
2. Добре говорить, а зле творить.
3. Без мила в душу лізе.
4. Дивиться лисицею, а думає вовком.
5. У вічі, як лис, а за очі, як біс.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Волкъ, Canis lupus = вовк, вівк, зьвірь, зьвір (С. Аф. Л.), здр. — во́вчик. — В. сѣ́рый = вовк сїря́к, сїрома́нець. С. З. Мно́го волко́въ = бага́то вовкі́в, зьвірно́. — У лїсї тепер зьвірно. Хар.

Запропонуйте свій переклад