Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «врать»
Шукати «врать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Врать – бреха́ти (сов. збреха́ти, брехну́ти), побрі́хувати, брехню́ точи́ти; (шутл.) з пра́вдою розмина́тися, москаля́ везти́ (підпуска́ти), з губи́ халя́ву роби́ти, тумана́ пуска́ти, ку́лі ли́ти.
• Врать сильно – тя́жко бреха́ти.
• Врать искусно – щі́льно бреха́ти.
• Он врёт неискусно – бре́ше, аж па́льці зна́ти.
• Врёт в глаза – в живі́ о́чі бре́ше.
• Врёт как сивый мерин – бре́ше як ряби́й соба́ка.
• Врёт во всю ивановскую – бре́ше на всі за́ставки́, бре́ше аж ку́риться.
• Ты врёшь – бреха́ли твого́ ба́тька ді́ти; либо́нь ти з Брехуні́вки прийшо́в.
• Помогать врать – підбрі́хувати.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВРАТЬ зменш. підбрі́хувати;
врать бессо́вестно /врать на́гло, врать без зазре́ния со́вести/ бреха́ти в живі́ о́чі;
вру́щий що бре́ше тощо, забрі́ханий /пробріханий/, зви́клий бреха́ти, бреху́н, бреха́ч, бреха́ло, брехло́, брехуня́ка, брешко́, прикм. брехли́вий, образ. з Брехуні́вки;
НАВРА́ТЬ, наврать с три ко́роба намоло́ти сім мішкі́в греча́ної во́вни;
навра́ли (кому) набре́хано;
ЗАВРА́ТЬСЯ, завравшийся забрі́ханий, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Врать – бреха́ти, бре́хні точи́ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Врать – брехати. Врать сильно – тяжко брехати. Врать искусно – щільно брехати. Врать в глаза – в живі очі брехати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Врать
• Бесстыдно, прямо врёт в глаза – у живі очі бреше. [В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син. Вовчок.]
• Врать сильно – тяжко брехати.
• Врёт, аж уши вянут – бреше, аж слухати сором; бреше, аж вуха в’януть (болять).
• Врёт без запинки – гладко бреше; бреше й не оглядається.
• Врёт во всю Ивановскую – бреше на всі заставки; бреше, аж куриться (аж курява встає, аж йому з-під носа куриться). [Бреше, аж куриться за ним, даю слово, що бреше!… Тудор.]
• Врёт как по печатаному – бреше, як з книжки вичитує (читає); бреше, як з листу бере.
• Врёт как сивый мерин (вульг.) – бреше як рябий (як рудий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки.
• Врёт не кашлянет (не поперхнётся) – бреше й оком не змигне (не моргне); бреше та й дивиться; бреше, як хліб з маслом їсть. [Йому так збрехати, як хліба з маслом із’їсти. Пр.]
• Врёт, себя не помнит – бреше, аж не стямиться (не спостережеться).
• Врёт хорошо, складно, искусно – цільно (мудро, чисто) бреше; брехню добре чеше; (образн.) бреше, як шовком шиє. [Брехню, як бачте, добре чеше мій Севастян. Глібов.]
• Врёт, что помелом метёт – бреше, [а за ним] аж куриться (аж курява встає). [От же брешуть, аж курява встає! М. Куліш.]
• Ври, да знай же меру; ври, да не завирайся (фам.) – брехати — треба міру знати. Пр. Бреши та не забріхуйся. Пр. Не роби з губи халяви. Пр. Брехали твого батька діти. Пр. Смаленого дуба плетеш. Пр. Присягалися сліпці, що своїми очима бачили. Пр. Правда Сидорова — киселем млинці помазані — на паркані сушаться. Пр. За царя Томка, коли була земля тонка — пальцем проб’єш і води нап’єшся. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр.
• Коли вру, так дай Бог хоть печкой подавиться – щоб я вмер, коли неправду кажу! Пр.
• Коли не врёшь, так правду говоришь – правду каже (співа), якщо (як) не бреше. Пр.
• Мастер врать, здоров врать – майстер (митець, мастак) брехати.
• Наврал с три короба – наказав (намолов) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказав (наговорив) на вербі груші [на осиці кислиці].
• Он врёт – він бреше; (образн.) у нього на вербі груші ростуть [а на осиці кислиці].
• Он врёт неискусно (образн.) – бреше, аж пальці знати.
• Он походя врёт – він що ступне, то й брехне.
• Помогать врать, подвирать – підбріхувати.
• Помогающий врать – підбрехач.
• Пошёл, начал врать – почав брехати; завів брехню.
• Так врёт, что с души прёт – ото бреше: аж з душі верне.
• Ты врёшь – ти брешеш; (образн.) брехали твого батька дочки [і сини]; брехали твого батька сини, та й ти з ними; брехали твоєї матері дочки, та й ти з ними мовчки; брехали твого батька діти; либонь, ти з Брехунівки прийшов.
• Ты не врёшь? – [А] ти не брешеш (не бре-бре)?; чи ти не з Брехунівки?
• Не любо — не слушай, а врать не мешай – вір не вір, а не кажи «брешеш». Пр. Не любо — не слухай, а брехать не заважай. Пр. (іноді) Рот не город, не загородиш. Пр.
• Стелет да мелет, врёт да плетёт – плете дуба, як на помелі. Пр. Смаленого дуба плете. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Не любо - не слушай, а врать не мешай. —
1. Рот не город - не загородиш.
2. Хто бреше, тому легше, а хто віри не йме, того в сук зогне.
3. Бреше, як шовком шиє.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Врать = 1. бреха́ти, побрі́хувати, вибрі́хувати, брехню́ точи́ти, москаля́ везти́, підпуска́ти, (на сповідї) — попа́ вози́ти в ре́шетї, (переста́ти) — перебреха́ти, (помогати) — підбрі́хувати. — Язиком брехати — не цїпом махати. н. пр. — Врётъ во всю Ива́новскую = бре́ше на всї заставки. Ном. 2. д. Вздоръ городи́ть.

Запропонуйте свій переклад